Заявка повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером. Підписи звіряються дійсною печаткою. Заявка може бути передана у письмовій чи усній формі. В даному випадку вона була передана в письмовій формі за допомогою факсу.
Другим документом про призначення експертизи є наряд на проведення експертизи. Наряд видається експертові і є документом, який підтверджує право на проведення експертизи. Наряд видається керівником експертної організації, чи уповноваженою особою.
У наряді зазначається номер, дата надходження заявки, дата початку експертизи, організація-замовник, її адреса, телефон, прізвище та посада представників, які беруть участь у проведенні експертизи, його постачальник, а також завдання експертові, яке визначається метою та завданням експертизи. Наряду присвоюється номер, відповідний номер в «Журналі реєстрації заявок».
Видачею наряду експертна організація підтверджує правоздатність призначення експерта. Для проведення товарної експертизи призначення експерта повинно здійснюватися в строки, погоджені із замовником. Факт видачі наряду реєструється в журналі або інформація вводиться в комп'ютерну систему.
Після закінчення експертизи на зворотному боці наряду проставляються години роботи експерта відповідно до умов оплати за експертні послуги. Зворотний бік завіряється представником замовника. Оформлений таким чином наряд експерт дає в експертну організацію.
Основний етап
Початком його вважають прибуття експерта до замовника експертизи чи збір робочої групи для проведення експертної оцінки.
- письмову заяву про виклик експерта;
- товаросупровідні документи: товарно-транспортні накладні, сертифікати, свідоцтво про якість, рахунок фактури та інші документи, що мають інформацію про товар, який підлягає товарній експертизі;
- завірену копію виклику постачальника, якщо він викликався;
- прийомні акти, акти незгод між постачальником та одержувачем;
- акти первинної експертизи (якщо такі є);
- комерційні акти; акти відбору проб;
- договір купівлі-продажу чи постачання; інші необхідні технічні чи нормативні документи.
На всіх документах, що подані для проведення експертизи, експерт робить запис «пред'явлено експерту», ставить підпис і номер наряду.
Експерт повинен уважно вивчити усі подані документи, проаналізувавши й оцінивши вірогідність інформації, що в них є. одним із способів установлення достовірності інформації є зіставлення інформації, яка є в різних документах, а також на маркуванні. Така перевірка та зіставлення різних документів називається перехресною перевіркою.
Експертна оцінка - найважливіша складова частина основного етапу. При проведенні експертизи експерт керується інструкцією про проведення експертизи та іншими нормативними документами.
Експертиза проводиться особисто експертом чи групою експертів. При проведенні експертизи всі результати експертної оцінки та інша інформація, необхідна для складання акта експертизи, записується експертом у робочий зошит.
При оцінці якості товарів експерт повинен погодити номенклатуру показників із замовником. Зазвичай, при експертній оцінці застосовується номенклатура показників, регламентованих стандартами чи ТУ. Тому після визначення дійсних значень показників якості експерт установлює їхню відповідність регламентованим значенням чи зразкам, еталонам. При виявленні невідповідності дефектів експерт повинен показати це в робочому зошиті, а потім в акті, навіть коли це не передбачено метою експертизи.
Експертне дослідження проводиться суцільним чи вибірковим методом. При суцільному методі експерт має право обмежуватися оглядом частини товару, навіть якщо ця частина більша. При вибірковому методі експерт повинен зробити вибірку чи об'єднану пробу відповідно до вимог нормативних документів (стандартів, ТУ, методик тощо). Вибірка товарів чи проба повинна бути не меншою встановленої кількості, але може бути більшою.
Після проведення експертної оцінки починається третій заключний етап експертизи.
Заключний етап
Заключний етап - це один із найбільш відповідальних етапів, у якому роблять підсумки всієї раніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка одержаних результатів, а також їхнє документальне оформлення. Результати експертизи можуть бути оформлені як акт експертизи чи в іншій формі відповідно до записів, зроблених експертом у робочому зошиті під час проведення експертизи.
Отже, заключним етапом експертизи є оформлення акту експертизи, що розглядається в наступному питанні даної курсової роботи.
6. ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРТИЗИ
Після проведення експертизи, результатом її став акт експертизи (Додаток Г).
Після проведення експертом роботи, результатом експертизи став акт експертизи, який складається на бланках єдиної форми (додаток Г). Примірник акта-оригіналу експертизи має бути складений експертом власноруч або надрукований чітко, без виправлень та скорочень (за винятком загальноприйнятих) [3;7].
За згодою із замовником акт експертизи може бути складено українською, російською мовами, або будь-якою іншою мовою.
Акт експертизи або висновок повинні складатися з трьох основних частин:
- загальної (протокольної);
- констатуючої;
- заключної.
У пунктах загальної (протокольної) частини акта експерт зазначає відомості, згідно з найменуванням пункту. За відсутності необхідних даних по конкретному пункту він не заповнюється, про що в констатуючій частині акта робиться відповідний запис.
У констатуючій частині акта експертизи слід зазначити: описаний хід вивчення пред'явлених документів; аргументовано викладені методи та фактично встановлені результати експертизи тощо; поставлені дати, а за необхідності і години початку та закінчення експертної оцінки.
