Модель тренажера "Макс-87" - "Розведення-зведення ніг" забезпечує Виконання більш ніж 20 вправ, впливаючи на м'язи: стопи, гомілки, портняжну, що приводить, або відводить м'яз нижніх кінцівок, таза, черевного преса і спини.
Модель тренажера "Макс-88" - "Розгинання-згинання ніг і тяги руками" забезпечує виконання більш ніж 12 вправ, впливаючи на м'язи: коротку малоберцову, камбаловидну, ікроножну, передню велику берцову, напівсухожильну, портняжну, двоголову і чотириглаву стегна, триглаву гомілки й ін.
Модель тренажера "Макс-89" - "Важіль Архімеда" забезпечує виконання більш ніж 100 вправ з різних вихідних положень (сидячи, коштуючи, лежачи), роблячи вплив на усіх без винятку м'яза організму користувача. Аналогів тренажера "Макс-89" - "Важіль Архімеда" у світі не існує.
Модель тренажера "Макс-90" - «Армрестлинг» забезпечує виконання більш ніж 6 вправ, впливаючи на м'язи кистей рук, біцепса, передпліччя, великого і малого грудного, переднього зубцюватого, міжреберну, черевного преса, діафрагму й ін.
Модель тренажера "Макс-91" - "Тяги ногами" забезпечує виконання більш 10 вправ, впливаючи на м'язи стопи, триглаву гомілки, довгу малоберцову, камбаловидну, напівперетинчасту, згиначі і розгиначі пальців ніг, ікроножну, гребішкову, двоголову портняжну, ніжну, напівсухожильну, велику сідничного, чотириглаву стегна й ін.
Модель тренажера "Макс-48" - "Ротація рук" забезпечує виконання кистями рук вправ ротаційного характеру, підйомів, різного роду тяг і віджимань у всіх площинах з вихідних положень "коштуючи і сидячи", впливаючи на м'язи: шиї, верхніх кінцівок, плечового пояса, спини, черевного преса й ін.
Тренажери Нп дозволили розробити складні-координаційні силові вправи, кожна з яких складається з трьох компонентів силового, координаційного і стретчингу (розтяжки), що забезпечує використання комплексного впливу на м'язи, зв'язки і суглоби опорно-рухового апарата спортсмена, що створюють якісні впливи на організм.
Технологія фізичної підготовки з використанням тренажерів Нп включає більш 235 вправ, забезпечуючи використання більш 675 рухових актів для тренування. Тренажери нового покоління захищені патентами СРСР, РФ, США, Німеччини, і нагороджені золотими медалями Міжнародного Салону Винаходів "Брюссель-Еврика".
2.4 Методика розрахунку алгоритмів фізичного навантаження при використанні тренажерів нового покоління
Сучасна технологія фізичної підготовки використовує алгоритми фізичного навантаження, що включають кількісні параметри, що формують конкретну її фізіологічну спрямованість, забезпечуючи ефективний вплив на організм.
Моделі алгоритмів фізичного навантаження силового характеру реалізовані через кількісно-тимчасові формули, розраховані з урахуванням особливостей вправ, виконуваних пацієнтами на тренажерах Нп, і їхнім функціональним станом (В.К. Зайцев, 1998,2001). Загальна кількісно-тимчасова формула алгоритму фізичного навантаження для сеансу фізичної реабілітації з використанням тренажерів Нп і інтервального методу фізичного впливу на організм можна представити у виді (з урахуванням залежності «F % Р - час»):
де ALтр - алгоритм фізичного навантаження силового характеру при використанні тренажерів Нп;
Тс - заданий час, з, виконання однієї вправи;
Н - задана кількість циклів (раз) виконання вправи;
T1 - тривалість паузи відпочинку між виконанням вправ;
К - кількість повторень в одній серії;
Т2 - тривалість пауз відпочинку між повтореннями;
М - кількість серій;
Т3 - тривалість пауз відпочинку між виконанням серій.
