Найбільший приріст обсягів імпорту товарів у 2007 році порівняно з 2006 (див. додаток Ж) мають жири та олії, готові харчові продукти, деревина та вироби з деревини, дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали; транспортні засоби та шляхове обладнання. На противагу товарів, що мали зростаючі поставки імпорту, то група таких товарів як взуття, головні убори, парасольки мали зменшений обсяг імпорту у 2007 році порівняно з попереднім роком. Імпорт у 2007 році значною мірою зростав за рахунок збільшення поставок продукції машинобудування, мінеральних продуктів та продукції хімічної промисловості.

Таблиця 2.4

Динаміка імпорту основних товарів України за 2005-2007 роки

Наведені товари у даній таблиці найбільш вплинули на загальний обсяг імпорту, зокрема досить високі темпи зростання спостерігаємо у вартісних обсягах транспортних засобів та шляхового обладнання, наземних транспортних засобів, що не включать залізничні, приладів і апаратів.

Вартісні обсяги імпорту мінеральних продуктів у 2007 році збільшилися порівняно з 2006 роком на 31,7%, що було зумовлено головним чином підвищенням цін на імпортований природний газ на 37%. Це забезпечило майже половину приросту імпорту мінеральних продуктів в цілому.

Активне освоєння інвестицій підприємствами вітчизняної промисловості, а також розширення виробництва з комплектації машин та обладнання були основними чинниками зростання вартісних обсягів імпорту продукції машинобудування. Найшвидше зростав внутрішній попит на наземні транспортні засоби на 62% більше ніж у 2005 та на 58% більше у 2006, що забезпечило у 2007 році 47% приросту імпорту машинобудування в цілому, ще 44% приросту було отримано за рахунок двох інших груп: механічні машини та апарати та електричні машини. Найбільшим попитом в Україні користується машинобудівна продукція європейського виробництва: за 2007 рік з Європи надійшло 52,7% товарів цієї групи. Друге місце посідають країни Азії, на які припадає 23,1%.

Значне зростання обсягів імпорту продукції хімічної промисловості відбулось переважно за рахунок збільшення вартості поставок за двома групами: полімерні матеріали та вироби та фармацевтичні продукти. Основним постачальником товарів цієї групи на український ринок залишаються країни Європи.

Підвищення світових цін на метали у 2007 році з одного боку, та зростання виробництва машинобудівної продукції та будівництва – з іншого, спричинило нарощування обсягів імпорту металургійної продукції.

Розглянемо географічну структуру міжнародної торгівлі товарами за 2006-2007 роки, при цьому порівняємо в які країни Україна більше експортує товар і з яких імпортує.

Імпорт послуг протягом 2003-2007 років зростає (див. рис. 2.7), зокрема зростання імпорту послуг було забезпечено збільшенням витрат громадян України на два основних види послуг: транспортні та послуги з подорожуванням (див. додаток З), що займають найбільші частки у загальному вартісному обсязі імпорту послуг. За умови посилення міжнародних інтеграційних процесів, зростання обсягів фінансування внутрішнього виробництва інвесторами-нерезидентами підвищився попит на послуги іноземних фінансових установ чи юридичних, бухгалтерських фірм, а також збільшились витрати на послуги за статтею «роялті та ліцензійні платежі».

Оскільки транспортні послуги займають значну частку у імпорті послуг, тому варто розглянути динаміку імпорту транспортних послуг за досліджуваний період.

Рис 2.8 Динаміка імпорту транспортних послуг України за 2003-2007 роки

Використовуючи рис. 2.8 можемо сказати, що темпи зростання обсягів імпорту за усіма видами транспортних послуг є досить значними, тобто протягом цього періоду відбувається нарощування вартісних обсягів усіх видів транспортних послуг. З даного рисунку можна побачити, що найбільшу частку у імпорті транспортних послуг становлять послуги залізничного транспорту, а найменшу – трубопровідного.

