Аргентина Argentina(генеральна країна)-АR
Прапор
Карта
Герб
Девіз: 'En unión y libertad'(«В союзі і волі»)
Столиця
Буенос-Айрес
Площа
2 780 092 кв. км.
Населення(склад, чисельність)
37385000 чол.
Офіційна мова
іспанська
Релігія
католицизм
Форма правління
республіка
Грошова одиниця
аргентинське песо
Аргентина ,офіційно Аргентинська Республіка — країна в Південній Америці, що межує на півдні і заході з Чилі, на північному заході з Болівією, на сході з Парагваєм, Бразилією, Уругваєм і омивається Атлантичним океаном.
Походження назви Аргентина — від латинського «арґентум» (срібло). Купці використовували аргентинську річку Ріо-де-ла-Плата (Срібна річка) до перевозу срібла та інших скарбів з Перу. Земля вниз за течією і стала відома як Аргентина (Земля срібла).
Географія.Аргентина займає фактично всю південно-східну частину Південної Америки. Протяжність Аргентини з півночі на південь складає біля 3800 км. і біля 1400 км. із заходу на схід. Аргентина вирізняється великою різноманітністю ландшафту; на півночі великі простори займає рівнина Гран-Чако, покрита тропічною саваною; до неї примикають сухі субтропічні степи Пампи, на півдні розташоване Патагонське плоскогір'я з суворим кліматом. Усього на території країни виділяють 4 великих природних області: 1) гірська область Анд; 2) північні рівнини, Гран-Чако і межиріччя Парани та Уругваю; 3) Пампа – великі і практично безлісі рівнини на південь від Гран-Чако, на схід від Анд і на північ від ріки Ріо-Колорадо; 4) Патагонія – відкриті вітрам степи на південь від Ріо-Колорадо.Східна частниа Аргентини — великі, переважно низовинні рівнини: Гран-Чако, Ентре-Ріос, Ла-Плата (Пампа). На заході рівнини змінюються Передандійським плато, що переходить в Анди (г. Аконкагуа, 6960 м) з численними конусами вулканів і сніговими вершинами. На північ від 27° пд. ш. в межі А. заходить Міжандійське плато — пуна Атакама (до 4200 м).Весь південний схід зайнятий Патагонським плато (до 2000 м). А. має значні поклади нафти, свинцевих, цинкових, вольфрамових, залізних, мідних, уранових руд та ін.
Річкова сітка густіша на півночі: великі судноплавні ріки — Парана з Парагваєм, Уругвай. Ріки півдня Аргентини маловодні. В країні багато озер, особливо на півдні Патагонії і в басейні Парани та Уругваю. Ліси займають близько. 1/5 ч. території країни. У Гран-Чако, на червоноземних ґрунтах, сухе рідколісся з цінним, багатим на танін деревом квебрахо; в Пампі, на родючих чорноземних ґрунтах — лучно-степова рослинність; у Патагонії, на бурих ґрунтах — напівпустелі. Зволожені схили гір на півночі вкриті тропічними лісами, на півдні — мішаними.
Головні ріки – Парана, Парагвай, Уругвай, Чубут, Ріо-Негро, Ріо-Колорадо.Клімат.У зв'язку з значними розмірами, як повздовж так і поперек країни, Аргентина має широке розмаїття кліматичних зон. В цілому, в країні кліматичні умови вважаються помірними, але зустрічається вся гама кліматичних умов - від субтропічного клімату в північних районах до субполярних на півдні країни. На півночі Аргентини відмічаються спекотні умови, з вологим літом та м'якою і сухою зимою, спостерігаються також, періодично, посухи. Центральна Аргентина завше з спекотним літом та дощами, бурями, громовицями (частим градом на заході) і прохолодними зимами. На півдні країни характерні тепле літо і холодні зими з сильними снігопадами, особливо в гірських районах. А на високогірях, по всіх широтах країни, фіксують найхолодніші умови, з сухим кліматом і засніженими горами.
Освіта країни. Офіційно в Аргентині проголошено загальне обов'язкове навчання дітей віком від 6 до 14 років. У 1954 було 16 189 поч. шкіл (2 565 164 учні), проте бл. 2/3 дітей шкільного віку залишається поза школою. В А. існує «єдина шкільна система», але в серед. школах, як правило, навчаються діти заможних. У 1954 було 459 серед, шкіл (102 742 учні) та 1340 проф. шкіл (216 343 учні). Релігійні організації (католицькі) мають у своєму віданні широку мережу шкіл різного типу, під їхнім впливом перебуває також багато приватних шкіл. У вищих нівч. закладах — 141 893 студенти. Найбільший університет у Буенос-Айресі (засн. 1821). Найбільша бібліотека — Національна в Буенос-Айресі (607 208 томів). Музеї: Нац. музей образотворчих мист., Нац. історичний, Природничих наук у Буенос-Айресі та ін. В столиці є наук, установи і товариства (Академія літератури, Нац. академія права та ін.).
