Рефераты. Нормативно-правові акти національного права України, як джерело міжнародного економічного права

Для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством України та міжнародними договорами України.

Для окремих суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють інвестиційні проекти із залученням іноземних інвестицій, що реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності.

Згідно із „законом про ЗЕД” Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

1.                 Принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, що полягає у:

-                     виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами, що діють на території України;

-                     обов'язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання України в галузі міжнародних економічних відносин;

2.                 Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

-                     праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

-                     праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

-                     обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України;

-                     виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

3.                 Принципом юридичної рівності і недискримінації:

-                     рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

-                     забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

4.                 Принципом верховенства закону:

-                     регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

-                     забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

6.                 Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

-                     забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на її території згідно з законами України;

-                     здійснює рівний захист всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України за межами України згідно з нормами міжнародного права;

-                     здійснює захист державних інтересів України як на її територіі, так і за її межами лише відповідно до законів України, умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права;

6.                 Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Однією з важливих умов успішної й ефективної зовнішньоекономічної діяльності України є створення відповідної правової бази. Її недосконалість негативно впливає на розвиток зовнішньоекономічних відносин нашої держави, призводить до безконтрольного вивезення з неї вкрай дефіцитних ресурсів і продажу їх на світовому ринку за демпінговими цінами.

На мій погляд безконтрольність та відсутність валютного регулювання з боку держави призвели до масового відпливу валюти за кордон, на що неодноразово зверталася увага у виступах політиків, у тому числі керівників держави та народних депутатів України.

Взагалі, в процесі зовнішньоекономічної діяльності виникає широке коло суспільних відносин, які потребують правового регулювання. Це відносини, пов'язані із правовим статусом суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, законодавчим закріпленням її видів, порядком укладення договорів, контрактів, державним регулюванням зовнішньоекономічної діяльності, питаннями оподаткування, розподілом прибутків, отриманих у результаті такої діяльності, митним регулюванням, ліцензуванням і квотуванням зовнішньоекономічних операцій тощо. Належне регулювання зазначених та інших відносин, безумовно, позитивно впливає на стан організації та здійснення зовнішньоекономічної діяльності, а це значить — і на авторитет нашої держави у зовнішньоекономічних відносинах з іншими.


Висновки


У висновку хотілося б зазначити те, що міжнародне економічне право та його зв’язок із національним правом являє собою широку тему для практичного вивчення й теоретичних досліджень. Взагалі, така трудомістка робота, як аналіз міжнародних документів і складання власної думки приносить відчутні плоди, тому що ці документи є плодом людської думки різних людей. Це суміш їх життєвого й історичного досвіду, а також сформованої міжнародної практики.

Необхідність у міжнародно-правовому регулюванні господарських зв'язків ставала усе більше насущною проблемою. Рух капіталів, товарів і послуг придбали загальний інтернаціональний характер. Поштовхом до цього послужили досягнення науково-технічного прогресу в області транспорту, енергетики, зв'язку й т.п. Також інтернаціональний характер придбали економічні проблеми й кризи. Розбалансування однієї з національних економік неминуче породжувало затримку в поступальному розвитку мирових господарських зв'язків.

За роки незалежності в Україні створено систему законодавства, спрямовану на забезпечення правового регулювання зовнішньоекономічних відносин. Основою такого законодавства насамперед є положення Конституції нашої держави про те, що зовнішньополітична діяльність України спрямована на забезпечення її національних інтересів і безпеки через підтримання мирного і взаємовигідного співробітництва з членами міжнародного співтовариства за загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права.

Надаючи великого значення зовнішньоекономічній діяльності, Конституція встановлює, що її засади визначаються виключно законами України. Так, Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 р. у розділі IV розвиває ці конституційні положення. Зокрема, у його статті 26 зазначено, що економічні відносини України з іншими державами регулюються відповідними міжнародними договорами та нормами міжнародного права. Україна укладає, виконує і денонсує міжнародні договори з питань зовнішньоекономічної діяльності, а також договори, які стосуються таких питань, відповідно до Конституції України та законів України. Крім того, в цій статті йдеться про те, що правовий статус суб'єктів господарської діяльності інших держав на території України визначається чинними законами України та вищезазначеними договорами.

Стосовно відносин України з міжнародними міжурядовими економічними організаціями слід вказати, що Україна самостійно набуває в них членства, якщо їх установчі акти не суперечать цілям та принципам Конституції України. Наша держава вступає у відносини з цими організаціями на основі відповідних міжнародних договорів та установчих актів цих організацій.

Розглядаючи важливість правового регулювання зазначеної сфери, слід мати на увазі й те, що ще більший ефект від зовнішньоекономічної діяльності буде тоді, коли національне законодавство України буде належним чином гармонізоване з міжнародно-правовою системою, а в ряді випадків — і з правовими системами тих держав, із якими ми перебуваємо у найтісніших відносинах. Саме у зв'язку з цим дуже гостро для нашої держави при вступі до Європейського Союзу та Світової організації торгівлі постало питання гармонізації національного законодавства із тими міжнародно-правовими актами, на основі яких ці міжнародні структури діють.


Список використаної літератури


1.                 Закон України "Про дію міжнародних договорів на території України", 1991.

2.                 Закон України "Про захист іноземних інвестицій в Україні"

3.                 Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.91. № 959-ХІІ – Закон про ЗЕД.

4.                 Закон України "Про підприємства в Україні" від 27.03.91 р.

5.                 Митний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та допов. Станом на 1 верес. 2005 р.: (відповідає офіц. текстові). – К.: Вид. Паливода А. В., 2005. – 160 с. – (Кодекси України).

6.                 Правила ІНКОТЕРМС. „Урядовий кур’єр”. №68. 10 квітня 2002.

7.                 Гребенюк О.П. Основи зовнішньоекономічної діяльності: Підручник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004. – 384 с.

8.                 Дахно І.І. Міжнародне економічне право. – 3-те вид., перероблене і доповн. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 272 с.

9.                 Дідівський М.І. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, - 2006. – 462 с. 1.

10.            Шумилов В.М. Международное публичное экономическое право. Учебное пособие. М.: НИМП, 2001. 288 с.


Страницы: 1, 2, 3



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.