- в 11,38 раза у порівнянні з Францією;
- в 3,32 раза у порівнянні з Бразилією;
3. Територія України за площею більше/менше, ніж площа досліджуємих країн в:
- в 6,49 раза більша у порівнянні з Угорщиною;
- в 1,1 раза більша у порівнянні з Францією;
- в 14,16 раза менше у порівнянні з Бразилією;
4. Населення України у порівнянні з населенням досліджуємих країн :
- в 4,66 раза більше у порівнянні з Угорщиною;
- в 1,28 раза менше у порівнянні з Францією;
- в 3,91 раза менше у порівнянні з Бразилією;
Таким чином, маючи переваги в чисельності населення та площі території, Україна має рівень життя населення від 6,4 раза гірший у порівнянні з Угорщиною.
Рівень економіки Франції та Бразилії по ВВП для України є практично недотягненим, навіть при приведенні чисельності населення до рівних умов по 50 млн.осіб в кожній з країн.
Як показали результати курсового дослідження, зовнішньоекономічні операції між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією за 2005 - 2007 роки характеризуються наступним:
1. Обсяги зовнішньоторгівельного обороту (ЗТО) України з Угорщиною значно перевищують обсяги обороту з Францією і Бразилією, але динаміка росту обсягів ЗТО України з Бразилією (темп росту 2006 -2007 становить 191%) характеризується більшим темпом росту, ніж ЗТО України з Угорщиною (темп росту 2006 -2007 становить 141%) та ЗТО України з Францією (темп росту 2006 -2007 становить 135%).
2. Сальдо зовнішньої торгівлі (ЗТ) України із всіма трьома країнами у 2007 році є негативним, тобто імпорт з цих країн в Україну перевищує експорт з України в досліджуємі країни.
При цьому динаміка нарощування негативного сальдо ЗТ України з Францією за 2005 - 2007 роки характеризується темпом росту сальдо в 140,94%, України з Бразилією - темпом зменшення сальдо в 69,0%, України з Угорщиною - переходом від позитивного сальдо ЗТ у 2005 -2006 роках до негативного сальдо у 2007 році.
Таким чином, зростання обсягів ЗТО у 2005 -2007 роках України з Угорщиною і Францією відбувається за рахунок більш інтенсивного зростання імпорту з цих країн, ніж експорту з України в досліджуємі країни, тобто Україна не виробляє в необхідній кількості експортно-привабливу продукцію та послуги для Угорщини та Франції. Зростання обсягів ЗТО у 2005 -2007 роках України з Бразилією відбувається за рахунок більш інтенсивного зростання експорту в цю країну, тобто Україна почала виробляти експортно-привабливу продукцію та послуги для Бразилії.
3. Аналіз питомої ваги експорту та імпорту в досліджуємі країни, відносно загальних обсягів експорту та імпорту України у 2005 -2007 роках, показує:
- відносна частка експорту в Угорщину зросла з рівня 1,53%(2005) до рівня 1,93%(2007), але при цьому відносна частка імпорту з Угорщини зросла з рівня 1,46%(2005) до рівня 1,73%(2007), що характеризує Угорщину як вагомого зовнішньоекономічного партнера України;
- відносна частка експорту в Францію зросла з рівня 0,44%(2005) до рівня 0,76%(2007), але при цьому відносна частка імпорту з Франції зросла з рівня 1,80%(2005) до рівня 1,85%(2007), що характеризує Францію як одностроннєго зовнішньоекономічного партнера України, для якого імпорт із Украни є нецікавим;
- відносна частка експорту в Бразилію зросла з рівня 0,24%(2005) до рівня 0,57%(2007), але при цьому відносна частка імпорту з Бразилії впала з рівня 0,71%(2005) до рівня 0,60%(2007), що характеризує Бразилію як одностороннього зовнішньоекономічного партнера України, для якого можливості імпорту в Україну є нецікавими;
Аналіз динаміки обсягів експорту-імпорту між Україною та Угорщиною, Францією і Бразилією по декількам характерним групам товарів у 2006 -2008 роках показав:
- Україна цікавить Угорщину, Францію, Бразилію як імпортер кави, автомобілів, тракторів, будівельної автотехніки;
- Україна, як експортер, цікавить Угорщину при поставках пшениці і ячменю(мінімальні витрати на транспортування) та виробник феросплавів;
- Україна, як експортер, цікавить Францію тільки як виробник феросплавів, пшениця, соняшник, метал України для Франції не є предметом експорту;
- Україна, як експортер, цікавить Бразилію тільки як виробник феросплавів, пшениця, соняшник, метал України для Бразилії не є предметом експорту;
Таким чином, Україна - експортер сільськогосподарских і природних ресурсів, Україна - імпортер технологічно складних механізмів, автомобілів, компьютерної та телевізійної техніки.
Як показав аналіз інвестиційної привабливості України, інфляційна складова в рості обсягів ВВП в Україні та рості обсягів промислового виробництва в 1,5 - 3 рази перевищує реальний рост обсягів ВВП та промислового виробництва, що свідчить про негативну тенденцію розвитку економіки України.
