ü    Надскладні

v     За степенем детермінованості

ü    Змішані

ü    Дискретні

ü    Масові

ü    Мілкосерійні

ü    Серійні

ü    Неперервні

v     За інформаційним забезпеченням

ü    З повним кількісним забезпеченням

ü    З неповним кількісним забезпеченням

ü    З наявністю якісної інформації

ü    З відсутністю інформації

v    За способом технологічного процесу

ü    Виштовхуючі

ü    Витягуючі

v    По типу перероблюючої системи

ü    ОС з одиничною перероблюючою підсистемою

ü    ОС з серійною перероблюючою підсистемою

ü    ОС масового виробництва

ü    ОС з неперервним виробництвом

Життєвий цикл операційної системи дуже схожий на життєвий цикл продукту, він має 4 цикли. Графічно він зображується так:

І етап – Зародження ОС – незначна ефективність (Е1)

ІІ етап – Швидкий ріст ОС – досягається шляхом зняття обмежень.

ІІІ етап – Стабільність – період максимальної ефективності роботи підприємства.

IV етап – поділяється на 2 відрізки.

Відрізок А відображає падіння ефективності. Вирішується проблема ліквідації або модернізації ОС.

Відрізок В відображає приріст ефективності (∆Е) – пов'язаний з згортанням діяльності.

Основні показники характеризуючи операційну систему:

·                   Продуктивність

·                   Механізація

·                   Стандартизація

·                   Автоматизація

·                   Збирання чи конвеєр

·                   Спеціалізація

З урахуванням сучасних тенденцій та перспектив, ОС повинна бути:

·                   Високоефективною

·                   Високоадаптивною

·                   Стабільною

На ефективність операційної системи впливають такі фактори:

·                   Якість продукції, послуг, робіт

·                   Результат

·                   Гнучкість системи

·                   Ресурсні

·                   Трудові

Розділ 2 – Транспортне господарство в системі операційної інфраструктури підприємства

2.1 Завдання транспортного господарства

Забезпечення високопродуктивного функціонування основного виробництва на підприємстві пов'язане з постійним переміщенням великих обсягів різноманітних вантажів як за межами, так і всередині підприємства. На загальнозаводські та цехові склади для поповнення запасів здійснюється доставка матеріалів, палива, комплектуючих та інших матеріальних цінностей. У свою чергу, зі складів або безпосередньо з цехів вивозяться готова продукція та відходи виробництва.

Усередині підприємства процес виробництва зумовлює транспортування:

-                     з загальнозаводських складів у цехи — матеріалів, комплектуючих, напівфабрикатів, оснащення та інших виробів;

-                     між цехами — заготовок, деталей, складальних одиниць;

-                     із цехів на склади та відповідні пункти призначення — готової продукції та відходів.

Внутрішньо цехові перевезення пов'язані з переміщеннями деталей та складальних одиниць у процесі виготовлення та складання виробів, заготовок між коморами та дільницями, між дільницями, а на дільницях між робочими місцями.

Від організації транспортного обслуговування залежить ритмічна робота робочих місць, дільниць, цехів, а також обсяги випуску готової продукції, її собівартість і якість та своєчасне задоволення споживачів. На тривалість виробничого циклу безпосередньо впливає час транспортних операцій. Серед допоміжних робітників 30—40 % зайнято на вантажно-розвантажувальних і транспортних операціях. Витрати на транспортно-складське обслуговування та транспортування вантажів на деяких підприємствах досягає 15—20 % від суми всіх побічних витрат у собівартості продукції, що випускається.

Основними завданнями транспортного господарства є:

-                     швидке і безперебійне пересування предметів праці, палива та готової продукції відповідно до вимог виробничого процесу;

-                     ефективне використання транспортних засобів і праці транспортних робітників;

-                     механізація й автоматизація транспортних і вантажно-розвантажувальних операцій;

-                     зниження собівартості транспортних операцій;

-                     забезпечення суворої узгодженості технологічних і транспортних операцій;

-                     постійне підтримування транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів у робочому стані.

Актуальними завданнями транспортного господарства є координація роботи промислового транспорту з магістральним залізничним, водяним, автомобільним транспортом, широкий розвиток контейнерних і пакетних перевезень вантажів.

Виконання поставлених завдань залежить від правильної організації транспортного господарства, чіткого планування роботи транспорту, обґрунтованого вибору транспортних засобів, підвищення рівня механізації та автоматизації вантажно-розвантажувальних робіт.

2.2 Склад транспортного господарства

Склад транспортного господарства залежить від технології й характеру продукції, що виготовляється (габарити, маса, складність та ін.), обсягу внутрішньозаводських і зовнішніх перевезень, рівня кооперування з транспортними організаціями, виробничої структури підприємства розташування цехів, типу і масштабу виробництва.

До складу транспортного господарства великого промислового підприємства можуть входити: залізничний, річковий, автотранспортний, авіаційний, вантажно-розвантажувальний. Виробничі підрозділи підприємства також можуть мати у своєму складі внутрішньовиробничий транспорт.

Матеріальною базою транспортного господарства є об’єкти загальновиробничого призначення (гаражі, депо, ремонтні майстерні рейкові і безрейкові шляхи) та різноманітні транспортні засоби, які класифікуються за видами, призначенням перевезень, способом дії, напряму переміщення вантажів.

За видом і призначенням транспорт поділяється на: залізничний водний, автомобільний, авіаційний, механічний, трубопровідний, пневматичний, гідравлічний, підйомно-транспортний, підвісні дороги, конвеєрні пристрої та ін.

Класифікація транспортних засобів

На Рисунку наведено приклад найбільш часто зустрічаємої схеми управління цеховими безрейковими транспортними засобами

Схема управління цехом безрейкових транспортних засобів

Завдання такого цеху наступні:

·                   організація транспортного обслуговування підрозділів основного і допоміжних виробництв у суворій відповідності з технологічним процесом і заданими програмами;

·                   ефективне використання транспортних і вантажно-розвантажують зочних засобів;

·                   механізація і автоматизація вантажно-розвантажувальних операцій;

проведення попереджувальних ремонтів транспортних і вантажно-розвантажувальних засобів і підтримання їх в працездатному стані;

·                   підбір і навчання кадрів водіїв, машиністів, ремонтників.

Такий цех досить жорстко пов'язаний в технологічному процесі виробництва. Тому особливе місце і значення в ньому приділяється диспетчерської групі, яка постійно підтримує зв'язок з диспетчерською службою підприємства та диспетчерами цехів.

Одна з особливостей промислового виробництва при його системному представленні полягає в тому, що дана система носить яскраво виражений імовірнісний характер. Вірогідними є не тільки зовнішні фактори, що впливають на систему в цілому, а й поведінка кожного її елементу (колективу людей, засобів і предметів праці). З урахуванням імовірнісного характеру протікання виробничого процесу організація ефективного транспортного обслуговування виробництва являє собою досить складне завдання: необхідно забезпечити своєчасну подачу транспортних засобів під навантаження і своєчасну доставку їх до місця споживання. Недотримання цієї вимоги призводить до додаткових зупинок окремих агрегатів, перебоїв у виробничому процесі та ін; щоб уникнути зупинки з вини транспорту доводиться створювати велику кількість різних за потужністю проміжних складів. Можна, звичайно, збільшити кількість транспорту, але тоді ефективність його знизиться, тобто питомі витрати на його утримання зростуть, що дуже небажано. Організація перевезень має передбачати стабільність розмірів і напрямків окремих вантажопотоків і виконання роботи з графіками і маршрутами перевезень.

Страницы: 1, 2, 3, 4