ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ЗОРОВІ ПАТОЛОГІЇ
1.1 Короткозорість, міопія
1.2 Далекозорість, гіперметропія
1.3 Астигматизм
1.4 Пресбіопія
1.5 Катаракта
1.6 Кератоконус
РОЗДІЛ 2 ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ
2.1 Особливості фізичного виховання дітей з вадами зору
2.2 Використання комплексної диференційованої профілактичної програми
2.3 Проведення коригувальних занять
2.4 Особливості та значення занять з ЛФК в роботі зі слабозорими дітьми молодшого шкільного віку в умовах спеціалізованої школи
2.5 Організаційно-методичні основи проведення занять плавання із слабозорими дітьми
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА
Актуальність: З кожним роком збільшується кількість дітей з різними вадами. Тому проблема полягає в тому, що за допомогою різних фізичних вправ допомогти дитині не відчувати себе слабкою та безпорадною серед інших дітей. За останні роки в нашій країні спостерігається тенденція до зростання кількості дітей з патологією зору. Належний рівень забезпечення оптимальних специфічних умов навчання і виховання дитини з порушенням зору, її подальшої соціально-трудової реабілітації та інтеграції в суспільство є важливим завданням системи освіти і вважаються критеріями оцінки його цивілізованості й гуманності.
Розвиток дитини з вадами зору в умовах перебування її у спеціалізованому навчальному закладі набуває певної своєрідності. У закладі інтернатного типу дитина більш обмежена в руховій активності в порівнянні зі своїми однолітками, які навчаються в масовій школі.
За останні роки поглибилась зацікавленість щодо фізичного виховання дітей з різними особливими вадами, створюється програмно-методичне забезпечення занять з фізичної культури, виконаний ряд фундаментальних і практично-орієнтованих досліджень, спрямованих на покращення фізичного стану .
Метою дослідження: є особливості використання системи фізичних вправ для занять з дітьми, що мають зорові патології.
Об`єкт дослідження: навчально-виховний процес фізичної культури для дітей з вадами зору.
Суб`єкт дослідження: діти, які мають зорові патології.
Завдання дослідження:
1. Дати характеристику основних зорових патологій.
2. Розглянути особливості проведення занять з дітьми-інвалідами.
3. Вивчити особливості корекційних занять з дітьми дошкільного віку, що зорові патології.
Методи дослідження:
1. Аналіз наукової і науково-методичної літератури.
2. Аналіз педагогічного досвіду.
Наукова новизна: узагальнені сучасні наукові дані про деякі шляхи підвищення ефективної корекції особливих вад дитини при застосуванні різних вправ.
Практична значимість: в процесі фізичного виховання розроблено досить багато різних вправ для занять з фізичного виховання з дітьми, що мають зорові вади.
Короткозорість – це варіант сильної оптичної системи ока. При цьому промінь світла який потрапляє в око після приломлення через живі лінзи ока (рогівку та кришталик) збираються перед сітківкою. Це обумовлено двома причинами – або лінзи ока занадто сильні, або розмір ока занадто великий. Можливо ї поєднання двох причин.
Для того, щоб сфокусуватись на об’єкт який необхідно роздивитися та чітко його побачити, необхідно послабити оптичну силу ока, що можна зробити за допомогою додатково розміщених перед оком розсіюючих лінз або змінити (послабити) преломлюючі сили самої рогівки.
Короткозорість може бути вродженою, рано набутою (у дошкільному віці), набутою у шкільному віці та пізньо набутою (у дорослому стані).
У механізмі розвитку короткозорості приймають участь три ланки: зорова робота на близькій відстані, спадкові схильності, слабка зовнішня оболонка ока, склера, внутрішній тиск ока.
В кожному конкретному випадку домінує якийсь з факторів і завдання спеціаліста полягає у тому, щоб визначити це і спрямувати свої зусилля на усунення (або корекцію) саме цього фактору.
Безумовно, зорові навантаження відіграють важливу роль у розвитку короткозорості. Для роботи на короткій відстані око повинне збільшити свою оптичну силу, що виконується завдяки, так званого, акомодаційного апарата. Якщо м’язи акомодаційного апарату ослаблені, що зазвичай спостерігається у дітей, то робота на короткій відстані стає для них неможливою. В таких випадках організм змушений прилаштовувати свою оптичну систему, що досягається збільшенням розмірів ока і, відповідно, збільшенням короткозорості.
Саме тому розвиток м’язових резервів ока та правильна гігієна зорових навантажень являються дуже важливим моментом профілактики та стабілізації короткозорості у дітей.
Для розвитку м’язових резервів ока до нещодавнього часу використовували апаратні методи – міостимуляція, магнітотерапія, електрофорез, лазерстимуляцію. Нажаль, ці методи довали досить короткотривалий ефект і короткозорість прогресувала.
Сьогодні, завдяки появі рефракційної терапії (лінзи нічного застосування), стало можливим більш ефективно проводити розвиток акомодаційного апарату, досягаючи стабілізації короткозорості.
Важливу роль у процесі прогресування короткозорості відіграють біохімічні властивості зовнішньої оболонки ока – склери. Порушення процесів обміну та кровообігу призводять до дистрофічних та структурних змін у склері. Тому для короткозорих людей важлива фізична та рухова активність, корисні заняття плаванням, тенісом. Слід знешкодити очаги хронічної інфекції. В раціон харчування внести продукти, що містять кальцій, вітаміни К, С, Е та А.
Сьогодні короткозорість можна корегувати окулярами, м’якими контактними лінзами, за допомогою ортокератологічних (нічних) лінз, лазерної корекції та рефракційної заміни кришталика.
