11. Ризикнули б ви схопити за вуздечку коня, що біжить?

12. Вирішилися б ви швидко перебігти в черевиках крижаний хокейний майданчик?

13. Могли б ви зробити стрибок з парашутом?

14. Могли б ви при необхідності проїхати без квитка від Санкт-Петербурга до Москви?

15. Вирішилися б ви зробити автотурне, якби за кермом сиділа людина, яка зовсім недавно була у важкому дорожньому випадку?

16. Могли б ви з 10-метрової вежі стрибнути на тент пожежної команди?

17. Могли б ви, аби позбавитися від затяжної хвороби з постільним режимом, піти на небезпечну для життя операцію?

18. Могли б ви зістрибнути з підніжки товарного вагону, рухомого із швидкістю 50 кілометрів на годину?

19. Могли б ви як виняток в числі семи чоловік піднятися на ліфті, розрахованому лише на шість чоловік?

20. Могли б ви на прохання улюбленої жінки перейти із зав'язаними очима жваве вуличне перехрестя?

21. Взялися б ви за небезпечну для життя роботу, якби за неї добре платили?

22. Могли б ви після 5 чарок вина обчислювати відсотки?

23. Могли б ви по вказівці начальника взятися за високовольтний дріт, якби він завірив вас, що дріт знеструмлений?

24. Могли б ви після декількох попередніх пояснень управляти вертольотом?

25. Могли б ви, маючи квитки, але без грошей і продуктів зробити поїздку з Москви до Владивостока?

Якщо сума Ваших балів перевищує 100 очок, то Ви схильні до надмірного ризику, якщо менше 50, то Ви схильні до надмірної обережності [8, c. 78].

Дослідження схильності до ризику

Тест

Мета дослідження: оцінити схильність особи до ризику.

Матеріал і устаткування: опитувальник А. Г. Шмельова, бланк для відповідей і ручка.

Процедура дослідження

Під час дослідження можливий як індивідуальний, так і груповий варіант. В останньому випадку важливо забезпечити незалежність відповідей випробуваних. Кожен отримує текст питальника з інструкцією і бланк для відповідей, який складається з номерів питань і графи для відповідей.

Інструкція випробуваному. «Перед вами набір тверджень. Уважно прочитайте кожне твердження і вирішіть, чи справедливо це для вас. Якщо так, то в листку відповідей напроти номера цього твердження поставте знак «плюс» (+), а якщо ні — «мінус» (-).

Опитувальник

1. Я часто говорю до того, як обміркувати сказане.

2. Мені подобається швидка їзда.

3. Я часто змінюю свої інтереси і захоплення.

4. Найкращий спосіб знайти справжніх друзів — говорити людям те, що про них думаєш.

5. У безлічі випадків питання на іспиті може бути поставлене так, що воно здається не пов'язаним із програмою, і вся підготовка виявляється марною.

6. Життя без небезпек мені не здається занадто нудним.

7. Якщо хочеш досягти високого становища на службі, дотримуйся прислів'я: «Тихіше їдеш — далі будеш».

8. Азартні ігри заважають розвитку в людині почуття відповідальності за те, щоб приймати продумані рішення.

9. Я швидше відчуваю нудьгу від якогось заняття, ніж більшість людей, які роблять те ж саме.

10. Я краще пройду пішки дві–три зупинки, коли кваплюся, а автобуса довго немає, хоча знаю, що автобус мене наздожене, замість того, щоб його чекати.

11. Мені цікаво зробити так, щоб підбурити кого-небудь.

12. Тільки несподівані обставини і деяке почуття небезпеки дають мені стимул мобілізуватися.

13. Я не отримую задоволення від відчуття ризику.

14. Тільки по-справжньому сміливі дії дають змогу людині стати популярною і здобути визнання.

15. Мені неприємні ті особи, які через власну примху перетворюють серйозні справи в легковажні ігри.

16. Коли я виробляю конкретний план дій, майже завжди впевнений (упевнена), що мені вдасться його здійснити.

