• розробка i реалiзiцiя органiзацiйних заходiв щодо замiни устаткування перепланування дiлянки;

• дозавантаження робітничих мiсць iншою аналогiчною деталлю.

Пропорцiйнiсть визначається за формулою:

 (5.73)

де Мmin Мmax - вiдповiднi (мiнiмальна i максимальна) пропускнi здiбностi чи параметри робочого мiсця в технологiчному ланцюзi (потужнiсть, розряд роботи, обсяг). Прямоточнiсть - показник рацiональної органiзацiї процесiв, що характеризує оптимальнiсть шляху проходження предметiв працi, iнформацiї, ресурсiв i т.п. Коефiцiєнт прямоточностi рекомдується визначити за формулою:

 (5.74)

де Допт. ДФакт. - вiдповiднi (оптимальна i максимальна) шляху проходження предметiв працi в процесi виробництва.

Паралельнiсть - принцип рацiональної органiзацiї процесiв, що характеризує ступiнь сполучення операцiй у часi. Цей показник ще називають ступенем сумiсностi виробничих (технологічних) процесiв чи робочих операцiй. Визначається за формулою:

, (5.75)

де У Ті - сума всiх протяжностей шляхiв (робiт) деталi, виробу;

Тзаг - загальна довжина шляху проходження деталi, предмета працi в часi (у мережнiй моделi критичний шлях).

Ритмiчнiсть - показник рацiональної органiзації процесів, що характеризує рiвномiрнiсть їхнього виконання в часi [34]. Автор даного визначення пропонує формулу кiлькiсного розрахунку цього показника у виглядi:

 (5.76)

Де Vіф - фактичний обсяг виконаної роботи за аналізований перiод (декада, мiсяць, квартал) у межах плну (понад план не враховується);

Wіп - плановий обсяг робiт.

Якщо з показниками пропорцiйностi i прямоточносi, наведеними вище i запропонованими там же автором пiдручника “Виробничий менеджмент”, в принципi, можла погодитися, по якісно-кiлькiсним визначення ритмiчностi погодитися не можна ні в якому разі.

Навiть на перший погляд помiтне протирiччя мiж трактуванням поняття i його розрахунком.

Другим, не менш важливим, аспектом є допущення перевиконання плану — це, по-перше; по-друге, на думку автора, цi перевиконання у формулi не варто враховувати. А хiба відхилення, нехай навiтъ у позитивну сторону, можуть характеризувати ритмічність роботи? Чiткiсть керування? Звичайно ж, нi!

В iдеалi, ритмiчнiсть може дорiвнювати одиницi тiльки при повному збiгу плану i реалiй. Будь-якi вiдхилення, звичайно неминучі на практицi, але формула повинна бути математичтио більш коректною.

У цъому зв’язку вимагають уточнення якiсне i кількісне визначення ритмiчностi.

На нашу думку, варто звернутися до якiсно-кiлькiсного визначення ритмiчності, запропоноване автором ще в 1978 роцi, успiшно застосовувалося в практицi будiвництва України.

Дане трактування бiльш коректне i, в принципi, охоплює всі показники, викладені на початку даного пiдроздiлу. Воно цілком може бути прийнятним i для підприємств, що працюють в інших галузях народного господарства. Сутнiсть його полягає у наступному.

Ритмічність - поняття, що характеризує важливий принцип органiзацiї воробтничих процесiв, що припускає рiвномiрність і повноту використання всіх ресурсiв виробництва i робітничого часу.

Під ритмiчнiстю необхідно розумiти рiвномiрну i безупинну роботу iз заздалегiдь складеного, обгрунтованого плану (графіку) що забезпечує безупинне, повне i рiвномiрне використання робочої сили, робочого часу і механізмів, безупинне споживання матерiально-технічних ресурсів і, як наслiдок, обов’язкове виконання запланованих обсягів робіт і технологічно обгрунтоване введення об’єктiв в експлуатацію (випуск продукції).

Науково обгрунтований план (графiк) - це такий план чи графiк проведення робiт, при якому дотримуються викладенi вимоги з завданим рiвнем органiзацiйно-технологiчної надiйностi будiвництва.

Безперервнiс виробництва характеризується способом введення робіт, при якому виключаються перерви в протiканнi технологiчного процесу i використанні трудових ресурсiв. Кiлькiсно цей показник виражається за допомогою формули:

, (5.77)

де Кн - коефiцiєнт безперервності роботи трудових ресурсiв;

Тн - час безупинного функцiонування потокiв (процесiв);

Те — загальний час функцiонування тих же потокiв (процесiв).

Рiвпомiрнiсть передбачає сталiсть виконання запланованих обсягiв робiт в одиницю часу за кожним технологiчним процесом i визначається з виразу:

 (5.7)

де Кр - коефiцiєнт рiвномiрностi використання ресурсiв протягом усього часу;

Jср - середня iнтенсивнiсть потоку (процесу) за весь перiод часу;

Jmax - максимальна iнтенсивнiсть за окремий iнтервал часу.

Повноту використання трудових ресурсiв варто визвачати за формулою:

 (5.79)

де Кз — коефiцiєнт, що враховує ступiнь завантаження виконавцiв;

Тm - технологiчно необхiдний час для виконання даної роботи (досягнуте на передових пiдприємствах). Кiлькiсно ритмічність характеризується за допомогою спецiального коефiцiєнта ритмічності КR, що показує ступінь вiдповiдностi отриманих (фактичтних) результатiв до запланованих:

 (5.80)

де n - кiлъкiсть і-х iнтервалiв часу, за якими визначається коефіцієнт ритмiчностi;

і - абсолютнi відхилення фактичних результатiв вiд планових і-м iнтервалах, вiдсотки, гривнi чи натуральнi показники;

В – виконаний обсяг робiг за весь перiод у тих же вимiрниках.

