-- аналіз наукової літератури, пошук теоретичних визначень поняття, яке належить інтерпретувати, з'я-сування сутності, створення його цілісного образу;
-- визначення якостей, характеристик поняття і систематизація найважливіших ознак досліджуваного цілісного образу;
-- вибір прямих показників для кожної з визначе-них характеристик, що дає змогу їх зафіксувати і по-будувати так звані індикатори (найпростіші показни-ки), які можна використати потім в інструментарії со-ціологічного дослідження.
Наприклад, вивчаючи соціально-психологічний клімат у трудовому колективі, немає сенсу просити у респондента дати йому оцінку, оскільки, по-перше, цей термін не дуже часто вживається у повсякденно-му житті колективу, а по-друге, робітники можуть не знати, як його оцінити. Доцільно в такому разі «розкласти» поняття «соціально-психологічний клі-мат» на складові, що визначають його сутність, але є менш складними. Цими складовими є стосунки між членами колективу, між керівником і членами колек-тиву, конфлікти, ставлення працівників до своїх обо-в'язків, трудового середовища, найближчого оточення тощо. Остаточним результатом буде поява в анкеті питань, доступних для розуміння респондентів, що сприймаються однозначно і передбачають їх щирі від-повіді: «Чи задоволені Ви стосунками з товаришами по роботі?», «Як часто у Вашому колективі бувають конфліктні ситуації?» тощо.
Аналізуючи отриману інформацію, дослідник про-водить зворотну соціологічну процедуру (послідовно аналізуючи значення індикаторів, він поступово по-вертається на рівень теоретичних понять і робить ви-сновки щодо досліджуваної проблеми). Тому рух від теорії до уточнення смислу, побудови емпіричних по-казників і повернення знову до теоретичного тлума-чення отриманих даних є складним пізнавальним про-цесом, який не можна повністю формалізувати. На цьому етапі важливу роль відіграють професіоналізм, досвід, загальна і професійна культура дослідника.
Вироблення і перевірка робочих гіпотез
Гіпотеза в соціологічному дослідженні -- обґрунтоване при-пущення про структуру, механізми функціонування і розвитку досліджуваного об'єкта.
Головна її функція полягає в отриманні нового знання, яке збагачує уявлення про досліджувану про-блему. У соціологічному дослідженні застосовують рі-зноманітні види гіпотез.
За змістом виокремлюють гіпотези описові (містять припущення про фактичний стан об'єкта, його функ-ціонування), пояснюючі (орієнтовані на встановлення причин, чинників, що пояснюють механізми функціо-нування об'єкта), прогнозні (передбачають тенденції та напрями функціонування і розвитку об'єкта).
За рівнем аналізу гіпотези бувають теоретичні (іс-нують у формі теоретичних припущень), статистичні (формулюються як система показників й індексів ста-тистики), емпіричні (постають як операційні поняття, індекси, показники).
З огляду на завдання дослідження виокремлюють основні та другорядні гіпотези. Крім того, гіпотези бувають первинні (робочі гіпотези, висунуті в ході роз-робки програми дослідження) та вторинні (висунуті замість первинних, якщо ті не підтверджуються під час дослідження).
Наукова гіпотеза може бути сформульована тільки у процесі попереднього системного аналізу досліджуваного об'єкта. Під час соціологічного дослідження во-на може бути підтвердженою або спростованою. Щоб стати науковою, гіпотеза повинна відповідати вихід-ним принципам теорії наукового пізнання, що є дуже важливим для відокремлення реалістичних і хибних гіпотез. Вона не повинна суперечити усталеним теорі-ям, дослідженим, перевіреним і точно встановленим фактам. Трапляється, однак, що гіпотеза, суперечачи усталеним теоріям, виявляється цілком спроможною. Не менш важлива її доступність для перевірки у про-цесі соціологічного дослідження.
Перевірка робочих гіпотез можлива тільки за умо-ви, що всі поняття і терміни, за допомогою яких вона сформульована, будуть теоретично та емпірично інтер-претовані, визначені за допомогою індикаторів і знайдуть своє місце в соціологічному інструментарії.
Розробка стратегічного плану дослідження
Відповідно до мети і завдань дослідження, обізна-ності щодо досліджуваного об'єкта виробляють конк-ретну стратегію пошуку -- план соціологічного дослі-дження (пошуковий, описовий, експериментальний), який визначає послідовність, спрямованість операцій на досягнення поставленої мети.
Пошуковий план. Використовують за відсутності чіткого уявлення щодо проблеми або об'єкта дослі-дження. Головна мета його полягає в націленні робо-ти дослідника на з'ясування проблемної ситуації, ви-значення контурів об'єкта дослідження, формулюван-ня мети, завдання, вироблення гіпотез. Пошуковий план передбачає такі головні етапи роботи: вивчення наукової літератури, документів (допомагає скласти загальне уявлення про досліджувану проблему); опи-тування експертів (сприяє доповненню й уточненню проблеми, формулюванню первинних гіпотез); прове-дення спостережень (визначає проблемну ситуацію і вироблення гіпотез).
