Прикладна професійна фізична підготовка студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв у ЛНУ ім. І. Франка
Актуальність теми. Корінна перебудова освіти, обумовлена соціально-економічним розвитком країни, нездійсненна без рішення проблем, пов'язаних з фізичним вихованням молодого покоління. Адже у 30-35% студентів ЛНУ ім. І. Франка - відмічається ослаблене фізичне здоров'я, що супроводжується частими пропусками занять. Це негативно позначається на ефективності навчального процесу і подальшій творчій діяльності.
Навчально-професійна діяльність студентів ЛНУ ім. І. Франка, яка базується на ранній спеціалізації, обумовлює необхідність диференційованого підходу до розробки засобів і методів прикладної професійної фізичної підготовки ( ППФП), які повинні забезпечувати не лише гармонійний загальний фізичний розвиток, але і компенсувати несприятливий вплив чинників професійної діяльності, сприяти підвищенню технічної і творчої майстерності майбутніх професіоналів.
Потрібне ґрунтовне вивчення проблеми порушень здоров`я , а також, якщо це можливо, запобігання порушенню опорно-рухового апарату (ОРА) і водночас сбою ритму дихання та дисфункціям у роботі серцево-судинної системи. Усе це можливо досягнути лише, при врахуванні важливості ролі ППФП в корекції порушень здоров`я, у студентів різних музичних спеціалізацій та бібліотечного відділу.
Серед актуальних проблем ППФП - значне місце займає така специфічна проблема, як розвиток основних фізичних (рухових) якостей, адже дисфункції і захворювання ОРА посідають одне з чільних місць. До них належать ті, які пов'язані із стереотипними рухами, вимушеною позою, м'язовим напруженням, обмеженою тривалою одноманітністю рухів рук. Разом з цим донині немає практичних розробок з корекції вказаних порушень засобами ППФП.
Важливу роль тут відіграють не тільки шляхи їх розвитку і вдосконалення, але і засоби їх контролю, особливо педагогічного.
А, також відсутні дослідження, де міститься методичний матеріал, що зважає на специфіку ППФП студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв, не розроблені методичні підходи і технології корекції порушень постави у процесі ППФП вищого навчального закладу, не висвітлені його організаційно-методичні аспекти, немає відповідних навчальних програм.
Таким чином, недостатність розробки методологічного підґрунтя ППФП студентів з урахуванням професійно-залежних порушень зоров`я, свідчить про актуальність вивчення даної проблеми.
Тому, необхідно роз'яснювати особам, що займаються фізичними вправами і спортом та їх батькам, що ці заняття не їх особиста справа, а громадянський, якщо хочете національний борг.
Мета дослідження: виокремити різні підходи у проведенні занять для студентів факультету культури і мистецтв на прикладі бібліотечного і музичного відділів.
Завдання:
1. Визначити значення медичного огляду у Львівському університеті;
2. Проаналізувати відмінність проведення занять спортом у студентів різних напрямів;
3. Визначити оптимальні вправи для студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв;
4. Показати ефективність розроблених підходів у підвищенні рівня функціонального стану організму, розвитку значущих фізичних якостей для корекції порушень здоров`я студентів різних напрямів факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. І. Франка
Результати дослідження.
Медичний огляд у Львівському університеті
Особливе місце при проведенні педагогічного контролю у Львівському національному університеті імені Івана Франка, займає медичне забезпечення - одна з вирішальних умов раціонального використання засобів фізичної культури і спорту, високої ефективності проведення навчально-тренувальних занять.
Медичне забезпечення сприяє реалізації принципу оздоровчої спрямованості системи фізичного виховання і здійснюється у вигляді лікарського контролю [7,63].
Мета лікарського контролю є всебічне сприяння ефективності процесу фізичного виховання, правильному використанню засобів фізичної культури. Він покликаний виключити всі умови, при яких можуть з'являтися негативні впливи від занять фізичними вправами і спортом на організм що займаються.
Лікарський контроль є обов'язковою умовою попередження травматизму, збереження здоров'я людини, довголіття, творчої активності і здійснюється відповідно до "Положення про лікарський контроль у відповідності до ППФП у ЛНУ ім. І. Франка ".
Основні завдання лікарського контролю:
1. визначення стану здоров'я студентів і вирішення питань допуску їх до занять у різних формах і групах;
2. здійснення лікарського контролю на заняттях з фізичного виховання і спортом;
3. діагностика функціонального стану;
4. оцінка фізичного розвитку та виявлення захворювань і травм;
5. медичне забезпечення змагань;
6. агітація і пропаганда фізичної культури серед населення.
Основні форми лікарського контролю.
Лікарський контроль проводиться в наступних формах:
1. регулярні лікарські обстеження і контроль осіб, які займаються фізичними вправами і спортом;
2. лікарсько-педагогічні спостереження під час занять і змагань;
3. санітарно-гігієнічний контроль за місцями та умовами проведення занять;
4. медико-санітарне забезпечення масових оздоровчих і спортивних заходів (у спортивних таборах і на навчально-тренувальних зборах);
5. профілактика спортивного травматизму та захворювань;
6. санітарно-просвітницька робота та пропаганда фізичної культури, спорту, здорового способу життя.