Використання кількісно-тимчасових формул при моделюванні фізичного навантаження дозволяє розрахувати її кількісні параметри з визначенням:
1 - тривалості виконання вправ, тобто "чистий" час виконання вправ (роботи), Та:
2 - часу пауз відпочинку, Тпо, між повторами:
3 - часу пауз відпочинку, Тпс, між серіями:
4 - сумарний час алгоритму, Тмг, при завершенні заняття після впливу даного навантаження:
5 - сумарний час алгоритму, Тмг, при продовженні заняття:
6 - загальний сумарний час, Σ Талг впливу фізичного навантаження даного алгоритму визначається по формулі:
7 - визначення фізіологічної спрямованості алгоритму фізичного навантаження здійснюється шляхом розрахунку коефіцієнта співвідношення, гс, між сумою часу всіх пауз відпочинку (Тпо + Тпс) і "чистим" часом виконання вправ, Та:
Величина співвідношення (Тпо + Тпс)/Та є параметром алгоритму, що задає, фізичного навантаження, на основі якого здійснюються розрахунки впливів фізичного навантаження на організм травмованого (хворого людини) з урахуванням його стану, при розробці як програм фізичної реабілітації, так і програм підготовки спортсменів.
Однієї з найважливіших задач тренувального процесу є об'єктивізація керування станом спортсмена в ході тренувальної і змагальної діяльності. Для цього необхідно застосування приладів і систем, що реєструють і аналізують інформацію про працюючого спортсмена в мінімально короткі тимчасові інтервали. У практиці спорту широко використовують прилади і комплекси, що дозволяють одержувати й аналізувати інформацію, що характеризує різні параметри специфічної діяльності спортсмена в реальному масштабі Тягаря, тобто в ході виконання вправ.
Розроблено і впроваджено в практику підготовки спортсменів значна кількість засобів термінової інформації. Найбільше поширення серед них одержали системи, за допомогою яких контролюються тимчасові, просторові, динамічні характеристики рухів спортсменів. Це частково обумовлено тим, що ці характеристики були серед перших, що враховуються тренером у ході тренувального процесу. Другою причиною, мабуть, є те, що просторово-тимчасові характеристики рухів можуть бути зареєстровані відносно просто і з мінімальними відхиленнями від змагальної структури рухів спортсмена.
У практиці підготовки спортсменів високої кваліфікації активно застосовується відеозапис, що дозволяє реєструвати і багаторазово відтворювати зображення спеціальної діяльності спортсменів і аналізувати виконувані рухи безпосередньо в ході тренувального заняття (мал. 22). На основі використання відеотехніки створені системи, що дозволяють реєструвати різні біомеханічні характеристики рухів спортсменів і робити їхній кількісний аналіз.
Фірмою «Sіmі», наприклад, розроблений відеокомплекс, що включає чотири відеокамери, що реєструють і обробляють пристрої; з успіхом використовується для аналізу спортивної техніки в різних видах спорту (мал. 22).
Рис. 22 Комплект апаратури для надводної та підводної відеозйомки техніки плавання
Результати досліджень можуть бути представлені у виді таблиць, діаграм, малюнків, послідовних зображень елементів техніки, сполучених відеокадрів.
У практику підготовки спортсменів високого класу широко впроваджені комплексні методики вивчення структури змагальної діяльності спортсменів, що спеціалізуються в різних видах спорту. Як приклад можна привести відеосистему оцінки змагальної діяльності плавців, що включає комплекс апаратури, що складає з відеомагнітофона, монітора, електронних відеогодинників, мілісекундоміра, відеокамер, комутатора сигналів і мікрофона. Система забезпечує знімання первинних даних про всі основні характеристики змагальної діяльності (старт і його складові, поворот і його складові, різні відрізки дистанційного плавання, фініш} у стандартному басейні; дозволяє здійснювати перетворення інформації а цифрову форму, переносити вихідні дані на машинні носії й обробляти них. Аналогічні системи для вивчення структури змагальної діяльності з успіхом використовуються в ковзанярському спорті, веслуванні, велоспорті (трек), санному спорті, бобслеї й ін. У легкій атлетиці, наприклад, застосовуються системи, що дозволяють визначити параметри стартової реакції, зусиль, що прикладаються до колодок, часові пробіги окремих ділянок і дистанції в цілому. Такі системи, як правило, складаються з виміру тимчасових інтервалів, тензоколодок, фото датчиків, і цифролікувальних пристроїв.
