-поява соціально нестабільних груп населення, що готові до будь-яких антигромадських дій і проявів.
Проблема співвідношення у менеджменті соціальної роботи універсального та специфічного вимагає поглибленого дослідження.
Криза у соціальній політиці сучасної України зумовлена багатьма факторами. Виокремимо кілька найсуттєвіших, найпомітніших з нашого
Насамперед це відсутність стратегії і тактики дій держави у цій сфері та прогнозу соціальних наслідків прийняття управлінських рішень органами державної влади.
Як у жодній іншій сфері, в соціальній політиці, особливо на етапі демократизації українського суспільства, проблема гуманізації управлінської діяльності особливо актуальна.
Необхідно також відзначити ще один неабиякий фактор впливу на управління персоналом в нашій країні – етнічний фактор.
Для оптимізації управління персоналом організацій соціальної сфери пропонуються наступні кроки:
ü доведення стратегічних цілей організації, до кожного її підрозділу і працівника аж до рівня С;
ü цілі повинні систематично оцінюватися за рівнем їх досягнення через результати трудової діяльності всіх категорій персоналу;
ü досягнення адекватності фахових, ділових і особистих якостей працівника цілям організації на посаді, яку він обіймає;
ü проведення цілеспрямованої мотивації персоналу.
Для досягнення останньої цілі необхідними вважаю наступні кроки:
-посилення матеріального стимулювання у напрямку індивідуалізації стимулів до праці за конкретні здобутки в діяльності та її результати;
-усунення дій фрустраторів у діяльності соціального працівника, а саме забезпечення персоналу соціальних служб необхідними матеріальними засобами, офісною технікою, приміщенням відповідно до науково обґрунтованих норм, транспортом. Транспортне забезпечення в контексті специфіки соціальної роботи не можна вважати додатковими пільгами, оскільки для соціального працівника наявність службового автомобіля у багатьох випадках є умовою здійснення його трудових обов'язків;
-розвиток мотиваторів, серед яких передусім важливі такі, як можливість самореалізуватись в роботі, підвищити свою професійну майстерність, спілкуватись з колегами, допомагати клієнтам, а також досягти певних успіхів у роботі.
Таким чином, для ефективного управління людськими активами необхідно перш за все розробити кадрову політику організації, яка має відповідати сучасним вимогам. Кадрова політика формується керівництвом організацій, установ та виражається у сукупності адміністративних і моральних норм поведінки персоналу на робочому місці, від її демократичної спрямованості залежить нагромадження та розвиток людського капіталу — основного організаційного ресурсу.
1. Анисимов В. М. Кадровая служба и управление персоналом организации. М.: Экономика, 2003. — 703с.
2. Беляцкий Н. П., Велесько С. Е. Управление персоналом. — Минск: ООО Интерпрессервис, 2003. — 349с.
3. Білорус Т.В. Сутність кадрової стратегії підприємства та методологічні засади її формування // Актуальні проблеми економіки (укр.).- 2006.- № 1.- C.185-190.
4. Бугуцький О. А. Демографічна ситуація та використання людських ресурсів на селі / Інститут аграрної економіки УААН. — К., 1999. — 280с.
5. Бугуцький О. А., Кучеренко Н. Т. Продуктивність праці та фонд споживання в колективних аграрних підприємствах: Наукові та прикладні аспекти / УААН; Інститут аграрної економіки. — К., 1994. — 131с.
6. Веснин В. Р. Менеджмент персонала. — М.: Элит-2000, 2003. — 300с.
7. Гавкалова Н. Л., Маркова Н. С. Менеджмент персонала. — Х.: ИД "ИНЖЭК", 2005. — 303 с.
8. Гавкалова Н.Л. Інноваційна роль менеджменту персоналом в процесі формування стратегії підприємства // Проблеми науки (укр.).- 2006.- № 4.-16-23 с.
9. Гальчинський А. С., Геєць В. М., Бабенко С. Г., Базилюк Я. Б., Буркинський Б. В. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) "Шляхом Європейської інтеграції". — Офіц. вид. — К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. — 416с.
10. Данюк В. М., Петюх В. М. Менеджмент персоналу. — К.: КНЕУ, 2004. — 398 с.
11. Дмитренко Г. А., Шарапатова Е. А., Максименко Т. М. Мотивация и оценка персонала. — К.: МАУП, 2002. — 248 с.
12. Єлісєєва О. К., Третьяк О. О., Узунов В. В. Методологія управління персоналом: статистичні методи та моделі. — Д.: ІМА-прес, 2006. — 188 с.
13. Жуковська В. М., Миколайчук І. Управління персоналом. Практикум. — К., 2008. — 293с.
14. Завгородня Т. П. Моделі та методи в нормуванні затрат і результатів праці: НАН України; Інститут економіки. — К., 1995. — 37 с.
15. Зиновьев Ф. В., Зиновьев И. Ф. Управление персоналом. — Симф.: Таврия, 2003. — 203с.
16. Зінченко С. Управління персоналом як особливий вид управлінської діяльності // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України (укр.).- 2005.- № 3.- 156-162 с.
17. Карпенко С. В., Карпенко О. А. Управління персоналом. — К.: Університет "Україна", 2007. — 273с.
18. Кибанов А. Я. Основы управления персоналом. — М.: ИНФРА-М, 2007. 446 с.
19. Колот А. М. Мотивація, стимулювання й оцінка персоналу: Навч. посібник / Київський національний економічний ун-т. — К., 1998. — 224с.
20. Колпаков В. М. Управление развитием персонала. — К.: МАУП, 2006. — 712 с.
21. Кузьмін О. Є., Мала Н. Т., Мельник О. Г., Процик І. С. Керівництво організацією. — Л.: Видавництво Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2008. 241с.
