Таблиця 1.2.
Смертність населення : аналіз причин у динаміці 1990-2008рр.[22]
Всього померлих, тис.осіб
з них від:
хвороб системи кровообігу
новоутворень
нещасних випадків, отруєнь і травм
хвороб органів дихання
всього
у тому числі злоякісних
у тому числі отруєнь алкоголем
1990
629,6
332,9
102,3
101,4
55,6
5,4
37,3
1991
669,9
349,3
105,1
104,3
61,0
6,4
38,7
1992
697,1
360,0
105,8
105,0
67,0
8,1
38,5
1993
741,7
408,3
104,6
103,8
68,5
8,4
42,4
1994
764,6
432,3
104,7
74,9
44,5
1995
792,6
450,4
102,5
101,7
82,7
10,4
46,1
1996
776,7
446,8
99,2
98,4
80,4
10,0
44,0
1997
754,2
446,4
97,9
97,3
74,7
9,4
41,4
1998
719,9
434,0
97,8
97,0
69,9
8,0
36,3
1999
739,2
448,9
98,5
71,2
8,6
37,1
2000
758,1
463,9
97,1
73,6
37,9
2001
745,9
457,4
95,6
94,9
75,3
9,8
33,5
2002
754,9
465,3
95,1
94,3
76,3
10,3
31,8
2003
765,4
478,7
93,2
92,5
72,6
30,3
2004
761,3
473,7
92,1
91,3
71,3
10,6
28,5
[1]
новоутворення
зовнішніх причин смерті
хвороб органів травлення
деяких інфекційних та паразитарних хвороб
2005
782,0
488,8
91,8
70,0
31,7
28,0
17,2
2006
480,8
90,4
64,6
30,2
24,7
16,3
2007
762,9
480,6
90,0
66,0
33,6
25,1
16,8
2008
754,5
480,1
89,0
61,4
35,2
23,3
17,3
Смертність населення у пострадянських слов’янських державах виявилася настільки значною, що її визначили як найбільш суттєву подію, що відбулася у світовій системі охорони здоров’я ХХ століття, а термін “надсмертність слов’янських чоловіків” отримав широке розповсюдження у науковій літературі [1, 2, 5].
На жаль, вираженість цього феномену зростає саме в Україні, де сформувалася нетипова структура смертності: третина померлих — люди працездатного віку, причому близько 80 % з них — чоловіки. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України свідчить [4], що протягом останніх 10 років смертність дітей дещо знизилася, людей похилого віку — не змінилася, жінок — збільшилася у 1,5 раза, а чоловіків зрілого віку — у 2 рази. Основною причиною передчасної смерті чоловіків залишаються хронічні неінфекційні захворювання (ХНІЗ), особливо серцево-судинна та цереброваскулярна патологія.
Вірогідність смерті українських чоловіків у віці від 15 до 60 років становить 384 особи на 1000, що є одним із найгірших показників серед цивілізованих країн світу.
За тривалістю життя українці посідають 135 місце (серед 192 країн світу). За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) [5], з 62 років середньої тривалості життя сучасного українця тільки 55 років можна вважати терміном “здорового” існування. Решта життя — це боротьба з хворобами.
Різниця між тривалістю життя чоловіків і жінок становить близько 15 років. Внаслідок цього явища Україна набула ганебного статусу “країни вдів” [1, 2].
Досить подивитися на графік «Динаміка чисельності населення України 1991—2007 рр.», щоб зрозуміти: Україна скочується в демографічну прірву. За прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, чисельність постійного населення України вже на 2050 рік може зменшитися до 36 млн. людей. За п’ятнадцять років країна втратила понад 6 млн. людей (що порівнянно з населенням таких країн, як Данія, Грузія, Шотландія, Фінляндія, Норвегія).
Рис.1.1.Динаміка чисельності населення України 1991—2007 рр.[22]
Показники захворюваності і смертності не мають тенденції до поліпшення впродовж усіх років незалежності. Наші співгромадяни живуть у середньому на 14—15 років менше, ніж у європейських країнах. Щомісячно нас стає менше на 70—80 тисяч. Третину померлих в Україні становлять люди працездатного віку. У нашій країні понад 40% хлопців 16—18-річного віку не мають шансів дожити до 60 років.
За цими сухими цифрами — десятки тисяч людських трагедій. Але й вони не переконують владу в необхідності першочергової державної уваги до проблем галузі, яка на сьогодні зживає свій ресурс.
2009 року для централізованої закупівлі медичного та діагностичного обладнання, для поліпшення й оновлення матеріально-технічної бази лікувальних закладів районного, міського і обласного рівнів за програмою «Централізована закупівля обладнання для закладів охорони здоров’я» не виділено ні копійки бюджетних грошей. Тоді як за результатами інвентаризації, заклади охорони здоров’я та наукові установи України потребують медичного устаткування на суму 6 млрд. грн.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7