Констатуюча частина підписується експертами та представниками організацій, які беруть участь у проведенні експертизи. При незгоді останніх із змістом цієї частини вони повинні підписати його, посилаючись на особливу думку, яку викладено письмово і додано акта експертизи. У випадку відмови представників підписувати та зазначити особливу думку експерт має право оформити акт експертизи без їхніх підписів, зробивши при цьому відповідний запис в акті.
Загальну та констатуючу частину експертизи перевіряють представники зацікавлених сторін, які присутні при експертизі. Якщо при перевірці вони знайдуть помилки чи неточності, то мають право вимагати від експерта їхнього виправлення.
Надалі експерт не має права вносити зміни без згоди цих осіб у загальну та констатуючу частини.
Висновок за результатами експертизи експерт оформляє самостійно. При цьому зацікавлені сторони не повинні бути присутні, щоб не впливати на об'єктивність експерта. До висновку висуваються такі вимоги: об'єктивність, достовірність та обґрунтованість. Експерт повинен проаналізувати та об'єктивно оцінити результати експертизи, аргументувати дану оцінку, що і обумовлює достовірність висновків. У висновку експерт повинен відповісти на поставлені питання, сформулювати висновки.
При оформленні висновку експерт повинен вказати найменування документів, дату та номер їхнього затвердження, якщо під час експертизи ці документи були використані.
Висновок має бути складений експертом коротко, конкретно та обумовлено, виходячи з безперечних та об'єктивних даних. Чіткість викладення попереджує надалі необхідність додаткових пояснень експерта. Висновок повинен кореспондуватися з констатуючою частиною акта експертизи.
Отже, товари (куртки чоловічі), які були направлені керівництвом магазину «Стиль» на експертизу, за висновком експерта Пархоменко О. І. відповідають вимогам стандарту та ТУ, і можуть бути допущені до подальшої їх реалізації.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Дана курсова робота була виконана на матеріалах магазину «Стиль» м. Полтави. В роботі була поставлена мета - вивчення особливостей експертизи овчино-шубних виробів на матеріалах магазину «Стиль».
Для вирішення поставленої мети в роботі розглянуті наступні завдання:
· Вивчення значення експертизи у підвищенні якості овчино-шубних виробів;
· Вивчення класифікації овчино-шубних виробів;
· Вивчення показників якості та методи їх дослідження;
· Вивчення дефектів овчино-шубних виробів;
· Ознайомлення з організацією та порядком проведення експертизи овчино-шубних виробів;
· Навчитися оформляти результати експертизи.
Проаналізувавши значення експертизи у підвищенні якості овчино-шубних виробів, можна зробити висновок, що експертиза займає провідне місце у підвищенні якості товару, адже вона запобігає (в деяких випадках) виробництву товарів низької якості, чи взагалі фальсифікатів.
При проведенні класифікації овчино-шубних товарів, було встановлено, що єдиної класифікації немає. Тому, в даній роботі, було обрано навчальну класифікацію. Адже, вона є, на мою думку, найбільш практичною. Вивчаючи дану класифікацію, можна зробити висновок, що овчино-шубні товари можуть використовуватися різними групами населення.
Щодо вивчення показників якості, можна сказати, що овчино-шубні вироби характеризуються відповідними властивостями (теплозахисними, водозахисними, естетичними), які визначаються певними методами: органолептичні, фізико-хімічні тощо. В даному випадку використовувався органолептичний метод оцінки якості товару.
Вивчивши дефекти, можна зазначити, що в залежності від того на якій стадії вони виникли, їх поділяють на такі групи: дефекти матеріалів, виробничі, транспортування і зберігання. Тому підприємства повинні приділяти особливу увагу, забезпеченню високої якості продукції, установлюючи контроль на всьому процесі товаропросування, починаючи з контролю якості використовуваної сировини і матеріалів і закінчуючи реалізацією продукції.
В результаті експертизи якості овчино-шубних виробів, яка проводилася експертом, за заявкою керівництва магазину «Стиль», було встановлено, що партія виробів, яка була представлена для проведення експертизи, була без дефектів, незважаючи на те, що пакувальна тара була пошкоджена.
Щодо пропозицій, то для даного магазину можна запропонувати такі:
· Для більш безпечної доставки товарів, налагодити зв'язки з іншими постачальниками, які б більш відповідально відносилися до процесу постачання товарів;
· Збільшити кількість досвідчених товарознавців при прийманні товарів на склад, щоб забезпечити менший відсоток проходження товарів на ринок;
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. ГОСТ 5710-68 «Одежда овчино-шубная фасонная» Технические условия;
2. ГОСТ 9211-75 «Шкурки меховые и овчина шубная» Методы определения светостойкости окраски;
3. ГОСТ 9209-77 «Шкурки меховые и овчина шубная» Правила приемки, методы отбора образцов и подготовка их для контроля;
4. Лифиц І. М., Леженін Е. Д., Меркулова А. І. та ін. «Дослідження непродовольчих товрів», 1979 р.;
Страницы: 1, 2, 3, 4