17. Коли на небі світить сонце, я ніколи не беру з собою на прогулянку парасолі, навіть якщо прогноз обіцяє дощ.

18. Я часто прагну відчувати збудження.

19. Мені неприємно, коли мені нав'язують парі, навіть якщо я цілком упевнений (упевнена) у тому, що правий.

20. У деяких випадках я не зупинюся перед тим, щоб збрехати, якщо мені потрібно справити гарне враження.

21. По-справжньому розумна людина уникає поспішних рішень — вона вміє дочекатися таких моментів, коли діяти можна напевно.

22. Я не вважаю, що трюки, виконувані цирковими акробатами без страховки виглядають більш вражаючими.

23. Я надаю перевагу роботі, яка дає можливість подорожувати, навіть якщо вона може бути небезпечною.

24. Я завжди плачу за провіз багажу на транспорті, навіть якщо не боюся перевірки.

25. Вважаю, що варто вірити у свій шанс, навіть коли перевага не на моїй стороні.

26. У творчій справі основне — зухвалий задум, нехай навіть наприкінці нас чекає невдача через безглузді випадки.

27. Я не пошкодую грошей заради того, щоб у потрібний момент виглядати заможною і привабливою людиною.

28. Коли на зустрічі мій знайомий на мене не дивиться, я не нав'язуватиму йому своє спілкування і вітатимусь першою.

29. Більшість людей не розуміє, наскільки їхня доля залежить від випадку.

30. Якщо під час покупки автомобіля мені доведеться вибирати між швидкістю і комфортом, з одного боку, і безпекою, з іншого, я виберу безпеку.

31. Я почуваю себе найкраще, коли відчуваю гостре захоплення якоюсь витівкою.

32. Я волію купувати такий одяг, про який точно знаю, що він міцний і виглядає гарно (незалежно від моди).

33. Коли я граю в різні ігри, то люблю взяти ініціативу на себе, навіть знаючи, що супротивник тільки й чекає цього.

34. Під час подорожей люблю змінювати відомі маршрути.

35. Я часто потрапляю в такі ситуації, з яких хочеться якнайшвидше вибратися.

36. Якщо даю обіцянку, то практично завжди виконую її, незалежно від того, зручно це мені чи ні.

37. Якщо мій безпосередній начальник буде «утискати» мої новаторські ідеї, мені вистачить сміливості довести їх до відома керівника вищого рангу.

38. Азартні ігри розвивають у людині здатність приймати сміливі рішення в складних життєвих ситуаціях.

39. Коли я читаю гостросюжетну книгу, то ніколи не кваплюся швидше довідатися, чим все скінчиться, і з задоволенням її читаю.

40. Мені сподобалося б стрибати з парашутом.

41. Найкращий спосіб сформувати щире ставлення до себе — довіряти людям.

42. Я почуваю себе найкраще у спокої і комфорті.

43. Мені буває значно сутужніше купити одну дорогу річ, ніж кілька дешевих речей тієї ж сумарної вартості.

44. Якщо я граю, то волію грати або робити заклад на щось.

45. Люди занадто часто нерозважливо втрачають власне здоров'я, переоцінюючи його запаси.

46. Якщо мені не загрожує штраф, то переходжу вулицю там, де зручно, а не там, де дозволено.

47. Я не ризикую купувати одяг без примірки.

48. Тільки смілива людина здатна на справді шляхетне ставлення до людей, незалежно від того, як вони ставляться до неї.

49. У командній грі найважливіше взаємне перестрахування.

50. У житті людям насправді дуже часто доводиться грати в небезпечну гру «пан або пропав».

Обробка результатів

Мета обробки результатів — отримати показник величини схильності до ризику як риси характеру. Показник підраховують за кількістю збігів знаків відповідей «згоди-незгоди» на твердження шкали схильності до ризику.

