Рішення Ісландії приєднатися до ЄС головним чином виникло під руйнівною дією кризи ліквідності, котрої зазнала країна в жовтні 2008 року. Протягом лише декількох місяців після кризи державний борг Ісландії у 8 разів перевищив розмір внутрішнього валового національного продукту країни (ВВП).
"Це найісторичніше голосування в нашому парламенті після заснування республіки", - вважає Джоана Сігурдардоттір, Прем'єр-міністр Ісландії. Заяву Ісландії, ймовірно, розглянуть в Брюсселі протягом подальших двох років перед двома іншими кандидатами - Туреччиною та Хорватією, питання з якими повинно вирішитися до 2015.
"Я щасливий бачити, що перспективи розширення ЄС досягли також Північно-Західного кута Європи",[3] - сказав Олі Рейн, спеціальний уповноважений по розширенню ЄС.
"Вибір парламенту Ісландії показує "живучість" європейських програм, і видно, що з Європи прибуває надія", - заявив спеціальний уповноважений ЄС Жозе Мануель Баррозо.
З жовтня 2008 року ісландська крона втратила 85 відсотків своєї вартості по відношенню до євро. Ще до кризи кожен з трьох найбільших ісландських банків - Glitnir, Landsbanki і Kaupthing - мав непомірну кількість іноземного боргу. Нездатні сплатити борги у зв'язку з послабленням ісландської валюти, банки збанкрутіли, а за ними і весь ісландський фінансовий сектор потрапив у повне банкрутство.
Рішення приєднатися до ЄС пройшло певні протиріччя. Якщо воно буде схвалене, то Ісландія повинна буде розділити свої території рибного лову з іншими державами ЄС. Рибальство - безумовно, найбільша частина промислового сектора в Ісландії. Воно забезпечує 40 відсотків доходів країни.
До того ж, Ісландія відчуває нестачу в будь-яких інших важливих природних ресурсах. Проте замість того, щоб імпортувати нафту і газ, Ісландія компенсує 99 відсотків потреб енергії у вигляді електрики через поновлювані джерела - гідроелектричну та геотермічну енергії.
До економічної кризи за показниками Індексу розвитку людського потенціалу ООН розмістила Ісландію у списку розвинених країн під номером один. Вона також була 5-ою серед найпродуктивніших країн у світі з внутрішнім валовим продуктом у розмірі $54 858 на душу населення.
Для того, щоб боротися з інфляцією, що «знецінює» валюту країни, Ісландія підняла її процентну ставку до 18 відсотків у жовтні минулого року.
У 2009 році кількість туристів, що відвідали Ісландію, майже в 2 рази перевищила чисельність населення країни. «Немає лиха без добра» – в умовах кризи національної економіки з'являється гарна можливість для розвитку в'їзного туризму.
Ісландія вже більше року занурена у важку економічну ситуацію через банкрутства головних банків країни та необхідності повернення інвестицій іноземним компаніям і приватним особам, які вкладали кошти в ісландські фінансові інститути та різні сфери місцевого бізнесу в епоху економічного буму. Наслідком критичного становища в економіці стала різка девальвація національної валюти і через це – рекордний приплив туристів у 2009 році, що досяг рівня 566 тисяч чоловік. І це для країни з населенням трохи більше 300 тисяч!
Наприкінці 2008 року Ісландія вже пропонувала знижки туристам, тому 2009 став найбільш підходящим для відвідування країни гейзерів. Минулорічні статистичні дані підтвердили прогноз аналітиків – Ісландія продовжує залишатися досить «дорогий» країною, але вартість послуг і товарів в ній вже набагато нижче, ніж у її північних і, тим більше, південних європейських сусідів.
Ще три роки тому Ісландія вважалася, чи не найдорожчою країною Європи, але астрономічні ціни епохи «жирних корів» пішли в минуле, і тепер туристична поїздка сюди стала досить вигідною. Поки ісландську крону не чекає переоцінка, що разом з появою 12 нових авіамаршрутів, дає підставу припустити, що туристичні результати 2010 року в Ісландії будуть дуже хорошими. Для мандрівників настав чудовий період, щоб без особливої шкоди для свого гаманця насолодитися термальними басейнами і національними парками цій красивій північної країни.
Економічна криза дозволила Ісландії зайняти перше місце в списку найбільш привабливих для туристів країн, який щорічно складає видавництво Lonely Planet, що спеціалізується на випуску путівників.
Подорож до Ісландії, чия економіка сильно постраждала від світової кризи, стало значно доступнішою, зазначають укладачі рейтингу Best In Travel 2010, опублікованого 2 листопада 2009.
