Фантомна вагітність може реєструватися у собак всіх порід. Але одні собаки можуть переносити цей стан після кожного естрального циклу, інші можуть взагалі ніколи його не відчути [17].
2.6 Методи діагностики
У більшості випадків псевдовагітність діагностують виключно за клінічними проявами, при відсутності в’язки.
· Влаштування гнізда
· Материнська турбота над неживими об'єктами
· Вироблення молока
· Черевне розтягування
· Зрідка симуляція пологової діяльності.
Але іноді застосовують і інші методи діагностики, особливо у тих випадках коли проводили в’язку, але з тих чи інших причин запліднення не відбулося. В таких випадках можна проводити інші діагностичні дослідження [4].
На пізніх стадіях фантомну вагітність від справжньої можна відрізнити за результатами пальпації черева самки. При фізіологічній вагітності будуть відчуватися рухи плодів у збільшених рогах матки, що відсутнє при фантомній вагітності, але слід зауважити, що і вцьому випадку, роги матки можуть бути дещо збільшеними за рахунок рідини що може в них накопичуватися [9].
Можливе застосування УЗД діагностики.
Останнім часом ультразвукову діагностику (сонографію) з успіхом використовують у ветеринарній медицині. Введення в клінічну практику ультразвукових досліджень дозволяє безкровним методом вивчити морфофункціональний стан внутрішніх органів у нормі та при патології.
Вітчизняна промисловість випускає такі ультразвукові апарати, як "УЗД-4", "УЗД-5", "УДА-724", "ЕХО-11". Крім них, у медичній практиці використовуються і зарубіжні апарати: "Ultima-Pro-ЗО", "Microlmager 1000", "Aloka SSD 210 DX", "Echo-Trace SSD-2", "Scanner LSC 700", "SIM 7000 Challenge", "Concept 2000", "Ansonics" (стаціонарні); "AMI USTRA-SCAN 900", "Concept MC", "Linear Scanner Mod. 200, 450,480", "Shimadzu SDL 32" "100 Vet" (портативні).
Зазначені апарати - це здебільшого транспортабельні установки, обладнані монітором і пристроєм для фотографування. Дослідження на тварині проводять ультразвуковими головками (сканерами), які з ультразвуковим приладом з'єднують зондами. Головки бувають лінійні, випуклі, секторні та лінійні ректальні. У ветеринарній медицині використовують головки із частотою випромінювання ультразвукових хвиль від 2,25 до 10 мГц. Для дослідження внутрішніх органів у великих тварин користуються зондами з ультразвуковими головками 2,25; 2,5; 3,5; 5 мГц, частіше - 3,5 мГц. Для дослідження внутрішніх органів у дрібних тварин та поверхневих тканин у великих тварин (шкіра, м'язи, зв'язки, кістки) використовують зонди із частотою хвиль ультразвукової головки 5; 7,5 та 10 мГц. Для дослідження поверхневих тканин використовують головки із нижчою частотою випромінювання ультразвуку [28].
Суть ультразвукового сканування полягає в тому, що ультразвукові хвилі неоднаково поглинаються тканинами організму та відбиваються від них. Ступінь поглинання і відбиття ультразвукових хвиль залежить від щільності тканин, у яких вони поширюються. Тканини з більшою щільністю дають ехопозитивні сигнали, і такі ділянки на моніторі є світлими.
На сонограмі при фантомної вагітності будуть віалізуватися роги матки з деякою кількістю рідини у їх просвіті, але плоди будуть відсутні. Стінка рогів матки може бути потовщеною як і при фізіологічній вагітності. У яєчниках добре помітні жовті тіла, які утворилися після овуляції фолікулів [8].
Також у деяких випадках проводять аналізи крові на вміст гормонів для підтвердження діагнозу. Та інші дослідження для контролю загального стану тварини.
2.7 Методи лікування та профілактики фантомної вагітності у сук
Небезпека цього захворювання полягає в його ускладненнях, оскільки сама по собі вона звичайно закінчується спонтанно через 2-3 тижні після виникнення перших клінічних проявів. Основною небезпекою фантомної вагітності є виникнення маститів, через те що у молочних залозах накопичується молоко яке не має фізіологічного застосування, і виникає його застій.
