Розділ 4 Оцінка проведення дослідження
4.1 Статистичний аналіз результатів дослідження
Аналіз результатів дослідження здійснюємо за допомогою методів математичної статистики. Після отримання конкретних цифр (у ході досліджень) за допомогою методу статистичного аналізу - методу Ст"юдента, порівнюємо величини показників стану дихальної системи в контрольній та експериментальній групах.
Достовірні розбіжності дозволяють стверджувати про наявність різниці між групами, недостовірні розбіжності не дозволяють робити такі висновки.
Крітерій Ст'юдента t табл < t розр - ефективність дослідження підтверджується, показники значимі або достовірні, якщо t табл > t розр - ефективність дослідження не підтверджується, показники аналізу не мають сенсу.
Визначаємо такі показники:
" середнє арифметичне значення величини показника (Х);
" середнє квадратичне відхилення показника ( );
" помилка середньої (m);
" вірогідність різниці середніх величин (t).
Вираховуємо середнє арифметичне значення показників: локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге та Генче по формулі 2.1 для контрольної та експериментальної на початку експерименту, результати фіксуємо в таблиці 2.5.
Таблиця 2.5 Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи на початку експерименту
Група
Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи
Локальна вентиляція правої легені %
Локальна вентиляція лівої легені %
ЧДД у хв.
Проба Штанге
сек.
Проба Генче сек.
контрольна
69,89
70,47
18,2
45,8
24,1
експериментальна
69,95
70,44
18,4
45,7
23,8
Через три місяці, у кінці експерименту, по вимірених показниках в обох групах, згідно формули (2.1) визначаємо середнє арифметичне і заносимо дані до таблиці 2.6
Таблиця 2.6 Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи у кінці експерименту
71,87
72,48
16,7
46,7
25,4
72,35
72,93
16,3
47,0
25,5
Далі, використовуючи метод математичної статистики, щоб знайти середнє квадратичне відхилення , визначаємо R - різницю між максимальним і мінімальним значенням показників: локальної вентиляції легені, ЧДД, проба Штанге та Генче.
Середнє квадратичне відхилення вираховуємо за формулою (2.2), користуємося додатком Г для визначення показника А, результати вносимо до таблиць 2.7 та 2.8.
Таблиця 2.7 Результати обчислення середнє квадратичного відхилення на початку експерименту
Результати обчислення середнє квадратичного відхилення
0,1948
0,2273
2,2727
2,9220
0,2922
1,9480
Таблиця 2.8 Результати обчислення середнє квадратичного відхилення
в кінці експерименту
0,2272
0,3247
1,6234
2,5974
0,1623
0,0974
1,2987
Для визначення t - критерію Ст'юдента мі вже знаємо Х, ще треба знаті m - помилку середньої, вираховуємо згідно формули (2.3), дані обчислення заносимо до таблиць 2.9 та 2.10 - на початку та в кінці експерименту відповідно.
Таблиця 2.9 Значення помилки середньої m на початку експерименту
Показники
Значення помилки середньої m на початку експерименту
група
Локальна вентиляція правої легені
0,0649
0,9740
Локальна вентиляція лівої легені
0,0757
ЧДД
0,7576
0,6493
Проба Генче
Таблиця 2.10 Значення помилки середньої m у кінці експерименту
Значення помилки середньої m у кінці експерименту
0,0541
0,1082
0,0324
0,5411
0,4329
0,8658
Оцінку вірогідності різниці показників стану дихальної системи (t) проводимо за критерієм Ст’юдента, формула (2.4) та результати розрахунку вносимо до таблиці 2.11.
Таблиця 2.11 Результати розрахунку t – критерію Ст’юдента
Значення t – критерію Ст’юдента
На початку эксперименту
В кінці эксперименту
0,06
5,33
0,27
3,99
0,20
0,83
0,07
0,26
0,30
0,09
На основі отриманих даних значень t встановлюємо достовірність або недостовірність різниці у величинах показників між контрольною та експериментальною групами. Для цього визначаємо ступінь свободи, користуючись формулою (2.5).
Таким чином ступінь свободи f дорівнює 18.
Згідно додатка Д, знаючи ступень свободи, визначаємо гранічні значення t – критерію Ст’юдента.
t табл = 2,10 – 2,88, при f = 18.
4.2 Оцінювання результатів дослідження
Після зроблених розрахунків, проведемо їх оцінювання.
Згідно зроблених розрахунків, на початок експерименту, t табл = 2,10 – 2,88 > t розрах = 0,06 – локальна вентиляція правої легені по експериментальній групі не відрізняються від контрольної, вони не суттєві,
t розрах показує, що були узяті приблизно однакові дані.
По закінченні експерименту локальна вентиляція правої легені, тобто через три місяці, були отримані наступні результати – t розрах = 5,33 – більше, ніж на початку експерименту, та більше Р – 0,05 – таким чином це говорить про наявність достовірної відмінності між досліджуваними показниками в контрольній та експериментальній групах.
Аналіз результатів показника локальна вентиляція правої легені дає змогу сказати, що хворі, яким проводились додатково сеанси ЛФК, з експериментальної групи – мають вищій показник, ніж хворі з контрольної групи, яким проводились стандартні методи реабілітації, що підтверджує нашу гіпотізу.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
