Перед насаджуванням взуття підігрівають гострою парою температурою 90-100 °С. Фіксування структури і форми взуття досягається сушінням до вмісту вологи 8-10 % і ще більшою мірою додатковою і тепловою обробкою - декатируванням.
Сухе опоряджування взуття включає такі операції: опоряджу-вання поверхні, знепилювання, визначення розміру, підбір у пари, обрізання халяв, зшивання півпар, маркування.
Поверхня чобіт, що випускаються без ворсу, обробляється абразивними інструментами на верстатах або обпалюванням у камерах. Пил видаляється щітками і пилососом. Дефекти перед обпалюванням видаляються шліфуванням. Видалення ворсу обпалюванням дозволяє отримати взуття з меншою густиною стінок, що підвищує теплоза-хисні властивості. З внутрішньої поверхні халяв фетрового і напівгрубошерстного взуття ворс видаляється абразивними валиками, а знепилювання - пилососом з конічною щіткою.
У взутті з ворсом останній начісують голчастою стрічкою після усунення нерівностей шліфуванням.
Розмір взуття визначають за довжиною внутрішнього сліду слідомірами різного типу. Взуття сортують за розмірами і згідно з вимо-гами стандарту. На кожен чобіт ставлять клеймо з означенням розміру і сорту. Розсортоване взуття підбирають у пари, споріднені за всіма ознаками. Пари взуття надходять на обрізування верхнього краю халяви дисковим ножем. Чоботи обрізують по прямій лінії так, щоб передня частина була вища від задньої на 10-20 мм, а потім зшивають попарно у середній частині верху халяви міцними нитками.
Валяне взуття може виготовлятися з гумовими деталями низу для підвищення захисних властивостей і зносостійкості, але при цьому збільшується маса і жорсткість на згинання. Призначене для кріплення деталей низу (обгумовування) взуття повинно формуватися на асиметричних (правому і лівому) копилах, мати однакову форму, товщину стінок, внутрішні й зовнішні розміри на ділянках обгумовування. Деталі низу можуть кріпитися методами пресової або котлової вулка-нізації і клейовим.
Для пресової вулканізації слід взуття калібрують так: зрізають потовщення в носковій і п'ятковій частинах, щоб досягти необхідну товщину стінок і довжину сліду. Операція виконується на напівавто-матах з ввігнутими абразивними колами. Деталі отримують з каліброваних пластин гуми на вирубних пресах (підошви і каблуки) і спе-ціальних верстатах (обсоюзки).
Для формування деталей низу чобіт надягають на осердя прес-форми, накладають підошву і каблук, дерев'яні або повстяні вкладні каблука, а за периметром - смужку обсоюзки. Осердя з взуттям вводиться в секцію преса, пуансон і напівматриці формують деталі. При відповідному температурному режимі під тиском проводиться вулка-нізація гуми. Випресовки зрізають спеціальним ножем.
У разі котлової вулканізації на голівку взуття з допомогою спеціального пристосування кольоровим олівцем наноситься котурна лінія - верхня межа накладання обсоюзки. За лінією контура нано-ситься густий клей з натурального каучуку або клейової суміші з гуми. Після висушування клейової плівки і освіжування рідким клеєм за контурною лінією накладають обсоюзку й обкатують зубчастим роли-ком. На неходову поверхню підошви і край обсоюзки по сліду нано-сять рідкий клей, накладають і притискають підошву. Гумовий низ лакують калошним лаком. Взуття вулканізують у котлах гарячим по-вітрям під тиском.
Взуття, обгумоване клейовим методом, виготовляють без обсо-юзки з підошвою і каблуком із пористої гуми. Деталі приклеюють на пресах наїритовим клеєм. Уріз деталей фрезерують. За формою сліду взуття може бути асиметричне і симетричне.
3. Асортимент валяного взуття.
Основну частку випуску займає взуття з грубої овечої вовни з різними домішками. Стандарт на грубошерстне валяне взуття передба-чає досить широкий асортимент залежно від волокнистого складу. Деякі артикули взуття з покращеної суміші вовни можуть містити: 15-40 % козячого пуху (жіночі, шкільні і дошкільні чоботи "Зимушка", дошкільні "Малюк"); 20 % пачосу гребінного чистошерстяного (шкільні і дошкільні "Ведмедик", "Оленятко", "Веселка" і дошкільні "Малюк") поряд з вмістом 60-80 % натуральної грубої вовни.
За статево-віковим призначенням взуття виготовляється чоло-віче (розмірів 26-35), жіноче (23-27), шкільне (20-23) і дошкільне ( 13-19). Розмір означає довжину сліду всередині взуття в сантиметрах.
