Наше глибоке переконання, підвищенню ефективності взаємодії у торговельно-економічній сфері сприяло б поетапне введення режиму вільної торгівлі між двома країнами. Ми завжди відкриті для польського бізнесу, сказав на закінчення Президент України.[10]
20-23 травня 1997 р. відбувся візит Олександра Кваснєвського до Києва, під час якого було підписано Спільну заяву Президентів України і Республіки Польща «До порозуміння і єднання», яка підвела риску під непростим минулим двох народів і закликало молоде покоління українців і поляків жити в злагоді й мирі, закріпила принцип стратегічного партнерства між державами, поглибила українсько-польські відносини у політичній, економічній та гуманітарній сферах. Проте громадськість обох держав сприйняла все досить холодно. Крім всього, невдовзі після підписання спільної заяви президентів у Львові було спалено польський прапор.
1998 р. проходив під сприятливим для українсько-польських взаємин знаком. Відбувся ряд зустрічей на найвищому рівні – зокрема, Леонід Кучма і Олександр Кваснєвський відкрили новий митний перехід Корчова-Краковець (3 січня), 23-24 травня президенти України та Польщі взяли участь у церемонії відкриття пам’ятника жертвам концтабору у місті Явожно, відкрили пам’ятник польським та українським жертвам тоталітаризму у Харкові (26 червня).[6;34] Ця зустріч двох Президентів великих європейських держав Леоніда Кучми та Олександра Кваснєвського стала визначною подією в контексті українсько-польських відносин пострадянського періоду. Зустріч є свідченням щирого прагнення слов’янських народів до ділового партнерства, співпраці, демократичних перетворень в ім’я піднесення економіки України і Польщі, заради спільного блага, безпечної і процвітаючої Європи.
Актом глибокої спокути перед світлою пам’яті жертв сталінського тоталітаризму можна назвати закладення каменя майбутнього меморіалу на українсько-польському цвинтарі в Лісопарку у Харкові.
-В Україні і Польщі багато є таких місць, які стали символами найбільших трагедій ХХ століття. Таке не повинно повторитися: ні сталінізм, ні фашизм, ні будь-який інший режим, спрямований як проти власного народу, так і проти всього людства. І сього не буде, поки живе в серцях, увічнюється в меморіальних комплексах та обрізках пам’ять тих, кого перемололи безжалісні жорна тоталітаризму,- сказав у своїй промові на урочистій церемонії закладення наріжного каменя під українсько-польський цвинтар президент Леонід Кучма. - Зводячи такі меморіали українці і поляки не лише роблять нові кроки на зустріч. В камені і бронзі пам’яті полягли і пересторога живим, - зазначив Леонід Данилович.
Церемонії закладення українсько-польського цвинтаря жертвам тоталітаризму передувала низка робочих поїздок президентів України та Польщі по Слобожанщині. Зокрема Президент України Леонід Кучма відвідав ВАТ «Агрокомбінат «Слобожанський» у Чугуївському районі». За підсумками робочої зустрічі президентів України та Республіки Польща відбулася прес-конференція, під час якої Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський відповіли на актуальні економічні та політичні питання польських та українських журналістів. [11]
10-11 листопада 1998 р. у Варшаві Президент України взяв участь у урочистостях, присвячених 80-й річниці відновлення незалежності Республіки Польща. Важливим був економічний саміт, що відбувався 23-24 травня у Жешуві. Президенти обох держав взяли його під свій патронат.
У зв’язку з виборами на Україні 1998 р. певної стагнації зазнали міжпарламентські контакти. Лише під кінець року розпочала свою діяльність Українсько-польська група. Її голова, Дмитро Павличко, відвідав у грудні 1998 р. Варшаву, де зустрівся з головою Польсько-української парламентської групи.
1999 р. був роком виборів Президенту України, тому Україна була більше сконцентрована на внутрішніх справах і особливих змін в українсько-польських відносинах не сталося.
