2. УКРАЇНСЬКО-ШВЕДСЬКІ ВІДНОСИНИ
19 грудня 1991 року Швеція першою серед країн Північної Європи визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 13 січня 1992 року під час візиту до Києва Міністра закордонних справ Швеції М. аф Угглас.
У вересні 1992 року в Києві було відкрито Посольство Королівства Швеція в Україні. З 2004 року Надзвичайним і Повноважним Послом Швеції в Україні є Йон-Крістер Оландер.
31 травня 1994 року в Стокгольмі розпочало роботу Дипломатичне представництво України, очолюване за сумісництвом Послом України у Фінляндській Республіці. 11 лютого 1999 року вірчі грамоти Надзвичайного і Повноважного Посла України в Королівстві Швеція – першого Посла України з резиденцією в Стокгольмі – вручив Королю Швеції Карлу XVI Густаву О.С.Сліпченко. У 2003-2004 рр. Надзвичайним і Повноважним Послом України в Королівстві Швеція був Л.О.Кожара. Зараз Посольство України в Швеції очолює Тимчасовий повірений Е.Л. Терпицький.
Політичні відносини між Україною і Швецією у 1992-2004 роках розвивалися досить динамічно. Відбувалися взаємні візити, зустрічі на найвищому і високому рівнях, двосторонні політичні консультації. Розвиваються міжпарламентські контакти. Відбулося, зокрема, декілька зустрічей Президента України Л.Д.Кучми з Прем’єр-міністрами Швеції І. Карлссоном та Й. Перссоном. 5-6 вересня 1996 року відбувся перший офіційний візит до Швеції Міністра закордонних справ України Г.Й. Удовенка. У січні 2000 року українська делегація на чолі з Прем’єр-міністром України В.А.Ющенком брала участь у роботі Міжнародного Форуму з Голокосту, що проходив у Стокгольмі, а в 2004 році делегацію України на аналогічному Стокгольмському Форумі з питань геноциду очолив Віце-прем’єр-міністр України Д.В. Табачник. В березні 2002 року Україну на чолі делегації шведських ділових кіл відвідала тодішня Віце-прем’єр-міністр Швеції Л.Йельм-Валлен.
Етапною подією у розвитку двосторонніх відносин був державний візит Президента України Л.Д. Кучми до Королівства Швеція 23-25 березня 1999 року, під час якого Президент України провів бесіди та переговори з Королем Карлом ХVІ Густавом, Спікером Риксдагу (Парламенту) Б. Даль, Прем’єр-міністром Швеції Й. Перссоном, іншими високими посадовими особами. Президент України виступив у Риксдагу Швеції, де були присутні також представники шведської громадськості, дипломатичного корпусу, разом з Королем Швеції взяв участь в українсько-шведському бізнес-семінарі, відкритті виставки малюнків шведського художника К.Мазера, а також провів зустрічі з представниками української громади, керівництвом шведських промислових груп і компаній “Ерікссон”, “Альфа Лаваль-Агрі”, “Вольво”, “СКФ”, “Віктор Хассельблат”.
Державний візит Президента України до Королівства Швеція закріпив позитивний підсумок попереднього періоду українсько-шведських стосунків з часу встановлення дипломатичних відносин між державами і заклав принципово важливі основи для їх нового етапу, характерними ознаками якого поступово стають поглиблення торговельно-економічного співробітництва і динамічний розвиток відносин в інших сферах у загальному контексті євроінтеграційної стратегії України, зміцнення її позицій у Скандинавському регіоні, підвищення авторитету України в ООН, європейських і євроатлантичних структурах.
Швеція є прихильником європейської інтеграції України за умови виконання всіх пов’язаних з цим вимог та сприяє реалізації її інтеграційних прагнень шляхом підтримки нашої держави у відносинах з органами ЄС, залучення її до регіонального співробітництва з країнами Північноєвропейського регіону (зокрема, через реалізацію статусу спостерігача в Раді держав Балтійського моря). Швеція також надає загальнополітичну підтримку Україні в її зусиллях щодо зміцнення європейської безпеки шляхом посередництва у розв’язанні конфліктів (Грузія та Абхазія, Нагірний Карабах, Придністров’я), участі у миротворчих операціях та повоєнній відбудові зруйнованих регіонів. Обидві країни поділяють спільні гуманістичні цінності, відзначаються миролюбністю, мають нейтральний статус. Конструктивно розвиваються українсько-шведські відносини в рамках Ради Європи, програми НАТО "Партнерство заради миру" тощо. Варто відзначити подібність позицій України і Швеції з питання міжнародної боротьби з тероризмом.