№ твердження і знак відповіді

2+, 3+, 4+, 6-, 7-, 8-, 9+, 11+, 12+, 13-, 14+, 15-, 17+, 18+, 19-, 21-, 22-, 23+, 25+, 26+, 27+, 28-, 3-, 31+,32-, 33+, 34+, 37+, 38+, 39+, 40+, 41+, 42-, 43-, 44+,45-, 47-, 48+, 49-, 50+

Для оцінки ставлення випробуваного до дослідження в питальнику дано твердження, згода з якими свідчить про щирість того, хто відповідає, а незгода — про нещирість.

Шкала щирості: відповіді «неправильно» («-») на пункти: 1, 5, 10, 16, 20, 24, 29, 35, 36, 46.

Якщо показник збігів відповідей по другій шкалі дорівнює 8, 9 або 10, то це свідчить про невірогідність результатів тестування. У цьому випадку тестування потрібно повторити, звернувши додаткову увагу випробуваного на інструкцію.

Аналіз результатів

Аналіз схильності до ризику як риси характеру має важливе значення для психологічного прогнозування процесів ухвалення рішення в ситуації невизначеності. Під час аналізу результатів варто орієнтуватися на те, що показник схильності до ризику може варіювати від 0 до 40. Чим більша величина показника, тим сильніша схильність до ризику.

Якщо показник схильності до ризику становить 30 і більше одиниць, то її рівень високий. Таку людину можна назвати схильною до ризику за умови, що її відповіді були досить щирими. Якщо показник у межах від 11 до 29 — то схильність до ризику середня, а якщо менший ніж 11, то рівень ризику низький, така людина не любить ризикувати, і її можна назвати обачною.

Під час інтерпретації результатів варто взяти до уваги, що висока схильність до ризику свідчить не тільки про рішучість, а й може вести до авантюризму [11, c. 348-352].

Висновок

З вищесказаного можна зробити висновок, що до основних чинників, що породжують невизначеність й, отже, ризик відносяться:

по-перше, внутрішні чинники, властиві суспільству як соціальному організму: суперечність суспільних явищ, елементи стихійності, випадковості;

по-друге, це чинники, пов'язані з неповнотою інформації, відомостей про об'єкт;

по-третє, чинники, обумовлені дією суб'єкта на суспільне життя в цілях реалізації своїх потреб;

по-четверте, чинники, пов'язані з впливом науково-технічного прогресу на соціальне, економічне, політичне і духовне життя.

Проведений вище аналіз поняття «ризику» дозволяє зробити висновок, що дане явище дуже багатовимірно і неоднозначно, володіє специфічними особливостями. І круг якостей, що вивчаються, рис, елементів і властивостей цього явища багато в чому залежить від того, в якому аспекті – технічному, соціальному, психологічному, економічному, гуманітарному – поняття «ризик» і «ситуацію риски» розглядатиме дослідник.

Таким чином, ризик – це «прогностична, передуюча дії оцінка, що формується на стадії організації або планування дії».

Окрім прогностичної оцінки, необхідною умовою ситуації ризику є невизначеність. І, якщо розглядати ризик в психологічному аспекті, то головні джерела невизначеності знаходяться в суб’єкті, який діє. Саме він «зважує» умови, в яких дія буде здійснена, чинники, що впливають на дію та його майбутній результат.

На думку ряду дослідників, всі джерела невизначеності суб'єктивні і визначаються можливостями та обмеженнями людини та враховуються різні чинники, що впливають на дію та його майбутній результат.

Психологічне дослідження ризику повинне проходить в наступних напрямах:

§     вивчення природи рефлексії можливостей та обмежень як визначальної передумови оцінки ситуації невизначеності і ухвалення рішень в ній;

§     чіткіша систематизація джерел невизначеності в ситуації ризику;

§     дослідження індивідуально-особистих особливостей регуляції рефлексії дій суб'єкта в ситуації ризику.

