Заняття є основною формою організованого систематичного навчання дошкільників фізичних вправ. Основна мета занять – зміцнювати здоров"я дітей, загартовувати їх організм, формувати навички виконання життєво необхідних рухів ( ходьби, бігу, стрибків, метання та ін.), виконувати позитивні моральні та вольові риси характеру, розвивати фізичні якості та інтерес до доступних дошкільникам видів рухової діяльності. Усі ці завдання взаємопов’язані і розв’язуються комплексно. Наприклад, під час заняття діти ( старша група ) метають м’ячі в ціль, стрибають у довжину з місця та беруть участь у грі "Гуси – лебеді". В цьому разі в них удосконалюються рухові навички метання в ціль і стрибків у довжину з місця, а також розвиваються м’язи ніг та рук. Участь у грі впливає на розвиток фізичних якостей: швидкості, спритності, а також сприяє вихованню вольових рис характеру: дисциплінованості, сміливості тощо.
Заняття з фізичної культури в усіх вікових групах проводяться 2 на тиждень. До змісту занять з фізичної культури входять гімнастичні вправи ( основні та загально розвиваючі ) і різноманітні рухливі ігри. Це відповідає інтересам дошкільників і дає змогу побудувати заняття відповідно до вимог фізіології та гігієни, всебічно й послідовно впливати на всі функції їхнього організму.
У всіх вікових групах заняття складається з чотирьох органічно пов’язаних частин: вступної, підготовчої, основної та заключної.
Вступна частина – основне її завдання – це організація дошкільників, мобілізація їхньої уваги на виконання наступних загально розвиваючих вправ. Чітка організація дошкільнят на початку заняття – неодмінні умова якісного його проведення.
Підготовча частина – мета її – підготувати організм дітей до більш напруженої роботи. Загально розвиваючі вправи, які пропонуються при цьому, покликані збільшити фізичне навантаження поступовим залученням до роботи основних груп м’язів.
Основна частина. У цій частині заняття вивчаються різні основні рухи ( ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння та ін. ) і вдосконалюються навички їх виконання. Значне місце тут також приділяється рухливим іграм.
Заключна частина – завдання її - забезпечити поступовий перехід дітей від стану збудження, викликаного вправами та іграми в основній частині, до відносно спокійного стану.
3.4 Формування правильної постави та профілактика плоскостопості
Формування правильної постави – важливий аспект зміцнення здоров’я та гармонійного розвитку дитини.
Постава – звичне, невимушене положення тіла людини під час стояння, сидіння і в русі. При добрій поставі тіла м’язи, які удержують хребет у правильному положення, помірно напружені, голова й тулуб тримаються рівно, плечі на одному рівні й трохи відхилені назад, спина пряма, живіт підтягнутий, ноги в колінних суглобах прямі.
Профілактика запобігання порушення постави в дошкільному закладі має проводитися в двох напрямках – створення необхідних гігієнічних умов ( систематичне провітрювання приміщення, оптимальне освітлення, зручні меблі, що відповідають зросту дітей, суворе дотримання режиму дня тощо ) і проведення цілеспрямованої виховної роботи, яка в цьому разі є вирішальним фактором. Проведення на високому методичному рівні занять з фізичної культури, ранкової гімнастики, рухливих ігор, прогулянок, під час яких дошкільнята активно рухаються, фізкультурних хвилинок і коригуючої гімнастики після сну дає змогу успішно розв’язати ці питання.
Протягом усього дошкільного віку дітей треба вчити правильно сидіти на стільці і за столом, стояти й ходити, додержуючи хорошої постави, спати в належній позі, тощо.
Навчаючи дошкільнят правильно сидіти за столом, перед ними ставлять такі вимоги : голову тримати вертикально або трохи нахиленою вперед, плечі – симетрично в горизонтальній площині і паралельно краю стола; лікті вільно розміщуються на столі, тулуб вертикальний, ноги в тазостегнових і колінних суглобах під прямим кутом, стопи повністю спираються на підлогу. Спина повинна торкатися спинки стільця. Відстань від поверхні стола до очей не менш як 30 – 35 см. Така поза дає можливість розвантажити хребет, не викривляючи його.
