МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ ТА МИСТЕЦТВ УКРАЇНИ
Київський національний університет культури і мистецтв
Кафедра міжнародного туризму
ТУРИСТИЧНІ РЕСУРСИ БУКОВИНИ
КУРСОВА РОБОТА З ТУРИСТИЧНОГО КРАЄЗНАВСТВА
Студента ІІ курсу
денної форми навчання
Групи ММТ 71 Марухняк А.В.
Науковий керівник
Панкова Є.В.
ЗМІСТ
ВСТУП
1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РЕГІОНУ
1.1 Географічні особливості
1.2 З історії краю
2. ПРИРОДНО-РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ БУКОВИНИ
2.1 Кліматичні ресурси
2.2 Ландшафтні ресурси
2.3 Водні ресурси
2.4 Бальнеологічні ресурси
2.5 Біологічні ресурси
2.5.1 Рослинні і тваринні ресурси області
2.5.2 Природоохоронні ресурси. Вижницький національний природний парк
3. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНІ РЕСУРСИ БУКОВИНИ
3.1 Археологічні та історичні пам’ятки Буковини
3.2 Музеї, театри
4. ІНФРАСТРУКТУРНІ РЕСУРСИ БУКОВИНИ
4.1 Транспортна система
4.2 Засоби гостинності
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
Актуальність теми: Карпатська гірська система здавна приваблює туристів різних країн світу. Це розвинутий туристичний регіон, де прокладено багато туристичних маршрутів. Різноманітність, цінність і унікальність природних багатств гір є невичерпним джерелом енергії, здоров’я, незабутніх вражень відпочиваючих. Для Карпат туризм є одим з пріоритетних напрямків розвитку культури і економіки, оскільки регіон володіє багатим туристичним потенціалом. Тут отримали розвиток екологічний туризм, альпінізм. Взимку це – гірськолижний та лижний спорт, влітку – гірський, пішохідний та велотуризм, і навіть екстремальний туризм. Буковина, що займає територію сучасної Чернівецької області, є однією з складових частин Карпатської системи. Крім гір, тут є мальовничі ландшафти передгір’я та рівнин. Унікальні природно-кліматичні умови, кілька десятків джерел мінеральних вод із цінними бальнеологічними властивостями, наявність лікувальних грязей, численні пам'ятники культури, історії і фольклору, достатньо розвинена інфраструктура розкривають широкі перспективи розвитку рекреаційної індустрії і туризму.
Буковина – специфічний регіон України, де мешкають різні нації і національності, представлені різні культури, що гармонійно розвиваються, збагачуючи одна одну, різні релігійні конфесії і напрямки.
Тут розвинута інфраструктура екскурсійного, курортного та спортивного туризму. Проте природно-рекреаційні та історико-культурні ресурси цього цікавого історичного регіону України використовуються ще не в повній мірі, можливо тому, що його туристичний потенціал вивчений ще недостатньо. З огляду на це дослідження природно-рекреаційних та історико-культурних туристичних ресурсів Буковини є надзвичайно актуальним і сприятиме розвитку туристичної діяльності в регіоні.
Об'єкт дослідження курсової роботи - туристичні ресурси Буковини: природно-рекреаційні та історико-культурні.
Географічні рамки курсової роботи: охоплюють мальовничий регіон однієї з найбільших гірських систем Європи – Карпат. Розглянуто природні та історико-культурні ресурси Буковини в цілому та центру краю – Чернівців.
Хронологічні рамки роботи охоплюють значну частину історії виникнення та розвитку Буковини. Дані щодо природних особливостей Буковинських Карпат (рельєф, гідрографічна мережа, клімат, ландшафти, флора і фауна) стосуються сучасності. Вижницький національний природний парк з 2000 року є українським партнером проекту WWF "Ініціатива Карпатського Екорегіону". Експозиції краєзнавчих музеїв відбивають історію регіону з давніх часів до сучасності.
Мета курсової роботи: Дослідити природно-рекреаційні, історико-культурні та інфраструктурні туристичні ресурси Буковини. Ознайомити з великим природним, історичним, культурним потенціалом регіону. Продемонструвати, що регіон має перспективи для розширення багатьох видів туризму, зокрема, курортного, екологоосвітнього, наукового, спортивного.
Завдання курсової роботи:
- проаналізувати перспективність та необхідність ознайомлення з туристичними ресурсами Буковини;
- з`ясувати цінність історичних, природних та рекреаційних ресурсів краю.
Структура курсової роботи: курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури і джерел та додатків.
Чернівецька область України - унікальний край. в якому поєднані історична доля Північної Буковини та частини Бессарабії. Утворена область 7 серпня 1940 року. Розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав.
Процес національно-державного самовизначення буковинських українців зростав і міцнів, на всю силу заявивши про себе на багатотисячному Буковинському вічі 3 листопада 1918 року, на якому конституційним шляхом на настійні вимоги представників селянства було проголошене природне право українців Буковини на своє державне самовизначення і "прилучення австрійської части української землі до України". Це фактично була перша вимога народу про створення єдиної соборної Української держави. Бессарабські українці, як відомо, своє право на національно-державне самовизначення здобували збройною боротьбою у Хотинському повстанні у січні 1919 року.
Історіографія часів тоталітарного режиму або дискредитувала, або замовчувала значення Буковинського віча. І лише в умовах незалежної України відновлено історичну правду, чітко окреслено історичне і правове значення віча в процесі соборності українських земель. Приклад своїх попередників буковинці повторили на Всеукраїнському референдумі 1 грудня 1991 року, під час якого 92.18% його учасників проголосували за незалежність України. Навіть у селах, де румуни та молдовани складають більшість населення (с.Бояни - 88.6%, С.Валя Кузьмін - 63.1% та ін.), за суверенність України віддали свої голоси більше 90% учасників референдуму1.