Зв'язок з Україною сьогодні . 5 грудня 2001 р. Президент Аргентини Менем прийняв делегацію аргентинських українців i показав документ, відповідно до якого Аргентина визнала Україну як незалежну державу. Нині в Аргентині налічується понад 200 тисяч українців. Вони переважно розселені в північних провінціях — у столиці та провінції Буенос-Айрес, Місійонез, Чако, Мендоса. Формоса, Кордоба. Ріо-Негро і займаються головним чином землеробством. Мають хорошу репутацію за працьовитість, спокійну вдачу, пісенність i толерантність. Хоча вони вже є громадянами іншої країни, мають достаток, гроші, більшість з них ніколи не бувала на землі своїх предків, всі вони з одержимістю i святістю вболівають за майбутнє України. На півночі Аргентини і в прилеглих до неї південних районах Бразилії, а також у Парагваї та Уругваї українці та громадяни українського походження проживають компактними групами, що зближує їх, сповільнює процес асиміляції. Українські громадські організації Аргентини: 1. Українська Центральна Репрезентація; 2. Українське культурне товариство Просвіта; 3. Українське товариство “Відродження”; 4. Союз українок Аргентини; 7. “Пласт” Організація української молоді в Аргентині; 8. Фундація ім. Тараса Шевченка та інш.
Промисловість.Сучасна Аргентина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, автомобільна, текстильна, хімічна та нафтохімічна, металургійна. В обробній промисловості домінує важка промисловість; однак традиційні галузі легкої і особливо харчової промисловості займають як і раніше важливе місце і мають експортне значення. Біля 2/3 промислової продукції виготовляється в районі Буенос-Айреса; тут зосереджені підприємства нафтопереробної, металообробної, харчової промисловості, а також виробництво тканин, електротехнічного і електронного обладнання, транспортного обладнання, цементу, шин, хімічні і фармацевтичні підприємства. З інших промислових центрів найбільше значення мають Кордова, де знаходяться великі автомобільні і сталеливарні заводи; Мендоса — центр харчової промисловості і машинобудування; Росаріо — металургійне, нафтопереробне і хімічне виробництво, харчова промисловість; Санта-Фе — автомобільна, сталеливарна, станкобудівна, целюлозно-паперова і харчова промисловість. Найбільші діаспорні утворення українська і єврейська общини.
Чорна металургія країни — найстаріша на континенті, але розвивається досить повільно, з великим навантаженням потужностей через нестачу сировини. З галузей кольорової металургії розвинені: виробництво свинцю, цинку, міді, алюмінію на базі власної і привізної сировини.
Машинобудування займає провідне місце по вартості продукції у важкій промисловості. Найбільш розвинені транспортне машинобудування, сільськогосподарське машинобудування, виробництво обладнання для харчової промисловості, електротехніка. У транспортному машинобудуванні лідирує автомобілебудування, розвинені суднобудування, авіабудування. Відмінною рисою сільського господарства Аргентини в порівнянні з іншими країнами Латинської Америки є той факт, що вона не тільки повністю забезпечує себе продовольством, але і експортує його. За споживанням продовольства на душу населення країна перевершує інші країни регіону, а за споживанням м'яса — розвинені країни. По поголів'ю великої рогатої худоби Аргентина займає шосте місце в світі, по виробництву м'яса на душу населення — п'яте, а по його споживанню — перше. М'ясо — національна їжа аргентинців. У рослинництві головне місце традиційно займають зернові і масляничні культури експортного значення. По збору пшениці Аргентина одна з провідних країн світу. Аргентина традиційно є одним з провідних світових виробників і експортерів зерна і муки, проте залежна від коливань на найбільшому ринку експорту в сусідній Бразилії. Транспорт. Залізнична мережа Аргентини досить велика, але не охоплює усю територію країни. Залізниці є одним з найбільш використовуваних видів транспорту, не дивлячись на те, що комфортабельність, швидкість і рівень обслуговування в потягах не дуже високий. Громадський транспорт Аргентини складається з автобусів, в Буенос-Айресі є ще і метро. Для оренди автомобіля в Аргентині необхідно мати водійське посвідчення міжнародного зразка і кредитну карту. Вік водія має бути не менше 21 року. Стаж водіння - від року. Офіси прокатних компаній розташовані в аеропорту, в центрах міст і у великих готелях.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10