Під час їди та занять не можна допускати, щоб діти, сидячи за столом, спиралися на нього грудьми, звішували один лікоть униз, повертали тулуб до краю стола, підгортали під себе одну або обидві нього, опускали голову на одне плече.
Штучне або природне освітлення завжди повинно падати на робоче місце зліва від дитини.
Запобігаючи порушенням постави, слід стежити також за позою дитини під час сну. М’яка постіль, висока подушка, звичка спати на одному й тому самому боці можуть призвести до бокового викривлення хребта, а звичка спати калачиком – до утворення круглої спини.
На формування постави великий вплив має статико - динамічна функція стопи. Навіть невелика зміна її форми може стати причиною деформації, порушення правильного положення таза, хребта і, як наслідок , - патологічних дефектів постави.
Плоска стопа характеризується опусканням її поздовжнього або поперечного склепіння. При значній деформації вся стопа торкається опорної поверхні.
Для профілактики і корекції плоскостопості використовують різні вправи: згинання стоп, повороти носків усередину і розведення п’ят, ходьба на носках та по гімнастичній палиці ( мотузці, покладеній на підлозі); ходьба на внутрішній і зовнішній сторонах стопи, присідання на носках та різноманітні стрибки; піднімання на носки; прокочування м’яча стопою, захоплювання пальцями ніг предметів ( кубиків, паличок тощо) на підлозі та ін.
Дітям, в яких є схильність до плоскостопості ( сплощена стопа, слабкий зв"язково – м’язовий апарат), рекомендується носити супінатори – ортопедичні пластинки з м’якого матеріалу.
На заняттях з фізичної культури та під час ранкової гімнастики діти повинні бути в тапочках з м’якою підошвою або босоніж. За такої умови під час лазіння по гімнастичній стінці, ходьбі по мотузці краще зміцнюватимуться зв’язки та м’язи опорно – рухового апарату і збільшується екскавація стопи.
Протягом усього року в усіх вікових групах слід проводити обливання ніг прохолодною водою і розтирання стоп рушником. Така процедура дуже корисна не тільки для загартовування всього організму, а й для правильного формування склепіння стопи дитини. Вона підвищує кровообіг і сприяє поліпшенню кровопостачання та іннервації стопи.
Добре, коли дитина в дитячому садку всебічно розвивається – фізично та психологічно – і батьки задоволені і для дітей корисно.
Але чомусь частіше можна спостерігати домашні завдання дошкільникам, особливо старших груп, лише у вигляді учбових занять. Чому наприклад не проводяться семінарські заняття з батьками щодо виконання фізичних вправ з малюками, які наприклад вправи можна включити в ранкову гімнастику, які вправи для дітей з фізичними відхиленнями ( порушення осанки, плоскостопість тощо ).
Наприклад, формування правильної постави та профілактика плоскостопості в дошкільнят може успішно здійснюватися тільки за умови єдності вимог дитячого садка і сім’ї.
Та часто і самі вихователі більше уваги звертають на розумовий розвиток дітей, ніж на фізичний.
Правильна організація життя дітей в дошкільному закладі та в сім’ї, додержання основних гігієнічних вимог ( режим дня, харчування, сон, правильний підбір меблів та інше ) , відповідна методика проведення фізичних вправ – все це сприятиме формуванню правильної постави в дітей дошкільного віку.
Важлива умова правильного виховання – єдність вимог дитячого садка та сім’ї. Вихователі, медичні працівники допомагають батькам в організації режиму дитини в сім’ї, розвитку рухів, загартуванні тощо.
Виходячи з вищесказаного, покладаючись на досвід вчених та передових педагогів, можна сказати слідуюче : фізичний розвиток дітей молодшого віку – це та ланка у великому ланцюгу навчання виховання та розвитку, яку не можна "викувати" аби як.
"Важливе" та "неважливе" - тут таких виразів немає та і не повинно бути, тому що упустивши щось одне, не буде слідую чого. Звісно, перш за все потрібно досконало знати дитячу анатомію та фізіологію, зміни в організмі при різних хронічних захворюваннях, тощо, керуючись принципом " не нашкодь ", майже як у лікарів, адже праця педагогів – це теж праця з людьми, нашим підростаючим поколінням.
Саме від такої праці залежить здоров’я наших дітей, здоров’я покоління, нації...
