- дублікат ветеринарного сертифіката, що підтверджує відповідність нормам по важким металам і мікротоксинам, що є складовою частиною контракту;

- сертифікат походження, виданий державною організацією;

- сертифікат про фумігацію, якщо дані про фумігацію не включені в карантинний/фітосанітарний сертифікат;

- капітанська розписка, що підтверджує одержання капітаном окремим пакетом двох копій коносамента, остаточних сертифікатів фактичної якості, фітосанітарного/карантинного, сертифіката про фумігацію й оригінал ветеринарного сертифіката по кожному відвантаженню.

3.2 Митні документи та порядок їх оформлення за місцем акредитації суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності

Для проведення зовнішньоекономічної операції фірма повинна здійснити акредитацію на митниці. Під час митного оформлення укладається договір про декларування вантажу, заповнюється вантажно-митна декларація (ВМД), проводиться сплата всіх необхідних платежів (мита, акцизу, ПДВ), перевірка, пломбування та відправка вантажу. При митному оформленні зовнішньоекономічного контракту вимагається перелік типових документів: ідентифікаційна картка, контракт-договір, рахунок-фактура (інвойс), експертний висновок про код товару ТН ЗЕД, товарно-транспортна накладна, довідка про декларування валютних коштів, експертний висновок про ціну товару, книжка МДП, сертифікат походження, сертифікат «УкрСепро», ветеринарний сертифікат (для товарів рослинного походження), ліцензія, довідка про 100% передоплату для країн СНД, довідка про транспортні витрати, платіжні доручення про сплату митних процедур, мит, акцизу [15].

Митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється згідно з законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. №959-ХІІ [2], Митним кодексом України [1], законами України про митне регулювання. Митним тарифом України [4] та міжнародними договорами України.

Єдиний митний тариф України визначається згідно з відповідним законом України та договорами України. Єдиний митний тариф України встановлює на єдиній митній території України оподаткування митом предметів, що ввозяться на територію України або вивозяться з неї, або переміщуються транзитом по її території. Ставка єдиного митного тарифу України є єдиним для всіх суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності, організації господарської діяльності і територіального розташування, за винятком випадків, передбачених законами України та їх міжнародними договорами [4].

Згідно з установленим законодавством порядком митне оформлення товарів, що експортуються з митної території України, може бути проведене митним органом, у якому перебуває на обліку суб’єкт ЗЕД, що здійснює операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України, або іншим митним органом, у якому перебуває на обліку суб’єкт ЗЕД.

Під час митного оформлення товарів, що експортуються з митної території України, митним органом оформлюється вантажна митна декларація на бланках уніфікованого адміністративного документа форми МД-2 (МД-3). Вантажна митна декларація (ВМД) – це заява, що містить відомості про товари, інші предмети, транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів. Форму ВМД, порядок їх подання, оформлення та використання встановлено Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. №574 [14].

Згідно з пп. 6.2.1. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» операції з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України, оподатковується за нульовою ставкою [8].

Для одержання експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість суб’єкт ЗЕД, який здійснив митне оформлення експорту цих товарів, із заявою про надання підтвердження про фактичне вивезення (пересилання) експортованих ним товарів за межі митної території України.

До заяви додається оригінал п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3), оформленої цим митним органом під час митного оформлення експорту товарів. Одержавши таку заяву, митний орган, до якого із заявою звернувся цей суб’єкт ЗЕД, здійснює реєстрацію заяви та розглядає її протягом п’яти робочих днів.

Протягом цього періоду митний орган завіряє доданий до заяви оригінал п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з іншими примірниками цієї ВМД, що зберігаються в митниці.

За відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п’ятому основному аркуші («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис «Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі» та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та п’ятий основний аркуш («примірник для декларанта») ВМД повертається заявникові.

З метою уникнення повторного експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість митний орган обов’язково веде облік наданих підтверджень. Інформація про надане підтвердження вноситься також до електронної копії відповідно ВМД, що міститься в центральній базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

Підставою для експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами (податковою декларацією з ПДВ) оригінал п’ятого основного аркуша («примірник для декларанта») ВМД форми МД-2 (МД-3) з відповідним запасом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу. Якщо в декларації з ПДВ заповнено рядок 23 «Сума бюджетного відшкодування, яка може бути відшкодована платнику протягом 30 календарних днів від дати подання цієї декларації», то разом із декларацією подається додаток 1 « Розрахунок експортного відшкодування» [8].

3.3 Контроль за виконанням контрактних зобов'язань, розгляд можливих претензій

Основний контроль при експорті насіння соняшнику приділяється зважуванню насіння та відсутності шкідників в насіння.

Зважування в портах навантаження повинне виконуватися з використанням електронних або автоматичних елеваторних ваг. В офіційному ваговому сертифікаті повинні вказуватися марка ваг, рік їхнього виготовлення й тип ваг.

Остаточна вага насіння встановлюється при вивантаженні і є остаточою відповідно до даних, зазначеними в Генеральному акті й / або Акті - повідомленні, складеному для кожного судна в порту вивантаження.