Дана формула враховує усi вiдхилення вiд плану (як позитивнi так i негативнi) за абсолютною величиною, є бiльш коректною, а сам коефiцiєнт змiнюється в межах вiд нуля до одиницi. При КR=1 процес протiкає ритмiчно.

Для пояснення механiзму розрахунку ритмiчностi скористаємося прикладом, наведеним у згаданому джерелi [34].

Таблиця 4. Приклад оцiнки ритмiчностi

,

тоді як показник за формулою (5.76)

, тобто Критм

необгрунтовано вище КR.

Аналіз даних таблиці і результати підрахунку коефіцієнтів ритмічності, підрахованих за рівними формулами, показує гіршу організацію робіт з досягнення запланованих результатів, ніж з’являється автору формули (5.76) [34]. І це зрозуміло, адже 84% плану було виконано в останню декаду мiсяця, були штурмiвщина і брак у роботi. Велика кiлькість перерахованих показникiв органiзацiї керування виробничим процесом (формули 5.73 – 5.80) пояснюється відсутністю в даний час комплексного, iнтегрального критерiю оцінки системи керування на пiдприємствi. Однак, наведена формула (5.80) i її супровiдне якiсне визначення ритмiчностi в значнiй мiрi відповідає вимогам комплексностi i може цiлком застосовуватися для визначення якості виробничого менеджменту.

Для оцiнки ефективностi виробництва використовують як частки, так i узагальненi показники ефективностi (див. гл. 6.2).

В умовах ринкової економiки головним показником ефективностi виробництва є вiдношення прибутку до авансованого капiталу.

Ефективнiсть керування характеризується вiдношенням отриманого результату до витрат на досягнення мети органiзацiї. При оцiнцi ефективностi керування, поряд з витратами, враховуються також термiни досягнення мети. Рiшення поставленого завдання в термiн обов’язкова умова ефективностi керування, його високої якостi. Поряд з економiчною ефективнiстю, велике значення має його соцiалъна ефективнiсть, що характеризує ступiнь використання потенцiйних можливостей трудового колективу i кожного працiвника, його творчих здiбностей, успiшнiсть вирiшення соцiальних завдань розвитку колективу, полiпшення умов працi i побуту.

Ефективнiсть керування також виявляється в рiвнi i динамiцi продуктивностi працi, якостi продукцiї, використаннi матерiальних ресурсiв i т.д.

Важливо також встановити, чи є чисельнiсть управлiнського персоналу i витрати на здiйснення процесу керування мiнiмальними.

Крiм того, оцiнюючи дiючу систему керування кiлькiсно, необхiдно також встановити якiсний її стан, що, безумовно, впливає на кiлькiснi показника системи в цiлому. Для цього рекомендується вiдповiсти на наступнi питания:

• наскiльки органiзація вiдповiдає принципам спецiалiзацiї, пропорцiйностi, паралельностi, прямоточностi, ритмiчностi i т. п.;

• чи врахованi в системi керування усi функцiї, необхiднi для здiйснення керування пiдприємством;

• наскiльки чiтко розподiленi функцiї мiж підрозділами, чи немає функцiй, виконання яких не доручене жодному з пiдроздiлiв, i чи немає дублювання виконання функцiй;

• чи немає зайвих ланок у системi керування, чи не можна спростити органiзацiйну структуру;

• чи вiдповiдає розподiл управлiпських функцiй мiж пiдроздiлами сформованiй виробничiй структурi;

·              чи досить повно завантаженi спiвробiтники у функцiональних пiдроздiлах, чи не можна звiльннти декого з них за рахунок поєднання обов’язкiв;

·              за рахунок чого скоротити витрати на змiст управлiнського апарата без збитку якостi керування;

·              чи не перевантажені окремi працiвники апарата керування i чи не позначається це на якостi керування;

·              наскільки точно визначенi обов’язки i вiдповiдальнiсть керiвникiв i спiвробiтникiв;

·              чи досить чiтко розподiленi функцiї, обов’язки i права мiж керiвниками i їхнiми заступниками;

·              чи вiдповiдають права, що надаються працiвникам, покладеним на них обов’язків i вiдповiдальності.

Якщо буде встановлено, що дiюча система керування має серйознi недолiки, то варто вжити заходiв до її удосконалювання. Однак перш нiж проводити реорганiзацiю, необхiдно ретельно проаналiзувати її доцiльнiсть, тому що будь-якi змiни в системi керувапня руйнують (на визначений час) налагоджений процес керування [11].

У той же час треба пам’ятати, що зайвi ланки чи рiвнi в керуваннi викликають збiльшення часу на узгодження їхньої дiяльностi, утрудняють реалiзацiю рiшень, знижують надiйнiсть i оперативнiсть керiвництва, а прогресивнi змiни в органiзацiї, як правило, вносять свiжий оздоровляючий струмiнь в атмосферу органiзацiї, сприяють її розвитку й удосконалюванню.

Тому ЛПР у своїй дiяльностi повинен виявляти визначену гнучкiсть, тверезий пiдхiд i обачнiсть.

Висновки до розділу

1.       Системний аналiз вважається одним з ефективних засобiв що надає ЛПР у процесi прийняття рiшень. Вiн передбачає використання як строгих кiлькiсних, так логiчних суджень, досвіду, інтуіції.

2.       Системний аналiз одержав широке поширення при вирiшеннi таких завдань, як розподіл виробничих потужностей мiж структурними пiдроздiлами, визначення потреби устаткуваннi, у робiтникiв тiй чи iншiй спецiальностi, квалiфiкацiї, прогнозуваннi попиту на рiзнi види продукцiї.

Страницы: 1, 2, 3