4.2 Шкала депресивності Бехтєрєва

В нашій роботі оцінку рівня депресії м проводимо з використанням шкали депресії, розроблену і адаптовану в відділенні наркології НІІ ім. Бехтєрєва Балашовой. Опитувальник розробдений для диференційної діагностики при групових дослідженнях. Він складається з 21 запитання, і вимірює низький, середній і високий рівень стану депресивності. (Додаток Г. 2)

4.3 Анкета

Також в нашому дослідженні була застосована складена нами анкета. Вона містить 14 запитань які стосуються ставлення до пологів,важливості підтримки під час пологів і т. і. Слід відмітити що в анкеті жінки які народжували самі,відповідають лише на 10 запитань і оминають 4 які приготовані для жінок які народжували з близькою людиною.

4.4 Малюнок сім’ї

В кінці досліджування ми просили наших досліджуваних намалювати свою сім”ю,тобто використовувули проективний малюнковий тест „Малюнок сім”ї ”. Інтерпритуючи результати отримані згідно цієї методики, ми враховували такі ознаки: наявність усіх членів сім”ї; виражене домінування на малюнку одного з членів сі”ї; відповідність віку намальованої новонародженої дитини; наявність дистанції на малюнку між чоловіком і дружиною.

5. Опис проведеного дослідження

5.1 Опис вибірки

В нашому дослідженні ми опитували дві групи досліджуваних. Она група жінок які народжували в звичайних пологах без присутності близької їм людин, а інша група жінок які народжували у сімейних пологах. Дослідження проводилося в індивідуальний спосіб і в обох групах було опитано по 14 породіль.

Представниками обох груп досліджуваних були жінки які народжували у пологовому будинку по вулиці Дж. Вашингтона 6. В середньому вік досліджуваних по обох групах становить 25 років від 19 до 36 роки.

5.2 Опис проведення дослідження

Так як породіллі після пологів ще деякий час перебувають у пологовому будинку, з дозволу головного лікаря ми проводили там дослідження. Наше дослідження носило індивідуальний характер. В кожній групі досліджуваних було опитано по 14 породіль.

5.3 Методи опрацювання отриманих результатів

При опрацюванні результатів ми обрахували процентні співвідношення показників по кожній групі, середні показники по деяких факторах, які будуть наведені в додатках. Нами також було зроблено статистичну обробку результатів і проведено кореляційний і порівняльний аналіз отриманих результатів дослідження. Кореляційний аналіз ми проводили між результатами двох груп, а також в середині кожної групи.

6. Аналіз результатів дослідження

Описувати результати проведеного дослідження розпочнемо з опису результатів які ми отримали в контрольній групі досліджуваних,тобто жінок які нарожували без присутності і підтримки близької людини.

Рис. 1 Рівень ситуативної тривожності у жінок

які народжували у звичних пологах

Згідно отриманих тезультатів дослідження, високого рівня ситуативної тривожності у досліджуваних не виявлено. У 56% породіль було виявлено середній рівень тривожності, у 43% низький рівень тривожності і 7% досліджуваних властивий дуже низький рівень тривожності. Тривожність як риса особистості в високому ступені також не була простежена в нашим досліджуваних. Середній рівень тривожності притаманний 36%,а низький 64% породіль.

Рис. 2 Показники тривожності породіль які пережили звичні пологи

Досліджуючи рівень дересивності у породіль ми отримали такі дані. Високий рівень дересивності притаманний 14% досліджуваних, середній рівень 22% і низький рівень 64%породіль які народжували самі.

Рис. 3 Рівні стану депресивності

У нашому дослідженні породіллі мали нагоду висловитися про роль підтримки під час пологів. Думки опитуваних розділилися за таким співвідношенням:з думкою про те що підтримка під час пологів необхідна погодилися 14%; 57% досліджуваних з контрольної групи вважають ,що підтримка потрібна не завжди; з тим що воно зайва пологодилися 29% досліджуваних.

Рис. 4 Необхідність підтримки у пологах для жінок

які народжували у звичних пологах

Проводячи кількісний аналіз результатів отриманих при проведенні проективної методики „Малюнок сім’ї” вимальовується така картина. 71% жінок які народжували без підтримки і допомоги на пологах близької людини малювали усіх членів сім’ї на деякі відстані один від одного, а 29% жінок цієї вибірки малювали усіх членів сім’ї близько один коло одного. Цікаво відмітити що 43% жінок даної вибірки намалювали своїх новонароджених малят як дітей старшого віку ніж немовлячого. Підписували свою сім’ю на малюнку 7% досліджуваних.

Таблиця 1 Резульати проективної методики „Малюнок сім’ї”

по двом групам досліджуваних

Пологи для 14% досліджуваних є важка творча робота, 50% вважають що це природній фізіологічний процес, 36% пологи сприймають як вершину відчуття материнства.

