Таким чином, радикуліт доставляє масу незручностей, і перше з них - больовий синдром. Він особливо виявляється в гострому періоді хвороби, і саме його необхідно знімати в першу чергу.

Результати дослідження

Навряд чи зустрічається інша хвороба, лікування якої мало в своєму розпорядженні б такий арсенал всіляких методів. При дослідженні для вибору правильного лікування перш за все потрібно встановити причину радикуліту. При різко виражених болях в спині, необхідно в першу чергу звернутися до невролога. Пояснювати болі в спині радикулітом, не підтвердивши діагноз обстеженнями, не лише легковажно, але і небезпечно. Головне завдання лікаря - відрізнити радикуліт від всіх останніх хвороб, які супроводяться схожими болями. Інколи болі виникають при деяких захворюваннях центральної нервової системи, порушеннях кровообігу в черевній аорті, захворюваннях органів черевної порожнини і малого тазу, неврозах.

Визначну роль в призначенні лікування радикуліту гратиме і стадія захворювання (гостра або хронічна) і область виникнення болю.

Діагноз ставлять на підставі анамнезу, характерної клінічної картини і даних рентгенологічного і лабораторного досліджень, які дозволяють уточнити можливу причину корінцевих болів (дегенеративні поразки, травми, пухлини хребта, спондиліти, аномалії розвитку хребта і ін.).

На сучасному етапі найбільш інформативні при діагностиці радикуліту, є рентгеноконтрастні методи - мієлографія з позитивним контрастуванням і дискографія, які дозволяють в переважній більшості випадків виявити грижі дисків, встановити їх точну локалізацію і сприяють диференціальній діагностиці з пухлинами спинного мозку. Схожими можливостями володіють рентгенівська комп'ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія та ін. [1.2,5,8].

Для лікування радикулітів застосовуються різні засоби. В першу чергу для того, щоб зняти больовий напад, зазвичай невролог призначає пацієнтам протизапальні і знеболюючі засоби – анальгетики. При дуже сильних болях вони ефективніші у вигляді внутрішньо м’язових ін'єкцій. В той же час багато медичних фахівців попереджають, що не варто ними зловживати, як це часто роблять люди, страждаючи від нестерпної болі в спині, По-перше, анальгетики не усувають причину хвороби, а лише борються з її основним проявом - болем. По-друге, часте вживання великих доз знеболюючих може привести до ускладнень. Деякі анальгетики, які традиційно при радикуліті використовуються як знеболюючий засіб, мають один важливий недолік - вони дуже погано впливають на слизисту оболонку шлунку, тому протипоказані всім, хто страждає виразковою хворобою. Тому для більшої ефективності, медикаментозне лікування необхідно об'єднувати в комплексі з фізіотерапією, мануальною терапією, лікувальною фізкультурою. Для місцевого розігрівання в зоні найбільшої хворобливості застосовують дратівливі мазі, креми і гелі лікарські форми. Вони здатні глибоко проникати в шкіру і підшкірну клітковину, блокуючи больові рецептори [1,2,7].

В сукупності з масажем застосовують вправи для відновлення нормального функціонування організму. Лікувальну гімнастику потрібно застосовувати після того, як гостра стадія хвороби минула. Багато хворих часто відмовляються від лікувальної гімнастики, мотивуючи це тим. що не хочуть утрудняти хвору ділянку, остерігаються повернення болів. але це помилкова думка. Разом з масажем лікувальна гімнастика сприяє якнайшвидшому одужанню, вона допомагає м'язам досягти нормальної рухливості, позбавитися від застою рідин в організмі, сприяє правильній роботі внутрішніх органів, покращує обмін речовин.

Для страждаючих хронічними і гострими формами захворювання радикулітом, всіх відділів хребта, з метою тренування і зміцнення м'язів хребта та поліпшення його функцій рекомендують спеціальні вправи.

Вправи при шийному та шийно-плечовому радикуліті

При шийному радикуліті нерідко важко повернути шию, оскільки при цьому випадку утворюються больові відчуття, які спонтанно виникають в шийно-грудної області. Болі при шийному радикуліті в деяких випадках можна ослабити, зробивши декілька повільних і обережних рухів шиєю, при цьому слід пам'ятати, що якщо рухатися дуже інтенсивно, можна, навпаки, пошкодити шию. Для того щоб повертати шию без хворобливих відчуттів, можна скористатися наступними вправами.

1.      В.п. - стоячи (можна сидячи), руки опущені уздовж тіла, ноги разом. Підборіддя ледве підвести, дивитися вперед. Повільно нахилити шию вперед, голову опустити, наскільки можливо. Розпрямити шию, вернути в в.п.

