На рис.2.8 наведені характеристики ділової активності (швидкості обороту окремих характерних агрегатів активів та пасивів балансу) ТОВ "Рамірент Україна".
Рис.2.8 Характеристики динаміки показників ділової активності ТОВ "Рамірент Україна"
Як показано графіками рис.2.8 у 2006 році відносно 2004 - 2005 року з нарощенням обсягів операцій період обороту запасів балансу підвищився на 30,9%, що підняло відповідно строк фінансового та операційного циклу та свідчить про зниження темпів ділової активності підприємства при нарощенні обсягів діяльності.
В той же час, слід відмітити, що строк обороту дебіторської заборгованості в 2 рази менший, ніж строк обороту кредиторської заборгованості, що компенсує невиконання нормативу відношення дебіторської до кредиторської заборгованостей.
На рис.2.9 наведені результати аналізу джерел покриття запасів в ТОВ "Рамірент Україна".
Рис.2.9 Динаміка показників покриття запасів джерелами ресурсів в ТОВ "Рамірент Україна"
Рис.2.10 Структура запасів в ТОВ "Рамірент Україна"
Як видно з графіків рис.2.9 в 2004 - 2006 роках показник фінансової стійкості по покриттю запасів в ТОВ "Рамірент Україна" знаходився в зоні, характеризуємій як "кризовий стан", при цьому в 2006 році за рахунок значного підняття рівня запасів (рис.2.10) підприємство все більше переміщується в зону "кризовий стан" по показнику фінансової стійкості по джерелам покриття запасів, оскільки запаси формуються за рахунок частини кредиторської заборгованості.
Існує багато підходів до прогнозування фінансової неплатоспроможності суб'єктів господарювання. Будь-яка методика оцінювання кредитоспроможності є, по суті, методикою прогнозування банкрутства. У закордонній практиці поширення придбали дві моделі - Альтмана і Спрингейта, названі на честь їхніх авторів [63].
Модель Альтмана (розроблена в 1968 році і відома також за назвою "розрахунок Z-показника" - інтегрального показника рівня погрози):
(2.1)
де Х1 = (Поточні активи - Поточні пасиви) / Обсяг активу;
Х2 = Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;
Х3 = Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;
Х4 = Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;
Х5 = Виторг від реалізації / Обсяг активу;
При Z < 1,8 - імовірність банкрутства дуже висока;
1,8 < Z < 2,7 - імовірність банкрутства середня;
2,7 < Z < 2,99 - імовірність банкрутства невелика;
Z > 2,99 - імовірність банкрутства незначна.
Розрахунок інтегрального показника Альтмана (у міру скептицизму по його застосування для українських підприємств) за даними балансу ТОВ "Рамірент Україна" за 2005 рік (кризовий для підприємства рік), дає наступні значення:
Таким чином, імовірність банкрутства підприємства ТОВ “Рамірент Україна" по Альтману у 2005 році була середнього рівня з наближенням до діапазону високого рівня ризику.
Розрахунок інтегрального показника Альтмана (у міру скептицизму по його застосування для українських підприємств) за даними балансу ТОВ "Рамірент Україна" за 2006 рік, дає наступні значення:
Тобто, імовірність банкрутства підприємства ТОВ “Рамірент Україна" по Альтману у 2006 році змінилася з середнього рівня до незначного рівня ризику за рахунок прибутковості роботи та підвищення частки власного нарощеного капіталу в валюті пасивів балансу.
Таким чином, стан ефективності управління фінансово-господарською діяльністю ТОВ “Рамірент Україна" за 2004 - 2006 роки можна інтегрально характеризувати наступними показниками, які дозволяють виявити основні проблеми в його розвитку та основні напрямки для управління оптимізацією діяльності підприємства:
1. У 2004 - 2006 роках підприємство ТОВ "Рамірент Україна" знаходилось в кризовій полосі неліквідності в короткострокових періодах.
2. Рентабельность активів по валовому реалізаційному прибутку знизилась у 2005 році більш ніж в 2 рази рівня 10,0% (2004) до 4,67% у 2005 році та різко зросла більш ніж в 5 разів до рівня 26,43% у 2006 році.
3. Рентабельность власного капіталу по чистому прибутку після сплати податків знизилась у 2005 році з практично нульового рівня 0,21% (2004) до рівня збитковості -10,65% у 2005 році та різко зросла до рівня 17,47% у 2006 році, який є інвестиційно привабливою на рівні альтернативних ставок банківських депозитів у 2006 році (13 -15% річних).
4. Основною проблемою підприємства у 2004 - 2006 роках було то, що показник відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей (0,17 - 0,74) був суттєво нижче значення стійкого діапазону (більше 1,0), тому для розрахунків з кредиторами необхідно було не тільки отримати кошти дебіторської заборгованості за відпущені товари, але і реалізувати частину продукції, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана. Ця проблема визиває за собою проблему короткострокової неліквідності підприємства і є наслідком хибної стратегії імпортних операцій.