Всі перелічені методи мають свої сильні та слабкі сторони, і питання вибору виду корекції залежить від особистих мотивацій, способу життя та індивідуальних особливостей ока кожної конкретної людини. У нашій клініці представлені всі сучасні методи корекції короткозорості.
Далекозорість – це варіант слабкої оптичної системи ока. При цьому промінь світла який потрапляє після преломлення через лінзу ока (рогівку та кришталик) віртуально збирається за сітківкою (світлосприймаючий апарат ока), а на сітківці формується нечітке зображення.
Обумовлена далекозорість двома причинами – або лінзи ока занадто слабкі, або розмір ока менший чим звичайно. Можливе поєднання двох причин.
Щоб сфокусувати об’єкт що необхідно роздивитися на сітківці та чітко його побачити, необхідно підсилити преломлюючу силу ока. Зробити це можливо за допомогою додатково розміщених перед оком збираючих лінз (окуляри, контактні лінзи) або за допомогою зміни (підсилення) преломлюючої сили центральної області самої рогівки (лазерна корекція зору).
У дітей з моменту народження до 6-7 років існує фізіологічна далекозорість. По мірі росту та розвитку ока змінюється і його оптична сила - вона збільшується, паралельно розвивається та м’язовий апарат ока. Все це сприяє підготовці ока до періоду появи інтенсивних зорових навантажень.
При далекозорості, для отримання чіткого зображення, око намагається компенсувати слабкість оптичної сили шляхом напруження фокусуючих м’язів. При цьому підсилення м’язів необхідно витрачати як для далі, так і в більшій мірі для близької відстані.
Таким чином око постійно працює в стані підвищеного м’язового навантаження.
У дітей, коли м’язова система ока розвинена недостатньо сильно, чіткість зорових образів не стабільна та немає координованості в роботі обох очей, може розвинутися косоокість.
У дорослих людей вимоги до роботи фокусуючого апарату ока підвищені. Це призводить до швидкого стомлювання, слезотечі, головним болям, роздратованості.
В подальшому іде розвиток хронічного спазму м’язів, що виражається в стійкому зниженні зору як у даль, так і на короткій відстані, та неможливість підібрати комфортну корекцію. В результаті навіть молоді люди втрачають можливість повноцінно працювати, виповнювати звичайний обсяг зорових навантажень.
У літньому віці при далекозорості дискомфорт підвищується через приєднання вікового компоненту, коли потребуються додаткові окуляри для далі, середньої відстані та для близької відстані.
Далекозорість корегується окулярами, м;якими контактними лінзами чи лазерною корекцією.
Астигматизм – це така зміна приломлюючої сили ока, при якій присутнє не лише її підсилення (як при короткозорості) чи послаблення (як при далекозорості), але і виражене порушення сферичності. При цьому в одних меридіанах приломлююча сила більше, а в інших менша.
При такому стані в оптичній системі ока не існує такої відстані до предмета що роздивляється, при якому у людини був би чіткий зір. Якщо відстань адекватна для приломлення світла в одному меридіані, то вона неадекватна в іншому.
Астигматизм буває короткозорим, коли у людини присутня короткозорість, але вона в якихось меридіанах більша, в інших менша.
Астигматизм буває далекозорим, коли відповідно ступень далекозорості різна в різних меридіанах.
Астигматизм буває змішаним - коли в одних осях є короткозорість, а в інших далекозорість.
Не корегований астигматизм нерідко приводить призводить не лише до нечіткого зображення, але і викликає втому очей, головний біль, подразнення та запалення повік, слизової оболонки ока, сльозотечу.
Якщо астигматизм невеликий і не перевищує 1.0-1.5 Діоптрій, то, як правило, він добре переноситься пацієнтами.
При більш високих ступенях астигматизму нерідко спостерігається непереносимість окулярів, стає неможливим користування м’якими контактними лінзами. Існують спеціальні торичні лінзи, які потребують спеціального навику в використанні, а інколи і взагалі не переносяться пацієнтами.
Астигматизм, як правило, проявляється в дошкільному та ранньому шкільному віці. Якщо астигматизм та погіршення в зв’язку з цим гостроти зору з’явився в більш дорослому віці, тоді необхідно пройти ретельне проходити обстеження в спеціальному закладі, так як це може бути початком достатньо серьйозного захворювання рогівки – кератоконуса.
Правильна діагностика астигматизму потребує використання спеціальної діагностичної апаратури , призначають неадекватні окуляри, які не усувають дискомфорт та втомлюваність очей, але й посилюють їх. так як традиційні методи що використовувалися достатньо часто не дають повної і правильної картини. Особливо це стосується дітей і молодих людей, які частково компенсують недовершенність оптичної системи ока за рахунок м’язового напруження. При цьому нерідко призначають неадекватні окуляри, які не усувають дискомфорт та втомлюваність очей, але й посилюють їх.
Присутність астигматизму значно затрудняє зорову роботу людей з пресбіопією – віковою далекозорістю, оскільки для корекції пацієнтам потребуються складні окуляри.
При хірургічній зміні кришталика та хірургії катаракти астигматизм не дає можливість отримати високого якість зору, так як не усувається під час цих операцій. Пізніше, для отримання комфортного зору виникне потреба в окулярах.
Сучасна офтальмологія володіє точними, безпечними та щадними методами корекції астигматизму.
Це лазерна корекція зору та астигматомія які дозволяють швидко та безболісно позбутися астигматизму.
Страницы: 1, 2, 3, 4