За товщиною стінок і масою взуття виготовляється обважнене (чоловіче і жіноче), середнє (чоловіче, жіноче і шкільне) та тонке (усіх груп). Види побутового взуття - чоботи, чобітки і панчохи для носіння в чоботях; виробничого для металургійних і машинобудівних підприємств - чоботи і калоші (заввишки 130-250 мм).
За кольором взуття випускається натуральне, фарбоване, нату-ральне біле з вкрапленням темних плям (шкільне і дошкільне "Оле-нятко"), кольорове, фарбоване у волокні (дошкільне "Веселка").
За характером обробки поверхні взуття може бути з ворсом й без нього, за формою сліду - симетричне і асиметричне. Напівгрубошерстне взуття за призначенням аналогічне грубошерстому.
Фетрове взуття тонке і м'яке, має нижчі теплозахисні власти-вості. Виготовляються фарбовані і нефарбовані чоловічі чоботи (роз-мір 25-32) з нормальними, видовженими і розширеними халявами, жіночі чобітки різної висоти, шкільні і дошкільні чоботи. Взуття може мати оздоблення халяв стрічкою, тасьмою, аплікацією, штучною шкірою, штучним хутром, різною фурнітурою.
4. Контроль якості взуття.
Взуття повинно виготовлятися відповідно до вимог норматив-них документів (державних і галузевих стандартів), за технологічним режимом, зразками-еталонами і технічним описом, затвердженим в установленому порядку. Внутрішні розміри і форма повинні відпові-дати симетричним або асиметричним механічним копилам. Взуття має бути парним за розмірами, формою, густиною, товщиною стінок, опоряджуванням і кольором. Зовнішня і внутрішня поверхні повинні бути очищені від подрібнених волокон шерсті і пилу. Міцність фарбування повинна відповідати зразкам-еталонам.
Стандартами нормуються лінійні розміри, маса пари взуття, тов-щина на окремих ділянках, вологість, густина (ступінь ущільнення на ділянці халяви), масова частка вільної сірчаної кислоти, зсідання після замочування.
Основними лінійними розмірами взуття є довжина сліду все-редині, периметр обхвату в пучках і косому підйомі (через п'ятку), висота (рис. 1). Товщина стінок нормується вгорі халяви, на ділянках задника, голівки (щічок) і підошви.
За відсутності слідоміру довжину внутрішнього сліду можна ви-значити як різницю між довжиною зовнішнього сліду і товщиною сті-нок у носковій і п'ятковій частинах. Лінійні розміри вимірюють металевою лінійкою, рулеткою, вимірювальною стрічкою. Товщину визначають проколюванням стінок голкою або тонким шилом за різницею між загальною довжиною голки і тією частиною, що виступає над стінкою взуття. Товщина вгорі халяви вимірюється товщиноміром.
Рис. 1. Місця контролю лінійних розмірів і товщини стінок валяних чобіт:
За перетином ВГ - периметр обхвату в пучках; АБ - периметр обхвату вгорі халяви; ДЕ - периметр внизу халяви. 1 - товщина задника; 2,3 - товщина підошви; 4,6 - товщина голівки (щічок); 5 - товщина халяви вгорі.
Вологість визначається методом висушування подрібненого зразка до постійної маси.
Густина стінок визначається на зразках розміром 50x50 або 40x20 мм (у дитячому взутті), вирізаних з халяви на відстані 5 см нижче лінії обрізування. Лінійні розміри зразків вимірюють штангенциркулем, а товщину товщиноміром. Густина зразка (г/см3 ) розра-ховується як відношення його маси при нормованій вологості (13 %) до об'єму. Густина стінок грубошерстного взуття залежить від статево-вікового призначення і артикула, нормується в межах 0,34-0,41 г/см3, напівгрубошерстного - 0,38-0,40, фетрового - 0,38-0,45 г/см3.
Вміст вільної сірчаної кислоти визначається титруванням роз-чином лугу водної витяжки висушеного до постійної маси подріб-неного зразка. Норма - не більше 0,7 %.
Міцність фарбування до сухого тертя визначається за мето-дикою, передбаченою для текстильних матеріалів. Візуально показник можна перевірити тертям білою бавовняною тканиною по внутрішній поверхні халяви. Зсідання після замочування визначається за показ-никами зменшення лінійних розмірів: довжини внутрішнього сліду, периметрів обхвату в пучках, вгорі і внизу халяви. Взуття зважують, у місцях вимірювання наносять лінії кольоровою крейдою, замочують у воді протягом години, витримують на стележах 30-40 хв, сушать при температурі 50-60 °С до попередньої маси й обмірюють по нанесених лініях. Різниця між попередніми показниками і розмірами після вису-шування, віднесена до попередніх розмірів, характеризує величину усадки. За нормами стандарту усадка грубошерстних чобіт не повинна перевищувати за довжиною сліду - 4 %, периметром у пучках - 3, внизу халяви - 6, вгорі халяви - 10 %.