Описовий план. До нього вдаються, коли наукові знання дають змогу дослідникові визначити об'єкт до-слідження, сформулювати описову гіпотезу. Мета та-кого плану -- перевірити гіпотезу, отримати кількіс-но-якісні характеристики досліджуваного об'єкта. Описовий план передбачає, окрім процедур, які використовують при розробці пошукового плану (вивчення наукової літератури, опитування експертів, проведен-ня спостережень), застосування додаткових дослід-ницьких засобів (проведення соціологічного досліджен-ня, статистичний аналіз отриманих даних).
Експериментальний план. Він є ефективним тоді, коли знань про об'єкт дослідження достатньо для формулювання пояснюючої гіпотези. Мета його поля-гає у встановленні механізмів функціонування і роз-витку об'єкта.
Розробка методичного плану дослідження
Методична частина програми має на меті організа-цію і впорядкування методів збирання, аналізу пер-винної соціологічної інформації, описання методичних і технічних прийомів, які використовуватимуть для здобуття соціологічної інформації, необхідної для пе-ревірки загальної концепції дослідження. При цьому найчастіше застосовують такі терміни: первинна со-ціологічна інформація, метод, методика, техніка, про-цедура.
Первинна соціологічна інформація -- дані, отримані під час
соціологічного дослідження, які підлягають подальшій обробці
й узагальненню.
До них належать відповіді респондентів, нотатки спостерігача у картках спостереження, матеріали, здо-буті шляхом аналізу документів, цифровий матеріал тощо.
Метод -- головний спосіб, який дослідник застосовує для зби-рання, обробки та аналізу даних.
Методика -- послідовна і взаємозалежна сукупність технічних прийомів, операцій, пов'язаних із конкретним методом.
Техніка -- сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання певного методу.
Передбачає прийоми, які сприяють підвищенню надійності первинної інформації, проведення за потре-би якісного і кількісного вирівнювання (ремонту) ви-бірки.
Процедура -- загальна система дій дослідника, засоби органі-зації та проведення дослідження, послідовність операцій тощо.
Оскільки соціологічне дослідження охоплює знач-ну кількість операцій, конкретних процедур, специ-фічних технологій, важливо, щоб усі вони були чітко визначені, детально описані, логічно взаємопов'язані. Цьому сприяє робочий план, який розробляють поряд з програмою та організаційно-методичним планом со-ціологічного дослідження. Завдання його полягає у впорядкуванні відповідно до програми основних ета-пів, термінів дослідження, використання матеріаль-них і людських ресурсів. Робочий план передбачає та-кі види робіт:
-- обговорення і затвердження програми та інстру-ментарію дослідження;
-- розробку проекту вибірки і схеми її коригування;
-- складання інструкцій для групи, яка збиратиме первинну інформацію;
-- тиражування методичного матеріалу та інстру-ментарію для проведення пілотного (пробного) до-слідження;
-- проведення пілотного (пробного) дослідження, спрямованого на опанування методики збору первин-них даних, випробування розробленого інструмента-рію;
-- аналіз результатів пілотного (пробного) до-слідження, внесення за його результатами коректив у програму, методичні документи та інструментарій;
-- тиражування методичного матеріалу та інстру-ментарію для проведення масового збирання соціоло-гічної інформації;
-- формування групи збирання первинної інформа-ції та проведення відповідного інструктажу;
-- остаточне вирішення організаційних питань що-до проведення масового дослідження;
-- проведення польового дослідження для отриман-ня первинних даних;
-- складання інструкції щодо підготовки первинної інформації до обробки (перевірка зібраного матеріалу, редагування, кодування тощо);
-- розробку аналітичних завдань для комп'ютера;
-- введення первинної інформації до комп'ютера та її обробку;
— побудову таблиць, проведення математичних об-числень, перевірка гіпотез, проведення математичних розрахунків із застосуванням різних видів аналізу -- регресійного, факторного, кластерного тощо;
-- аналіз результатів дослідження і підготовку по-переднього звіту;
-- обговорення попереднього звіту, його висновків
і рекомендацій;
-- доопрацювання і затвердження остаточного зві-ту про дослідження, впровадження вироблених реко-мендацій.
Для забезпечення своєчасного виконання цих ро-біт робочий план також встановлює строки й осіб, від-повідальних за проведення дослідження.
Список використаної літератури
1. Соціологія. Підручник, видання 2 - ге, за ред. Доктора історичних наук, професора В.Г.Городяненка. К.: 2005р. 545с.
2. Паніна Н.В. Технологія соціологічного дослідження. Курс лекцій.- К.: Наук. думка, 1996р.
3. Шаповал М. Загальна соціологія : Вид. 3. - К.: 1996р.
Страницы: 1, 2, 3