Для занять з фізичної культури у спеціальному медичному відділенні краще за все комплектувати групи зі студентів одного курсу (потоку). Кількість осіб в цих групах має бути не більше 12. Якщо немає можливості виділити в самостійну групу студентів із короткозорістю, їх доцільно об'єднати зі студентами, що мають патологію з боку органів дихання.
Для студентів цієї групи небажані такі вправи, як стійка на голові, стрибки через спортивні прилади, перевертання, стрибки у воду вниз головою, довготривалі вправи зі скакалкою, а також інші вправи, під час виконання яких можливі падіння та різкі струси тіла.
Комплекс заходів з профілактики короткозорості та її прогресування передбачає:
1.Загальне зміцнення організму.
2.Активізацію функцій дихальної та серцево-судинної систем.
3.Зміцнення м'язово-зв'язувального апарату.
4.Покращення кровообігу в тканинах ока та зміцнення очних м'язів.
Враховуючи те, що у людей, які страждають на короткозорість, частіше спостерігаються порушення постави, слабкість м'язово-зв'язувального апарату, велику увагу слід приділяти вправам для укріплення розгинальних м'язів і корегуючими вправами.
Для посилення легеневої вентиляції, киснево-відновлювального процесу в організмі, покращення кровообігу в тканинах ока застосовуються дихальні вправи. Дихальними вправами можна нормалізувати прискорений ритм серцевих скорочень, знизити артеріальний тиск та збудженість кори головного мозку, викликати розслаблення скелетних м'язів та покращити перистальтику шлунково-кишкового тракту.
Глибоке дихання на протязі 3–5 хв., особливо якщо виконувати це на свіжому повітрі, знімає втому, нервову напругу, хвилювання, скутість. Для цього використовують дихальну гімнастику, засновану на глибокому черевному (діагфрагмальному) диханні. Заспокійливий ефект мають також дихальні вправи з подовженим видихом і скороченим вдихом. Щоб уникнути гіпервентиляції легенів, рекомендується після видиху робити паузу, що має дорівнювати половину вдиху. Для покращення дихальної функції легенів можна використовувати гімнастичні палиці, скакалки.
Ми пропонуємо на заняттях фізичною культурою використовувати спортивні ігри або використовувати спеціальні вправи з м'ячем. Постійне переключення зору з близької відстані на далеку у грі у волейбол, баскетбол, теніс тощо сприяє покращенню акомодації.
Слід виконувати спеціальні вправи для очей, які передбачають рухи очного яблука у всіх напрямках. Під час виконання будь-якої загальнорозвиваючої вправи доцільно разом з нею виконувати рухи очима, фіксуючи погляд на кисті або на утриманому предметі. Голова при цьому має бути нерухомою. Амплітуда руху очних яблук – максимальна, темп – середній або повільний. Слід дотримуватися дозування вправ. Починати слід з 4–5 повторів, поступово збільшуючи до 8–12. Під час проведення занять треба уважно слідкувати за пульсом. Його частота може підвищуватися до 130–140 ударів за хвилину. Ступінь нервово-м'язового напруження має бути середнім для уникнення значної перевтоми організму і зниження гостроти зору.
Фізичні вправи загальнорозвиваючого характеру, коригуючи вправи в сполученні з дихальною гімнастикою, а також вправи, що застосовують разом зі спеціальними вправами для циліарного м'яза, справляють позитивний вплив на функцію міопатичного ока, на поставу, збільшують об'єм грудної клітини, покращують функції всього організму.
На заняттях зі студентами спеціальної медичної групи можна застосовувати легку атлетику, спортивні ігри, гімнастику, плавання, лижи тощо. У плануванні таких занять треба враховувати зазначені вище обмеження.
В якості прикладу ми наведемо план-конспект занять з фізичного виховання зі студентами першого курсу медичної групи. [5]
5. Профілактика зорового стомлення і розвиток зорових здібностей
Герман Людвіг Гельмгольц як автор основної теорії по фізіології зору стверджував, що під впливом сили м'язів вій хрусталик розтягується і стискається. Проекція оптичного фокуса предметів попадає на сітківку і людина бачить. Для тих, хто погано бачить, необхідно поставити лінзи перед очима і цим подати фокус зображення предметів на сітківку. Це основа консервативного офтальмологічного підходу до корекції зору. Але виявилося, що окуляри згодом необхідно заміняти на більш сильні. Причини подібного явища були вивчені американським лікарем В.Х. Бейтсом. Він установив, що око працює за принципом фотоапарата з висувним об'єктивом. Роль висувного об'єктива виконує деформуюче під впливом прямих і косих м'язів очне яблуко. Тому дно яблука або наближається, або віддаляється від хрусталика для точної проекції фокуса зображеного на ньому предмета.
На підставі цього відкриття була створена педагогічна система відновлення зору. Система психічної корекції, самокорекції зору зайняла гідне місце.
У наш час до 80% випускників навчальних закладів мають різні ступені захворювання зору. І це при тому, що 95% інформації йде через зір, і при цьому губиться до 60% енерготрат людини.
При міопії (короткозорості) косі м'язи напружені, а прямі розслаблені. Очне яблуко подовжено, розтягнуто, і тому оптичний фокус системи ока розташовується перед сітківкою. Внаслідок цього людина бачить близькі предмети і погано – вилучені.
Рекомендації: для відновлення зору необхідно розслабити косі м'язи ока і зміцнити (натренувати) прямі м'язи. Зір відновиться.
