МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПВНЗ «ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА І МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
«ХАРКІВСЬКИЙ КОЛЕГІУМ»»
Кафедра міжнародних економічних відносин
Спеціальність 6.030201
«Міжнародні економічні відносини»
КУРСОВА РОБОТА
З КУРСУ МІЖНАРОДНІ ВАЛЮТНО-КРЕДИТНІ ВІДНОСИНИ
На тему: «Аналіз сучасного стану та тенденцій розвитку світового валютного ринку»
Виконав:
студентка ІІІ курсу
групи ЕС-07-1я
Тарасенко Т.О.
Науковий керівник:
доц. Штангей Н. М.
Харків 2010
ЗМІСТ
ВСТУП
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ
Розділ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ
2.1 Аналіз світового ринку валюти
2.2 Аналіз проведення валютних операцій
Розділ 3. ПРОГНОЗИ ТА ОЧІКУВАНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ СВІТОВОГО ВАЛЮТНОГО РИНКУ
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Актуальність проблеми. Світовий валютний ринок - це специфічно оформлений механізм, що обслуговує та регулює міжнародну систему валютних операцій на основі попиту та пропозиції. Торгівля валютою стала на сьогодні одним із найпопулярніших видів діяльності: щоденно оборот світового валютного ринку сягає 2 трлн доларів США. Приблизно 80% всіх операцій складають спекулятивні операції, тобто ті, що мають за мету отримання спекулятивного прибутку.
Отже актуальність даної теми в тому, що для забезпечення свободи діяльності будь-якого ринку необхідно його аналізувати. Правильне розуміння ситуації на ринку, здатність прогнозування поведінки ринку, аналіз його настрою приводить до обґрунтованого прийняття рішення.
Аналіз останніх наукових досліджень. Проблематику світового ринку та його аналіз досліджено в роботах багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Причиною такої уваги з боку науковців є надзвичайна актуальність проблеми, а також стрімкий розвиток валютно-кредитних відносин, що потребує детального дослідження ринку.
Метою курсової роботи є дослідження та аналіз сучасного стану світового валютного ринку, дослідження причин, що призвели до тих чи інших результатів, а також розглядаються прогнози та очікувані тенденції щодо динаміки валютних курсів та обсягів проведення валютних операцій.
В рамках поставленої мети були розроблені наступні завдання:
1. Розглянути теоретичні поняття та засади функціонування світового валютного ринку.
2. Проаналізувати валютний ринок з двох аспектів: валютні показники, динаміка валютного курсу та обсяги обороту валюти та проведення валютних операцій - найменування та обсяги.
3. Розглянути можливі тенденції розвитку та прогнози на майбутній розвиток світового валютного ринку.
Об’єктом роботи є світовий валютний ринок.
Предметом курсової роботи є аналіз операцій на світовому валютному ринку та його стану.
Методичною основою роботи є джерела як теоретичних знань (підручники, навчальні посібники), так і періодичні видання, які відображають сучасний стан поданої проблематики.
Структура та обсяг. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел у кількості 30 назв. Загальний обсяг складає 36 сторінок друкованого тексту, 5 рисунків і 2 додатки.
Зовнішньоторговельні операції, зарубіжні інвестиції і кредитування, вивіз капіталів, прибутків і доходів в різних формах з країни в країну вимагають проведення різних операцій з валютами. Валютні операції є операціями по купівлі-продажу валюти. Ці операції розрізняються по видах залежно від цілей і термінів їх здійснення. Вони мають на меті придбання валют для комерційної діяльності або наживи від спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці, а також для страхування від валютного ризику. Валютні операції сприяють конвертованості валют, своєчасності міжнародних розрахунків, міжнародному руху капіталів [10, с. 36-39].
Обмін валют і операції з ними здійснюються на специфічному ринку - валютному. Валютний ринок є системою (сукупністю) економічних і організаційних відносин, що складаються на основі купівлі і продажу іноземних валют. Валютний ринок - це також особлива сфера діяльності, яка забезпечує зіставлення попиту іноземної валюти з її пропозицією і визначає її курс щодо національної грошової одиниці даної країни.
З погляду макроекономіки, тобто загальної структури господарства окремої країни, валютний ринок є частиною фінансового ринку, існуючого разом з іншими видами ринків, такими як ринки засобів виробництва, робочої сили, послуг, технологій, споживацький ринок та ін. Міжнародний валютний ринок охоплює валютні ринки всіх країн світу. Під міжнародним валютним ринком також слід розуміти ланцюг тісно зв'язаних між собою системою кабельних і супутникових комунікацій світових регіональних валютних ринків. Між ними існує “перекачка” засобів залежно від поточної інформації і прогнозів провідних учасників ринку щодо можливого положення окремих валют.
Автори вітчизняних видань, в яких висвітлюються проблеми функціонування валютного ринку, звертають увагу на необхідність розмежувати такі поняття, як "національний валютний ринок" і " міжнародний валютний ринок"[24]. При цьому під національним валютним ринком розуміється сфера здійснення валютних операцій перш за все всередині країни, приводяться різні критерії класифікації валютних ринків.
Експерти центральних банків і фахівці фінансової сфери країн Західної Європи, і перш за все держав - членів Європейського союзу (ЄС), подібної чіткої грані між названими різновидами валютного ринку, як правило, не проводять. Аналізуючи різні аспекти діяльності валютного ринку, вони розуміють перш за все єдиний, тобто міжнародний, валютний ринок. Річ у тому, що, по-перше, валютний ринок не має чітких географічних меж, певного місця розташування, оскільки носить міжнародний характер. В той же час він функціонує в умовах існування безлічі окремих суверенних держав і різноманіття національних валют. Саме завдяки такій суперечливій єдності - поєднанню міжнародного характеру ринку і національної приналежності валюти певній державі - виникають обмінні операції, існує і сам валютний ринок [12, c. 110-112].
