За інтенсивністю туристичних потоків
· постійний
· сезонний (одно сезонний, двосезонний)
За віком
· дитячий
· молодіжний
· дорослих
· третього віку
За економічним принципом:
Елітарний і масовий туризм
Комерційний і соціальний туризм
Види туризму виділяють:
За способом пересування
· автомобільний
· автобусний
· мотоциклетний
· авіаційний
· водний
· залізничний
· велосипедний
· пішохідний
· комбінований
· інші
За метою подорожі
· рекреаційний
· лікувально-оздоровчий
· культурно-пізнавальний
· релігійний
· діловий
· етнічний
· соціальний
· спортивний
· пригодницький
· екологічний
· сільський
Тема 2. Державне та міжнародне регулювання туристичної діяльності
2.1 Мета й основні завдання регулювання туристської діяльності на міжнародному рівні
Постійне розширення міжнародного туристського обміну зумовило потребу його міжнародно-правової регламентації і створення спеціалізованих міжнародних туристських організацій. Туристські обміни пов'язані з перетинанням державних кордонів, а перебування туристів на території іноземної держави і переміщення нею, з позицій єдиного підходу, повинно регулювати міжнародне право.
Міжнародне регулювання – це міжнародна система впливу і комплекс заходів, спрямованих на ефективне керування певними видами міжнародної діяльності відповідно до визначених міжнародних принципів, норм і стандартів.
Міжнародне регулювання має на меті впровадження заходів націлених на підтримку стабільності, упорядкування та розвиток певних явищ і процесів.
Міжнародне регулювання туристської діяльності передбачає розробку і реалізацію комплексу міжнародних заходів з метою:
– підтримки сталого розвитку туризму;
– упорядкування туристської діяльності;
– ефективного керування окремими секторами туристської індустрії, забезпечення їх взаємодії;
– стандартизації туристського обслуговування.
Із зростанням обсягів надаваних туристських послуг, розширенням географії туризму, а також з розвитком засобів транспорту і включенням до маршрутів туристських подорожей декількох країн одночасно, потребує спрощення правил туристських поїздок, що об’єктивно обумовлює необхідність міжнародного регулювання туристської діяльності.
2.2 Міжнародні організації, які координують туристську діяльність
Міжнародні організації – це об'єднання державних і національних організацій неурядового характеру, створених для досягнення загальних цілей у певній сфері людської діяльності (у сферах політики, економіки, соціального і культурного життя, туризму та ін.).
Міжнародні організації є однією з важливих і найбільш ефективних форм багатостороннього співробітництва між державами, які є їх членами. Міжнародні організації поділяються на міжурядові (членами є тільки держави)й неурядові (членами є організації неурядового характеру, національні об’єднання, союзи і асоціації)
До міжурядових міжнародних об'єднань відносяться Організація Об'єднаних Націй (ООН) і ряд спеціалізованих організацій, що утворюють систему ООН. Організація Об'єднаних Націй є організацією універсального характеру із загальною компетенцією, головна мета якої полягає в підтримці й зміцненні миру, безпеки і розвитку співробітництва між державами.
Багато спеціалізованих утворень системи ООН мають безпосереднє відношення до забезпечення необхідних умов для розвитку міжнародного туризму. До таких організацій відносяться:
– Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОС);
– Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО),
– Міжнародна організація праці (МОП);
– Всесвітня організація охорони здоров'я (ВОЗ);
– Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР;
– Міжнародний валютний фонд (МВФ);
– Міжнародна організація цивільної авіації (МОЦА);
– Міжнародна морська організація (ММО);
– Всесвітня метеорологічна організація (ВМО);
– Продовольча й сільськогосподарська організація Об'єднаних Націй;
– Світова організація торгівлі (СОТ);
– інші організації.
Процес створення всесвітніх, континентальних і регіональних організацій, покликаний займатися регулюванням туризму та подорожей, почався в 20-ті роки XX ст. За цей період склалася ціла система міжнародних туристських організацій різного рівня і компетенції. Тепер їх нараховується понад 200, більше чверті з них – активні й впливові в міжнародній індустрії туризму.
Міжнародні туристські організації можуть мати назви: “організація”, “союз”, “асоціація”, “група асоціацій”, “федерація”, “конфедерація”, “об'єднання”, “асамблея”, “комісія”, “комітет”, “фонд”, “рада”, “центр”, “бюро”, “інститут” і “агентство”. Найпоширенішою міжнародною туристською структурою є асоціація – об'єднання на добровільній основі національних організацій і підприємств туристської індустрії, а також фізичних осіб з метою вирішення конкретних завдань у сфері туризму.
Залежно віж масштабів діяльності туристичні об’єднання поділяються на світові (міжнародні) і регіональні. В залежності від спрямованості і сфери діяльності – на організації загального характеру, галузевого характеру, спеціалізовані та особливі
Цілями і завданнями світових міжнародних туристських організацій загального характеру є представництво і захист інтересів організацій та компаній туристської індустрії; визначення політики у сфері туризму; формування основних напрямів розвитку світового туризму; забезпечення взаємовигідного співробітництва між країнами – членами цих організацій і практичне сприяння їм у вирішенні проблем розвитку туріндустрії та економічного зростання країн.
До них відносяться:
– Всесвітня туристська організація;
– Всесвітня рада з подорожей і туризму;
– Міжнародна асоціація світового туризму;
– Міжнародний туристський союз;
– Міжнародний туристський альянс;
– Всесвітня асоціація з питань дозвілля і відпочинку та ін.
Метою і завданнями світових міжнародних туристських організацій галузевого характеру є: представництво і захист інтересів своєї галузі на міжнародному рівні і визначення тенденцій і шляхів її розвитку; розвиток і координація співробітництва організацій і компаній галузі між собою і з організаціями та компаніями інших галузей туристської індустрії; розробка і впровадження єдиних принципів, норм і стандартів якості обслуговування у своїй галузі, підготовка для неї фахівців, а також вирішення актуальних проблем її розвитку; інформаційна, видавнича і маркетингова діяльність.
До них належать:
– Міжнародна асоціація повітряного транспорту;
– Міжнародна організація цивільної авіації;
– Міжнародна готельна і ресторанна асоціація та ін.
Регіональні туристські організації створюються з метою та завданнями, аналогічними до вже вказаних. Але їх сфера впливу розповсюджується на певний регіон, до якого можуть входити декілька країн, одна країна або частина країни.
Цілями і завданнями регіональних туристських організацій загального характеру є: представництво і захист інтересів туристської індустрії свого регіону на міжнародному рівні.
– Європейська комісія з туризму;
– Європейська туристська група;
– Бюро організацій – членів ЛІТ у Європейському союзі;
– Асоціація з розвитку і координації європейських туристських обмінів;
– Туристська асоціація країн Азії і Тихого океану;
– Туристська асоціація країн Східної Азії;
– Асоціація туристської індустрії Америки;
– Конфедерація туристських організацій Латинської Америки;
– Карибська туристська організація;
– Арабський туристський союз;
– Панафриканська туристська організація;
– Африканська асоціація подорожей та ін.
Метою і завданнями регіональних туристських організацій галузевого характеру є: представництво і захист інтересів своєї галузі на певному регіональному рівні і визначення тенденцій і шляхів її розвитку у регіоні;
До регіональних туристських організацій галузевого характеру належать:
– Міжамериканська готельна асоціація;
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15