Рис. 23 Відеокомплекс фірми «Sіmі» для дослідження спортивної техніки: 1 - форми представлення результатів; 2 - схема
Удосконалювання підготовленості спортсмена припускає також одержання термінової інформації про різний рід характеристиках його специфічної діяльності.
Найбільш розповсюджені польові засоби для виміру фізичних параметрів під час змагання або тренування представлені датчиками для виміру сили, прискорення і зсуви, прикладених до спортивного інвентарю, а також системами фіксування зображення (кіно або відео).
Зборові об'єктивної інформації про функціональні можливості спортсменів сприяє застосування різного роду ергометрів, сполучених з діагностичною апаратурою для проведення біомеханічних, фізіологічних і біохімічних досліджень. В даний час у різних лабораторіях світу розроблена велика кількість ергометрів, що дозволяють моделювати специфічну діяльність бігунів, веслярів, плавців, велосипедистів, лижників і ін. і проводити комплексні обстеження в умовах тривалості, максимально наближеної до природного (мал. 24).
У спортивній практиці одержали широке поширення різного роду динамічні пристрої для оцінки силових якостей спортсменів і тензометричні пристрої для реєстрації опорних реакцій при виконанні різних вправ. Наприклад, у боксі з успіхом використовується хронодинамометр «Спудерг» (Ул. Кличко, Савчин, 2000; Савчин, 2003).
У важкій атлетиці, використовуються тензометричні платформи для визначення опорної реакції при виконанні рухових дій (мал. 25). Аналогічні платформи використовуються в бігу, стрибках у довжину і висоту, стрибках на лижах із трампліна, стрибках у воду, гімнастиці й іншим видам спорту і видах змагань для виявлення біомеханічних параметрів спірних взаємодій спортсмена.
В останні роки розроблені портативні прилади, що дозволяють проводити дослідження в реальної тренувальній і змагальній діяльності. Найбільш популярні мініатюрні пристрої для контролю ЧСС. Вони складаються з датчика, що зчитує і передає пристрою і монітора, що одягається на зап'ястя.
Найважливішу інформацію про характер і витривалість до навантаження дають показники концентрації лактату в крові. В останні роки з'явилися швидкодіючі прилади, що дозволяють здійснити аналіз мікропроб крові в польових умовах.
Протягом багатьох років дослідження аеробних можливостей в умовах тренувальної і соревновательной діяльності було складних і громіздким і здійснювалося за допомогою мішків Дугласа. В останні роки різні фірми світу стали випускати високоточне устаткування для дослідження під час фізичних навантажень функціональних можливостей систем подиху і кровообігу, енергетичних можливостей спортсменів. Так, апаратуру високого класу для проведення лабораторних досліджень випускає німецька фірма «Jaeger» (мал. 26). Високоякісне устаткування для таких же досліджень пропонує і шведська фірма «Sensor Medіcs» (мал. 27).
Італійською фірмою «Cosmed» розроблені портативні телеметричні пристрої, засновані на сучасних технологічних принципах. Одне з них розміром 13 х 8 х 4 см і масою 800 г складається з турбіни зі зменшеними масою і моментом інерції, що вимірює респіраторний лоток, і системи аналізатора мікрокількостей ви дихаемого газу, проби якого беруться изо рота. Для аналізу проб застосовується камера для змішування ємністю 2 мл. У камері знаходиться мініатюрний полярографический електрод для виміру концентрації кисню. Пристрій постачений радіопередавачем частотної модуляції з харчуванням від батареї, що передає сигнали про респіраторний потік і зміст видихуваного повітря на приймаючу станцію. Приймаюча станція постачена системою обробки і збереження даних і здатна приймати проби з інтервалами 15, 30 або 60 з (мал. 28, 29).
Рис. 24. Ергометри для проведення фізіологічних і біохімічних досліджень в умовах, максимально наближених до природного: а - веслування на каное; б - лижні гонки (Дал-Монте, Фаїна: 1995)
Рис. 25. Тензометрична платформа фірми "KІSTLER": а - блок-схема; 1 тензоплатформи; 2 - блок вторинного перетворення; 3 - комп'ютер із програмним забезпеченням; 4 - принтер; б - зразок тензограми опорної реакції важкоатлета
Рис. 26. Комплект апаратури (1). робочий момент (2) та протокол (3) дослідження функціональних можливостей спортсмена високої кваліфікації з процесі навантаження (фірма «Jaeger»)
Обов'язковими складових систем термінової інформації є датчики, що підсилює апаратура і прилад, що реєструє. У зависи мости від необхідності такі системи можуть комплектуватися або приладами візуального контролю і служити одночасно тренажерами, або поєднуватися з аналогово-цифровими перетворювачами, утворити керуючі комплекси, що дозволяють одержувати інформацію від працюючого спортсмена і керувати його станом у реальному масштабі часу.