2.      В.п. - стоячи (можна сидячи), руки опущені уздовж тіла, ноги разом. Повільно відкинути голову назад, повернутися в В.п., відкинути голову вперед, повернутися в в.п.

3.      В.п. - стоячи, руки опущені уздовж тіла, ноги нарізно, нахилити голову, наскільки це можливо, до правого плеча, зафіксуватися на 2 с., повернутися в в.п. Якщо не буде відчуття дискомфорту, виконувати вправу з дублюванням, два нахили до правого, два нахили до лівого плеча.

4.      В.п. - стоячи, руки опущені уздовж тіла, ноги нарізно. Повільно нахилити голову до лівого плеча, зафіксуватися на 2-3 с., описати головою дугу, закинувши назад, нахилити до правого плеча, зафіксуватися на 2 - 3 с., повернутися в в.п. Те ж саме описати головою дугу, шия в нахилі вперед.

5. В.п - стоячи, руки опущені вниз; одночасне піднімання плечей вгору.

6. В.п. - стоячи, руки опущені вниз; почергове піднімання плечей вгору.

7. В. п. - стоячи, руки до плечей; кругові обертання рук вперед, назад.

8. В. п. руки вперед; висунення правого плеча вперед, ліве на місці. Те ж саме лівим плечем.

Вправи при грудному радикуліті.

Лікувальна гімнастика необхідна і при грудному радикуліті. але при цьому необхідно пам'ятати, що вправи необхідно виконувати обережно, без зайвих ривків і надмірного навантаження.

1.      В.п. - стоячи, ноги нарізно, руки зігнуті в ліктях на рівні грудей. Злегка розвести руки убік, звести лопатки, повернутися у в.п.

2.      В.п. - стоячи, руки зігнуті в ліктях на рівні грудей. підняти лікті вгору, зафіксуватися на 3 - 4 с., повернутися у в.п.

3.      В.п. - стоячи, ноги нарізно, руки зігнуті в ліктях, руки на плечах. Підняти ліву руку так, щоб вона утворила з плечем кут 90 . Зафіксуватися на 3 - 4 с. Те ж саме зробити правою рукою.

4.      В.п. - стоячи, ноги нарізно, руки зігнуті в ліктях вперед. Розвести руки в сторони, при цьому звести лопатки. Повернутися у в.п.

5.      В.п. - стоячи, ноги нарізно, зігнуті руки в ліктях знаходяться на плечах. Правою і лівою одночасні кругові обертання вперед – назад [5,8].

Вправи при попереково-крижовий радикуліті.

Для страждаючих хронічними захворюваннями поперекового і крижового відділів хребта з метою тренування м'язів тулуба, зміцнення хребта, поліпшення його функцій рекомендують спеціальні вправи. Комплекси 1-3 застосовують як при хронічних, так і при гострих формах захворювань попереково-крижового відділу хребта, комплекс 4 - лише при хронічних формах і після зникнення болів в гострому періоді. Хворим похилого віку, а також страждаючим сильними болями перед виконанням цих комплексів необхідно порадитися з лікарем.

Комплекс 1.

1. В.п. - лежачи на спині, руки уздовж тулуба, ноги витягнуті; не затримуючи дихання, напружувати м'язи живота 10-15 разів. В разі виникнення хворобливих відчуттів вправу можна полегшити, поклавши зігнуті ноги убік. 2. В.п. - лежачи на спині, руки уздовж тулуба, ноги витягнуті. Підвести тулуб на 10 с., потім повернутися у вихідне положення на 5-10 с., (мал. 1). Вправу повторити 10-15 разів.

При хворобливих відчуттях виконання вправи припинити.

3. В.п. - лежачи на спині, небагато зігнути ноги. Праву руку витягнути вперед і покласти кисть на ліве коліно, зігнувши ліву ногу; із зусиллям опертися об коліно правою рукою і затриматися на 10 с. (мал. 2а). Відпочити 10-15 с.

Вправу повторити 10 разів, після чого поміняти позу, поклавши ліву руку на праве коліно, і знову повторити його 10 разів (мал. 2б). Під час відпочинку, лежачи на спині, розслабити м'язи тулуба і кінцівок.

Комплекс 2

1.                В.п. - лежачи на підлозі, зігнути трохи ноги, потім покласти їх направо від тулуба і одночасно обернути голову і верхню частину тулуба вліво; зробити декілька невеликих поворотів. (Мал. 3а). Потім перекласти ноги наліво від тулуба і одночасно обернути голову і верхню частину тулуба направо; також зробити легкі повороти. (Мал. 3б).

Вправу повторити 10 разів.

Якщо вправа дається насилу, то повертати лише ноги, не відриваючи лопаток від підлоги і не повертаючи голови і верхньої частини тулуба в протилежну сторону (мал. 3в).