Так, менеджери ТОВ “Рамірент Україна" вважають найбільш вигідною формою розрахункової операції при імпорті - сплату банківським переказом через 60 - 75 днів після отримання товару, тобто сплату частиною коштів, отриманих після реалізації імпортованих товарів. Помилкою в цьому є те, що фірма - експортер при названій формі оплати контракту підвищує ціни за рахунок надання комерційного кредиту та додаткового ризику несвоєчасного отримання оплати на 20 - 30% від “спот" ціни ринку (негайної оплати при отриманні товару чи 100% передоплати товару).
Додатково, при реалізації імпортного товару на вітчизняному ринку, за рахунок низької платоспроможності фірм, фірма імпортер (ТОВ “Рамірент Україна" іде на внутрішній комерційний кредит - авансовий відпуск імпортних товарів покупцям на умовах відстрочки сплати (через механізм дебіторської заборгованості) та стає заложницею двох боргів - свого боргу експортеру-нерезиденту та боргів з боку покупців-резидентів.
З метою організації роботи підрозділів митних органів, посадові особи яких здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів із застосуванням ВМД і пропуск їх через митний кордон України за принципом "єдиного вікна", спрощення та оптимізації порядку митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, приведення його до міжнародних норм і стандартів й гармонізації митних процедур Державною митною службою України видано наказ від 20.04.2005 N 314 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за N 439/10719).
Введення в дію нового порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, який набув чинності 30 квітня 2005 року, надало можливість:
привести у відповідність до Митного кодексу України й постанов Кабінету Міністрів України Порядок здійснення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів із застосуванням вантажної митної декларації;
спростити процес здійснення митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації (далі - ВМД);
скоротити час здійснення митних процедур за рахунок зменшення кількості посадових осіб митного органу, які беруть участь у здійсненні цих процедур, й одночасно - уникнути дублювання функцій;
зменшити кількість копій документів, що подаються декларантом митному органу для здійснення митного контролю й митного оформлення товарів;
зменшити кількість додаткових документів (аркуш проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД, реєстр документів) і, як наслідок, скоротити час, потрібний для їх оформлення;
забезпечити можливість постійного контролю (аналізу) з боку керівного складу митного органу за процесом митного контролю й митного оформлення товарів за ВМД;
модернізувати, автоматизувати й формалізувати процес митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням ВМД тощо.
Більш того, удосконалення законодавства України з питань митної справи у контексті приєднання до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур забезпечить проведення єдиної державної політики, спрямованої на розвиток зовнішньоекономічної діяльності, розширення зовнішньоторговельних зв'язків та інтеграції української економіки у світову, модернізацію, поліпшить митне адміністрування, а також впровадить в діяльність митної служби України ефективні інструменти і процедури, застосовувані у митній співпраці міжнародним співтовариством та створить належні умови для імплементації правових норм ГАТТ/СОТ і Європейського Співтовариства та рекомендацій Всесвітньої Митної Організації у митному законодавстві України.
Проектом Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2006 року “Про організацію роботи органів державної влади, що здійснюють контроль товарів і транспортних засобів за принципом „єдиного офісу" під час переміщення їх через митний кордон України" [45] передбачені подальші заходи по організаційно-фінансовому забезпеченню координації роботи інших (окрім митної служби) державних органів при функціонуванні технології “єдиного вікна" в митницях України:
1. Державній митній службі, Мiнiстерству охорони здоров’я, Мiнiстерству аграрної політики, Мiнiстерству охорони навколишнього природного середовища:
забезпечити з 1 червня 2006 року року в місцях (крім пунктів пропуску через державний кордон України) розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, проведення за принципом „єдиного офісу" контролю встановлених законодавством України видів (митного, санітарно-епідеміологічного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного);
установити єдину форму обліку укомплектованості місць розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, як у пунктах пропуску через державний кордон України, так і у внутрішніх митних органах представниками органів державної влади, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль, а також визначити порядок збору, оновлення й передання облікової інформації;
привести власні нормативно-правові акти у вiдповiднiсть до цієї постанови.
2. Державній митній службі:
у місячний строк забезпечити оптимізацію кількості місць розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів;
скласти перелік підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, та в місячний строк надіслати його до відповідних органів державної влади;
3. Міністерству фінансів збільшити за рахунок резервного фонду Державного бюджету видатки на утримання органів державної влади, зазначених в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, на підставі інформації, наданої Державною митною службою, про потребу в додаткових коштах для забезпечення доукомплектування місць розташування підрозділів митних органів, які здійснюють митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, представниками органів державної влади, що здійснюють санітарно-епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, радіологічний, екологічний контроль.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18
