- терміни виконання,
- порядок постачання товарів;
- якість, комплектність, упаковка і маркірування товарів;
- ціни і порядок розрахунків;(Додаток № )
7. Сертифікація
Я, Гоцелюк Юлія Юріївна, директор ПП «Юліанна» для підтвердження якості реалізованої продукції оформила 07.01.2005 року сертифікат відповідності виданий Державним комітетом України по стандартизації метрології та сертифікації (Держстандарт України). Строк дії сертифіката відповідності – один рік.(Додаток № )
8. Реклама
Для стимулювання збуту , забезпечення конкурентоздібності товарів, забезпечення стимулювання об’єму продажу, інформування покупця, підвищення життєвого рівня приватне підприємство «Юліанна» проводить рекламу свого товару, таким чином, впливаючи на покупця.
Свою рекламну компанію підприємство проводить на телебаченні, пресі, вулиці та за допомогою печатної реклами.
Рекламну діяльність ПП «Юліанна» оформила на прайс – листах, каталозі, буклетах, візитних картках.(Додаток № )
9. Заробітна плата
Заробітна плата конкретного робітника залежить від результатів затраченої ними праці, її кількості і якості з урахуванням наслідків господарської діяльності підприємства. Таким чином, і робітник, і роботодавець в умовах соціального партнерства повинні розуміти заробітну плату, з одного боку, як будь – який заробіток, обчислений, як правило, у грошовому вираженні, що його згідно з трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану роботу чи наданні послуги, а з другого – як перетворену форму вартості і ціни робочої сили.[6]
Розмір заробітної плати повинен бути таким, щоб робітник міг оновлювати свої фізичні сили, поповнювати професійні знання, підвищувати духовний та кваліфікаційний рівень, матеріально забезпечувати сім’ю тощо.[7]
Мінімальна заробітна плата – це встановлений державою розмір заробітної плати, нижче якого не може провадитись оплата за фактично виконану найманим робітником повну місячну норму праці.
Встановлена державою мінімальна заробітна плата регулює з урахуванням:
1) Вартісної величини мінімального споживача бюджету;
2) Середнього рівня заробітної плати по країні;
3) Рівнів економічного розвитку та продуктивності.
Для диференціації заробітної плати на рівні підприємства використовуються такі елементи, як нормування праці, тарифна система, форми та системи заробітної плати.
9.1 Табель обліку робочого часу
Облік робочого часу, а також контроль за станом трудової дисципліни на підприємстві здійснюється за допомогою табеля обліку робочого часу. При прийнятті на роботу працівника, йому присвоюється табельний номер.
Завданням табельного обліку є:
1) Контроль за явкою на роботу й закінчення роботи;
2) Виявлення причин запізнення чи не явки на роботу;
3) Отримання даних про фактично відпрацьованим робітниками часу;
4) Складання звітності про наявність робітників та їх пересування.
В табель заносяться прізвища всіх робітників. В табелі визначається кількість відпрацьованого часу кожним робітником, не явки на роботу .
У кінці місяця підраховується загальний календарний фонд робочого часу, час не виходів та інших втрат. У кінці місяця бухгалтер підраховує кількість робочого часу по кожному робітникові. Ці данні необхідні для контроля за використанням робочого часу і для начислення заробітної плати робітникам підприємства за звітний місяць.( Додаток № )
9.2 Утримання податків у бюджет
Податкова система України сформувалась на основі закону «Про систему оподаткування»
У 1994 р. він був прийнятий у новій редакції з урахуванням змін та доповнень. До нього були включені як податки так і інші обов’язкові платежі, справляються на території Країни, з поділом їх на загальнодержавні та місцеві.
1) Податок на добавлену вартість – стягується з усіх оборотів по реалізації товарів і надання послуг. Об’єктом оподаткування є добавлена вартість, яку визначають як різницю між виручкою від реалізації та матеріальними і прирівненими до них витратами;
2) Акцизний збір – встановлює в процентах до обороту по реалізації підакцизних товарів;
3) Податок на прибуток – сплачується по основній ставці 30%. Суму прибутку обчислюють вирахуванням із виручки від реалізації податку на добавлену вартість;
4) Прибутковий податок громадян стягується за прогресивними ставками, які диференційовані залежно від розміру доходу;
5) Плата за землю стягується у формі орендної плати чи земельного податку;
6) Державне мито являє собою плату населення і підприємств за послуги, що їх надає держава: нотаріальні дії, видача патентів, реєстрація товарних знаків та інше;
7) Мито сплачується при експорті й імпорті товарів і послуг, а також при транзиті товарів через митну територію України. Його сплачує особа чи організація, що подає митну декларацію.
Податкова система являє собою поєднання прямих і непрямих податків. Усі складові податкової системи повинні становити єдине ціле і не виступати у суперечності між собою, а також із завданнями соціально – економічного розвитку.