2. В.п. - стоячи на колінах перед опорою (столик, тумбочка), покласти на неї голову і руки, потім як можна вище підняти спину на декілька секунд (мал. 4а) і прогнути її вниз (мал. 4б). Повторити 10 разів.

3. В.п. таке ж, як у вправі 2, або стоячи рачки. Спину максимально відвести наліво, потім направо (мал. 5). Повторити 5-10 разів. Рухи виконувати повільно. При появі хворобливих відчуттів виконання вправи припинити.

Комплекс 3.

1. В.п. - стоячи перед відкритими дверима, зафіксованими клином, вхопитися руками за її верхній край і, зігнувши коліна, повиснути на прямих руках не менше ніж на 1 хвилину (мал. 6). Відпочити 10 хв. Вправу повторювати 2-3 рази в день.

2. В.п. - повиснувши на прямих руках на щаблині, обережно поперемінно повертати тіло вправо та вліво (мал. 7). Тіло має бути максимальне розслабленим: не слід напружувати шию, плечовий пояс і спину. Тривалість кожної вправи 1-3 хв. Вправу повторювати кілька разів в день.

Комплекс 4

1. В.п. - Сидячи на підлозі, одну ногу витягнути перед собою, а іншу, зігнувши в коліні, відставити убік. Нахилитися вперед до витягнутої ноги, прагнучи дістати стопу руками (мал. 8). Вправу повторити 10 разів, потім поміняти положення ніг і виконати його знову.

2. В.п. - стоячи боком до столу, опертися на нього однією рукою. Ближню до столу ногу поставити вперед, іншу - назад, коліна злегка зігнути. З напругою зігнути поставлену вперед ногу, одночасно відхиляти верхню частину тулуба назад. Потягнути м'язи приблизно 10 разів (мал. 9).

Висновок. Ретельно проаналізувавши спеціальну методичну літературу, що стосується питань вибраної мною теми, можна зробити наступний висновок: Разом з іншими поширеними на сьогодні хворобами опорно-рухового апарату, захворювання радикулітом є одним з актуальних недуг людського суспільства. Як би людина не старалася, але процес старіння незворотний. Разом з нами старіє і наш хребет. З віком, він, як правило, деформується, відбувається повільне руйнування хрящів, міжхребцевих дисків, ослаблення м'язів і в'язок . На жаль, більшість людей самі прискорюють процес старіння, діючи проти сил природи, не дотримуючи її закони. Відомо, що радикуліту провокує не лише природжені і вікові чинники, але і придбані. Деколи, не замислюючись про наслідки, ми легковажно відносимося про збереження своєї спини. Хребет, як жодна інша частина тіла швидко реагує на нашу турботу, тому, як відомо, краще лікування - це профілактика. У профілактиці радикуліту важко переоцінити значення фізичних вправ, які необхідні не лише хворим, але і здоровим людям.

Дані медичної науки та багаторічний досвід доводять, що фізична культура – це могутній засіб зміцнення здоров’я та підвищення опору організму багатьом хворобам. люди, які регулярно займаються фізичною культурою, довше живуть, рідше хворіють, продуктивніше працюють, мають кращій фізичний розвиток, більш активну адаптованість до нових, не завжди сприятливих умов існування [4].

Література

1. Антонов И.П., Шанько Г.Г. Поясничные боли. – 2-е узд., перераб. и доп. – Мн: Беларусь, 1989. – 143.6 с ил.

2. Астахов С.Н. Радикулиты, их лечение и предупреждение /Медгиз, Ленинград. 1959. – 64 с.

3. Жарков П.Л., Жарков А.П., Бубновский С.М. "Поясничные" боли. Диагностика, причины, лечение./ М.: Юниартпринт. 2001.

4. Макущенко І.В., Пристинский В.М., Демінська Л.О., Пристинська Т.М. Інноваційні технології оздоровчо-рекреаційної фізичної культури у діяльності центрів «Спорт для всіх»: навч.-метод. посіб./І.В Макущенко, В.М. Пристинський, Л.О. Демінська, Т.М. Пристинська. – Донецьк – Слов’янськ: ДДІЗФВС; СГПУ, 2008. – 82 с., с іл..

5. Профилактика радикулита. Центр Н.И.С., санаторного просвещения. Мин. здр. охр. СССР. Москва – 1774. – 32 с.

6. Чабаненко С.Н. Массаж при радикулитах. – М.: Вече. 2004. – 176 с.

7. Шмидт И. Р. Остеохондроз позвоночника: этиология и профилактика. - Новосибирск: Наука, Сибирская издательская фирма, 1992.

8. Юмашев Г.С., Епифанов В.А. Что надо знать о радикулите. - Москва, 1973. – 16 с.

Страницы: 1, 2