Ісландський уряд не буде оголошувати дефолт по національному боргу. Про це заявив міністр фінансів країни Стейнгримур Сигфуссон (Steingrimur Sigfusson), повідомляє Bloomberg. Заява міністра пролунала наступного дня після того, як Ісландія відмовилася виплачувати компенсації вкладникам потерпілий крах банку Icesave (інтернет-підрозділу провідної кредитної установи країни Landsbanki).[4]
5 січня агентство Fitch понизило суверенний рейтинг Ісландії до рівня "BB+", на один щабель нижче інвестиційного. У свою чергу, Великобританія, одна із країн, що зробили допомогу Ісландії, пригрозила останній заморозити її вступ у Євросоюз у майбутньому.
На виплату компенсацій по боргах Icesave повинне було бути виділене 3,8 мільярди євро з бюджету, так що на кожного жителя країни довелося б по 12 тисяч євро. У результаті ісландці виразили невдоволення цим рішенням парламенту. Під тиском суспільної думки президент країни Олафур Рагнар Гримссон наклав вето на відповідний законопроект. Тепер рішення про виплату компенсацій буде прийнято на всенародному референдумі.
Варто відзначити, що виплати по втратах від краху Icesave були однією з умов надання Ісландії стабілізаційного кредиту МВФ наприкінці 2008 року. Клієнтами Icesave були, у числі інших, 300 тисяч британців, загальна сума внесків яких досягала чотирьох мільярдів фунтів стерлінгів (близько 5 мільярдів євро).
Ісландія постраждала від світової фінансової кризи сильніше більшості країн світу. У вересні-жовтні 2008 року уряд змушений був націоналізувати три найбільших банки країни. Держава змогла запобігти можливий дефолт завдяки фінансовій допомозі з-за кордону, у тому числі й від МВФ. Серед можливих кредиторів Ісландії також називалася й Росія.
4. Допомога Росії для Ісландії
Росія погодилася допомогти Ісландії, маленькій острівній державі, надавши їй величезний стабілізаційний кредит за неймовірно низькою на сьогоднішній день ставкою. Що це - безглузда щедрість або далекоглядний геополітичний крок? І взагалі, 4 мільярди євро - це багато або мало? Доля Ісландії до недавніх пір росіян не хвилювала зовсім.
Тим часом, у Європі ісландська тема обговорюється вже давно. Ця «країна - хедж-фонд», країна-зразок ліберального економічного регулювання й зразкова модель економіки, що розвивається швидко, ще наприкінці 2007 року, першою у світі, зштовхнулася з повноцінною економічною кризою. Валюта Ісландії - крона - з початку 2008 року втратила вже третину своєї вартості стосовно євро. Провідні ісландські банки - Kaupthing, Glitnir і Landsbanki - впали жертвою атак міжнародних фінансових спекулянтів. Наприкінці вересня влади країни викупили (читай - націоналізували) банк Glitnir, 7 жовтня - Landsbanki, а банк Kaupthing у цей же день одержав від національного банку Ісландії кредит в 500 млн євро. Восени 2008 року стало очевидно, що Ісландія може виявитися першою у світі країною, доведеною поточною світовою кризою до стану країнового дефолта.
Чому так оглушливо лопається міхур ісландської економіки? Занадто швидко ріс - уважають у МВФ. За 2003-2007 роки внутрішній валовий продукт (ВВП) країни виріс на 25%, причому цей бадьорий ріст відбувався в основному за рахунок зовнішніх запозичень. Щоб залучити іноземні інвестиції, влади країни зміцнювали валюту й задирали процентні ставки (до початку 2008 року вони були найвищими в Європі - 15,5% річних). У результаті сформувався дивовижний дисбаланс: скромний ВВП, з одного боку, і величезні фінансові активи вкупі з дивовижними заборгованостями, з іншого. За підсумками 2007 року ВВП Ісландії становив усього $16 млрд., активи фінансового сектора - 1000% ВВП, зовнішній борг - 550% ВВП.
У травні 2008 року, коли Ісландія вже щосили тонула, центробанки трьох скандинавських країн - Швеції, Данії й Норвегії - створили спеціальний фонд для екстреної підтримки валюти Ісландії розміром в 2,3 млрд доларів. Зараз одна Росія готова на ті ж цілі дати Ісландії майже у два з половиною рази більше. Тобто 4 млрд. євро по ісландських мірках - це багато, дуже багато.
Судячи з повідомлення Нацбанку Ісландії, Росія обіцяла їм кредит по ставці LIBOR+ (0,3-0,5)%. Для порівняння: російський Центробанк буде кредитувати ВЕБ під LIBOR+1%. У ситуації, коли російські чи влади не щодня проводять екстрені наради по розробці антикризових мір, це виглядає як мінімум дивно.[5] Отут самим би впору врятуватися, а не кредитувати когось на пільгових умовах – скаже обиватель. І буде не цілком правий.