Початок 2000 р. виглядав багатообіцяючим щодо реформ та розвитку взаємин з Польщею. 17 січня на зустрічі президентів обох країн у Кракові було обговорено питання створення Польсько-українського університету. Кваснєвський пообіцяв провести переговори з ЄС щодо безвізового режиму з Україною. 19 лютого нарешті відбулося перше засідання Польсько-українського форуму. Пройшла також низка зустрічей на високому рівні. Та потім змінилася внутрішньополітична ситуація в Україні. Замість В.Тарасюка міністром закордонних справ знову став Адлєнко, що у світі сприйняли як згортання прозахідної політики України. Співпраця української сторони з Польщею почала характеризуватися радше «як добросусідська», ніж як «стратегічна».
Крім того цей рік в україно-польських відносинах можна було б назвати «роком труби» - весь час точилася суперечка навколо будівництва трубопроводу Ямал-Франкфурт-на-Одрі. З боку України лунали заяви, що це зрада принципам стратегічного партнерства, а польські урядовці заявляли, що Польща ніколи не піде на ущемлення інтересів України і цей трубопровід українцям не завдасть. Щоб підсолодити пілюлю Ямальського проекту, відбулися переговори про спільне спорудження терміналу в Одесі та закінчення будівництва трубопроводу Одеса-Броди.
У 2001 р. у зв’язку з внутрішньополітичними причинами Україна опинилася якщо не в міжнародній ізоляції, то у досить прохолодному середовищі. Тому й у польському середовищі почали лунати заклики відмінити зустріч Олександра Кваснєвського та Леоніда Кучми,яка була запланована на 15 березня. Однак канцелярія президента Польщі заявила, що ізолювання України - це найгірше, що можна зробити у ситуації, що склалася. 15 березня він зустрівся з групою українських опозиціонерів і намагався спонукати їх до діалогу з Президентом, але українська делегація залишилась незадоволена результатом зустрічі. Під час зустрічі 15 березня у Казімієжі Дольному А. Кваснєвському не вдалося схилити Л. Кучму до переговорів з опозицією.
Тим часом 6 червня 2001 р. міністр закордонних справ Польщі В.Бартошевський представив Сеймові зовнішньополітичну програму, в якій Україна навіть не згадувалася серед партнерів. Стосовно контактів з нею мінистр заявив, що Польща намагається існуючими засобами вплинути на процес трансформації в Україні.[6;36]
8 жовтня 2001р. голова Української держави провів переговори зі своїм польським колегою Олександром Кваснєвським. Окрім того, лідери обох держав взяли участь в урочистій інавгурації Європейського колегіуму українських та польських університетів у Любліні, зустрілися з керівництвом Люблянського воєводства та представниками органів місцевого врядування.
Відкриття Європейського колегіуму українських та польських університетів у Любліні створюється якісна нова модель відносин та взаємодій між молодими поколіннями українців та поляків. Вона сприятиме зближенню двох народів і водночас їхньому входженню в об’єднану Європу. На цьому наголосив Президент України Леонід Кучма,виступаючи на інавгурації Європейського колегіуму українських та польських університетів у Любліні. За словами голови Української держави, спільними зусиллями обидва народи вписують ще одну помітну сторінку в літопис українсько- польського стратегічного партнерства. Віднині його активно розвиватиме і студентська молодь обох країн, будуючи одночасно своє власне майбутнє, підкреслив Президент України.
- Як справжні друзі і партнери ми ввійшли разом у ХХІ століття, підтримуючи один одного в реалізації європейського вибору. Саме ця підтримка є сьогодні без перебільшення, квінтесенцією українсько-польської співпраці,- наголосив Леонід Кучма. На його переконання Європейський колегіум має стати повноцінним Українсько-Польським університетом. Глава Української держави запевнив, що може розраховувати на всебічну підтримку з боку Президента України в реалізації його перспективної багатообіцяючої мети.
