2. надання податкової, фінансової і статистичної звітності в терміни й органи, установлені чинним законодавством;

3. надання щорічного звіту в органи правління товариства.

Таблиця 1.3.

Штатний розклад адміністративно - управлінського персоналу.

1.3 Постачальники

Основні постачальники видаткових матеріалів і супутніх товарів:

1. Вест м.Вінниця;

2. Фотопринт м. Житомир;

3. Fujі м. Київ;

4. Kodak м. Київ;

5. Konіca м. Київ.

Фірми, розташовані в місті Києві поставляють супутні товари (фотоапарати, фотоплівки, фотоальбоми, рамки і т.д.).

Фірми в Житомирі та Вінниці поставляють основні видаткові матеріали для печатки фотознімків і проявлення фотоплівок. Так як видаткові матеріали і фото аксесуари виробляються за рубежем, то ціни на них залежать від курсу долара стосовно національної валюти, зважаючи на це в системі керування запасами передбачено зміну нормативу запасів в залежності від очікуваного підвищення (зниження) курсу долара стосовно гривні.

Постачання видаткових матеріалів, фотоапаратів і іншої фотопродукції здійснюються один раз на місяць. Виходячи з інтервалу між постачаннями розраховані поточні, страхові і транспортні норми запасів. Середня норма запасів для підприємства встановлюється в розмірі 11 днів.

1.4. Собівартість фотознімків

Таблиця 1.4.

Калькуляція собівартості фотознімків.

2. Ціноутворення на продукцію, роботи і послуги підприємства.

2.1 Економічна суть ціни на продукцію, роботи і послуги підприємства та функції цін.

Ціна була і залишається найважливішим критерієм прийняття споживчих рішень. Але останнім часом одержали широкий розвиток інші, нецінові фактори конкуренції. Проте ціна зберігає свої позиції як традиційний елемент конкурентної політики, робить дуже великий вплив на ринкове положення і прибуток підприємства.

Разом з тим, цінова політика багатьох фірм нерідко виявляється недостатньо кваліфікованої. Найчастіше зустрічаються наступні помилки:

- ціноутворення надмірно орієнтоване на витрати;

- ціни слабко пристосовані до зміни ринкової ситуації;

- ціни недостатньо структуруються по різних варіантах товару і сегментах ринку;

- ціна використовується без взаємозв'язку з іншими елементами маркетингу.

Установлення цін припускає конкретну доріжку кроків

Рис. 2.1.

1. Постановка задачі ціноутворення.

Насамперед , фірмі треба буде визначитися, яких саме цілей вона прагне досягти за допомогою конкретного товару. Адже стратегія ціноутворення в основному визначається попередньо прийнятими рішеннями відносно позиціонування на ринку. Одночасно фірма може переслідувати також і якісь інші цілі. І чим ясніше уявлення про їх, тим легше визначатися з ціною. Прикладами таких часто зустрічающихся цілей можуть бути: забезпечення виживаності, максимізація поточного прибутку, завоювання лідерства на ринку.

Забезпечення виживаємості стає основною метою фірми в тих випадках, коли на ринку занадто багато виробників і панує гостра конкуренція чи різко міняються потреби клієнтів. Щоб забезпечити роботу підприємства і збут своїх товарів, фірми змушені встановлювати низькі ціни в надії на доброзичливу відповідну реакцію споживачів. Виживання важливіше прибутку. Доти, поки знижені ціни покривають витрати, фірми що потрапили в скрутний стан, можуть ще якийсь час продовжувати комерційну діяльність.

Багато фірм прагнучи максимізувати поточний прибуток проводять оцінку попиту і витрат стосовно до різних рівнів цін і вибирають таку ціну, що забезпечить максимальне надходження і готівки і максимальне відшкодування витрат. В усіх подібних випадках поточні фінансові показники для фірми важливіше довгострокових.

Інші фірми хочуть бути лідерами на ринку із міркувань, що компанія, який належить найбільша частка ринку, буде мати самі низькі витрати і найвищі довгострокові прибутки. Домагаючись лідерства на ринку, вони йдуть на максимально можливе зниження цін. Варіантом цієї мети є прагнення домогтися конкретного збільшення частки ринку.

Фірма може поставити собі мету домогтися, щоб її товар був самим високоякісним з усіх пропонованих на ринку. Звичайно це вимагає встановлення на нього високої ціни, щоб покрити витрати на досягнення високої якості і проведення дорогих досліджень.

2. Визначення попиту.

Будь-яка ціна, призначена фірмою, так чи інакше, позначиться на рівні попиту на товар. Залежність між ціною і сформованим у результаті цього рівнем попиту представлена кривої попиту (див. мал. 2.2.). Крива показує, яку кількість товару буде продано на ринку протягом конкретного відрізка часу. У звичайній ситуації попит і ціна знаходяться в зворотно пропорційній залежності. Так що, піднявши ціну з Ц1 до Ц2 фірма продає меншу кількості товару. Імовірно, споживачі з обмеженим бюджетом, зустрівшись з вибором альтернативних товарів, стануть купувати менше тих, ціни на які виявляються для них занадто високими. Більшість кривих попиту йде вниз по прямій чи вигнутій лінії, як на малюнку 2.2.а. Однак у випадках із престижними товарами крива попиту іноді має додатній нахил типу представленого на малюнку 2.2.б. Споживачі порахували більш високу ціну показником більш високої якості чи більшої бажаності товару. Однак при занадто високій ціні (Ц3) рівень попиту виявляється нижче, ніж при ціні Ц2.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5