Мiнiстерство освіти та науки України
Вищий навчальний заклад “Відкритий міжнародний університет
розвитку людини “Україна”
Горлiвський регіональний інститут
Реферат
з дисципліни: Спортивні споруди
На тему:
«Спортивне ядро, будівництво спортивного ядра»
студента 2-го курсу денної форми навчання
напряму підготовки 0102 – фізичне виховання і спорт
спеціальності 6.010200 – фізична реабілітація
Дубнюк Олександра Юрієвича
2008
План
Вступ
1. Вибір ділянки
2. Підготовка ділянки до земельних робіт
3. Планування підстави спортивного ядра
4. Пристрій дренажу
5. Правила прийому виконаних робіт
Список літератури
Спортивне ядро - це відкрите комплексне спорудження, що має у своєму складі поле або площадку для спортивних ігор, кругову бігову доріжку, що облямовує його, а також: місця для стрибків і метань, що розташовуються як усередині бігової доріжки, так і за її зовнішнім периметром.
Замість поля для футболу на спортивному ядрі можуть бути розмішені площадка (площадки) для інших спортивних ігор або окремі місця - для легкоатлетичних стрибків, метань і бігу по прямій. В останньому випадку спортивне ядро часте називають легкоатлетичним. На Україні будуються в основному спортивні ядра з 400-метровою біговою доріжкою. Діючими нормами в окремих випадках допускається будівництво спортивних ядер з біговими доріжками 333, 250 і 100 м .
Крім основного призначення (заняття по легкою атлетикою, гри у футбол, регбі, хокей з м’ячем і ін.) спортивні ядра використовуються також для проведення спортивних свят, масових гімнастичних виступів і змагань по багатьом видам спорту. Тому будь-яке спортивне ядро повинне мати місця для глядачів.
Спортивні ядра, оточені трибунами для глядачів, являють собою великі спортивні арени — головні спорудження всіх стадіонів. Для зручності глядачів було прийняте спортивне ядро із симетричним розташуванням місць у секторах. У кожнім секторі передбачалося: 2 ями для стрибків у довжину, потрійного та з шестом, яма для стрибків у висоту, місця для метання (молота, диска, списа і для штовхання ядра).
Удосконалювання методики тренувань і організації змагань, зміни в правилах змагань, ріст майстерності спортсменів зажадали зміни планування спортивного ядра. Нове планування спортивного ядра відрізняються, насамперед, асиметричним розташуванням місць для стрибків і метань у секторах. Місця для штовхання ядра тепер розташовуються тільки в північному секторі.
По новому плануванню місця для стрибків у висоту знаходяться тільки в північному секторі, а для метання списа — у південному. Усі місця для стрибків і метань повинні бути за лінією воріт футбольного поля на відстані 3 м.
Планування сучасного спортивного ядра відрізняється компактним сполученням габаритів футбольного поля і бігової доріжки.
Бігова доріжка оперізує футбольне поле тісним кільцем, так, щоб кутові прапори знаходилися в самої брівки доріжки.
У результаті аналізу різних варіантів співвідношення розмірів доріжки і футбольного поля виявилося, що найбільш доцільними є наступні розміри полючи і доріжки в складі стандартного спортивного ядра: 104x69 м (футбольне поле), довжина бігової доріжки 400 м (прямі відрізки 86 м, радіус віражу 36 м). Варто звернути увагу на те, що при такому сполученні габаритів доріжки і полючи між бічною лінією полючи і внутрішньою брівкою доріжки утвориться вільна смуга шириною 1,5 м, що стає місцем стоку зливових і поталих вод з поверхонь полючи і бігової доріжки.
Відомо, що загальний фініш усіх легкоатлетичних дистанцій установлюється наприкінці прямої вставки бігової доріжки. Тому важливо звернути увагу на те, що лінія загального фінішу розташовується не проти лінії воріт полючи, а відстоїть від неї на 9,77-м (до середини спортивного ядра). Розмітку спортивного ядра наносять на ґрунтові суміші металевою шпилькою, а на резинобитумні і синтетичні покриття — сухою крейдою, після чого контурні лінії обводять крейдою або фарбою. Прямі лінії розфарбовують кистю за трафаретом. Лінії на віражах бігової доріжки розмічають спеціальним граблециркулем.
