Необхідно розуміти, що організаційна структура - це не застигла форма. Оскільки організаційні структури застосовуються на планах, то суттєві зміни в планах можуть викликати відповідні зміни в структурі. В діючих організаціях до процесу зміни організаційної структури слід ставитися як до реорганізації, так як цей процес, як і всі функції організації, нескінченний. На сьогоднішній день організації, що успішно функціонують регулярно оцінюють міру адекватності своїх організаційних структур, і змінюють їх так, як цього вимагають зовнішні умови. Вплив зовнішнього середовища на структуру організації буде розглянутий нижче. Вимоги зовнішнього середовища, в свою чергу, визначаються в ході планування і контролю. Кожен з варіантів організаційної структури придатний тільки для певних ситуацій і досягнення відповідних цілей.
Організаційна структура Центру "Сумилада" має наступний вигляд (рис.5), а нижче наведена організаційна структура управління (рис.6).
Бюрократична структура управління залишається основною і домінуючою формою організаційної структури. Але в чистому вигляді не існує жодного типу організації. Як правило, організаційна структура має ознаки декількох типів організаційних структур. І в прикладі з Центром це підтверджується.
Комерційний директор Центру має велику кількість різних обов'язків і відповідає за їх виконання, тобто його робота заснована на виконанні ряду завдань які детально будуть розглянуті в третій частині роботи. Іноді виникає необхідність в тому, щоб сконцентрувати всі зусилля на вирішенні однієї задачі. Тому в комерційного директора виникає необхідність в тому, щоб призначити певну особу, яка була б відповідальною за виконання даного завдання, а отже самостійно приймала рішення, визначала виконавців і шляхи вирішення поставленої задачі. Наприклад, виникає необхідність знайти постачальника якого-небудь ексклюзивного товару за найнижчими цінами. Це завдання комерційний директор може доручити торговому відділу та відділу експедирування і чекати його виконання, як правило встановлюються конкретні строки.
Отже, спостерігаємо прояв рис проектної організації:
- невеликий стабільний склад робітників та службовців;
- мобільність персоналу (переміщення з виконання одного завдання на інше);
- невелика ієрархія, заохочення неформальних стосунків, бо успішна діяльність в єдиній команді, і виконання завдання у встановлений термін, і з дотриманням певних вимог навряд чи може відбуватися за строго формалізованих стосунків між співробітниками;
ініціатива з боку членів організації. Це сприяє розвитку гнучкості, вмінню адаптуватися, здатності швидко реагувати;
- стимулює співробітництво на високому рівні між різними підрозділами та налагодженню різносторонніх зв'язків.
Отже, бюрократична модель управління має свої позитивні властивості, але її не можна застосовувати без детальної обробки і вдосконалення всіх складових.
Функціонаційну організаційну структуру іноді називають традиційною або класичною, оскільки вона була першою структурою, яку вивчили і опрацювали. Функціональна схема організаційної діяльності широко застосовується в компаніях середнього розміру, а також в організації нашого прикладу - Центру. Функціональна департаменталізація - це процес поділу організації на окремі елементи, кожний з яких має свою чітко визначену, конкретну задачу і обов'язки. [20, с. 335] В принципі, утворення функціональної структури зводиться до групування персоналу по тим задачам, які вони виконують. Тому дуже важливо і необхідно правильно зрозуміти функцію, її взаємозв'язки з іншими функціями, з якими вона може бути згрупована або від яких вона повинна бути відокремлена. Вже потім вся система інтегрується і віддається в управління одному підрозділу.
Рис.5 Організаційна структура Центру "Сумилада"
Рис. 6 Організаційна структура управління Центру "Сумилада"
В побудові системи управління важливу роль відіграє не тільки об'єднання функцій, але й розподіл повноважень, тобто прав на прийняття управлінських рішень. При визначенні повноважень часто приходиться коректувати початкові варіанти об'єднання функцій. Тут можуть виникнути проблеми ієрархії системи управління, децентралізації, гнучкості і т.д.
Функціональна структура організації має свої переваги і недоліки.
До переваг належать:
- високий професіоналізм персоналу;
- чітка кар'єрна перспектива;
- здатність персоналу працювати над складними спеціальними проектами;
- масштабність поглядів з питань спеціалізації;
- простота координації працівників;
- здатність конкурувати з проблем спеціалізації.
До недоліків даної структура організації належать:
- вузька спеціалізація персоналу;
- проблеми утруднення з кар'єрою;
- складність переключення на нові задачі;
- обмеженість поглядів на загальні спеціалізації;
- проблеми в оцінці діяльності персоналу;
- вузька база підготовки до роботи в якості менеджера;
- відділи можуть бути більш зацікавлені в реалізації цілей і завдань своїх підрозділів, ніж загальних цілей всієї організації. Це підвищує можливість конфліктів між функціональними областями;
- в великій організації ланцюг команд від керівника до безпосереднього виконавці стає надто довгим.
Досвід говорить про те, що функціональну структуру треба використати в тих організаціях, які випускають обмежену номенклатуру продукції, або надають обмежену кількість послуг, діють в стабільних зовнішніх умовах і для забезпечення свого функціонування вимагають вирішення стандартних управлінських задач [20, с. 335].