Основне лікування під час фантомної вагітності звичайно направлене на пригнічення лактопоезу [3].
Деякі лікарі рекомендують з раціону годування повністю виключити молочні продукти, обмежити споживання рідини. Невеликі психічні зміни можна подавити шляхом перемикання уваги собаки (наприклад, часто гуляти з собакою, прибрати іграшки).
Іноді лікарі рекомендують користуватися сечогінними засобами, типу фуросеміду. Ідея полягає в тому, що помірне обезводнення організму припинить вироблення молока. Проте цей спосіб лікування помилкової вагітності потенційно небезпечний і майже не використовується.
Також існує метод утягування (стискання) молочних залоз, що через недостатність кровообігу, гальмує утворення молока. Цей спосіб є одним з найдоступніших але використовувати його небажано через його негативний вплив на організм через порушення кровопостачання [6].
Нині доволі широкого поширення набула гормональна терапія препаратами із вмістом прогестагену (оварід, перлютекс), естрогену (мессалін), андрогенів (метилтестостерон) або їх комбінацій (сезорал). Проте прогестагени можуть провокувати розвиток кістозної гіперплазії ендометрію і збільшення ваги тварини. Естрогени у великій дозі викликає анемію і тромбоцитопенію. Повторне або тривале призначення андрогенів може призводити до розвитку вагінітів. Також оскільки застосування гормональних препаратів при істинній вагітності може викликати безповоротні негативні наслідки, перед їх призначенням її необхідно виключити (бажано за допомогою УЗД) [22].
Враховуючи негативний вплив гормональних засобів на організм тварин, все більшого поширення набуває застосування гомеопатичних препаратів. Гомеопатичні препарати через свою безпеку, біодоступність і ефективність є реальною альтернативою гормональної терапії. При лікуванні і профілактиці проявів помилкової вагітності успішно застосовується комплексний гомеопатичний препарат Оваріовіт. Чинячи регулюючий вплив на функції гіпофіза, Оваріовіт відновлює гормональний статус організму і усуває психічні розлади. Для профілактики помилкової вагітності оваріовіт починають використовувати за 2-3 тижні до можливої появи її ознак (тобто через 1-1,5 місяця після закінчення тічки) у вигляді ін'єкцій 1 раз в 3-4 діб або в пігулках щодня впродовж 2-х тижнів. Якщо ознаки помилкової вагітності вже в наявності, оваріовіт застосовується у вигляді підшкірних ін'єкцій в дозі 1,0 мл на 10 кг ваги (мінімальна доза 0,5 мл, максимальна 5,0 мл) 1 раз на день впродовж 5-10 діб, далі (при необхідності) 1-2 ін'єкції в тиждень. Можна використовувати оваріовіт в пігулках впродовж 10-14 діб.
Інші показання до застосування оваріовіту : ураження організму внаслідок аллопатичної терапії (наслідки застосування прогестерону), недостатність функції яєчників, порушення статевого циклу, безпліддя самиць. Застосування оваріовіту перед в'язкою сприяє суперовуляції, що підвищує відсоток запліднення і призводить до збільшення посліду [25].
Використання безпечного способу корекції гормональних розладів, яким є гомеопатична терапія, розширює можливості надання допомоги тваринам, не завдаючи шкоди їх організму. Але іноді лікувальний ефект від гомеопатичних препаратів є надто м’яким і не може забезпечити достатнього лікувального ефекту.
Найпоширенішим на даний час є застосування препаратів - інгібіторів пролактину таких як Бромкриптин, Парлодел, Галостоп, Каберголін, Метроголін. Ці препарати є досить ефективними, оскільки вони добре і досить швидко впливають на лактопоез. Але і мають ряд суттєвих недоліків оскільки спричиняють деякі побічні ефекти. Інгібітори пролактину (у меншій мірі галастоп) мають блювотну дію, що нерідко є причиною дострокового припинення курсу лікування. Для профілактики побічних ефектів введення препарату починають з низької дози, поступово збільшують її до терапевтичної, змішують препарат з кормом або призначають метоклопрамід (церукал). Бромокриптин можна придбати в звичайній людській аптеці; він задається в дозі 0.01-0.05 мг/кг, доки повністю не припиняється синтез молока, але має тенденцію викликати розлади шлунку. Каберголін (Cabergoline) має менше побічних ефектів, але є більш дорогим і його важче знайти. Всі ці препарати можуть викликати аборт, якщо сука виявиться фактично вагітною, тому важливо переконатися, що виявлені симптоми помилкової вагітності дійсно відносяться до цього стану [16].