Остаточний розрахунок за зерно виконується на підставі фактичної ваги, вивантаженого у відповідних портах Покупця, відповідно до даних Генерального акту й / або Акту-Повідомлення.

Якщо вага, установлена при вивантаженні, перевищує вагу, зазначену в коносаменті, надлишки оплачуються Покупцем, у той час як вся недостача ваги, якщо така виявиться, оплачується Продавцем. Надлишки ваги оплачуються Покупцем Продавцеві за контрактною ціною банківським переказом протягом тижня після одержання Покупцем Генеральних актів і / або Актів-Повідомлень, складених у відповідному(них) порту(ах) вивантаження.

Платіж за недостачу по кожному судну здійснюється Продавцем банківським переказом протягом одного тижня від дня одержання телекса Покупця з вимогою такого переказу й повідомлення, що відповідні документи висилаються Продавцеві. У випадку затримки оплати по остаточних розрахунках. Продавець сплачує Покупцеві штраф у розмірі 0,1% від загальної суми, що належить Покупцеві, за кожний день затримки платежу.

У випадку, якщо в порту вивантаження буде встановлена наявність у насінні будь-яких живих шкідників, Продавець оплачує Покупцеві ___ доларів США за метричну тонну такого насіння соняшника проти подання Покупцем Продавцеві відповідних актів, що підтверджують наявність у насінні зазначених шкідників.

Якщо в порту вивантаження буде встановлено, що зерно засмічене сторонніми об'єктами, такими як стекло іноземного походження й т.д., що зажадає спеціального очищення й підробітку насіння перед його вживанням. Продавець зобов'язаний оплатити Покупцеві ___ доларів США за метричну тонну засміченого зерна проти подання Покупцем Продавцеві відповідних актів,сторонніх об'єктів, що свідчать про наявність у зерні цих.

Якщо в порту вивантаження буде виявлено, що насіння засмічене карантинними об'єктами й насіннями, наявність яких заборонено контрактом, Продавець зобов'язаний оплатити Покупцеві ___ доларів США за метричну тонну засміченого зерна проти подання Покупцем Продавцеві відповідних актів, що свідчать про наявність цих карантинних об'єктів і насінь.

Платежі за наявність у насінні шкідників, за засміченість насіннями карантинних бур'янів і рослин або сторонніх предметів здійснюються Продавцем банківським переказом протягом 10 днів після одержання телекса Покупця з вимогою такого переказу й повідомлення, що відповідний протокол висилаються Продавцеві.

РОЗДІЛ 4. ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗОВНІШНЬОТОРГОВОЇ ОПЕРАЦІЇ

В курсовій роботі при складанні кошторису витрат та аналізі прибутковості та рентабельності операцій ЗЕД по експорту насіння соняшнику прийняті наступні умови, характерні для експортуючого підприємства ТОВ "ЗАГОТЗЕРНО" (31761993, Межівський район, Дніпропетровської області) при поставці у Францію у 2010 році насіння соняшнику:

Закупівельна ціна на соняшник – дорівнює середній внутрішній ціні по Україні;

Ціна реалізації насіння соняшнику у Францію на митному кордоні (FOB на борті судна в порту України) дорівнює середній ціні насіння соняшнику на ринку Європи з дисконтом 5% на транспортування насіння соняшнику в порт Європи та її розмитнення за рахунок покупця (Франція);

Витрати на прогрузку, транспортування та страховку насіння до порту погрузки по території України становить 5% від внутрішньої закупівельної ціни;

Експортне мито становить 12% від митної (продажної вартості) насіння соняшнику, митні збори становлять 0,2% від митної (продажної вартості) насіння соняшнику;

Витрати на ліцензії, квоти , санітарний та фітоконтроль становлять - 3% від внутрішньої ціни закупки соняшнику;

Накладні витрати (оплата праці та витрати підприємства на ЗЕД –угоди) становлять 25% від внутрішньої ціни закупки соняшника;

Податок на прибуток становить 25% від валового прибутку (різниці валових доходів та валових витрат);

В чистий прибуток додається експортне відшкодування по ПДВ – 20% від митної вартості експорту.

Товар.

Насіння соняшника у лушпині неподрібнене, каліброване, чорне, українського походження,насипом.

Врожай-2009р.

Вологість-7,0%.

Смітна домішка-3,0%.

Вміст олії-44,0%.

Обсяг товарної партії – Q =2 000 т.

Митна ціна контракту на умовах FOB (порт Бердянськ, або Миколаїв, Україна)

PFOB =3088,8 грн./тону ( 390 доларів США за тону).

Ціна придбання товарної партії насіння соняшника в господарстві на умовах EWX (самовивіз з елеватора господарства)

PEWX = 2950 грн./тону з ПДВ. PEWX(-ПДВ)= 310,4 доларів США за тону (без ПДВ – для розрахунку митної вартостіпо контракту).

Витрати на транспортування -витрати на прогрузку, транспортування та страховку насіння до порту погрузки по території України становить 5% від внутрішньої закупівельної ціни

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11