Рефераты. Сучасне світове господарство та інтеграція України у світове господарство

Сучасне світове господарство та інтеграція України у світове господарство

Європейський університет

Кафедра економіки

Курсова робота з дисципліни: макроекономіка

Тема: Сучасне світове господарство та інтеграція України у світове господарство



Виконала:

Студентка ІІ курсу

Бізнес-коледжу

Шестерніна Таїсія

Перевірив:

Бісвас Парімал Чандра



Зміст


1. Світове господарство

1.1 Поняття світового господарства і закономірності його розвитку

1.2 Інтернаціоналізація економіки

1.3 Міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва

1.4 Суть і форми спільної підприємницької діяльності

1.5 Рух робочої сили

1.6 Міжнародний поділ праці

1.6.1 Суть та фактори розвитку МПП

1.6.2 Економіка України в системі розвитку МПП

2. Світовий ринок товарів

2.1 Світогосподарські зв’язки

2.2 Ринкова модель для України

2.3 Світовий ринок непродовольчих товарів

2.4 Світовий ринок товарів тривалого користування

2.5 Світовий ринок продовольчих товарів

2.6 Міжнародна економічна інтеграція

3. Україна у світовому господарстві

3.1 Україна і світове господарство

3.2 Україна в новій моделі світогосподарювання

3.3 Інтеграція України у світове господарство

3.3.1 Об’єктивні основи зовнішньоекономічних зв’язків

3.3.2 Основні напрями, форми і суб’єкти зовнішньоекономічних зв’язків

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Тема моєї курсової роботи: „Сучасне світове господарство.Інтеграція України у світове господарство.”

Мета: Глибоке вивчення й розуміння даної теми, засвоєння матеріалу та висновки.

Актуальність: Одним із найважливіших чинників розвитку людської цивілізації, безумовно,виявилася інтеграція.Вона актуальна як для економіки, самої держави, ток і для науки, людини, суспільства. Вже за одне це вона гідна детального вивчення.

Інтеграція – найвищий ступінь розвитку міжнародних економічних відносин.

В наш час дуже актуальною є проблема залучення України до ЄС,НАТО і т.д.

Розвиток продуктивних сил України неминуче веде її до виходу на зовнішній ринок, до зростання міжнародних зв’язків і взаємопереплетення національних економік, сприяє інтернаціоналізації господарського життя.

Предмет і обєкт вивчення: Предметом вивчення є Україна.Об’єктом економіка України та світове господарство.

Задачі курсової роботи:

Для досягнення мети в даній курсовій роботі були виконані такі задачі:

·                   Масимально розкрити суть інтеграції України;

·                   Показати рівень сучасного розвитку світового господарства;

·                   Проаналізувати користь економічних зв’язків України;

·                   Дати характеристику поступової інтеграції українських підприємств у міжнародні економічні зв'язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємців до діяльності в Україні— з іншого.

·                   Зрозуміти суть міжнародного поділу праці

·                   Зробити висновки про світогосподарські зв’язки

·                   Показати рух робочої сили

·                   Охарактеризувати інтернаціоналізацію економіки

Я вибрала цю тему тому що вона стосується нашої країни.Інтеграція України дуже важлива для людства.Своєю курсовою роботою я хочу показати з якими країнами співпрацює Україна, якого рівня вона досягає на світовому ринку,що таке міжнародний поділ праці і яке відношення до нього має наша держава,який рух робочої сили.Кожен повинен знати, як розвивається Україна, які шляхи розв’язання проблем вона знаходить у тих чи інших ситуаціях.Тому ця тема близька для кожного із нас.



1. Світове господарство

1.1 Поняття світового господарства і закономірності його розвитку


Тісна співпраця національних економік сприяла виникненню цілісного планетарного утворення, яке називають системою світового господарства.

Світове господарство — це сукупність економік різних країн світу, які пов'язані між собою системою міжнародних економічних зв'язків і так чи інакше доповнюють одна одну. Таке взаемодоповнення національних економік — не чиясь воля, а вимога часу, умова економічного життя на цій планеті.

Сучасних ознак світове господарство почало набувати на межі XIX і XX ст.

Як сукупність національних економік, світове господарство функціонує завдяки наявності міжнародного поділу праці (МПП), існуванню міжнародних правових норм та угод, що визначають діяльність суб'єктів господарювання на усіх рівнях — національному, регіональному, всесвітньому.

Країни світу по-різному забезпечені економічними ресурсами. Отже, різні держави мають різні передумови розвитку для різних галузей. Такі відносини зумовили виникнення міжнародного поділу праці.

Міжнародний поділ праці передбачає спеціалізацію окремих країн на виробництві певних видів продукції, товарів та послуг залежно від місцевих умов і можливостей.

До таких умов належать: дешеві природні ресурси, спеціалізація виробничих потужностей та трудових ресурсів, науково-технічної бази, зручні транспортні мережі тощо.

Міжнародний поділ праці,як фактор розвитку світового господарства.

Завдяки МПП зменшуються сумарні витрати національних господарств, оскільки він базується на доцільності виробляти продукцію у тій країні, де її виробництво пов'язане з найменшими витратами. Країни, які беруть участь у міжнародному поділі праці, обмінюються продукцією і користуються відповідно дешевшими товарами, ніж і якби це були товари, вироблені на місці.