Вплив світової фінансової кризи 2008 року на макропоказники економіки України ще значніший:
- курс долара США з рівня 4,8 грн./$ сягнув межі 8,5- 9,0 грн./$, тобто за 4 остання місяці 2008 року національна валюта знецінилась в 1,7 - 1,9 раза;
- рівень споживчої інфляції за 2008 рік досяг рівня 26,4%, тобто приріст реального ВВП України за 2008 рік становить практично 2 - 3%;
- щомісячний обсяг експорту з України зменшився в 2 рази під кінець 2008 року, що визвало дефіцит валютних надходжень та відповідний колапс фінансових джерел для забезпечення імпорту;
- внутрішні ціни в національній валюті на імпортні товари зросли в 2 -3 рази, що при імпортній залежності України практично обезцінило заробітну плату працівників України в національній валюті та різко знизило купівельну спроможність населення.
Як показує аналіз даних, ставки депозитних та кредитних операцій в Україні є суттєво вищими, ніж в досліджуємих країнах, тому ризиковий капітал буде направлятися в Україну.
Якщо станом на 01.01.2009 року для бразильського фінансового капіталу фінансовий ринок України не представляє інтересу, то французький і угорський фінансовий капітал активно грає роль на фінансовому ринку України за рахунок придбання декількох крупних банків України.
Так, Франція створила за рахунок інвестування свого фінансового капіталу банки України з 100% іноземним капіталом:
1 АТ «Каліон Банк Україна»;
2 АТ «Індустріально-експортний банк»
3 АКБ «Ікар-Банк»
4 АКІБ «Укрсиббанк» (51%)
Угорщина створила за рахунок інвестування свого фінансового капіталу банк України з 100% іноземним капіталом:
5 ЗАТ «ОТП Банк»;
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в Україну постійно зростає, навіть у 2008 році на тлі світової фінансової кризи. В той же час рівень кредитних ставок в Україні, який в 3 - 4 рази перевищує рівень кредитних ставок в Європі, приваблює банківський фінансовий капітал Європи на банківські суперприбутки (депозити - по мінімальній ставці в Європі, кредити - по максімальній ставці в Україні) за рахунок населення та підприємств України.
Таким чином, станом на кінець 2008 року Україна працює як міжнародний донор досліджених країн - Франції, Угорщини та Бразилії, постійно фінансуючи їх значно могутніші економіки за рахунок частки приросту національного багатства, виробленого народом України.
До світової фінансової кризи 2008 року одним із потужних механізмів зростання ВВП та експортних можливостей України був приплив прямих іноземних інвестицій. У січні - серпні 2008 року зростання іноземних інвестицій в Україну становило $8 млрд. Загалом за рік, згідно з прогнозами економістів, у вітчизняну економіку увіллють приблизно $9 млрд. Однак у 2009-2010-му приплив іноземних інвестицій зменшиться у кілька разів у зв’язку зі світовою фінансовою кризою: більшість іноземних компаній скасують плани експансії на нові ринки і скуповування конкурентів.
Світова криза -2008 є черговим приводом перейнятися не стільки поря-тунком світової фінансової системи, скільки вирішенням внутрішніх проблем. Для України це, в першу чергу, щорічне зростання дефіциту зовнішньої торгів-лі.
5 листопада 2008 року Україна стала найбільшим “клієнтом” Міжнародного валютного фонду (МВФ) - раніше до МВФ звернулись Ісландія, Угорщина та Пакистан. В обмін на виконання вимог МВФ, Україна отримує 16,5 мільярдів доларів позики, яку треба буде повернути до кінця 2010 року.
Зростання експорту за 9 місяців 2008 року було обумовлене збільшенням вартісних обсягів поставок металургійної продукції (45,3% приросту загального обсягу експорту), продукції АПК (17,2% приросту експорту), машинобудівної продукції (14,3% приросту експорту), продукції хімічної промисловості (8,3% приросту експорту). Хоча позитивне сальдо торгівлі послугами за 9 місяців 2008 року збільшилося до 2,4 млрд. дол. США порівняно з 2,1 млрд. дол. США у відповідному періоді минулого року, проте темпи приросту імпорту послуг перевищували темпи приросту експорту (43,3% проти 37%), що є негативним сигналом. Не зважаючи на загострення світової фінансової кризи за 9 місяців 2008 року чистий приплив капіталу за фінансовим рахунком оцінено у 14,7 млрд. дол. США, що у 1,5 разу перевищило рівень відповідного періоду 2007 року (9,9 млрд. дол. США). Крім того, обсяги чистого зростання прямих іно-земних інвестицій за підсумками ІІІ кварталу 2008 року оцінено в 8,9 млрд. дол. США. В цілому за 9 місяців 2008 року приплив довгострокових фінансових ресурсів перевищував від’ємне сальдо поточного рахунку, що дозволило збільшити резервні активи України на 5,9 млрд. дол. США (без врахування курсової різниці). Обсяги резервних активів НБУ станом на 01.10.2008 року становили 37,5 млрд. дол. США. Ресурсів (валютних резервів НБУ) на довго не вистачить: станом на 22 жовтня 2008 року резерви НБУ вже знизилися до рівня 34,3 млрд. дол. США.