Особливої інтенсивності українсько-шведські відносини набули в період головування Швеції в Європейському союзі у першій половині 2001 року. Успіху діалогу між Україною та ЄС у цей період сприяли принципова позиція Швеції щодо відкритості ЄС для всіх європейських країн, виявлене шведською стороною розуміння складнощів та потреб, які виникають в України на шляху європейської інтеграції. Це сприяло досягненню суттєвого прогресу у ставленні Євросоюзу до України, зафіксованого під час саміту ЄС у шведському місті Гьотеборг (червень 2001 року), під час якого було прийнято рішення запросити Україну до участі в Європейській конференції. Протягом цього періоду були започатковані нові ініціативи щодо співпраці України з ЄС, які продовжуються і в площині двосторонніх відносин, і в контексті європейської інтеграції нашої держави.
Швеція і надалі продовжує реалізувати свою позитивну позицію щодо євроінтеграційних прагнень України. У своєму виступі на конференції, присвяченій українській тематиці, яка відбулася у Варшаві 15-16 жовтня 2002 року, Прем’єр-міністр Швеції Й.Перссон, зокрема, наголосив на тому, що Швеція є "адвокатом України та її євроінтеграційних прагнень", а також вважає за необхідне не виключати для України можливість членства в Євросоюзі в перспективі.
Сприятлива позиція Швеції щодо підтримки євроінтеграційних устремлінь України не зазнала будь-яких змін після розширення Європейського Союзу 1 травня 2004 року. Як і раніше, ця позиція базується на визнанні перспективи вступу до ЄС усіх країн Європи та відкритості Євросоюзу для будь-якої європейської держави, що вжила заходів для досягнення відповідності Копенгагенським критеріям.
Торговельно-економічне співробітництво між двома країнами протягом останніх років розвивається по висхідній і відзначається збереженням тенденції неухильного зростання. Має місце також нарощування обсягу шведських інвестицій в економіку України. Варто відзначити, що, на відміну від бізнесменів з багатьох інших країн, представники шведських ділових кіл охоче інвестують у виробничі галузі України. Понад 85% шведських інвестицій в економіку України вкладено в промисловість.
Останнім часом відчувається значне збільшення інтересу шведського бізнесу до співробітництва з українськими партнерами, інвестування в українську економіку. Нещодавно Україну відвідали представники потужних шведських компаній "ІКЕА" та "СААБ Еркрафт" з метою обговорення конкретних інвестиційних проектів, зокрема, реалізації намірів відкриття мегамаркету "ІКЕА" на території Київської області, а також модернізації літаків, що використовуються підприємствами цивільної авіації України.
Урядом Швеції прийнято рішення про включення України до проекту "Marketplace – Baltic Region". Цей проект, що реалізується Шведською торговою радою та Асоціацією шведських торгових палат в рамках програми "Балтійський мільярд", спрямований на сприяння розвиткові економічних зв’язків з країнами балтійського регіону, до яких тепер підключено і Україну. Для українських підприємств це відкриває можливості безкоштовного отримання різноманітної ділової інформації, ряду консультативних послуг та розміщення своїх ділових пропозицій у спеціалізованій базі даних Торгової палати Швеції.
Триває розвиток двостороннього військово-технічного співробітництва. Між міністерством оборони України і шведською компанією НАММО підписано Меморандум про співпрацю в сфері утилізації боєприпасів, які накопичилися на території України, з можливою фінансовою підтримкою цього проекту з боку шведського уряду.
