Санкції

Санкції застосовуються як засіб зацікавити партнерів добросовісно виконувати обов'язки і для захисту інтересів однієї із сторін у разі порушення будь-якої з умов контракту іншою стороною.

У цій статті контракту зазначається:

§     види санкцій, які можуть застосовувати покупці до продавців у зв'язку з невиконанням останніми умов ЗТК;

§     види санкцій, які можуть застосовувати продавці до покупців у зв'язку з невиконанням останніми умов ЗТК;

§     спосіб розрахунку конвенційного штрафу та/або збитків; максимальний розмір штрафу;

§     умова про одностороннє анулювання контракту при невиконанні однієї із сторін зазначених обов'язків.

Найрозповсюдженішим видом санкцій є штраф з продавців за прострочення поставки товару, так званий конвенційний штраф. Він розраховується потижневе або подекадне у відсотках від вартості недопоставленого товару (наприклад, 0,5%). Часто на кожний тиждень (декаду) визначається свій відсоток штрафу, що прогресивно зростає (наприклад, до 4-го тижня включно він зростає від 0,5 до 1%). Вказується максимальний розмір штрафу, який становить 8-12% і навіть 13%, але частіше 10% від вартості недопоставленого у вказаний термін товару.

У зв'язку з простроченням поставки товару в контракт також вноситься умова про одностороннє його анулювання, якщо прострочення перевищить обумовлений в контракті термін. У цьому випадку продавцеві ніякі витрати і збитки не відшкодовуються. Більше того, він буде зобов'язаний сплатити покупцеві штраф за прострочення поставки в розмірі вказаного в контракті максимального відсотка.

Продавцеві слід мати на увазі, що особливо жорстку позицію відносно дотримання термінів поставки займають імпортери - безпосередні споживачі, порівняно з посередниками.

В контракті можуть бути передбачені санкції на випадки порушення інших його умов не тільки з боку продавця, а й з боку покупця. Так, стосовно продавця можуть бути застосовані санкції:

§     за поставку дефектного або некомплектного товару;

§     за поставку товару в тарі з маркіруванням або відвантажувальними реквізитами, що не відповідають умовам контракту;

§     за неповідомлення про відвантаження;

§     за затримки у наданні техдокументації тощо.

В першому випадку, коли дефект товару не дає змоги покупцеві використовувати його, як правило, встановлюється, що продавець платить штраф як за прострочення в поставці товару з дати заявлення претензії до її усунення. В інших перелічених випадках часто розмір штрафу визначається у відсотках від вартості товару, відвантаженого з порушенням відповідної умови контракту.

Санкції до покупця можуть бути застосовані:

§     за затримку у відкритті акредитива;

§     за затримку у платежах;

§     за затримку у поданні технічної документації тощо.

Однак штрафи досить часто не покривають збитки сторін, тому в контракті може також передбачатись обов'язок винної сторони відшкодувати потерпілій стороні збитки на розмір, що перевищує штрафні санкції. Збитки – це втрати, втрата чи пошкодження майна, втрачена вигода. Відшкодування збитків не відміняє обов'язків по поставках, що також слід зафіксовувати в контракті. Право на відшкодування збитків стороні, що потерпіла, може розповсюджуватись не тільки на реально завдані збитки, а й, залежно від ступеня вини, і на втрачену вигоду. Наприклад, нерідко специфіка виробничого процесу викликає значні збитки у споживачів навіть через невеликі запізнення у поставках товару. У цих випадках у ЗТК передбачають і штрафні санкції і компенсацію заздалегідь узгоджених та оцінених збитків. Методика розрахунку збитків, в залежності від затримок у виконанні ЗТК або від ступеня відхилення від гарантованих характеристик, погоджується сторонами. Обидві сторони можуть договірним шляхом, але в досить вузьких рамках, відмовитись від обов'язків відшкодувати збитки.

Слід мати на увазі існуючі суттєві відмінності в законодавстві окремих країн щодо застосування санкцій. Закони не всіх країн допускають стягнення поряд і штрафами і збитків, а за законодавством Великобританії і США не призначаються неустойки (серед них конвенційний штраф). Тут передбачається відшкодування збитків. Однак практика допускає визначення в контракті можливих у майбутньому збитків у розмірі "розумно" і попередньо визначеного відсотка від вартості товару. Згідно з російським, німецьким та болгарським правом включення у ЗТК умови про штраф за загальним правилом не позбавляє права вимагати відшкодування збитків у частині, яка не покрита штрафом, право Польщі та Чехії виходить з того, що договірний штраф визнає виключною неустойку, тобто збитки, які перевищують штраф, на можуть бути за загальним правилом стягнені. Приклад формулювання цієї статті:

"Якщо поставка товару не буде здійснена у встановлені у Контракті строки, Продавець сплачує Покупцю штраф, розрахований від вартості непоставленого у строк товару із розрахунку 0,1% вартості за кожний день запізнення. Якщо запізнення перевищує ЗО днів, нарахування штрафу припиняється, і Продавець платить Покупцю неустойку у розмірі 10% від вартості непоставленого у строк товару. У разі прострочки у поставці товару за цим Контрактом понад 40 днів Покупець має право, повідомивши Продавця, розірвати Контракт. У разі поставки дефектного товару Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 10% від вартості забракованого товару. Продавець платить Покупцю штраф у розмірі 10% у випадках:

- неправильного маркування на місцях або окремих предметах;

- неякісного упакування, яке не забезпечує схоронність вантажу у дорозі;

- складання відвантажу вальних документів з неправильними даними;

- поставки товарів не відповідно до умов Контракту за розмірами, кольорами, ростовкою;

- відвантаження товарів достроково без згоди Покупця. Уплата штрафу чи неустойки не звільняють Продавця від обов'язку виконання Контракту".