Наприклад, Україна, теоретично, могла б випускати і власні сучасні комп'ютери, але створення матеріальної та науково-технічної бази для їх проектування й випуску, і навчання персоналу, проведення рекламної кампанії та завоювання ринку вимагали б залучення таких великих коштів, що вітчизняні комп'ютери не витримали б конкуренції на світовому ринку через високу собівартість порівняно з комп'ютерами інших країн, де є всі необхідні умови для їх випуску. Водночас, Україна володіє потужною сировинною та виробничою базою для розвитку чорної й кольорової металургії, тому вона поставляє на світовий ринок метали, які є конкурентоспроможними через свою високу якість і доступні ціни.

У зв'язку з цим виникає міжнародна спеціалізація — спрямування країни на випуск певного виду продукції. Спеціалізадія поділяється на міжгалузеву та внутрішньогалузеву.

Найдавніший тип спеціалізації — міжгалузева. Скажімо, Франція здавна є лідером у виробництві високоякісних парфумів, Італія — венеціанського скла, Китай — порцеляни, Німеччина — автомобілів, Чехія — скловиробів, паперу для банкнот, олівців, пива та ін. Попит на всю цю продукцію залишається стабільним упродовж десятків, а то й сотень років, а якість — незаперечною. Міжгалузева спеціалізація зазвичай є предметною, тобто кінцевим результатом її є випуск готового виду продукції.


1.2 Інтернаціоналізація економіки


Інтернаціоналізація економіки — формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв'язків між країнами завдяки відкритості національних економік.Інтернаціоналізація буває: внутрішня і зовнішня.

Інтернаціоналізація виробництва (внутрішня).

Міжнародний поділ праці та міжнародне усуспільнення виробництва знаходять конкретний вияв у міжнародній спеціалізації, кооперації, комбінуванні, концентрації виробництва тощо. Ці процеси формують важливий елемент господарського механізму на інтернаціональному рівні.

Розвиток часткового поділу праці відбувається як у межах національних країн, так і в міжнародному масштабі (інтернаціоналізація одиничного поділу праці) через ринкові та позаринкові зв’язки між підприємствами, які виробляють взаємообумовлену продукцію.

У зв'язку з цим у процесі міжнародного усуспільнення виробництва розвиваються сталі та тісні зв’язки між підприємствами, які кооперуються. Причому воно мало залежить від стихії товарного обміну на світовому ринку.

Про сталість і зростаючий динамізм цих процесів свідчать дані про збільшення частин, вузлів і компонентів у загальному обсязі імпорту машин і устаткування у розвинутих країнах світу.

Усе це свідчить про дію закону інтернаціоналізації виробництва, його різну інтенсивність у тих чи інших регіонах світового господарства. Він виражає процес переростання продуктивними силами і економічними відносинами меж національних країн та їх поступову інтернаціоналізацію у кожній із сфер суспільного відтворення (у безпосередньому виробництві, обміні, розподілі та споживанні). Щоб дати простір для дії цього закону слід, насамперед створити належні умови: розвинути транспортну інфраструктуру, розгалужену мережу інформаційних комунікацій, домогтися якісних змін у кредитно-валютній сфері, прийняти відповідні закони, усунути нестабільність у сфері національних, політичних, соціальних відносин, запровадити конвертовану валюту та ін.

Інтернаціоналізація обігу (зовнішня).

Дія закону інтернаціоналізації виробництва органічно пов’язана з процесами, які відбуваються на світовому ринку, зокрема з інтернаціоналізації ринку. У сфері торгівлі діє закон випереджаючого зростання зовнішньої торгівлі порівняно зі зростанням виробництва.Закон інтернаціоналізації обігу виражає поступову інтернаціоналізацію процесу купівлі – продажу товарів і послуг у межах регіональних економічних об’єднань і світового господарства і формування міжнародних ринкових відносин у сфері обігу.

Випереджаючі темпи зростання світової торгівлі є важливим фактором зростання промислового та с/г виробництва, розвитку науково-технічного прогресу, підвищення ефективності та якості виробництва, посилення конкурентної боротьби на міжнародній арені.

Ця конкурентна боротьба, у свою чергу, сприяє послабленню монополізму, зниженню цін на товари на національному ринку. У США, як відомо близько 75% промислового виробництва зазнає зовнішньої конкуренції. У тих галузях, де така конкуренція відсутня і протекціоністські заходи захищають підприємців від зовнішніх конкурентів, споживачів змушені витрачати значно більше грошей на купівлю місцевих товарів.


1.3 Міжнародна спеціалізація та кооперування виробництва

МПП нерозривно пов’язаний з міжнародною спеціалізацією і кооперуванням виробництва, які є формами його прояву і його елементами.

Під міжнародною спеціалізацією виробництва (МСВ) розуміють таку форму поділу праці між країнами, за якої концентрація однорідного виробництва збільшується на базі диференціації національних виробництв, виділення в самостійні (відокремленні) технологічні процеси, в окремі галузі виготовлення продукції понад внутрішні потреби. Визначальними моментами розвитку міждержавної спеціалізації є наявність запасів природних ресурсів, кліматичні умови, виробнича база та існуючий рівень технічного розвитку галузі, рівень внутрінаціональної спеціалізації МСВ розвивається в 2-х напрямках – виробничому і територіальному. Виробничий напрямок передбачає міжгалузеву та внутрішньогалузеву спеціалізацію, а також спеціалізацію окремих підприємств, компаній та об’єднань.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.