1)                Посередники, що здобувають повне право власності на товар (незалежні посередники: дистриб'ютори, дилери);

2)                Посередники, що здобувають часткове право власності на товар (посередники-представники: збутові філії; незалежні посередники: комісійні фірми, агентські фірми);

3)                Посередники, що не здобувають право власності на товар (посередники-представники: брокерські представництва; незалежні посередники: брокерські фірми або просто брокери).

Спонукальним мотивом до координації й інтеграції в логістичному ланцюжкові служить підвищення загальної конкурентоздатності. Це обумовлено:

По-перше, співробітництво веде до скорочення ризику і значному ростові ефективності усього логістичного процесу. Для встановлення тісної взаємодії потрібний добре налагоджений обмін інформацією між ключовими учасниками. Причому він не повинний обмежуватися лише зведеннями про угоди, що укладаються. Не менш важливо, щоб фірми поділялися один з одним стратегічною інформацією, на основі якої вони могли б будувати спільні плани. Відповідно до цієї ідеї, співробітництво в області інформаційного обміну допомагає фірмам робити те, що потрібно, причому швидше і краще.

По-друге, співробітництво запобігає непродуктивним витратам, дублювання дій. Великі обсяги запасів, характерні для традиційних каналів розподілу, сполучені з високим ризиком. Інформаційний обмін і спільне планування сприяють усуненню (або ,принаймні, скороченню) такого ризику, зв'язаного з невиправданим завищенням рівня запасів. Фактично, при добре налагодженому інформаційному обміні і правильному використанні цієї інформації від більшої частини запасів на проміжних ділянках каналу — між завершенням виробництва і споживачем — можна позбутися.

3. Проектування дистрибутивних систем

Логістична концепція MRP може бути використана й у системах дистрибуції, що з'явилося підставою для створення зовнішніх мікрологістичних систем планування розподілу продукції/ресурсів (DRP1/ DRP 2 – distribution requirements/resource planning). Системи DRP – це поширення логіки MRP на канали дистрибуції готової продукції.

Найважливішою функцією системи DRP 1 є контроль за станом запасів. Він полягає в розрахунку крапки замовлення, регулюванні рівнів запасів на базах і складах у власній збутовій мережі й у посередників. Для формування зв'язків виробництва, постачання, збуту й контролю запасів усередині виробничих підрозділів використовується комплекс, що забезпечує, MRP. Система DRP 1 вирішує комплекс задач:

- планування і координація логістичних і маркетингових функцій;

- прогнозування кон'юнктури ринку;

- оптимізація логістичних витрат збереження та управління запасами готової продукції;

- скорочення часу доставки готової продукції;

- планування транспортних перевезень і ін.

Наприкінці 1980-х р.р. у США і Західній Європі з'явилася розширена версія системи DRP - система DRP 2. У системах DRP 2 використовуються більш сучасні моделі й алгоритми програмування, більш ефективні моделі прогнозування попиту, забезпечується управління запасами для середньострокових і довгострокових прогнозів попиту на готову продукцію. Тут комплексно вирішуються питання управління виробничою програмою, виробничими потужностями, персоналом, якістю перевізного процесу і логістичного сервісу.

Як модифікація системи MRP розроблялася система «реагування на попит»(demand-driven techniques, DDT). DDT застосовується з метою максимального скорочення часу на зміну попиту шляхом швидкого поповнення запасів у тих точках ринку, де прогнозується ріст попиту. Переваги системи:

1)                можливості одержання інформації про попит, процедури замовлень і графіків доставки продукції дозволяють краще керувати запасами;

2)                знання обсягів продажів і запасів у роздрібній мережі допомагає виробникам точніше планувати постачання;

3)                постачальники швидше реагують на зміну споживчого попиту;

4)                установлюються тривалі партнерські відносини, що зменшує ризики і підвищує ефективність логістичних операцій.

Поширення одержали наступні варіанти концепції DDT:

1) Концепція визначення крапки замовлення (перезамовлення) (Reorder point – RОP). RОP використовує одну з найстарших методик контролю і управління запасами, засновану на крапці замовлення (перезамовлення) і статистичних параметрах расходу продукції. Сфера використання даної концепції – в основному регулювання рівня страхових запасів з метою вирівнювання коливань попиту. Рівень запасу на момент замовлення повинний бути достатнім для того, щоб забезпечити безперебійну роботу в період між оформленням замовлення на постачання товарів і доставкою замовленої продукції на склад споживача.

2) Метод швидкого реагування являє собою тісну взаємодію між торговельним підприємством і його постачальниками з метою поліпшення просування товарів у розподільних мережах. Метод припускає оптимізацію запасів торговельних підприємстві, його застосування дозволяє:

- зменшувати запаси готової продукції до необхідної величини;

- скорочується час реакції логістичної системи на зміну попиту;

- концентируются і поповнюються запаси в потрібних точках продажів;

- існує гнучка взаємодія партнерів у логістичної мережі;

- значно підвищується оборотність запасів.

3) Логістична концепція швидкого реагування або безперервного поповнення. Це концепція постійного (або з високою періодичністю) поповнення запасів готової продукції в роздрібних торговельних підприємствах на основі логістичного плану й угоди між постачальником, оптовими і роздрібними торговельними підприємствами про закупівлі, що усуває необхідність у замовленнях на поповнення запасів.

