Зміст
Вступ
1. Види спиртних напоїв
2. Ступені сп'яніння в залежності від ужитої дози алкоголю
3. Алкогольне ураження травної системи
4. Алкогольне ураження серцево-судинної системи
5. Алкогольне ураження системи імунного захисту організму
6. Алкогольне ураження органів дихання
7. Алкогольне ураження видільної системи
8. Алкогольне ураження системи крові
9. Алкогольне ураження нервової системи
10. Алкогольна хвороба печінки
11. Вплив етанола на ембріогенез людини
Висновки
Список використаної літератури
Проблема вжитку алкоголю дуже актуальна у наші дні. Зараз споживання спиртних напоїв у світі характеризується величезними цифрами. Від цього страждає все суспільство, але в першу чергу під загрозу ставиться підростаюче покоління: діти, підлітки, молодь, а також здоров'я майбутніх матерів. Адже алкоголь особливо активно впливає на організм, що не сформувався, поступово руйнуючи його.
Шкода алкоголю очевидна. Доведено, що при попаданні алкоголю усередину організму, він розноситься по крові до всіх органів і шкідливо діє на них аж до руйнації.
При систематичному вжитку алкоголю розвивається небезпечна хвороба - алкоголізм. Алкоголізм небезпечний для здоров'я людини, але він виліковний, як і інші хвороби.
Але головна проблема складається в тому, що велика частина алкогольної продукції, що випускається недержавними підприємствами, містить велику кількість отруйних речовин. Недоброякісна продукція нерідко призводить до отруєнь і навіть смертей.
У світі мікроскопічних організмів, мабуть, самі всюдисущі – дріжджові грибки.
Залишіть на якийсь час у темному місці виноградний, фруктовий чи ягідний сік. Він забовтає. Це відбудеться тому, що грибки, що знаходилися в соку, почали посилено розмножуватися. У процесі життєдіяльності вони перетворюють цукор (а також крохмаль) у винний, чи етиловий, спирт. Усякий, хто вивчав хімію, знає, що молекула цукру (глюкози) складається з 6 атомів вуглецю, 12 атомів водню і 6 атомів кисню – C6H12O6. Ферменти дріжджів як би рубають цю складну молекулу на окремі шматки, з'єднуючи їх потім у нові молекули. З C6H12O6 утворяться дві молекули вуглекислого газу – 2 CO2 (це пухирці ми бачимо в рідині, що бродить,). Атоми, що залишилися, з'єднуються в двох молекул спирту (2 C2H5OH). З виснаженням запасу цукру припиняється і процес шумування. Такий спрощено процес перетворення цукру чи крохмалю в алкоголь.
Вихідним продуктом в одержанні етилового спирту є злаки, картопля, буряк, а також деякі відходи паперового виробництва і деревина, зцукрена хімічним шляхом – дією кислот при високій температурі і тиску. Сирий етиловий спирт (сирець) містить багато домішок, у тому числі отрутних сивушних олій. Спирт очищають шляхом перегонки в особливих апаратах, але й в отриманому в такий спосіб спирті-ректифікаті, однак, зберігається частина шкідливих для організму речовин.
Етиловий спирт широко застосовують у різних галузях народного господарства. Його використовують як розчинник, наприклад при виготовленні лаків, політур, у ряді хімічних реакцій для синтезу органічних барвників, фармакологічних препаратів, синтетичного каучуку. Етиловий спирт має дезинфікуючі властивості, його застосовують у медичних цілях. При виготовленні горілки використовують тільки очищений етиловий спирт.
Варто зупинитися на вживанні отрутних технічних рідин – різних сурогатів алкоголю. Їх чи вживають помилково приймаючи за етиловий спирт, чи навмисно зневажаючи небезпеками, як це роблять іноді запеклі п'яниці.