Люди реагують на ризиковану ситуацію згідно їх сприйняття ризику, а не на об'єктивному рівні ризиків або науковій оцінці. Наукові оцінки впливають на індивідуальну реакцію настільки, наскільки вони відповідають індивідуальному сприйняттю. А в індивідуальному сприйнятті ризику більшу вагу має величина наслідку, чим вірогідність його появи.

Окрім цього, на індивідуальне сприйняття ризику впливає не лише оцінка величини наслідку, але, також, повсякденність ризикової ситуації, наявність або відсутність групового тиску, соціальний статус людини, його психологічні особливості тощо.

І в той же час ризик — це невід'ємна риса активності людини. Як правило, ризик властивий будь-якій сфері людської діяльності, що зв'язане з безліччю умов і чинників, що впливають на позитивний результат рішень, що приймаються людьми.

Ризик супроводжує творчу діяльність людини, а часто він просто необхідний для виживання. Багато рішень набувають ризикованого характеру, тому що неможливо передбачити їх наслідків. Відповідно до цього будь-яке рішення ризиковане в тій або іншій мірі та приймається в цілях забезпечення психологічної безпеки особистості.

Ризик не лише характеризує діяльність людини, як орієнтовану на можливість невдачі, але і показує вміння прорахувати ситуацію, та здатність людини змінювати її відповідно до його цілей.

Схильність до ризику не є величиною незмінної, люди по-різному ризикують в своєму житті та професійній роботі. Прояв готовності до ризику залежить від багатьох чинників середовища (характеристик проблемної ситуації, структури соціальних систем, методу формування проблеми, типа рішення, що приймається людиною).

Готовність до ризику пов'язана з такими властивостями людини: імпульсивність, збудливість, агресивність, схильність до домінування, самоствердження залежить від статі (чоловіки більш ризиковані). Негативні зв'язки були виявлені з соціальною бажаністю, соціальною відповідальністю, сумлінністю, навіюваністю.

Психологи визначають міру ризику як відношення уявлень про небезпеку до уявлень про чинники, що протистоять небезпеці. Нещасний випадок - це результат неадекватної поведінки в складній ситуації.

Тому дуже важливо оцінити міру готовності до ризику, і можливо провести коректувальні заходи, аби уникнути негативних наслідків ризику і в житті людини.

Список використаної літератури

1.                Авдеев В. Психотехнология решения проблемных ситуаций. - М.: Мысль, 2002. – 315 с.

2.                Альгин А. П. Риск и его роль в общественной жизни. - М.: ЭКСМО, 2003. – 420 с.

3.                Ковалев Е.Е. Новая техника и проблема безопасности человека // Вопросы философии. - №5. – 2002. – С. 7-18.

4.                Козелецкий Ю. Психологическая теория решений. - М.:Наука, 2004. – 356 с.

5.                Котик М.А. Психология и безопасность. - СПб.: Питер, 2003. – 340 с.

6.                Корнилова Т.В. Диагностика мотивации и готовности к риску. - М.: МГУ, 2007. – 302 с.

7.                Корнилова Т.В. Риск в мышлении как условие риска в действии // Управление риском. - №3. – 2007. – С. 25-30.

8.                Кочетков В.В., Скотникова И.Г. Индивидуально-психологические проблемы принятия решений. - М.: ЭКСМО, 2003. – 215 с.

9.                Липатов С. Риск, который трудно измерить // Управление риском. - №3. – 2003. – С. 24-33.

10.           Ожегов С.И. Словарь русского языка. - М.: Наука, 2004. – 680 с. (испр. и доп.).

11.           Пашукова Т. И., Допира А. И., Дьяконов Г. В. Психологические исследования. Практикум по общей психологии: учеб. пособие. — М.: Институт практической психологии, 2006. – 498 с.

12.           Солнцева Г.Н. Психологическое содержание понятия риск // Вестник МГУ. Серия 14. Психология. - №2. – 2009. – С. 15-18.

13.           Renn O. Три десятилетия исследования риска: проблемы и новые перспективы // Вопросы анализа риска. - №1. – 2002. – С. 14-23.

Страницы: 1, 2, 3