На жаль, про інноваційно-інвестиційний розвиток України доводиться лише мріяти - у січні-вересні 2008 року металургійні підприємства України знизили обсяги інвестицій на технічне переозброєння порівняно з минулим роком на 10% (близько 7 млрд. грн.). Вітчизняні фінансово-промислові групи знімали вершки в умовах сприятливої кон’юнктури на світовому ринку металу, не резервуючи прибутки для майбутнього інвестування в оновлення виробничих потужностей та реалізацію інноваційно-інвестиційних проектів, а виводячи фінансові ресурси в офшорні зони. Тепер найзаможніші фінансово-промислові групи Європи декларують відсутність кредитних та інвестиційних коштів на модернізацію давно застарілих потужностей, та просять у держави допомоги. За даних умов чергові „програми державного стимулювання” та непродумане та безконтрольне надання пільг системоутворюючим галузям економіки можуть лише погіршити ситуацію.
7 жовтня 2008 року був оприлюднений черговий піврічний звіт Міжнародного валютного фонду "Перспективи розвитку світової економіки", в якому також міститься прогноз ринку України. З урахуванням прогнозованої експертами МВФ рецесії світової економіки (темпи її зростання знизяться до 3%) у цьому звіті зазнали коректив основні макроекономічні показники України порівняно з даними попереднього квітневого звіту МВФ, зокрема:
ВВП: 2008 рік - 6,4% (у попередньому звіті - 5,6%), 2009 рік - 2,5% (4,2%);
Інфляція: 2008 рік - 25,3% (15,7%), 2009 - 18,8% (21,9%);
Поточний рахунок платіжного балансу: 2008 - (-7,2 %), 2009 - (-9,2%).
Таким чином МВФ погіршив прогноз зростання ВВП України на наступний рік, але при цьому понизив прогнозний рівень інфляції. З кризи Україна має вийти у 2010 році, вважають експерти МВФ.
У підсумку можна сказати, що в цілому світова фінансова криза не така вже й страшна як її висвітлюють ЗМІ та фінансові спекулянти, які вміло заробляють на панічних настроях населення. Якщо ж сьогодні плідно й злагоджено попрацювати всім гілкам влади та бізнесу, то українська економіка вже через 2-3 роки може вийти на новий рівень розвитку. Можна скільки завгодно прикривати свою некомпетентність чи небажання працювати на користь держави наслідками світової фінансової кризи, однак те, наскільки швидко Україна вийде з кризи, залежить саме від усіх нас.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року N 436-IV(діє з 01.01.2004)
5. Закон України “ Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16 квітня 1991року N 959-XII /Із змінами і доповненнями, внесеними Законами Украї-ни станом від 10 квітня 2008 року N 253-VI
6. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 27 квітня 2007 року N 997-V
7. Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від від 22 грудня 2006 року N 535-V
10. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник. - М.: Гардарики, 2001. - 289 с.
11. Безуглий В.В., Козинець С.В. Регіональна економічна та соціальна географія світу: Посібник. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. - 158 с.
12. Бюлетень ЄвроКліп-ЄвроЗв'язок. - № 1. Публікація здійснена Фондом ЄвроКліп-ЄвроЗв'язок за підтримки Міністерства закордонних справ Угорської Республіки. - Ніредьгаза: Феліцітер, 2005.
13. Відякіна М.М. Перспективи міграції сільськогосподарських працівників у розширеному ЄС // Економіка АПК. - 2006. - №12. - С. 140-142
14. Зовнішньоекономічна діяльність : Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Ред. І.І. Дахно. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 360 с
15. Карпачова Н.І. Трудова міграція з України в контексті загальносвітових міграційних процесів // Безпека життєдіяльності. - 2007. - №7. - С. 5-8
16. Кіш Є. Три домінанти в політичній палітрі Угорщини // Стратегічна панорама. - 1999. - № 1-2. - С. 85-99;
17. Козик В. В. Міжнародні економічні відносини: Навчальний посібник/ В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - 6-те вид., стер. . - К.: Знання, 2006. - 407 с. - (Вища освіта XXI століття)
18. Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая геогра-фия: Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001. - 299 с.
19. Крисоватий А.І., Десятнюк О.М. Податкова система. Посібник. - Тернопіль, Видавництво: Карт-бланш, 2004, - 331 с.
20. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Підручник / За ред. О.А. Кириченка. - К.: Знання, 2005. - 493 с.
21. Міжнародний менеджмент: Навчальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ В.С. Білозубенко, О.В. Озаріна, А.А. Семенов; Ред. О.Б. Чернега. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 592 с
22. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран/ Под ред. В.П. Колесова и М.Н. Осьмовой. - М.:Флинта, 2000. - 602 с.
23. Розширена Європа - Сусідні країни. Нова структура відносин з нашими східними та південними сусідами. Повідомлення Європейської Комісії для Ради та Європейського Парламенту. #"1.files/image018.jpg">
Продовження табл.Б.1
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11