Так, метиловий спирт і етиленгликоль входять до складу антифризів. Володіючи низкою температурою замерзання, вони використовуються в системах охолодження різних двигунів. Подібно звичайному спирту ці рідини здатні викликати сп'яніння, але через 10-12 годин після їхнього вживання з'являються ознаки важкого отруєння: головний біль, нудота, блювота, хибка хода, слабість (чи короткочасне порушення), затемнення чи навіть повна утрата свідомості. Смерть настає від мозкових розладів (через 1-2 доби) чи ураження нирок (через 1-2 тижні). Метиловий спирт – нервово-судинна отрута, і його доза 100 грам смертельна для людей. Навіть невелика кількість цього спирту уражає зоровий нерв і систему оболонок ока (зокрема, сітківку). Ще більш небезпечний дихлоретан (хлористий етилен), 10-15 г якого викликають необоротні зміни в печінці і нирках.
Утім, шкідливі домішки містяться й у продажному спиртному. Патофізіологічний вплив їх на організм обумовлено не тільки міцністю (відсоток спирту), але і численними, значно більш шкідливими домішками. Одним із супутників спиртних напоїв є метиловий спирт. Застосовуваний для обробки спиртного сірчистий ангідрид також далеко не нешкідливий. Зокрема, він руйнує необхідні організму вітаміни групи В.
Типова картина алкогольного сп'яніння істотно міняється в залежності від дози прийнятих спиртних напоїв. Так, наприклад, при легкому ступені алкогольного сп'яніння в одних випадках стан людини супроводжується зниженням настрою, прагненням до самоти, дратівливістю, в інших — виникає бажання спілкуватися з навколишніми. Важливо та обставина, що стан легкого сп'яніння викликає зміна звичного, властивого конкретній людині емоційного тла.
Міняється і поводження сп'янілого: мова його стає зайво голосною, акцентованою, а рухи — різкими, рвучкими, точність і координированість їх порушується. Мислення прискорюється, але знижується його глибина, послідовність і логічність. Відома жвавість мислення в сп'янілого зв'язана з прискоренням асоціативних процесів. Однак, явище це аж ніяк не нормальне, тому що якість мислення знижується, найбільше часто відзначаються при цьому поверхневі асоціації, примитивизация почуттів.
Власне, зміна поводження, його звичних форм і відбувається внаслідок таких зрушень в емоційному тлі й у процесах мислення. Безумовно, воно стає менш продуманим, більш рефлексивним. Сп'янілий з меншою критикою сприймає навколишнє, знижується можливість його реальної оцінки. Вже в стані легкого алкогольного сп'яніння виникає ризик непередбачених емоційних і поведінкових реакцій людини, що випила, чреватих конфліктами з навколишніми, або дій, що несуть загрозу йому самому — його здоров'ю. Адже полегшується імпульсивність дій і вчинків, часто вони безпосередньо випливають за будь-якою виниклою думкою.
Як правило, у стані легкого алкогольного сп'яніння відзначається легке почервоніння, а рідше — збліднення шкірних покривів, частішання його пульсу, нерідко підсилюються апетит, половий потяг. Усе це свідчить про розгальмування під впливом алкоголю підкіркових мозкових центрів за рахунок гноблення гальмових процесів у корі великих півкуль мозку.
Більш значні дози спиртних напоїв обумовлюють виникнення середнього ступеня сп'яніння, коли гнітюча дія алкоголю починає поширюватися вже і на підкіркові центри головного мозку. При цьому стан і поводження людини істотно відрізняються від описаних вище.
Так, підвищений настрій, часто характерний для легкого ступеня сп'яніння, змінюється нерідко тривалими минущими, чи короткочасними станами дратівливості, причепливості, невдоволення навколишніми, образою. Унаслідок недостатньої контрольованості власних емоцій переживання можуть легко реалізуватися в дії, спрямовані і проти навколишніх. Характерно, що це відбувається без особливих роздумів з його боку. А при досить вираженому стані сп'яніння людина не тільки втрачає здатність оцінювати в цілому сформовану ситуацію, але і своє місце в ній, взаємини з навколишнім. І тому дії його стають небезпечними для самого сп'янілого і для навколишніх його людей.