Основні причини розладів і падіння зору в дітей:
1. Усі діти, як і будь-які живі істоти, народжуються далекозорими, тому що перші небезпеки повинні розпізнаватися вдалині. Тому м'язи не синхронно працюють, і тільки через місяць починає формуватися зір. У цей період повинен забезпечуватися більш щадящий режим. Шкідливі для формування правильного зору тверде сповивання і тісні одяги.
2. Брязкальця поблизу дитини створюють психологічний дискомфорт, напругу. Можливі стреси. Це веде до психологічних аномальностей і порушення зору, надалі до ослаблення пам'яті. Особливо небезпечно підходити до дитини позаду з окриком. М'язи очей можуть закріпитися в спазматичному стані, і як наслідок – косоокість.
3. Закриті коляски, ліжечка порушують єдину енергетичну систему матері-дитини. Очима він тягнеться до матері, і при слабких очних м'язах виникає первинна (латентна) косоокість.
4. Раннє, у 1–2 роки, сидіння за загальним столом. Голова дитини дуже близько до столу, при дуже напруженій для нього роботі (прийомі їжі) провокує короткозорість. Навіть легкий ляпанець по потилиці може стабілізувати цей стан.
5. Неправильне освітлення. Особливо небезпечне верхнє розсіяне освітлення. Украй шкідливі люмінісцентні лампи. Людина на підсвідомому рівні уловлює коливання в 50 Гц/сек. Тому порушується біоритм, перевтомлюється зір, знижується мозкова активність. Західні країни перейшли на електроживлення в 65 Гц/сек. Необхідно освітлювати робочі місця концентрованим світлом настільних ламп.
6. Відмовлення від ростової парти Ерисмана і перехід на навчання за прямими партами і столами. Різноудаленість предметів на парті при читанні, при письмі різко знижує зір, створює ефект іррадіації гальмування в корі головного мозку, породжує неврастенічність. Діти починають кричати, реагують тільки на лемент. Коефіцієнт успішності навчального матеріалу знижується в 2–3 рази.
7. Психоустановка на окуляри. Коли діти побачать вчителя в окулярах, у них різко знижується зір, і навпаки, при наявності офтальмологічної таблиці в класі в дітей різко поліпшується зір.
8. Перегляд телепередач більше 2-х годин на добу, зайва захопленість комп'ютерними іграми (такими, як Денді, «Кіберг-воїни», що заборонені в розвинутих країнах) ведуть не тільки до зниження сили очних м'язів, але і стирання раніше отриманої інформації, до зниження здатності до запам'ятовування.
9. Розумова і психічна перенапруга веде до різкого зниження гостроти зору.
Причини розладів зору в дорослих:
1. Дородові травми і травми, отримані в результаті родопомічних дій (удари головою).
2. Патологічні стреси і дистреси (подвійні).
3. Наявність в організмі важких металів, радіоактивних речовин у результаті табакопаління, алкоголятів.
4. Ведення протиприродного способу життя (харчування, відпочинок і ін.).
5. Отруєння організму в результаті зашлакування.
6. Стримування позивів сліз.
7. Всілякі удари по п'ятах (тверді стрибки й ін.).
Практикум з відновлення зору починається з навчання розслаблення (релаксації) м'язів ока, що приводить до зняття фізичної і психічної напруги, підвищення самонавіяння. Найкраще це можливо в зручній позі, сидячи в кріслі, ноги злегка розставлені. П'яти ледве перед колін, відкинутися на спинку чи злегка схилитися вперед. Руки на стегнах, кисті не з'єднуються. Ця поза називається «позою ямщика». У цій позі виконуються окорухові вправи. Перед вправами і наприкінці виконується біологічний прогрів (долонями рук) зорового тракту. У «позі ямщика» необхідно закрити очі напівсфе-ричними долонями. Лівою – ліве око, правою – праве око, пальці схрещені на чолі. Не давіть на очі! Головне, щоб очі максимально відпочивали. Чим більш насичений чорний колір перед закритими очима, тим ефективніше відпочинок. Домагайтеся повної чорності поступово.
Дозування – 2–3 рази на день по 10–15 хвилин.
Вправа №1
У зручній позі піднімання й опускання очей. Рухи повільні, без зусиль, з великою амплітудою.
Дозування – 10–12 разів.
Після виконання вправи поморгати з максимальною частотою без зусиль 5–6 секунд.
Вправа №2
Рух очима зі сторони убік без зусиль, з максимальною амплітудою.
Зняти напругу частим морганням 5–6 секунд.
Вправа №З
Рух очима по діагоналі ліворуч знизу – праворуч нагору і назад. Потім перемінити напрямок. Дозування – 8–10 разів. Зняти напругу морганням 5–6 секунд.
Вправа №4
Рух очима по прямокутнику по ходу годинної стрілки, а потім – проти.
Дозування – 5–6 разів в одну сторону. Зняти напругу морганням 5–6 секунд.
Вправа №5
Рух очима по траєкторії, що нагадує «арку», ліворуч – нагору – праворуч, а потім у зворотному напрямку. Дозування – 6 разів в одну сторону. Зняти напругу морганням 5–6 секунд.
Вправа №6
Рух очима по траєкторії, що нагадує «яр», ліворуч – униз–праворуч, а потім у зворотному напрямку. Дозування – 6 разів в одну сторону. Зняти напругу морганням 5–6 секунд.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