Але оскільки торгові точки організації охоплюють три міста області, то поділ організації на елементи і блоки відбувається за територіальним принципом, тобто за місцем розміщення її підрозділів. Організація в даному випадку побудована на не повністю за територіальним принципом, так як вона не включає інших процесів, окрім збуту. В даному випадку чисто функціональна структура виявляється не досить ефективною, тому організація переходить до використання дивізіональних структур, що орієнтовані або на різні види продукції, або на різні групи споживачів, або на різні регіони. Вибір на користь тої чи іншої структури визначається важливістю цього елементу в стратегічних планах організації.
Дивізіональна структура теж має свої переваги та недоліки.
До переваг слід віднести:
- швидке реагування на зовнішні зміни;
- спрощена практика горизонтальних зв'язків між працівниками;
- сумісні дії в досягненні цілей організації;
- чітка оцінка діяльності структурних підрозділів.
До недоліків відносимо:
- збільшення витрат внаслідок дублювання одних і тих же видів робіт;
- низький рівень спеціалізації робітників;
- висока степінь конкуренції між відділами;
- зневажання цілей організації.
Отже, Центр сполучає в собі елементи функціональної та дивізіональної форми структури організації. Функціональний компонент тут звернений на проблеми раціонального управління постачанням друкованої продукції та товарів народного споживання, а також управління запасами, дивізіональний компонент сконцентрований на сервісі і ринках. [17, с.144]
Тому можна визначити, що Центр має організаційну структуру гібридного типу, яка теж має свої переваги і недоліки.
Перевагами є:
- направленість на цілі організації і дивізіональні цілі;
- спеціалізація і якість обслуговування;
- гнучкість в реагуванні на потреби ринку;
До недоліків належать:
- конфліктність між відділами організації та дивізіональними структурами;
- складність адміністративного управління;
- уповільнена реакція на складні ситуації.
Таким чином, структуру Центру гібридного типу можна представити у вигляді такої схеми (рис.2.2.7 )
Отже, формальні організації складаються з декількох рівнів управління і підрозділів. Іншою назвою підрозділів може бути термін функціональні області. Це поняття відноситься до роботи, яку виконує підрозділ для організації в цілому. Структура організації - це логічні взаємовідносини рівней управління і функціональних областей, що побудовані в такій формі, яка дозволяє найбільш ефективно досягти цілей організації. Існує основна концепція, що має відношення до структури - концепція спеціалізованого розподілу праці - закріплення певної роботи за спеціалістами., тобто тими, хто здатен виконувати її краще всіх з точки зору організації як єдиного цілого[20, с.90] В усіх організаціях, за виключенням самих дрібних, існує горизонтальний розподіл праці за спеціалізованими лініями. Якщо організація досить велика за розміром, спеціалістів групують разом в межах функціональної області. Не є виключенням в цьому випадку і Центр "Сумилада" (рис.8)
Рис. 8 Горизонтальний розподіл праці за спеціалізацією
в Центрі "Сумилада"
2.2 Вплив зовнішніх факторів на організаційну структуру
управління Центру "Сумилада"
Керівнику будь-якої організації, незалежно від її розміру або ж місця на регіональному рівні, слід врахувати вплив зовнішнього середовища, оскільки організація як відкрита система залежить від зовнішнього світу у відношенні поставок ресурсів, енергії, кадрів, споживачів, конкурентів. Оскільки від керівника залежить виживання організації, він повинен вміти виявити значущі фактори в оточенні, що вплинуть на його організацію. Тому організації вимушені прилаштовуватись до середовища, щоб вижити і зберегти ефективність. Організація весь час знаходиться під прямим або непрямим впливом зовнішніх факторів [20, с. 115] До факторів прямого впливу, у прикладі з центром, слід віднести постачальників, трудові ресурси, закони і провадження державного регулювання, споживачів і конкурентів, а до факторів непрямого впливу - стан економіки, науково-технічний прогрес, політичні зміни.
Проаналізуємо вплив цих факторів на організаційну структуру Центру.
З точки зору системного підходу організація - це механізм перетворення входів у виходи. Основні різновиди входів - це матеріали, обладнання, енергія, капітал і трудові ресурси. Так, Центр "Сумилада" має справу з декількома постачальниками товарів, з автозаводами України і Росії, тому потрапляє в залежність від їх дій. Гарний приклад - забезпечення енергією, водою, опаленням, що організація одержує від держави - монополіста та за монопольно-високими цінами. Це в свою чергу підвищує фактичну собівартість на утримання 1 кв. м приміщень, що знижує прибуток підприємства. Для росту і процвітання фірми потрібні також постачальники капіталу. В Україні таких потенційних інвесторів декілька: банки, акціонери, інвестиційні компанії. Для Центру найбільш зручним інвестуванням є кредити банку, які використовуються для розширення торгових можливостей організації. Що до трудових ресурсів, то будь-якій організації потрібні працівники певних спеціальностей і кваліфікацій для реалізації задач, що пов'язані з досягненням поставлених цілей, тобто для ефективності організації як такої. Тому основною турботою сучасної організації є відбір і підтримка талановитих та кваліфікованих спеціалістів.
Також слід врахувати вплив такого фактору, як закони і провадження державного регулювання. Адже взаємодія між покупцями і продавцями кожного ресурсу і кожного продукту знаходиться під впливом багаточисельних правових обмежень. Кожна організація має визначений правовий статус і це визначає, яким чином організація може вести свої справи і які податки повинна сплачувати.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