Вирішальне значення при виборі ділянки для будівництва спортивного ядра мають рельєф місцевості і гідрогеологічні умови будівництва. Необхідно вибирати ділянки з мінімальним обсягом земельних робіт із планування спортивного ядра. Там, де ґрунтові води знаходяться вище 70 см від рівня землі, улаштовувати спортивне ядро недоцільно, тому що заходу щодо відводу вод зажадають великих витрат. Для перевірки рівня залягання ґрунтових вод варто викопати в 4—5 місцях шурфи глибиною не менш 1 м. Потім у шурф заливають 2— 3 відра води. При добре фільтруючих (піщаних, гравелистих і супіщаних) ґрунтах вода зникає із шурфу протягом 5—15 хв. Ґрунти, що складаються з легких суглинків, фільтрують воду повільніше (вода в шурфі затримується протягом 15—40 хв.). Суглинні і глинисті ґрунти погано фільтрують воду. При таких ґрунтах вода в шурфі затримається більш 1 години. На піщаних ґрунтах дренаж звичайно не роблять. На середніх суглинних і більш щільних ґрунтах дренаж необхідний.
Зручними для будівництва спортивного ядра є ділянки, що мають по своїх границях узвишшя у виді півовального або однобічного схилу, які можна використовувати для розміщення місць для глядачів. При виборі ділянки необхідно враховувати швидкість і напрямок вітрів, характерних для даного району. Якщо швидкість вітру більше 2,5 м/с, то варто вжити заходів по захисту спортивного ядра від вітру і пилу. З цією метою навколо спортивного ядра рекомендується посадити дерева і чагарники (ширина смуги насаджень від 3 до 10м),
Найбільш доцільна орієнтація спортивного ядра — меридіональна (подовжня вісь направляється з півночі на південь. Відхилення цієї осі від меридіана допускається в межах ±15°). При такому розміщенні спортивного ядра найбільш зручними для глядачів будуть місця на його західній стороні.
Земельна ділянка спортивного ядра повинний мати не менш двох в'їздів (включаючи господарський) і двох входів.
Перед підготовкою ділянки на його площі варто розмітити прямокутник (192х95 м), що розбивають на квадрати, а потім провести геодезичну зйомку ділянки. За матеріалами геодезичної зйомки визначається так називаний нульовий рівень, тобто оцінка горизонтальної площадки, що утвориться, якщо зробити зрізання ґрунту на піднесених місцях, щоб підсипати його в знижених місцях. Якщо ґрунтові води залягають на відстані, близькому до вкрай припустимої глибини (0,7 м), то оцінку горизонтальної площадки рекомендується підняти на 10—20 см над нульовим рівнем. При цьому обсяг зрізання виявляється меншим, чим обсяг насипу, і потрібно деяка кількість (обумовлене розрахунком) привізного ґрунту з урахуванням його ущільнення.
Зрізання і переміщення великих обсягів ґрунту виробляються бульдозерами. Для переміщення незначних земельних мас застосовують грейдери. Перед початком земельних робіт дерен (якщо він є на ділянці будівництва) знімається і зберігається для наступного використання при створень покриву футбольного поля або інших газонних покрить.
Після вертикального планування необхідно провести розбивку. Розбивочні роботи зв'язані з перенесенням креслення спортивного спорудження на ділянку будівництва. Для цієї роботи рекомендується залучати фахівця-геодезиста, що вміє користуватися геодезичними приладами (теодолітами, нівелірами, тахеометрами й ін.) При самодіяльному будівництві можна використовувати нескладні вимірювальні пристосування (екер для виміру прямих кутів, вимірник відстаней, ватерпас, визирки і т.п.). Для разбивочних робіт необхідно також мати шнури, металеві мірні тросики (для провішування прямих і прорисовування віражів), дерев'яні і металеві кілочки (колишки).
Спланувати підстава спортивного ядра — це значить підготувати поверхня ділянки до укладання на ній послойно конструкцій бігової доріжки, футбольного поля і секторів. При плануванні спортивного ядра ґрунт на ділянці необхідно розподілити так, щоб окремі крапки на його поверхні були підняті або опушені щодо нульового рівня. Креслення вертикального планування варто виконати відповідно до нормованих ухилів для стоку води на всіх ділянках спортивного ядра. По кресленню складають картограму земельних робот. На суглинних і глинистих ґрунтах, що вимагає пристрої дренажної системи, планувати підстава спортивного ядра випливає особливо ретельно. Ґрунт, що підсипається, потрібно укладати шарами товщиною до 10 див. Кожен шар потім поливають водою і ретельно укочують ковзанкою або утрамбовують трамбуваннями. Задану висоту відзначають кілочками, убитими в землю відповідно до картограми грабарств. Кілочки, що відзначають висоту планування, забивають у ґрунт під нівелір і по визиркам. Одночасно з цим варто вирити дренажні канави і ями для стрибків.