Головним підсумком розвитку технічного і експертного співробітництва між Україною і Швецією є прийняття урядом Швеції у жовтні 2002 року нової Стратегії співпраці з Україною на період 2002-2004 рр., яка продовжує попередню Стратегію технічного співробітництва з Україною, що була успішно реалізована у період 1999-2001 років. У цьому документі відображено новий підхід до двостороннього співробітництва, в якому перенесено акцент з суто технічного і експертного на більш широкий спектр, що включає безпекові елементи, сприяння у проведенні демократичних перетворень, соціально-економічному розвитку України, її інтеграції до європейських та світових організацій і структур. Концептуальна основа документа виходить із "загальної мети підтримки інтеграційних прагнень України стосовно ЄС". Зокрема, значна увага приділяється допомозі щодо вступу України до СОТ. На черзі прийняття наступної Стратегії співпраці з Україною, що, як очікується, буде розрахована на період з 2006 року.
Шведським агентством міжнародного розвитку (СІДА) реалізуються в Україні 24 проекти технічної і експертної допомоги. 30 проектів уже успішно завершено. Серед прикладів найбільш успішних з них - проект з модернізації системи водоочищення у Львові, здійснюваний спільно з Світовим банком (внесок Швеції – 6 млн.дол.США), проект підвищення ефективності енергопостачання у Києві (1,2 млн.дол.США), розвиток сільськогосподарського бізнесу і фермерства (1 млн.дол.США) тощо.
Благодійні організації та фонди Швеції, серед яких “Зірка надії”, “Місія на Сході”, “Скандинавська дитяча місія”, організують лікування та оздоровлення українських дітей, які отримують стипендії Шведського інституту - державної установи, метою діяльності якої є, зокрема, сприяння поширенню шведських цінностей. За сприяння Шведського інституту у Львівському університеті здійснюється викладання шведської мови [2].
3. СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ШВЕДСЬКОЇ ЕКОНОМІКИ
Протягом останніх тридцяти років Швеція за валовим внутрішнім продуктом на душу населення спустилася у рейтингу Організації економічного співробітництва та розвитку з четвертого місця на сімнадцяте. Показники економічного зростання країни відстають від показників більшості країн-членів ЄС на 1-2%. Найболючіше ж для шведів те, що норвезька та фінська економіки, які сьогодні переживають часи динамічного розвитку, дають сусідам Швеції змогу взяти реванш за багаторічне шведське домінування у скандинавському регіоні.
Сьогодні країна далека від кризи початку 90-х, проте існує ряд небезпечних тенденцій, пов'язаних передусім із падінням рівня якості послуг, що надаються державою, високим податковим тиском, який унеможливлює розвиток малого та середнього бізнесу, переходом найбільших шведських компаній до інших країн, хронічним безробіттям та проблемами імміграції.
Економічний спад у Швеції відбувається повільно, проте впевнено. Загалом макроекономічні показники (приріст ВВП, рівень інфляції, рівень безробіття) лишаються стабільними. Проте рік від року усе більше пересічних громадян починають говорити про погіршення якості життя. Високі податки обмежують фінансову свободу громадян (норма оподаткування стандартної родини у Швеції найвища у світі – 33%). До того ж шведи скаржаться на погіршення рівня головних державних послуг – освіти та медицини. Політика зрівняльної заробітної плати призвела до нівелювання різниці між висококваліфікованою і низько кваліфікованою працею. До того ж через найвищі у Скандинавії виплати безробітним багато шведів і ще більше іммігрантів, які складають одну п’яту населення) надають перевагу статусу соціального маргінала. Загалом, конкурентність у суспільстві, як для європейської країни, вкрай низька.
Через найбільший у Європі податковий тиск на підприємства держава обмежує розвиток малого та середнього бізнесу. Головними наповнювачами держбюджету є 26 шведських транснаціональних корпорацій. Держава не втручається у діяльність компаній, і вони є цілком незалежними у веденні свого бізнесу. Більше того, сама держава потрапляє у заручники доброї волі великого капіталу платити податки. Шведські компанії навчились тиснути на уряд та лобіювати прийнятні для них закони у парламенті, шантажуючи владу можливістю виходу із-під шведської юрисдикції.
Страницы: 1, 2, 3