У 2007 році спостерігається найбільший приріст вартісних обсягів імпорту послуг порівняно з попередніми роками. Стрімке зростання транспортних послуг обумовлено збільшенням плати за транзит.

Протягом 2003-2007 років імпорт як товарів, так і послуг помітно зріс, що зумовлено, з одного боку, підвищенням доходів домогосподарств і відповідним зростанням обсягів їх кредитування, з іншого – підвищенням інвестиційного та проміжного попиту внаслідок поступового оновлення та розширення виробництва.

У товарній структурі імпорту найбільшу частку становлять мінеральнi продукти, продукцiя хiмiчної промисловостi, недорогоцінні метали, механічне обладнання; машини та механiзми, електрообладнання, транспортні засоби та шляхове обладнання.

Найбільшу частку у структурі імпорту послуг складають транспортні послуги, імпортні поставки яких помітно зросли протягом досліджуваного періоду.

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ

3.1 Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі

Оскільки міжнародна торгівля для України є невід’ємною складовою на шляху до економічного зростання, Україна повинна сприяти розвитку міжнародних торговельних відносин. Проте сьогодні для України характерні такі чинники, які перешкоджають розвитку міжнародній торгівлі, а саме неефективне управління підприємствами; відсутність за кордоном збутової інфраструктури; нерозвиненість основних засад ринкової економіки; недосконалість методів державного регулювання економіки загалом і зовнішньоекономічної діяльності зокрема; слабка інфраструктура підтримки експорту; загострення міжнародної економічної конкуренції; протекціонізм з боку іноземних держав. Саме з такими чинниками, які негативно впливають на міжнародну торгівлю України варто боротися, адже наша держава має спектр потенційних можливостей для розвитку міжнародної торгівлі. [10, с. 238]

Потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі такі:

запаси мінерально-сировинних ресурсів (Україна володіє 5% світових запасів мінеральної сировини);

сприятливі кліматичні умови і родючі землі;

наявність інфраструктури для надання послуг (зокрема з міжнародного транзиту нафти та газу);

великий потенціал високотехнічних галузей промисловості.[25]

На думку фахівців, слід вжити таких заходів для поліпшення зовнішньої торгівлі України:

підвищити рівень і якість продукції чорної металургії та важкого машинобудування;

розвивати конкурентоспроможні виробництва аграрно-промислового комплексу;

розвивати експорт ракетної і авіаційної техніки;

розвивати і модернізувати транспортну інфраструктуру;

залучати іноземний капітал для прискорення модернізації;

створювати нові галузі та виробництва (рідкісноземельні метали, комп’ютери, мікроелектроніка тощо);

розвинути міжнародний туризм до світового рівня;

створити маркетингові та сервісні мережи на міжнародних ринках;

збільшити закупівлі за кордоном новітніх технологій для створення нових конкурентоспроможних національних виробництв;

активно впроваджувати міжнародні стандарти і процедури сертифікації;

використовувати політичні та дипломатичні важелі впливу для забезпечення участі України у великих міжнародних коопераційних проектах;

належним чином забезпечити інформатизацію зовнішньоекономічної діяльності;

удосконалити фінансові механізми регулювання експорту.

У державній політиці регулювання міжнародної торгівлі України пріоритетними є такі завдання:

вироблення цілісної державної концепції та ґрунтовних програмно-цільових підходів уряду, суб’єктів державного управління на вищому та середньому рівнях, законодавчих і виконавчих органів у сфері міжнародного співробітництва;

комплексна оптимізація механізму регулювання структури та умов експортно-імпортної діяльності на основі виваженої оцінки ролі та місця України в системі міжнародного поділу праці;

правове й організаційно-інституційне закріплення переходу до переважно економічних та правових методів регулювання міжнародної торговельної діяльності;

створення чіткої системи пріоритетів розвитку експортного потенціалу з обґрунтуванням напрямів національної спеціалізації при застосуванні відповідних організаційних та фіскальних методів;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9