Місця, на які укладається спец сумішшю, повинні бути відділені від місць, що покриваються рослинним ґрунтом.
4. Устрій дренажу
Дренажна система спортивного ядра, що будується на поганопроникливих ґрунтах, повинна включати:
1) кільцеві магістральні дрени у виді канав (заповнених щебенем і дренажними трубами), улаштованих по внутрішньому відводі бігової доріжки і по лицьових лініях футбольного поля і службовців для збору ґрунтових і поверхневих вод із усього спортивного ядра;
2) осушувальні дрени у виді канав (заповнені щебенем і дренажними трубами), улаштованих під покриттям поле, секторів або біговий доріжок на водонепроникних (суглинних і глинистих) ґрунтах;
3) власний дренаж бігової доріжки, полючи і секторів, тобто суцільний дренувальний шар, що укладається між вологоємним (пружним) шаром площинного спорудження і ґрунтовою підставою. Цей дренаж виконується з щебеню, шлаку або грубозернистих пісків;
4) лотковий дренаж по периметрі полючи і секторів. Цей дренаж найчастіше влаштовується при водонепроникних конструкціях доріжок і секторів і служить для збору поверхневих вод і відводу їхній через збірні колодязі за межі ділянки спортивного ядра.
На дні дренажної канави укладаються дренажні труби з ухилом убік до збірних колодязів. Труби оточуються шаром великого щебеню. Щебінь у дренажній канаві укладатися послідовними шарами (великі внизу). Верхній шар може бути з грубозернистого піску. Збірні колодязі споруджуються з залізобетонних кілець або цегли. Глибина дна цих колодязів від 1,2 до 1,8 м (залежних від місцевих умов). Від збірних колодязів повинні відходити відводи води в загальну каналізацію або під ухил по рельєфі місцевості.
При спорудженні спортивного ядра частина робіт проводитися заздалегідь. Тому спочатку повинне бути перевірене якість виконання схованих робіт, тобто тих, котрі необхідні для наступних операцій (конструкції покривів і т.п.), а потім якість виконання закінчених конструктивних елементів. Так, при пристрої основ і проміжних шарів необхідно перевірити:
1) відповідність якості матеріалу вимогам діючих норм і стандартів (зовнішній огляд, вибірковий іспит матеріалів);
2)старанність планування і відповідність поперечних ухилів проектним вимогам (повинні вимірятися через кожні 5 м);
3) відповідність товщини шарів проектним вимогам (проміри по осі доріжки і полючи на відстані 3 м від краю полючи в 5 поперечниках).
Частковий прийом виконаних робіт повинний вироблятися після того, як підготовлена поверхня ґрунту, що підстилає, або земляної полотнини, улаштовані дренажна система, конструктивні шари покрить. Приймальна комісія повинна працювати в період, сприятливий для візуального обстеження об'єктів, узяття проб ґрунту, будівельних матеріалів і вибірки шурфів. Організація, що веде здачу готового об'єкта, готує наступну документацію:
а) робочі креслення конструктивних елементів спортивного ядра;
б)акти на сховані роботи.
Акт по прийому до експлуатації спортивного ядра складається з наступних документів:
а) короткої технічної характеристики прийнятого об'єкта (призначення, розміри, конструкції);
б) затвердженої проектної і кошторисної документації;
в) довідок про відповідність виконаних робіт проектним;
г) довідки, що містять загальну оцінку якості виконаних робіт,
д) письмового висновку про готовність об'єкта до експлуатації і рішення комісії про прийом побудованого спортивного ядра.
1. Гагина Ю.А.Спортивные сооружения.- Учебник для ИФК.- М.: ФИС 1976.- 327с.
2. Глайберг И.Л., Гусєва Г.В. и др. Физкультура и спорт. Малая Энциклопедия.- М.: Радуга, 1982.-375с.
3. Воловник П. Спорткомплекс „Надежда”.- М.: Молодая гвардия, 1983.-143с.
4. Марущак В.В. Спортивные игры. - М.: Военное издательство, 1985.-269с.
5. Чесноков Ю.Б. Всероссийская Федерация волейбола.- Физкультура, образование и наука,1996.- 86с.