По-друге, операції з іноземною валютою складаються на основі процесів міжнародної торгівлі, руху капіталів і робочої сили, передачі технологій, все більше об'єднуючи національні господарства окремих країн в єдиний світовий економічний простір, тобто світове господарство. Наприклад, щоденно центральні банки та інші фінансові інститути, а також експортери та імпортери - компанії різних країн, що беруть участь в міжнародних операціях, - одержують або виплачують значні суми у валюті. Тому однією із зв'язуючих ланок світового господарства і є міжнародний валютний ринок, який лише досить умовно можна поділити на якісь національні і регіональні ринки валют.
По-третє, необхідно мати на увазі, що ступінь залученості різних країн в світове господарство, у тому числі і їх участі у валютно-фінансовому обміні, неоднаковий. Якщо йдеться про країни з частково конвертованою і замкнутою валютою, то це означає певну їх відособленість, усуненість від міжнародного валютного ринку. Держави, валюта яких вільно конвертується, є, як правило, економічно розвиненими країнами і виступають як найактивніші учасники валютного ринку. Звідси стає зрозуміло, чому фахівці в області валютних операцій розвинених країн дотримуються думки, згідно з якою міжнародний валютний ринок і аналогічний ринок усередині країни складають єдине ціле. Разом з тим, якщо країна недостатньо тісно пов'язана з світовим господарством по будь-яким параметрам, то її внутрішній валютний ринок набуває самостійного значення для її економіки, до певної міри відособлюється від міжнародного ринку.
Об'єктом валютного ринку є комплекс суспільних відносин (в основному у сфері економіки та її регулювання державами) з приводу обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг, робіт; своєчасного здійснення міжнародних розрахунків; стихійного визначення валютних курсів шляхом балансування попиту і пропозиції різних валют; надання механізмів захисту від валютних ризиків; диверсифікації валютних резервів банків, підприємств і держав; проведення валютних інтервенцій; використовування ринку державами для цілей їх грошово-кредитної і економічної політики; отримання прибутку у вигляді різниці курсів валют і процентних ставок. Приведений перелік заходів, реалізованих на відкритому валютному ринку, звичайно не повний.
Предметом, яким оперують суб'єкти міжнародного валютного ринку в процесі реалізації суспільних відносин, що також є об'єктом - є валюти різних країн, цінні папери, виражені в іноземних валютах, а також валютні цінності. На світових валютних ринках операції проводяться, як правило, з валютами, що найбільш широко використовуються в світовому платіжному обороті. Так, на чотири валюти -- долар США, ієну, фунт стерлінгів, євродолар доводиться до 90% всього міжнародного обороту. На регіональних і місцевих ринках здійснюються операції з конкретними конвертованими валютами, такими як сінгапурський долар, саудівський реал, кувейтський динар, російський рубль і т.д. [10, с. 50-55].
Міжнародні валютні ринки можна класифікувати по цілому ряду ознак: по сфері розповсюдження, по відношенню до валютних обмежень, по видах валютних ресурсів, по ступеню організованості [2;c 98].
По сфері розповсюдження, тобто по широті охоплення, можна виділити міжнародний (міжнародні фінансові центри) і внутрішній валютні ринки. Так міжнародні (світові) валютні ринки зосереджені в основних фінансових центрах Західної Європи, США, Близького Сходу, Східної Азії. Найбільші центри розташовані в Лондоні, Нью-Йорку, Франкфурті-на-Майні, Парижі, Цюріху, Токіо, Сінгапурі та ін. За деякими оцінками на Лондонський ринок доводиться від однієї третини до половини річного обороту. Його поступово наздоганяє Нью-йоркський ринок.
У свою чергу, як міжнародний, так і внутрішній ринки складаються з ряду регіональних ринків, які утворюються фінансовими центрами в окремих регіонах світу або даної країни.
По відношенню до валютних обмежень можна виділити вільний і скований валютні ринки (це відноситься до регіональних і національних валютних ринків) залежно від відсутності або наявності на ньому валютних обмежень.[9;c. 53]
Регулювання валютних операцій в зарубіжних країнах здійснюється, як правило, на двох рівнях. Це державне регулювання, що проводиться в рамках валютної політики держави, і обмеження, що вводяться безпосередньо банками для страхування своєї діяльності від можливих збитків. Валютна політика будь-якої держави є, перш за все, елементом економічної стратегії уряду, що перебуває при владі[12, c.239-243].
У найзагальнішому плані валютна політика розвинених держав є цілеспрямованим використанням владою певних механізмів для досягнення цілей економічної політики -- стимулювання темпів економічного зростання, зайнятості населення і боротьби з інфляційними тенденціями. В цілому валютна політика покликана регулювати зовнішню конкурентоспроможність держави, забезпечувати захист економіки від негативної дії валютної нестійкості та негативних дій будь-яких зовнішніх чинників [17, c.25-28].
Валютні обмеження -- це система державних заходів (адміністративних, законодавчих, економічних, організаційних) по встановленню порядку проведення операцій з предметом операції (іноземною валютою, цінними паперами, вираженими в ній, валютними цінностями) в окремих країнах, поставлених національним законодавством. Валютні обмеження включають заходи по цільовому регулюванню платежів і переказів національної та іноземної валюти за межу, а також встановлення порядку розрахунків у валюті на внутрішньому ринку.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