Під час оцінювання лінійних розмірів, маси взуття і товщини стінок враховуються допустимі відхилення в більшу і меншу сторони, а також різниця в лінійних розмірах між півпарами.
Для чобіт з гумовим низом додатково нормуються товщина і міцність кріплення гумових деталей. Товщина підошви, залежно від статево-вікового призначення взуття, коливається в таких межах: при пресовій вулканізації - 3-7 мм, котловій вулканізації - 2-2,3, клейо-вому - 5-10, обсоюзки 0,6 мм. Нормується також висота обсоюзки (7-15 мм). Міцність кріплення підошви методом пресової вулканізації становить - 24-26 Н/см, котлової вулканізації - 12, клейовим мето-дом - 25 Н/см. Міцність кріплення обсоюзки при пресовій вулканізації - 19, котловій - 11 Н/см. Міцність кріплення гумових деталей визначається за стандартами на шкіряне взуття.
Дефекти взуття виявляються зовнішнім оглядом. У взутті не до-пускаються: місцеве розшарування з внутрішнього і зовнішнього бо-ків, потовщення і потоншення з різкою зміною товщини вище допус-ків стандарту, механічні пошкодження і відшарування гумових деталей.
У процесі сортування взуття з поділом на два сорти врахо-вуються такі дефекти з обмеженням площі, висоти, товщини або гли-бини: дрібні частики реп'яхів, нитки і рослинні домішки з обмеженням глибини вкраплення; місцеві западини всередині взуття; плями та помарки; рубці, заломи та сліди їх зачищення на поверхні взуття; сліди від зачищення просічки; затиски на підйоми всередині взуття; жолобки на підошві і голівці; зачищені рубці на ходовій по-верхні; плямистість зовнішньої поверхні від сировини різного кольору і нерівномірного пофарбування; вм'ятини, недопресування та пошкод-ження лакової плівки, раковини на поверхні гумових деталей, різниця у висоті каблуків і обсоюзок в одній парі.
Для оцінювання потовщення, потоншення, слідів від рубців і заломів враховуються допустимі відхилення від норм товщини на відпо-відних ділянках взуття.
Сорт пари взуття визначається за гіршою півпарою.
5. Маркування, пакування і зберігання взуття.
До кожної пари грубошерстного взуття прикріплюється товар-ний ярлик з позначеннями: назви підприємства-виготовлювача, артикула, розміру, штампа ВТК, сорту, року виготовлення, номера стан-дарту. Ярлик заповнюється друкуванням. Додатково па підошві кож-ної півпари проставляється розмір і сорт, допускається маркування товарного знака. У взутті із звичайної суміші шерсті допускається маркування всіх означень па підошовній частині кожної півпари. Мар-кування фарбами повинно бути чітким. У взутті з гумовим низом мар-кування наноситься па підошву кожної півпари відбитком, штемпелем або наклеюванням товарного ярлика.
Для транспортування взуття пакується у мішки, дерев'яні або картонні ящики. Маса пакувального місця не повинна перевищувати 50 кг.
Кожна пара дитячого взуття повинна пакуватися в картонну ко-робку або пакет з поліетиленової плівки. Кожна пара чобітків з гумо-вим низом пакується в картонну коробку, поліетиленовий пакет або обгортковий папір.
На кожне вантажне місце наклеюється пакувальний ярлик з по-значенням необхідних реквізитів. Аналогічний ярлик вкладається все-редину вантажного місця.
Взуття транспортується всіма видами транспорту в закритих транспортних засобах і в універсальних контейнерах.
Взуття повинно зберігатися в сухих провітрюваних приміщен-нях. Висота штабелів не повинна перевищувати 1,5 м, а у дерев'яних ящиках - до 1.8 м; відстань штабеля від підлоги - 0,2 м.
Взуття з гумовим низом зберігається при температурі від 0 до +25 °С на відстані не менше 1 м від тепловипромінюючих приладів, має бути захищене від сонячного світла. Під час зберігання не рідше одного разу на 6 місяців взуття повинно оброблятися протимольннм препаратом.
У кожну пару взуття повинна вкладатися пам'ятка для покупця з вказівками стосовно його експлуатації.
Відповідність взуття вимогам стандартів гарантується вироб-ником за умов дотримання транспортування і зберігання.
Гарантійний термін носіння грубошерстного взуття - 35 днів від дня продажу або початку сезону, грубошерстних, напівгрубошерстних і фетрових чобіт з гумовим низом - 40 днів, чобітків з гумовим ни-зом -60 днів.
Страницы: 1, 2