Для студентів медичне обстеження проводять перед початком навчального року один раз на рік. [9,65].
Встановлений багаторічною практикою лікарський контроль розподяє студентів на групи:
7. основну (без відхилень у стані здоров'я);
8. підготовчу (без відхилень, але з недостатнім фізичним розвитком і підготовленістю);
9. спеціальну (мають відхилення у стані здоров'я і потребують обмеження фізичних навантажень)
Це дозволяє правильно дозувати фізичні навантаження у відповідності до професійної відмінності студентів в процесі занять з фізичного виховання.
Заняття фізичними вправами повинні проводитися під контролем лікаря, але перш за все під контролем тренера-викладача з фізичного виховання. Лікарсько-педагогічні спостереження безпосередньо в процесі навчально-тренувальних занять дозволяють з'ясувати умови і методику занять, підготовленість студентів, виконання ними гігієнічних правил, визначити недоліки в організації навчальних занять, дозволяють забезпечити всебічний фізичний розвиток студентів.
У процесі занять фізичними вправами, участі у спортивних та фізкультурно-оздоровчих заходах рекомендується викладачам-тренерам, інструкторам по спорту і самим студентам періодично оцінювати рівень свого фізичного розвитку і фізичної (функціональної) підготовленості.
Оцінка фізичного розвитку проводиться за допомогою антропометричних вимірювань, а також методом розпитування і зовнішнього огляду [6,82]. Антропометричні вимірювання дають можливість визначити рівень і особливості фізичного розвитку, ступінь відповідності статтю і віком. Метод зовнішнього огляду дозволяє при оцінці фізичного розвитку вивчити особливості статури та стану опорно-рухового апарату, оцінити особливості постави (положення плечей, лопаток, форму спини та хребта, грудної клітини), визначити рухливість в суглобах, оцінити розвиток мускулатури рук і ніг [5,64]. Звичайно, що основною вимогою є врахування професійної відмінностi студентів згідно їх профілюючих напрямів.
Відмінність проведення занять спортом у студентів різних напрямів
Проведені дослідження показали, що на початковому етапі навчання у вищому навчальному закладі у значної більшості студентів-бібліотекарів, а також і переважної більшості студентів музичних спеціальностей в ЛНУ ім. І. Франка (89,6%) спостерігалися порушення постави (у 29,8% - в сагітальній площині, у 55,7% виявлено асиметричну поставу і у 4,1% - сколіози 2-го ступеня, установлені фахівцями студентської поліклініки). Згідно з результатами анкетного опитування викладачів і студентів установлено, що тривалість перебування за сидячому положенні,на добу в різні періоди складала від 5-6 до 9-10 годин. При цьому лише 12% опитаних підкреслили, що використовують фізичні вправи (в основному - ходу) не більше однієї години на добу. У достудентський період лише 5,/% студентів відвідували тренажерні зали, - басейни,5% - здійснювали нерегулярні пробіжки. Виявлено, що 5|% студентів, у яких виконавська поза сидячи, відчувають ознаки застійних явищ у нижніх кінцівках. Проте на питання анкети про вибір відпочинку після репетиційних занять більше 3% студентів відзначили, що вважають за краще відпочивати лежачи,7% поєднують пасивний відпочинок з активним і лише 6% - відпочивають активно [8,100].
Такий аналіз свідчить про те, що професійні заняття на музичних інструментах вже у молодому віці потребують корекції фізичного стану, а також використання засобів профілактики і корекції порушень ОРА. Вивчені фізичний розвиток і фізична підготовленість студентів-музикантів. Виявилось, що за рівнем фізичного розвитку (індекс, К|ЄГЛЄ, екскурсія грудної клітини, ЖЄЛ) вони значною мірою відстають від студентів технічних вузів. [6,84]. Результати оцінки фізичної підготовленості (функціональна проба з 20-ма присіданнями, кистьова динамометрія, піднімання тулуба до положення сидячи, згинання рук в упорі лежачи, нахил з положення стоячи) були значно нижчі за мінімальний рівень передбачений державними тестами і нормаггавами фізичної підготовленості для студентів вищих навчальних закладів України.
Вивчені показники плечового індексу і "Трикутника" лопаток, що характеризують стан постави в сагітальній і фронтальній площинах. Оскільки загальноприйнятий розподіл індексу на 2-і градації (до 89,9% визначає сутулість, від 90 до 100% - нормальну поставу) не дозволяє виявити проміжні форми кіфотичної постави, лами-була розроблена шкала градації вираженості цієї постави. Обстежувані студента умовно розподілялися на 4 групи: сильну середньо/слабковиражена сутулість і нормальна постава, з параметрами індексу відповідно - <80%; 80-84,9%; 85-89,9%; >90% [8, 99].
Страницы: 1, 2, 3, 4