Є як мінімум кілька резонів, по яких Росії варто погодитися видати Ісландії цей кредит.
Перший і головний - геоекономічний.
Лідери різних країн поступово починають розуміти, що врятувати світ, що потопає в безодні фінансової кризи, можна лише усім світом. Зовсім недавно глава ВБ Роберт Зеллик уже виступив із пропозицією про розширення великої вісімки за рахунок країн БРИК, Мескики, Саудівської Аравії й ЮАР. Про необхідність забути на час про особисті амбіції, припинити політичні дрязги, світові лідери говорять все частіше. Пора вже щось і робити.
Прийти в такий момент на допомогу Ісландії для Росії - це рішення, продиктоване пекучою потребою. У Росії зараз є накопичені в період дуже дорогої нафти запаси. Міжнародні резерви ЦБ за станом на кінець вересня - це 566 млрд. доларів, ще 32 із зайвим мільярда доларів складено у Фонді національного добробуту й Резервному фонді.
Адже численні кредитори Ісландії, у яких вона набрала величезні кредити - це переважно європейські банки. Оголоси Ісландія дефолт - у штопор піде вся Європа. І обов'язково потягне за собою Росію, що має шанси вибратися із кризи, що називається, «малою кров'ю». Виходить, що, рятуючи Ісландію, Росія рятує насамперед себе.
Є менш глобальні й сугубо прагматичні міркування.
Кризи рано або пізно проходять. А союзники (іноді) залишаються. Та ж Ісландія, бурхливим розвитком якої з вигодою для себе кілька років користувалися підприємці з різних європейських країн, після такого жесту стане напевно більш прихильно ставитися до російських інвестицій. Поки російсько-ісландський товарообіг становить приблизно 100 мільйонів доларів у рік. А російський бізнес (в особі Романа Абрамовича й Олега Дерипаски) зовсім незадовго до кризи почав цікавитися можливістю інвестицій у цю країну. Зараз, до слова, ціна входження в ісландську економіку може виявитися досить низькою.
Та й літати в Латинську Америку через Ісландію зручно.
Висновки
Отже, основним джерелом доходів в Ісландії були рибальство й рибообробка. Однак в останні роки відбувається інтенсивна диверсифікованість промисловості на основі дешевої поновлюваної енергії (в основному — геотермальні джерела й гідроенергія). Ісландія – держава загального добробуту, в якому широко діють соціальні програми.
Ісландія може стати наступною країною, що приєднається до Європейського Союзу у зв'язку з критичним станом її економіки.
Економісти вважають, що якби Ісландія використовувала євро як свою основну валюту, цій кризі в значній мірі можна було б запобігти, оскільки євро може забезпечити стабільність щодо таких коливань валюти. І це, можливо, не завдало б економіці Ісландії такої сильної шкоди. Окрім сильного євро, приєднання до ЄС могло б надати країні кращу фінансову та політичну підтримку для того, щоб благополучно пережити економічну кризу.
Росія в допомогу Ісландії виділила 4 мільярди євро. Маючи на увазі преддефолтний стан Ісландії, згода Росії допомогти їй стабілізаційним кредитом у розмірі 4 млрд євро (міністр фінансів Олексій Кудрин все-таки зізнався, що Росія погодилася видати цей кредит, хоча до цього спростовував заяви ісландського нацбанку) - це рятувальне коло. Причому досить солідне коло.
Якщо б Ісландія оголосила дефолт, то у штопор піде вся Європа. І обов'язково потягне за собою Росію. Тобто, рятуючи Ісландію, Росія рятує насамперед себе.
Список використаної літератури:
1. Большая советская энциклопедии. – Исландия.
2. Ісландія подала заявку на вступ до Євросоюзу // Євробюлетень. Інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. – №8-9, серпень-вересень 2009 року. – с.18.
3. Исландия отвергла возможность национального дефолта // Портал новостей Автоман #"#">#"#">#"#_ftnref1" name="_ftn1" title="">[1] Сайт свободной энциклопедии Википедия #"#_ftnref2" name="_ftn2" title="">[2] Сайт свободной энциклопедии Википедия #"#_ftnref3" name="_ftn3" title="">[3] Ісландія подала заявку на вступ до Євросоюзу // Євробюлетень. Інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. – №8-9, серпень-вересень 2009 року. – с.18.
[4] Исландия отвергла возможность национального дефолта // Портал новостей #"#_ftnref5" name="_ftn5" title="">[5] Купим Исландию. Дорого. Звонить: Москва, Кремль // Елена Загородняя, РИА Новости - 08 октября 2008.
Страницы: 1, 2