Страхування

У зовнішній торгівлі товари страхуються від ризиків пошкодження або втрати при транспортуванні, тобто від транспортних ризиків. Страхування є добровільним актом, і його основні умови встановлюються в контракті і саме в ньому фіксуються:

§     обов'язки продавця і покупця із страхування вантажу;

§     тривалість і обсяг страхової гарантії;

§     умови страхування;

§     види ризиків, від яких має бути застрахований вантаж.

Обов'язки сторін із страхування вантажу: страхування може здійснюватись будь-яким із партнерів або на свою користь, або на користь іншої сторони, або ж на користь третьої особи (ним звичайно є вантажоодержувач), залежно від того, хто бере на себе ризик пошкодження або втрати вантажу, і, відповідно, за рахунок цієї сторони. Інколи в контракті робиться посилання на базисні умови, які визначають обов'язки сторін із страхування.

Інкотермс 2000 передбачає обов'язок продавця здійснити транспортне страхування вантажу тільки при БУП СІФ та СІП. При умові СІФ продавець повинен за свій рахунок застрахувати вантаж на період його морського або річкового транспортування на судні від порту відвантаження до отримання вантажу покупцем у порту призначення на умовах "вільно від часткової аварії", розроблених Інститутом лондонських страховиків. Продавець на вимогу покупця повинен здійснити страхування за рахунок останнього від воєнних ризиків, страйків, заколотів та інших громадянських занепокоєнь. При СІП продавець повинен за свій рахунок застрахувати вантаж на період наскрізного або змішаного транспортування з моменту його передачі перевізнику, а при наявності декількох перевізників – першому з них до отримання вантажу покупцем у зазначеному пункті місця призначення. Інші умови страхування аналогічні тим, які передбачені при СІФ.

У тих випадках, коли страхування вантажу здійснене на користь іншої сторони, в контракті повинна бути оговорена умова про передачу даній стороні страхового полісу або сертифіката. При цьому, якщо страхувальником є продавець, страховий поліс входить в комплект платіжних документів.

Тривалість страхової гарантії, що встановлюється в контракті, визначається тим, на який термін з моменту відвантаження товару із заводу постачальника до моменту доставки його на склад покупця розповсюджується гарантія.

Обсяг страхування звичайно становить суму більшу, ніж вартість контракту, – в основному 110% вартості ЗТК. Страхування здійснюється у валюті ЗТК. Умови страхування відрізняються набором ризиків, що страхуються. У вітчизняній практиці використовуються три види умов:

§     „з відповідальністю за всі ризики”, коли передбачається відшкодування збитку, заподіяного будь-якими небезпеками і випадковостями;

§     „з відповідальністю за часткову аварію”, де передбачається відшкодування збитків, спричинених втратою або пошкодженням вантажу, що сталися під впливом стихійних сил, внаслідок аварійних ситуацій при навантажуванні, складанні, добірці, розвантаженні вантажів і прийнятті судном палива;

§     „без відповідальності за пошкодження, крім випадків катастрофи”, коли втрати відшкодовуються у випадку повної загибелі всього або частини судна, а також при його пошкодженні, що викликане зіткненням, посадкою судна на мілину, пожежею тощо.

Як наслідок переліченого, найповніше захищають інтереси сторони, що ризикує, умови страхування "з відповідальністю за всі ризики". Однак і вони не передбачають відшкодування збитку, який виникає внаслідок навмисних дій або грубої недбалості відправника чи отримувача, природних властивостей вантажу (самозаймання, відмокання, гниття тощо), військових дій. Крім того, в деяких країнах (наприклад у Франції) страхові поліси "від усіх ризиків" не гарантують від ризику, пов'язаного з розкраданням або пропажею товару. Тому у випадках, коли вимагається розширити обсяг страхування, внести в нього доповнення, необхідно просити про це страхову компанію. Розмір платежів за страхування становить, як правило, частки відсотка від вартості товару.

До питань страхування, щоб попередити подальші суперечки і непередбачені втрати, слід ставитись дуже уважно, особливо стосовно імпортних контрактів. Так, передусім, не можна ігнорувати ці питання, а необхідно обов'язково включити їх у контракт, оскільки у противному разі продавець сам може застрахувати вантаж на користь і за рахунок покупця. Більше того, доцільно перелічити в контракті всі ті ризики, від яких повинен бути застрахований вантаж.

Страхування здійснюється у відповідних страхових компаніях, наприклад, у Індержстраху. Страхування обов'язково має бути підтверджено Міжнародною ТПП.

Приклад запису цієї статті ЗТК:

"Страхування проданого обладнання Продавець здійснює у першокласному страховому товаристві на свій розсуд від звичайних морських ризиків для даного товару до __________ на користь покупця ".

Форс-мажор або обставини непереборної сили

На перебіг виконання контрактів можуть суттєво вплинути обставини, передбачити настання яких заздалегідь при укладенні контрактів сторони не мали можливості, оскільки вони виникають внаслідок непередбачених та невідворотних подій надзвичайного характеру. Такі обставини називаються обставинами непереборної сили або форс-мажорними.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12