Міністерство освіти і науки України
Луцький національний технічний університет
Кафедра прикладної статистики і економіки праці
Курсова робота з дисципліни:
"Раціоналізація трудових процесів"
Виконала: ст.гр. УП-41
Ковальчук Н.М.
Перевірив: Шубалий О.М.
Луцьк 2010
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Особливості раціоналізації трудових процесів за рахунок раціонального обслуговування робочих місць
Розділ 2. Аналіз рівня організації трудових процесів на ВАТ "Електротермометрiя"
Розділ 3. Економічне обґрунтування основних напрямків раціоналізації трудових процесів на ВАТ "Електротермометрiя"
Висновки
Список використаних джерел
ВСТУП
Трудовий процес – це сукупність методів і засобів впливу людини на предмет праці за допомогою засобів праці з метою випуску матеріального чи нематеріального продукту. Трудовий процес є заключним етапом кожного виробничого, управлінського, творчого процесу. Перераховані процеси можна прекрасно організувати в цілому, але якщо їх основа – трудовий процес буде погано організованим, то на виході будь-якої ситеми отримаємо низький результат. Тому менеджерам всіх рангів і спеціалістам, які розробляють виробничі, технологічні, управлінськів та інші процеси, слід дотримуватись принципу пропорційності по якості, ресурсах і термінах. Якість (потужність) процесу в цілому визначається його компонентом (підсистемою, ланкою, цехом, дільницею, бригадою, виконавцем), де даний показник є найгіршим. Ось чому раціоналізація трудових процесів є дуже актуальною в наш час.
Основною метою курсової роботи є обґрунтування ефективності проектів, пов’язаних з раціоналізацією трудових процесів на прикладі ВАТ "Електротермометрія".
Об’єктом дослідження є ВАТ "Електротермометрія". Місцезнаходження підприємства: Україна, Волинська область, м. Луцьк, вул. Ковельська, 40.
Предметом нашого дослідження є раціоналізація трудових процесів підприємства.
Завданням курсової роботи є:
- дослідити теоретичний аспект раціоналізації трудових процесів за рахунок раціонального обслуговування робочих місць;
- вивчити трудові процеси, що відбуваються на підприємстві;
- виявити трудові процеси, що потребують раціоналізації та обґрунтувати напрямки їх раціоналізації.
Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури і додатків.
У першому розділі міститься розкриття сутності поняття "робоче місце", а також особливостей раціоналізації трудових процесів за рахунок раціонального обслуговування робочих місць.
Другий розділ містить загальну характеристику ВАТ "Електротермометрiя", опис організаційної структури підприємства, аналіз установчих документів підприємства, аналіз основних показників діяльності підприємства, визначення основних трудових процесів, що відбуваються на ВАТ "Електротермометрія".
Третій розділ містить економічне обґрунтування напрямків раціоналізації трудових процесів, які за результатами аналізу відзначаються низьким рівнем організації та потребують вдосконалення.
У висновках міститься висвітлення найбільш важливих наукових та практичних результатів, які одержані в процесі написання курсової роботи, напрями, методи та шляхи вирішення поставлених завдань, їх значення для науки і практики.
РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ РАЦІОНАЛІЗАЦІЇ ТРУДОВИХ ПРОЦЕСІВ ЗА РАХУНОК РАЦІОНАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ
Трудовий процес — невід’ємна складова частина виробничого процесу, сукупність дій робітника, здійснюваних у ході виробництва [8, с. 23].
Трудовий процес здійснюється на конкретному робочому місці, в певному соціальному оточенні.
На робочому місці людина проводить третину свого трудового життя. Важливим елементом організації праці на підприємстві є організація робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної і високоякісної праці при якомога менших фізичних зусиллях і мінімальному нервовому напруженні працівника [1]. Тому основним завданням управління є створення оптимальних робочих місць, які б сприяли ефективній реалізації творчого і фізичного потенціалу працівників, що спільно виконують роботу чи якусь операцію.
Робоче місце — це первинна ланка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності [6, с. 126].
Робоче місце — це зона трудової діяльності працівника, або групи працівників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи.
Робоче місце - це просторова зона дії, оснащена технічними засобами, в якій здійснюється трудова діяльність працівника або групи працівників. Саме на робочому місці створюються умови, що значною мірою визначають ступінь ефективності праці [2]. На робочому місці розміщуються знаряддя, предмети і продукти праці, тому границі робочого місця повинні забезпечити можливість виконання всіх дій технологічного процесу.
Робоче місце як місце зайнятості людини визначає умови праці (нормальні, важкі, шкідливі), режими праці й відпочинку, характер праці (різноманітний, монотонний та ін.).