При всіх вищевказаних методах як допоміжна терапія рекомендується втирання камфорної олії у шкіру молочної залози, що благоприємно впливає на шкіру і орган в цілому, та підкріплює дію препарату. До того ж він є не дорогим.
У псевдолактуючих собак молоко застоюється в молочній залозі, подразнює її тканини, що сприяє виникненню маститу. У них підвищується внутрішньо тканинний тиск, порушуються циркуляція крові, лімфи і живлення тканин молочної залози, посилюється проникливість кровоносних судин, відбувається випіт білків - глобулінів і фібриногену, а також формених елементів крові, і як наслідок, виникає запальна інфільтрація, що визначає форму маститу.
Найчастіше у собак діагностували мастит каудальних долей залози. Це пояснюється тим, що пахові і черевні пакети молочних залоз у сук найбільш розвинені і секретують більшу кількість молока.
З усього комплексу причин, що викликають мастит, на найбільшу увагу заслуговує мікробний чинник. Нині відомі більше 100 видів збудників, виділених з секрету молочної залози тварин і людини, хворих маститом.
Найбільшу чутливість мікрофлори виявили до енроксилу (91,3 %), гентаміцину (75,9 %), стрептоміцину (73,8 %), найменшу - до пеніциліну (42,1 %) [23].
Усунення причин виникнення маститу рідко веде до одужання тварини. Тому разом з етіотропною необхідно застосовувати патогенетичну терапію, найбільш поширеним методом якої є новокаїнова блокада. Є розроблений спосіб лікування собак при маститі. Тварину фіксують лежачи (горизонтальному або вертикальному), місце ін'єкції обробляють відповідно до загальноприйнятих в хірургії правил асептики і антисептики. Голку завтовшки 0,5 - 0,8 мм і завдовжки 40 - 60 мм вводять між 3-м і 4-м поперековими хребцями ближче до краю 3-го хребця на відстані 15 - 40 мм від середньої лінії тулуба тварини під кутом до медіанної площини 25 - 35°. Після проколу шкіри її вводять углиб на 20 -30 мм, потім кут нахилу збільшують до 40 - 50° і просувають її до упору в тіло хребця. Потім голку відтягують на 2 - 3 мм назад, переконуються, що вона знаходиться поза посудиною, приєднують шприц і вводять розчин новокаїну.
При ураженні лівого або правого пакетів молочної залози розчин новокаїну ін'єктують описаним вище способом з відповідного боку тварини.
Діапазони величин, що характеризують точку проколу голки і техніку її введення, вибрані з урахуванням анатомічних особливостей різних порід собак. Конкретні значення вказаних параметрів визначено з урахуванням маси тіла, розмірів, віку і породи тварини.
Встановлено, що для собак з масою тіла до 20 кг оптимальним було введення 0,5 - 1,0% -ого розчину новокаїну в дозі 0,25 - 0,5 мл/кг, вище 20 кг - 0,5 - 1,0 мл/кг маси тіла.
Для посилення терапевтичного ефекту новокаїн можна вводити у поєднанні з антибіотиком, що активний по відношенню до конкретного збудника.
Оскільки ін'єкція проводиться далеко від осередків ураження виключається небезпека поширення інфекції при гострих, гнійних запальних інфекціях. Паралюмбальная блокада із застосуванням 2% -ого розчину новокаїну показана при лікуванні собак з гострою і підгострою формами маститу, а також при операціях на каудальних долях молочної залози. Після проведення блокади впродовж декількох діб відмічають зменшення секреції молока. Кращі результати отримують при поєднанні блокади з симптоматичним лікуванням. У разі потреби новокаїнову блокаду проводять повторно через 3-4 діб.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8