Характерною особливістю області є поліетнічний склад її населення. Але протягом віків, незалежно від того, під владою якого короля чи царя не перебували б наші землі, тут не відбулося жодної міжнаціональної сутички. Протягом віків виробилася здорова народна етика доброзичливості у національних стосунках, до родинних взаємин включно.
Це знайшло своє відтворення і в різномовній народно - поетичній творчості, пісенних запозиченнях, а також в поліетнічному характері культури нашого краю. У скарбницю не лише національної, а й європейської культури зробили помітний внесок письменники Юрій Федькович та Ольга Кобилянська, Богдан П.Хаждеу та Михай Емінеску, початок творчості якого прийшовся на Чернівці, Карл Францоз та Пауль Целан, композитори Сидір Воробкевич, Чипріан Порумбеску, Єузебій Мандичевський, художники Епамінандос Бучевський, Євген Максимович і Микола Івасюк, оперні співаки Орест Руснак (більш відомий світові як Герлах), Йосип Шмідт, вчені Ганс Гросс, Омелян Калужняцький, Раймунд-Фрідріх Кайндль, Іон Сбієра, Степан Смаль-Стоцький та багато інших діячів1.
Історично усталені традиції продовжуються і розвиваються у наші дні. Досить назвати імена співаків Дмитра Гнатюка і Софії Ротару, Павла Дворського, Іво Бобула та Лілії Сандулеси, письменників Михайла Івасюка і Михайла Ткача, Йосипа Бурга, Мірчи Лютика, Віталія Колодія, Галини Тарасюк, вчених — академіків Корнія Товстюка, Лук"яна Анатичука, Василя Пішака. У розвитку науки і висококваліфікованих фахівців значну роль відіграють Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича та Буковинська державна медична академія. Область займає провідне місце в Україні щодо організації медико-екологічної допомоги населенню2. У Чернівцях функціонує єдиний в державі Інститут медико-екологічних проблем, створено перший в Україні дитячий радіаційно-екологічний диспансер, спеціалізовані кабінети в лікувально-профілактичних закладах, налагоджена система організації медичної допомоги виходячи із стану довкілля.
В області повноцінно діють національно-культурні товариства та об'єднання як обласного, так і загальноукраїнського характеру. Головою Чернівецького товариства єврейської культури ім. Е. Штейнбарга є знаний у Європі та світі єврейський письменник Йосип Бург; Товариство румунської культури ім. М. Емінеску - Аркадій Опаєць; Російське культурне товариство ім. академіка А.Д.Сахарова — депутат Чернівецької міської ради, літературознавець, кандидат філологічних наук Валерія Фірсанова; Товариство австрійсько-німецької культури - чернівецький юрист Ф.Келлнер; роботою польського національно-культурного товариства ім. А. Міцкевича керує Владислав Струтинський1.
Для забезпечення національно-духовних запитів румунів, молдован, поляків, євреїв, німців і росіян в області налагоджена відповідна інформаційна мережа. Видаються румунські газети ("Зоріле Буковиней" - орган обласної ради, "Конкордія" – додаток до газети Верховної Ради України "Голос України", "Газета де Герца" - районної адміністрації і райради, "Плай роминеск", незалежні часописи "Аркашул", "Гласул адєверулуй", "Лумійя (Світ)". 182 години на рік по обласному радіо, стільки ж на радіостанції "Буковина" та 62 - по обласному телебаченню передаються румунські програми. Для єврейського населення видається газета "Черновіцер блеттер", виділено по 3,6 годин теле- та радіоефіру. На обласному радіо виділено 2,4 год. польською мовою.
Представники національних меншин є активними учасниками державних управлінських процесів у краї. З 4153 депутатів обласної, міських, районних, селищних і сільських Рад - 477 румуни і 147 молдовани (22.8% всього депутатського корпусу). У Чернівецькій обласній раді число румунів і молдован, досягає 18%, у Герцаївській районній раді - 95%, Глибоцькій - 50%, Новоселицькій - 63.3%, Сторожинецькій - 30%. Серед голів 283 районних, міських, селищних і сільських рад налічується 37 румунів і 22 молдовани, разом - 22.8% при 19.7% загальної чисельності румуномовного населення краю.
Обласна влада організаційно та матеріально допомагає національним громадам у проведенні масових національно-культурних заходів. Уже традиційними стали в Чернівцях румунські національні свята — "Мерцішор", "Флоріле Далбе" та "Лімба ноастре", в яких беруть участь й інші національно-культурні товариства краю.
Обласна державна адміністрація, органи місцевої влади підтримують контакти національних меншин як з етнічними батьківщинами, так і з українцями, котрі проживають поза межами України.
Таким чином, міжнаціональна злагода в українській Буковині є не тільки найціннішим спадком, який об'єднує зусилля багатьох попередніх поколінь, але й суттєвою передумовою розв'язання всіх інших актуальних проблем, які стосуються наших краян, незалежно від національного походження.
В області здійснюється послідовна робота по духовному відродженню і розвитку української культури та культур інших народів краю.
У Чернівцях започатковано Всеукраїнський фестиваль сучасної пісні та популярної музики "Червона рута", постійно проводиться Міжнародний пісенний конкурс молодих виконавців української естрадної пісні ім. В.Івасюка, Міжнародний пісенний фестиваль "Доля", щорічний обласний мистецький фестиваль "Візерунки Буковини".
Самовіддана праця буковинців, які своїми міцними руками зводять омріяну попередніми поколіннями незалежну соборну Україну, заслуговує стати прикладом для всіх верств української спільноти у справі зміцнення державної могутності нашої країни, розквіту її матеріального та духовного життя.
Страницы: 1, 2, 3, 4