Леонід Кучма побажав професорсько-викладацькому складу та студентам Колегіуму плідної роботи та успіхів на ниві подальшого утвердження та зміцнення України і Польщі, їхнього входження в сім’ю народів Європи.
Президент Республіки Польщі Олександр Кваснєвський, у свою чергу, зазначив, що Європейський колегіум має стати вагомим чинником у процесі євроінтеграційних прагнень України і Польщі. Він також наголосив, що одним з пріоритетних напрямів стратегічного партнерства двох країн є розвиток співробітництва у сфері науки, культури та технології. На його глибоке переконання, співпраця на культурному рівні є сильнішою «за існування кордонів, віз та паспортів».
Від української сторони в урочистій інавгурації Колегіуму брали участь ректор Київського національного університету ім. Тараса Шевченка Віктор Скопенко, ректор Львівського національного університету Іван Вакарчук.
- Можна з переконаністю сказати, що в українсько-польських відносинах за останні роки відбулися кардинальні зміни,- підкреслив Президент України Леонід Кучма.
Як запевнив Леонід Кучма, сьогодні Україна і Польща вже зовсім інші, ніж були п’ять чи десять років тому. Акт порозуміння, який підписали президенти, дає свої плоди. Леонід Кучма висловив глибоку подяку організаторам і всім, хто причетний до відкриття Європейського колегіуму. Президент вважає , що українські студенти, які навчатимуться у Любліні своїми справами зможуть підтвердити український шлях до європейської інтеграції.
Зі свого боку Президент Польщі Олександр Кваснєвський підкреслив,що стратегічне партнерство з Україною й надалі буде зміцнюватися та посилюватися на якісному рівні, незалежно від того, який уряд буде сформовано в Україні в результаті завершення парламентських виборів.
Нова кандидатура посла України в Республіці Польща узгодилася з польською стороною. Зміна дипломатів в цій країні є закономірною, оскільки завершився термін дипломатичної роботи нинішнього Надзвичайного і Повноваженого Посла України в Республіці Польща Дмитра Павличко. Глава Української держави не став називати ім’я майбутнього посла, мотивуючи тим ,що ще не отримано агреман з польської сторони.
Президент України та Республіки Польща Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський підтвердили обопільність мети духовного розвитку та зміцнення зв’язків та контактів українського і польського народів. На цьому лідери двох держав наголосили під час зустрічі з керівництвом Люблінського воєводства, яка відбулася у будинку Коронного трибуналу. Глава Української держави підкреслив: у обох держав є спільний розвиток, зв’язаний з європейським. Усі кроки,які робляться українською та польською сторонами, пов’язаний подальшим посиленням контактів.
Леонід Кучма передав місту Любліну срібну медаль, виготовлену до 10 річниці Незалежності України.
Лідери обох держав побували на військовому православному цвинтарі, де поховані воїни Української народної армії, які боролися за волю українського народу.[12]
2002 р. почався з візиту президента Росії Володимира Путіна до Варшави. Ця подія,також зміна прем’єр-мінистра, була сприйнята Україною як відхід Польщі від партнерства з Україною на користь Росії. Польські політики обіцяли продовжити будівництво трубопроводу Одеса-Броди до Гданська, запевняли, що Польща й надалі захищатиме інтереси України перед ЄС. Проте, всупереч цим заявам 12 лютого уряд Польщі ухвалив рішення про запровадження з 1 липня 2001 р. віз для громадян України.
До того ж події, що розгорнулися у Львові, зокрема рішення Львівської міської ради, яка не погодилась з написом, який поляки хотіли зробити на території польських військових поховань на Личаківському цвинтарі, привели до того, що відкриття цвинтаря та зустріч обох президентів перенесли. Після внесення змін у тексті напису Олександр Кваснєвський відмовився від поїздки до Львова. Ця подія викликала широкий міжнародний резонанс.
Страницы: 1, 2, 3