Фізичне виховання повинно бути дійсно всебічним – це розвиваючі вправи, коригуючі, загартовування, і якщо дитина за станом здоров’я не може виконувати ті чи інші рухи або процедури, вона не повинна сидіти осторонь як це часто буває по наших дитячих садках , задача педагога знайти підхід до кожної дитини.
Провівши дане дослідження я досяг основних завдань, що стояли переді мною:
1. Головне у фізичному вихованні дошкільників – це охорона
життя, зміцнення здоров" і всебічний фізичний розвиток дітей.
Його розв’язанню сприяє створення відповідних умов ( раціонального режиму, харчування та ін.), урізноманітнення організаційних фори фізичного виховання, підвищення рухової активності протягом дня та ін.
2. Питання висвітлення взаємозв’язку фізичного виховання з
формуванням позитивних моральних і вольових рис характеру дитини.
Під час ігор, виконання різних вправ дитина виявляє ініціативу,
вчиться бути наполегливою в досягненні мети.
3.Формування правильної постави та профілактика
плоскостопості одне з основних завдань фізичного виховання дошкільнят.
Правильна постава важлива не тільки з естетичного погляду, а ще тому, що створює сприятливі умови для роботи серцево – судинної, дихальної та травної систем, благотворно впливає на самопочуття дитини.
Фізичне виховання дітей дошкільного віку буде ефективним за умови, що воно є органічною частиною всього виховного процесу дитячого садка, предметом спільного піклування дошкільних працівників, членів сім’ї, коли кожний вихователь повністю і творчо виконує вимоги програми.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Е.С.Вільчковський "Заняття з фізичної культури в дитячому садку", Київ, "Радянська школа", 1974
2. Е.С.Вільчковський "Методика фізичного виховання у дитячому садку" , Київ "Радянська школа", 1979
3. В.В.Гориневский, "Физическое образование. Пособие для воспитателей, преподавателей учебных заведений и лиц, занимающихся физическим образованием". Спб., 1913.
4. Т.І.Дмитренко "Теорія і методика фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку" , К., "Вища школа " , 1973
5. Т.І.Дмитренко "Спортивні вправи і розваги для дітей дошкільного віку", К., "Вища школа " , 1976
6. О.B.Жеребцов. "Физкультура и труд". Москва.1986.
7. М.В. Зімкін " Фізіологічна характеристика сили, швидкості, витривалості", ФиС, 1956.
8. "Інструктивно – методичні рекомендації щодо організації фізкультурно – оздоровчої роботи в навчально – виховних закладах України", Міністерство освіти України, 2006р
9. А.В.Кенеман , Д.В.Хухлаєва "Теорія и методика физического воспитания детей дошкольного возраста", М., "Просвещение", 1972
10. С.Я. Лайзане ""Физическая культура для малышей", М., "Просвещение", 1978
11. Ю.Ф.Луури "Физическое воспитание детей дошкольного возраста" , М., "Просвещкние", 1991
12. А.Н.Крестовников, " Очерки по физиологии физических упражнений", ФиС, 1952
13. Лехтман – Абрамович Р.Я. и Фрадкина Ф.И. "Этапы развития игры детей и действий с предметами в раннем детстве", Медгиз, 1049 .
14. Л.П.Матвеев "Теорія фізичного виховання", ФиС, 1959
15. Т.И.Осокина "Физическая культура в детском саду" , М., "Просвещение", 1978
16. И. П. Павлов "Двадцатилетний опыт обьективного изучения высшей нервной деятельности. Изд. 7.М., Медгиз, 1907.
17. А.Е. Покровский "Детские игры и гимнастика в отношении здоров"я и воспитания младенца" , 1893 .
18. И.Н.Саркизов – Серазини "Путь к здоровью, силе и долгой жизни", ФиС, 1957
19. Фигурин Н.Л. и Денисова М.П. "Этапы развития ребенка от рождения до одного года. Сб. "Вопросы генетической рефлексологии". 1929.
20. Чиж Ю.А. „Фізична культура – джерело здоров"я", Київ, „Здоров"я" 1977.
21. М.К.Шейко "Рухливі ігри дошкільників", 3 – те вид. К., "Радянська школа", 1972
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