4) Логістична концепція автоматичного поповнення запасів, являє собою поліпшений варіант методу швидкого реагування і концепції безперервного поповнення, що додає визначену подібність усім трьом концепціям. Даний метод сприяє:

- підвищенню ефективності поновлення постачальниками запасів у роздрібній мережі;

- більш ефективному керуванню запасами торговельної мережі;

- підвищенню надійності постачання;

- відповідності запасів і попиту;

- установленню тривалих партнерських відносин.

Усі розглянуті системи спрямовані на встановлення альянсу між ланками логістичної системи, в основі якого лежить обмін інформацією і зменшення ризиків.

4. Ефективність застосування логістики при управлінні матеріальними потоками в сфері обігу

Ефективність використання логістики при керуванні матеріальними потоками в сфері обігу виявляється в наступному:

По-перше, завдяки розширенню інформаційного потоку, створюваного замовленнями, їхніми коректуваннями і графіками відправлень, постачальник одержує більш достовірне представлення про стан і рух запасів у логістичної ланцюга. Виробникам і оптовикам легше планувати потреби, коли їм відомі дані про обсяги продажів і рівні товарних запасів у роздрібній торгівлі, у розподільних центрах і на заводських складах. Коли потік запасів робиться більш «прозорим», постачальник у стані визначити — чи відбиває ріст величини замовлень збільшення споживчого попиту або в логистическом каналі відбувається нагромадження запасів. Якщо в першому випадку йому потрібно швидко реагувати, то в другому він може вжити заходів для підтримки ефективності каналу, змінивши, скажемо, графік відвантаження. Прозорість логістичного каналу дає постачальникові можливість установити пріоритети у виробництві і розподілі, зосередивши зусилля на найбільш перспективних продуктах і споживачах.

По-друге, взаємодії в реальному часі й інформаційному обміні сприяють кращої координації дій всіх учасників логістичної ланцюжка. Союзи, засновані на обміні інформацією і поділі ризиків, відкривають можливості підвищення ефективності для обох сторін. Такі союзи формують довгострокові відносини між учасниками ланцюга постачань. При цьому роздрібні торговці можуть без побоювання перекласти частина своїх традиційних функцій на виробників і оптовиків. Надійне закріплення відповідальності збільшує стабільність логістичної ланцюжка. Удається швидко розв'язувати виникаючих проблемы. Таке тісне співробітництво веде до росту ефективності і зниженню витрат.

5. Причини удосконалення теорії логістики

Передумовою удосконалювання логістики є повна інтеграції ланцюга постачань. Логістика, керована на інтегральній основі, найбільш ефективна по наступних причинах:

По-перше, існує значна взаємозалежність між різного роду логістичними потребами, що фірма може використовувати як джерело конкурентних переваг. Ідея єдиної системи руху/збереження товарно-матеріального потоку досить плідна і володіє синергическим потенціалом. Всюди в логістичній системі керівники зіштовхуються із зростанням трудовитрат. Оскільки логістичні операції відносяться до числа найбільш трудомістких видів діяльності, менеджерам приходиться шукати способи замістити працю капіталом, тобто витиснути значну масу ручної праці капіталомісткими автоматизованими процесами. Комплексна інтеграція служить економічною підставою для заміщення праці капіталом.

По-друге, вузький і обмежений функціональний підхід може завдати шкоди загальної результативності системи. Нерідко концепції, придатні для окремо узятих функцій фізичного розподілу, матеріально-технічного забезпечення виробництва або постачання, породжують діаметрально протилежні пріоритети і цілі. Відсутність інтегрованої системи комплексного управління логістикою не дозволяє налагодити роботу на оптимальному рівні.

По-третє, на користь інтегрованої логістики говорить той факт, що вимоги до управління різними видами діяльності подібні. Головна задача логістичного менеджменту — узгодження операційних потреб на міжфункційній основі для досягнення загальної мети.

По-четверте, повсюдно росте усвідомлення важливих взаємозв'язків між економічними аспектами виробництва і потребами маркетингу, що можуть бути погоджені тільки в рамках надійної й інтегрованої логістичної системи. Виробництво традиційне випускає продукти різного розміру, кольору й у різних кількостях у чеканні майбутніх продажів. Відстрочка остаточної зборки або обробки виробів, а також початкових стадій розподілу продуктів на більш пізніше час, коли більш чітко проявляться переваги споживачів, знижує ризик і збільшує гнучкість ділового підприємства. Зараз з'являються нові прогресивні системи, що дозволяють використовувати логістичні можливості для збільшення чутливості компаній до ринкових сигналів і для зниження комерційного ризику за рахунок зменшення числа операцій, традиційно здійснюваних у чеканні продажів.

По-п'яте, складність логістики майбутнього зажадає новаторських організаційних форм і механізмів. У новому тисячоріччі прийдеться шукати нові способи задоволення логістичних потреб і вже не можна буде обмежитися просто модернізацією технологій для підвищення ефективності старих способів. У майбутньому варто очікувати, що ведучі фірми стануть нарощувати свою компетентність в інтегрованій логістиці для диференціації конкурентних переваг на цій основі. Неухильна прихильність інтегрованому логістичному менеджменту надовго залишиться передумовою цих прогресивних досягнень.

Страницы: 1, 2, 3