В залежності від технологічного процесу всі робочі місця можна розділити на постійні і тимчасові. Постійні робочі місця — це ті, які не змінюють своє розміщення в просторі. В свою чергу, вони поділяються на основні, допоміжні, обслуговуючі, які є як стаціонарні, так і умовно стаціонарні (пересувні). Більшість робочих місць в промисловості — стаціонарні, тобто такі, у яких робоча зона незмінна. Пересувні робочі місця, як правило, організовують для допоміжних робітників (наприклад, ремонтників), які в процесі роботи переміщуються по виробничій площі. Тимчасові робочі місця характеризуються переміщенням виконавців, засобів, а інколи і предметів праці, властиві працівникам транспорту, ремонту. Цим робочим місцям властива мобільність.
В залежності від рівня механізації праці виділяють три види робочих місць:
1) робочі місця ручної праці, де робота виконується за допомогою різних ручних знарядь;
2) механізовані робочі місця, де працівник управляє робочими машинами і механізмами, за їх допомогою змінює предмет праці;
3) автоматизовані робочі місця, на яких механізми і автомати виконують певні технологічні операції за заданими параметрами, а виконавець керує ними за допомогою дистанційних пультів [2].
Залежно від кількості виконавців робочі місця діляться на індивідуальні і колективні. Залежно від типу виробництва - масового, серійного, одиничного виробництва. Робочі місця поділяють також за професійною ознакою і функціями, які виконує працівник, наприклад, робочі місця керівників, спеціалістів, робітників, молодшого обслуговуючого персоналу і т.д.
Робочі місця можуть розмішуватися в приміщенні, на вулиці, висоті та під землею. Вони можуть бути спеціальні й універсальні, сидячі та стоячі. У всіх випадках характер раціональної організації робочих місць залежить від специфічних умов. Проте, можна виділити окремі загальні риси, зумовлені певними основними вимогами при їх організації:
- точне виконання встановленої технології;
- забезпечення споріднення ручних операцій;
- створення на робочому місці умов, які б дозволяли працівнику працювати в найбільш сприятливій позі;
- забезпечити дотримання вимог ергономіки до робочого місця, предметів праці;
- створити нормативні сані гарно-гігієнічні умови праці і комфортність робочого місця.
Організація робочого місця передбачає його планування, устаткування і створення сприятливих умов праці [3, с.50]. Організація та обладнання робочих місць працівників, створення відповідних умов для їх праці набувають дедалі більшого значення. З кожним роком збільшується обсяг оброблюваної інформації, все більше застосовуються засоби механізації та автоматизації робіт, техніка стає складнішою (ЕОМ); виникають нові професії тощо. Все це потребує певної організації робочих місць, їх планування, устаткування, створення оптимальних умов для праці.
Вимоги до організації робочих місць можна згрупувати таким чином: інформаційні, економічні, ергономічні, гігієнічні, естетичні, технічні, організаційні.
Інформаційні вимоги — це комплекс заходів з інформаційного забезпечення робочого місця, до яких відносять:
- визначення обсягів і структури інформації, яка надходить на робоче місце, обробляється на ньому, створюється і передається на інші робочі місця;
- проектування інформаційних потоків, до системи яких входить робоче місце та ін.
Економічні вимоги передбачають таку організацію робочого місця, при якій витрати на його утримання мінімальні, проте достатні для його функціонування.
Ергономічні вимоги сформовані наукою, яка з'явилась порівняно недавно у зв'язку з новими вимогами виробництва та управління — ергономікою. Вона виникла на межі технічних наук, психології, фізіології та гігієни, і широко використовує дані анатомії, антропометрії, біофізики, токсикології. Ергономіка — галузь науки, яка вивчає функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення для неї оптимальних умов праці. Все, що оточує працюючу людину, створює її робоче середовище — меблі, приміщення, устаткування, машини, механізми тощо. Знаряддя праці повинні відповідати вимогам ергономіки та бути максимально пристосованими до людини, до її фізичної, фізіологічної, естетичної природи.
Гігієнічні вимоги — це вимоги до освітлення робочих місць, повітрообміну, температурного режиму, вологості, шуму та інших факторів середовища, які впливають на здоров'я та працездатність працівників.
Естетичні вимоги — це елементи зовнішнього оформлення середовища, в якому працює людина, а саме: зовнішній вигляд приміщення та знарядь праці, їх кольорова гама, наявність квітів в інтер'єрі тощо.
Технічні вимоги — це науково обґрунтовані параметри знарядь праці, устаткування та проходи до інших робочих місць і т.д.
Під раціональною організацією робочого місця треба розуміти комплекс заходів, спрямованих на створення на ньому всіх необхідних умов для високопродуктивної праці при повному використанні технічних можливостей устаткування, на підвищення змістовності праці, на збереження здоров'я працюючих.
Оснащення робочого місця - це сукупність розміщеного тут основного й допоміжного устаткування, технологічного та організаційного оснащення.
Типовими основними видами оснащення робочого місця є такі:
- основне технологічне обладнання, призначене для виконання основної роботи на даному робочому місці;
- допоміжне обладнання - підйомне, транспортне устаткування;
- технологічне оснащення - робочі та вимірювальні інструменти, пристосування, запасні частини, канцелярське приладдя та ін.;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