Рис. 27. Устаткування фірми «Sensor Medіcs» для дослідження функціональних можливостей спортсменів
Рис. 28. Мініатюрна система для дослідження аеробної функції в спортсменів фірми «Cosrned»
Рис. 29. Зразок реєстрації споживання кисню і ЧСС на дистанції з використанням системи фірми «Cosmed»
У практиці підготовки спортсменів високої кваліфікації (особливо в спортивних іграх і єдиноборствах) застосовуються прилади термінової інформації, що відносяться до розряду психофізіологічному і використовуваних у процесі техніко-тактичної підготовки. Звичайно такі системи вимірюють час реакції спортсмена на визначений подразник, швидкість виконання руху, ефективність його виконання (по точності кидка м'яча в гандболі або уколу у фехтуванні). Одним з результатів розробки систем термінової інформації цього напрямку можна вважати різні тренажерні пристрої типу "гармат" у тенісі, волейболі й інших ігрових видах спорту, що дозволяють створювати спортсменові найрізноманітніші умови взаємодії зі спортивними снарядами, партнерами і суперниками.
В останні роки широко використовуються автоматизовані системи для спостереження за рухом спортсменів у командних видах спорту. Контроль за ігровою діяльністю спортсмена здійснюється за допомогою пристрою, що складає з двох спеціально пристосованих телекамер, з'єднаних з ЕОМ. Телекамери розташовані на протилежних краях однієї сторони ігрового поля. Під час матчу вони спостерігають за одним гравцем. ЕОМ, що обробляє дані, вичерчує в автоматичному режимі траєкторії руху гравця і визначає швидкість пересування (кожні 62,5 мс) і її коливання.
Застосування тренажерних пристроїв у спортивній практиці засновано на можливості цілеспрямованого керування зміною характеристик змагальних спортивних вправ на основі відтворення рухів у спеціально створених штучних умовах.
До технічних апаратів переважно загальної дії відносяться тренажери різних конструкцій. Вони шляхом дозованих фізичних навантажень і цілеспрямованої дії на визначені м'язові групи дозволяють вибірково впливати на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну і нервову системи, підвищувати фізичну працездатність.
Тренажерне устаткування дозволяє ефективно розвивати різноманітні рухові якості і здібності, сполучати удосконалювання технічних умінь, навичок і фізичних якостей у процесі спортивного тренування, створювати необхідні умови для точного контролю і керування найважливішими параметрами тренувального навантаження. Тренажери, що застосовуються в даний час з спортивній практиці, можуть бути розділені на шість основних груп.
Досить перспективними у використанні є тренажери нового покоління. Тренажери Нп дозволили розробити складні-координаційні силові вправи, кожна з яких складається з трьох компонентів силового, координаційного і стретчингу (розтяжки), що забезпечує використання комплексного впливу на м'язи, зв'язки і суглоби опорно-рухового апарата спортсмена, що створюють якісні впливи на організм.
Вправи на тренажерах набувають усе більше поширення в тренувальному процесі. Застосування тренажерів дозволяє точно дозувати навантаження і розвивати різні фізичні якості: витривалість, силу м'язів, швидкість та ін.
1. Абсалямов Т.М., Платонов В.Н., Шабир М.М. Структура соревновательной деятельности пловцов // Плавание. - К.: Олимпийская литература, 2000. - С. 121 - 139.
2. Адаптация спортсменов к тренировочным и соревновательным нагрузкам / Под ред. В.В. Петровского. - К., 1984. - 104 с.
3. Алтер М.Дж. Наука о гибкости. - К.: Олимпийская литература, 2001. - 424 с.