В умовах ринкової економіки податкова система має ряд фінансових регуляторів, за допомогою яких держава впливає на різні сторони суспільного життя. Причому податки – стрижнева основа державного регулювання ринку, і тому податкова політика держави завжди перебуває у центрі уваги всього суспільства. (Додаток № )
10. Облік та звітність
Облік займає одне з головних місць у системі керування. Він відображає реальні процеси виробництва, обігу, розподілу й споживання, характеризує фінансовий стан підприємства, є основою для планування його діяльності.
Виходячи з облікової інформації можна прогнозувати показники розвитку підприємства й виявити резерви підвищення ефективності виробництва.
Облік не тільки відображає господарську діяльність, але й впливає на неї. Будучи частиною процесу керування, він даті важливу інформацію, що дозволяє: контролювати поточну діяльність підприємства; планувати його стратегію й тактику; оптимально використовувати ресурси; вимірювати й оцінювати результати діяльності; усувати суб'єктивність при прийнятті рішень.
Певної системи первинної документації оперативний облік, як правило, не має. У ньому використовуються в основному дані первинних документів бухгалтерського обліку й тільки в окремих випадках підприємства становлять свої форми документів.
Бухгалтерський облік - процес виявлення, виміру, реєстрації, нагромадження, узагальнення, зберігання й передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім і внутрішнім користувачам для прийнять рішень.
У бухгалтерському обліку підприємництво відображається як система різнорідних, але взаємозалежних об'єктів - майна, його джерел і змін, останніх у результаті господарювання. Узагальнення здійснюється в єдиному грошовому вимірнику, шляхом суцільного спостереження й виміру всіх змін даних об'єктів.
Бухгалтерський облік строго документальний, тобто кожний запис у ньому провадиться тільки на підставі правильно складених і оформлених документів. Це забезпечує юридичну повноцінність і доказовість інформації бухгалтерського обліку і її суспільне визнання.
Облік - сукупність правил і процедур, що забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства і його фінансовому стані, відповідно до вимог законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку.
Метою складання звітності є подання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої й неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності й рух коштів підприємства.
Звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів відносно:
- придбання, продажі й володіння цінними паперами;
- участь у капіталі підприємства;
- оцінка якості керування;
- оцінки здатності підприємства вчасно виконувати свої обов'язки;
- забезпечення зобов'язань підприємства;
- визначення суми дивідендів, які підлягають розподілу;
- регулювання діяльності підприємства;
Звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з обліком їх конкретних інформаційних потреб.
Звітним періодом для складання звітності є календарний рік. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду. Звітність повинна бути достовірної. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірної, якщо вона не містить помилок і перекручувань, здатних вплинути на рішення користувачів звітності.
Фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати:
- фінансові звіти підприємства за різні періоди;
- фінансові звіти різних підприємств.
Для того щоб фінансова звітність була зрозумілої користувачам, вона повинна містити дані про:
- підприємстві;
- дата звітності й звітному періоді;
- валюта звітності й одиниці її виміру;
- відповідної інформації відносного звітного періоду;
- обліковій політиці підприємства і її змін;
- консолідації фінансових звітів;
- припиненні окремих видів діяльності;
- обмеженні щодо володіння активами;
- виявлених помилках минулих років і пов'язаних з ними коректуваннях;
- переоцінці статей фінансових звітів;
- іншої інформації.
Кожний звіт повинен містити дату, за станом на яку наведені його показники, або період, що він охоплює. Якщо період за який він складений, відрізняється від звітного періоду, то причини й наслідки цього повинні бути розкриті в примітки до фінансової звітності.
У фінансовій звітності повинна бути зазначена валюта, у якій відображені елементи звітності, і одиниця її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, у якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинне розкрити причини цього й методи, використані для перекладу звітів з однієї валюти в іншу. Підприємство повинне висвітлювати вибрану облікову політику шляхом опису:
Бухгалтерські звіти й баланси підписує керівник і головний бухгалтер, а при відсутності на підприємстві бухгалтерської служби - фахівець, що веде облік. (Додаток № )
1. [1] Грабова Л.В. Добравський В.В. Бухгалтерский учет. – Х., 1999.-360с.
[2] Діденко А.Н. Сучасне діловодство: Навч. Посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Либідь, 2000. – 384с .
[3] Сліпушко О. Українська мова й єтапи кар`єри ділової людини. – К.: Криниця, 1999. – 199 с
[4] Луць В.В. “Контракти у підприємницькій діяльності”: навч. Посіб. 2-е вид., стер. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 560с.
[5] Завгородний В.П. Настольная книга бухгалтера малого бизнеса. – К.: ВИРА-Р; Дакор, 2000. – 608 с.
[6] Соснин А.С., Мельниченко Л.В. Основы теории и практики менеджмента: Консп. Лекций. – К.: Изд-во Европ.Ун-та, 2002. – 216с.
[7] Соснин А.С., Мельниченко Л.В. Основы теории и практики менеджмента: Консп. Лекций. – К.: Изд-во Европ.Ун-та, 2002. – 216с.
Страницы: 1, 2, 3