Рис. 5 Визначення пологам

57% жінок які народжували в сімейних пологах пройшли попередньо підготовку, а 43% такої підготовки не проходили. 57% досліджуваних даної вибірки зробили самі вибір про такий спосіб народження дитинки, 7% за порадою друзів, 36% вирішили це питання спільно з близькою людиною. Кількість жінок з даної вибірки,які вирішили в такиий спосіб народити своє дитятко відразу як довідалися про те що чекають дитинку становить 64%, 29% прийняли таке рішення відразу після того як довідалися про такий спосіб народження дитинки, 7% після довгих обмірковувань

Рис. 6 Рівні ситуативної тривожності

У жінок з вибірки які народжували у сімейних пологах високого рівня ситуативної тривожності також не виявлено(Рис. 6). Середній рівень ситуативної тривожності властивий 14% досліджуваних, низький рівень ситуативної тривожності простежується у 57% породіль даної вибірки і дуже низьеий рівень характерний для 29% жінок які народжували з близькою людиною. Високий рівень тривожності як стійка риса особистості не був виявлений у досліджуваних доної вибірки (Рис. 7). У 29% породіль простежується середній рівень тривожності, а низький рівень тривожності був виявлений у 71% досліжуваних даної вибірки.

Рис. 7 Процентне співвідношення показників рівня тривожності

Досліджуючи депресивність у жінок які народжували у сімейних пологах високого показника депресивності не було виявлено (рис. 8). Середній показник депресивності був продіагностований у 7% досліджуваних, а у 93% породіль з даної вибірки простежуєтся низький рівень депресивності.

Рис. 8 Показники стану депресивності

Висловлюючись про важливість підтримки під час пологів, досліджувані даної вибірки розділились в своїх поглядах у такому співвідношенні: 91% породіль вважають що підтримка під час пологів є необхідною; 7% вважають що не завжди; жодна з породіль доної групи не висловилась про те що підтримка під час пологів є не потрібна.

Рис. 9 Важливість підтримки у пологах для жінок

які народжували у сімейних пологах

Для 14% досліджуваних доної вибірки пологи є природнім фізіологічним процесом, для 36% природній фізіологічний процес і для 50% вершина відчуття материнства. (Рис. 10)

Рис. 10 Пологи для породіль які народжували у сімейних пологах

В результаті проведення кількісного аналізу проективного тесту „Малюнок сім’ї” було виявлено що 36% породіль малюють усіх членів сім’ї на деякій відстані один від одного, у 64% малюнках породіль усі члени сім’ї промальовані на маленькій відстані один від одного і подекуди тримаються за руки. Малюнки на яких новонароджене малятко є старшого віку становлять 7% від усіх малюнків. Кількість малюнків на яких породіллі підписали свою сім’ю становить 43%. (Табл. 1)

Таблиця 2

Кореляційний аналіз показників,

отриманих при дослідженні жінок, що народжували у звичних пологах

При проведенні кореляційного аналізу між показниками у першій групі досліджуваних, тобто жінок які народжували у звичних пологах, ми враховували такі показники: вік досліджуваних; рівень тривожності; рівень ситуативної тривожності; рівень депресивності; рівень потреби у підтримці під час пологів; які по рахунку це пологи. Ми отримали такі результати. (табл. 2)

Усі кореляційні зв’язки що утворюють дані показники є прямими. Такий показник як вік корелює з показником який оцінює важливість мати підтримку на пологах і становить р= 0. 64. В свою чергу було виявлено,що цей показник корелює з тим які по рахунку є ці пологи і становить р= 0. 65. В результаті проведення кореляційного аналізу було виявлено що тривожність корелює з рівнем ситуативної тривожності р= 0. 67 і з депресивністю р= 0,62.

Таблиця 3

Кореляційний аналіз показників,

отриманих при дослідженні жінок які народжували у сімейних пологах

Дані представлені в табл. 4, показують кореляцію між факторами у групі досліджуваних які народжували у сімейних пологах.

З цього видно що між фактором віку і фактором тривожності існує обернена кореляція р= -0. 71. Також фактор віку корелює з фактором, який відповідає за кількість перенесених пологів і становить р= 0. 54. Показник тривожності прямо корелює з показником ситуативної тривожності р= 0. 67. Фактор тривожності обернено корелює з кількістю перенесених пологів р= -0. 69 і з фактором підготовки до пологів р= -0. 62. Між показниками ситуативної тривожності виявлено прямий кореляційний зв’язок з показником депресивності р= 0. 64 і обернений кореляційний зв’язок з кількістю перенесених пологів р= -0. 56, і з фактором підготовки до сімейних пологів р= -0. 58. Більше кореляційних зв’язків між факторами в даній групі досліджуваних не виявлено.

Після проведення кореляційного аналізу між показниками двох груп досліджуваних ми отримали такі дані. Між фактором тривожності і фактором віку існує обернений зв’язок р= -0. 65. Фактор ситуативної тривожності обернено корелює з фактором група р= -0. 41 і має прямий кореляційний зв’язок з фактором тривожності р= 0. 70. Показник депресивності обернено корелює з показником, який вказує на приналежність до певної групи і становить р= -0. 55, прямо корелює з показником тривожності р= 0. 57 і з показником ситуативної тривожності р= 0. 62. Фактор який вказує на рівень важливості мати підтримку під час пологів обернено корелює з показниками тривожності і ситуативної тривожності р= -0. 40, а також з показником депресивності р= -0. 41 і утворює прямі кореляційні зв’язки з показником віку р= 0. 50 ,і фактором групи р= 0. 74.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7