22. Куліков Г. Т. Мотивація трудової діяльності у системі ринкових відносин (на прикладі промисловості України). — К., 2006. — 36с.
23. Лагутін В. Д. Реформа оплати праці стимулюючого типу в Україні: теорія, концепція, практичні рекомендації і пропозиції. — Луцьк: Ред.-вид. від. "Вежа", 2000. — 240с.
24. Мурашко М. І. Менеджмент персоналу. — К.: Знання, 2008. — 435с.
25. Петюх В. М., Базилюк Б. Г., Герасименко О. О. Управління персоналом. К.: КНЕУ, 2007. — 320с.
26. Савченко В. А., Павловська Н. О., Герасимчук В. І., Покрищук В. О. Профорієнтація населення і професійне навчання незайнятих громадян / НАН України; Науково-дослідний центр з проблем зайнятості населення та ринку праці. — Кременчук, 1997. — 277с.
27. Хміль Ф. І. Управління персоналом. — К.: Академвидав, 2006. — 488 с.
28. Щербак В. Г. Створення та використання конкурентних переваг персоналу в сучасних технологіях управління підприємством. — Х.: Вид. ХНЕУ, 2006. 162 с.
Таблиця 1.1 Системи управління людиною в організації
Парадигма
Економічна
Організаційна
Гуманістична
Адміністративна
Соціальна
Роль людини
Фактор виробництва
Ресурс організації
Головний суб'єкт організації
Місце людини
Елемент процесу праці
Елемент формальної структури
Елемент соціальної організації
Член організації-родини
Функція менеджменту
Використання трудових ресурсів
Керівництво персоналом
Керівництво людськими ресурсами
Керівництво людиною
Зміст керівництва
Організація праці і заробітної плати
Часткове керівництво «життєвим циклом» людини
Комплексне керівництво людськими ресурсами
Самоврядува-ння
Підрозділ
Відділ праці та заробітної плати (ВП та ЗП)
Кадрова служба
Служба керівництва людськими ресурсами
Уся організація
Головний важіль
Заробітна плата
Повноваження та відповідальність
Мотивація
Організаційна культура
Стимулюва-ння
Оплата робочого часу
Принцип «заслуг»
Домінування морального
Якість трудового життя
Теоретична основа
Економічна теорія тейлоризму
Бюрократична теорія організації
Постбюрократична теорія
Соціальна психологія
Навчання
Первинна підготовка
Підготовка і підвищення кваліфікації
Навчання на робочому місці
Сучасні приклади застосування
Масове виробництво, рутинна технологія
Середні та великі фірми
Середні та великі фірми високотехно-логічних галузей
Мале підприємництво, фундаментальна наука
Таблиця 1.2 Порівняльна характеристика сучасної та майбутньої організації
Чинник
Традиційна організація
Організація XXI ст.
Побудова організації
Ієрархія, бюрократія
Мережа
Організаційні структури управління
Структури вертикального управління
Адаптивні структури, горизонтальні компанії, віртуальні структури
Персонал організації
Підлеглі. Вартісний чинник
Потенційні ресурси. Основа та джерело успіху. Кадровий потенціал
Очікування персоналу
Задоволення поточних потреб
Якісне зростання персоналу
Основні дійові особи
Спеціалісти, професіонали
Групи, команди, перш за все віртуальні
Лідерство
Автократичність
Цільова орієнтація. Релевантна інформація
Стиль лідерства
Авторитарний. Варіанти фірмового стилю
Координаційний, демократичний
Джерела влади
Посадова позиція
Знання
Діяльність
Індивідуальна
Групова
Помилки
Втрати
Джерело навчання
Орієнтація діяльності компанії
Прибуток, підвищення ефективності виробництва
Задоволення конкретного споживача. Місія
Пріоритет
Результат. Людина залежить від результату. Вона - виконавець завдань
Людина. Результат залежить від людини. Вона - основне джерело багатства. Розвиток персоналу
Таблиця 1.3 Система методів управління персоналом
Завдання управління персоналом
Що потрібно визначити
Методи дослідження
Формування структур і штатів
1. Психологічно обґрунтовані норми керованості і оптимальний розмір виробничих колективів 2. Професійно-кваліфікаційні вимоги до працівників 3. Соціально-психологічні моделі виробничих колективів
Аналіз змісту трудової діяльності, відповідності професійним вимогам робочого місця. Моделювання, експертні оцінки
Підбір кадрів
1. Рівень розвитку загальних і спеціальних здібностей особисто 2. Індивідуально-психологічні особливості людини, її спрямованість
Спостереження, бесіда, вивчення документів, тести інтересів, інтелектуальні тести, тести спеціальних здібностей, експеримент
Розвиток персоналу
1. Рівень професійних знань, умінь, навичок і бажань працівника 2. Найбільш ефективні форми професійного навчання 3. Ефективні міри виливу на тих, що навчаються
Опитування, експертні оцінки, бесіда, ділові ігри, ситуаційні завдання, експеримент, тренінг
Оцінка і розстановка кадрів
1. Відповідність працівника його робочому місцю. 2. Можливість подальшого співробітництва 3. Результати трудової діяльності 4. Місце працівника в системі колективу
Опитування (анкетування, інтерв'ю), групова оцінка особистості, експертна оцінка, спостереження
Раціональне використання персоналу
1. Причини порушення дисципліни 2. Стан соціально-психологічного клімату в колективі 3. Ефективність кадрової роботи
Аналіз документів, тести, анкетування, метод опитування, аналіз дисциплінарної влади, бесіда Аналіз результатів роботи колективу, стилю керівництва.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