4. Альетти П., Заччеротти Д., Биасе П., Лателла Ф. Травмы в футболе: механизм и эпидемиология // Спортивные травмы. Клиническая практика предупреждения и лечения. - К.: Олимпийская литература, 2003. - С. 229-234.
5. Амосов Н.М., Бендет Я.А. Физическая активность и сердце. - К.: Здоров'я, 1989. - 215 с.
6. Андрен-Сандберг А. Травмы а гандболе // Спортивные травмы. Клиническая практика предупреждения и лечения. - К.: Олимпийская литература, 2003. - С. 273 - 275.
7. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. - М.: Медицина, 1975. - 402 с.
8. Баженов Ю.И. Термогенез и мышечная деятельность при адаптации к холоду. - Л.: Наука, 1981,
9. Баландин В.И., 5лудов Ю.М., Плахтиенко В.А. Прогнозирование з спорте. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 193 с.
10. Бальсевич В.К. Контуры новой стратегии подготовки спортсменов олимпийского класса // Теория и практика физической культуры. - 2001. - № 4. - С. 9-10.
11. Барбараш Н.А., Дзуреченская Г.Я. Адаптация к холоду // Физиология адаптационных процессов. - М.: Наука, 1986. - С. 251-304.
12. Бауэр В.Г. Организационно-методические аспекты совершенствования системы подготовки спортивных резервов // Научно-спортивный вестник.- 1986.- № б.- С.5 -9- Для служ. польз.
13. Башкиров З.Ф. Возникновение и лечение травм у спортсменов. - М.: Физкультура и спорт, 1981. - 224 с.
14. Башкиров З.Ф. Профилактика травм у спортсменов. - М.: физкультура и спорт, 1987. - 177 с.
15. Башкироз В.Ф. Причины травм и их профилактика // Теория и практика физической культуры. - 1989. - № 9. - С. 33-35.
16. Бег, бег, бег / Под общ. ред. Ф. Уилта. - М.; Физкультура и спорт, 1967. - 376 с.
17. Белкин А.А. Формы специальной разминки // Теория и практика физической культуры. - 1966. - № 9- - С. 23.
18. Белоног Ю. Кто платит - тот и диктует // Киевский телеграф. - 2003. 30 июля.
19. Бернштейн Н.А. Исследования по биодинамике ходьбы. бега, прыжка. - М.: Физкультура и спорт, 1940. - 311 с.
20. Бернштейн Н.А. О построении движений. - М.; Медгиз, 1947. - 255 с.
21. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и физиологии активности. - М.: Медицина, 1966. - 49 с.
22. Бернштейн Н.А. О ловкости и ее развитии. - М.; Физкультура и спорт, 1991. - 288 с.
23. Вест Т.М., Гарретт У.Е. Разминка з начале и з конце занятия // Спортивные травмы. Основные принципы профилактики и лечения. - К.: Олимпийская литература, 2002. - С. 205 - 212.
24. Бирзин Г.К. Сущность тренировки // Известия физической культуры. - 1925. - № 1. - С. 2.
25. Бойко В.Ф., Данько Г.В. Физическая подготовка борцов. - К.: Олимпийская литература, 2004. - 224 с.
26. Болобан З.Н. Система обучения движениям в сложных условиях поддержания статодинамической устойчивости: Автореф. дис. д-ра пед. наук. КГИФК. - К., 1990. - 45 с.
27. Бондарчук А.П. Объем тренировочных нагрузок и длительность цикла развития спортивной формы // Теория и практика физической культуры. - 1989. - № 8. - С. 18-19.
28. Бондарчук А.П. Периодизация спортивной тренировки. - К., 2000. - 568 с.
29. Булатова М.М. Теоретико-методические основы реализации функциональных резервов спортсменов в тренировочной и соревновательной деятельности: Автореф. дис, ... д-ра пед. наук. _ К_ 1996. - 50 с.
30. Булатова М.М., Платонов В.Н. Спортсмен з различных климато географических и погодных условиях. - К.: Олимпийская литература, 1996. 177 с.
31. Булгакова Н.Ж. Отбор и подготовка юных пловцов. - М.: Физкультура и спорт, 1986. - 192 с.
32. Юмашев Г.С, Ренкер К.И. Основы реабилитации. М.: Медицина, 1973
Страницы: 1, 2, 3, 4