Такі прояви середнього ступеня алкогольного сп'яніння свідчать про більш глибоке гноблення кори головного мозку і паралельно наростаючому процесі гноблення підкіркових центрів головного мозку. Гнітюче вплив алкоголю на підкіркові центри виявляється, зокрема, у тім, що мова сп'янілого стає нечіткою, змазаною - порушується артикуляція, - немов “каша в роті”. Помітною стає нечіткість дій. Координацію його рухів, що забезпечує в нормі в людини погоджена робота м'язів-антагоністів порушується, і непевність, хиткість ходи в стані сп'яніння збільшуються розладом функції вестибулярного апарата, що регулює стан рівноваги.
Істотно утрудняється при вираженому алкогольному сп'янінні сприйняття навколишнього. Так, наприклад, збільшується поріг слухового і зорового сприйняття: до сп'янілого “доходять” тільки сильні звуки, він бачить переважно більш освітлені предмети. Разом з тим відзначаються і розлади здатності правильно оцінювати час, відстані, швидкості.
Середній ступінь сп'яніння звичайно змінюється глибоким сном. Прокинувшись, людина відчуває звичайно ряд неприємних тілесних і психічних відчуттів — розбитість, слабість, млявість, апатію, відсутність апетиту, сухість у роті, підвищену спрагу і, як правило, зниження настрою. Розумова і фізична працездатність після вираженого стану алкогольного сп'яніння значно знижена.
Який же ефект роблять на людський організм так називані малі дози алкоголю, а головне, якими наслідками чревате їхнє вживання?
Примітні результати спеціальних експериментів по вивченню впливу малих доз алкоголю на непитущих людей, на зміни психічних і фізіологічних функцій. Так, наприклад, у досвідах було встановлено, що прийом 30 г алкоголю знижував ефективність розумової роботи у випробуваних на 12—26 %, характерно, що таке погіршення відзначалося й у наступні 1—2 дні. Виявилося, що навіть найменші дози алкоголю ведуть до значного погіршення якості уваги, а з прийняттям 30 г число пропусків у читанні тексту зростало в 15 разів, інших помилок — у 2 рази.
У той же час зіставлення об'єктивних показників розумової працездатності і суб'єктивного відчуття дозволило установити, що прийом малих доз (15—30 г) алкоголю здоровими випробуваними суб'єктивно приводить до відчуття підйому працездатності, а тим часом об'єктивні показники (різні психологічні тести) свідчать про зниження концентрації уваги, погіршенні розумових здібностей, якості умовиводів і суджень. Мова йде про закономірне погіршення процесу мислення - і насамперед творчого.
Вплив алкоголю на творчі процеси можна проілюструвати таким фактом. Наприклад, один з майстрів-шахістів випробував на собі дія алкоголю спеціально, у порядку експерименту, у двох сеансах одночасної гри на 15 дошках. У перший раз, у контрольному сеансі, будучи абсолютно тверезим, він виграв 10 партій, а 5 звів унічию. В другому ж сеансі, експериментальному, після прийому 75 г коньяку, виграв тільки 5 партій. 8 звів унічию, а 2 — програв при тім же самому складі граючих супротивників.
Подібний висновок про негативний вплив малих доз алкоголю підтверджується всілякими експериментами, у яких з'ясувався цілий ряд специфічних закономірностей. От, наприклад, в одному з них випробуваним давали прийняти невеликі дози алкоголю (від 7 до 60 г), щоб на тлі їхнього впливу вивчити зміни швидкості асоціативних процесів, читання, додавання однозначних чисел і інших показників мислення. Виявилося, що хоча реакції виникали в багатьох випадках вчасно і навіть трохи швидше, однак набагато частіше, ніж у нормі — без впливу алкоголю, вони носили помилковий характер. Виявилося, що незначне скорочення часу реакції після прийому малих доз алкоголю досягається саме за рахунок зниження якості і правильності чинених дій.
Результати цих досліджень дозволили виявити наступну закономірність: негативний вплив малих доз алкоголю підсилюється в міру ускладнення характеру роботи, і негативний ефект їхнього прийому тим вище, ніж більш творчої робота є за своїм характером. Наступні дослідження підтвердили той факт, що малі дози алкоголю в більшому ступені негативно впливають на результати творчо активної роботи, чим на виконання простих механічних дій.
Страницы: 1, 2, 3, 4
