опубліковано бібліографічний покажчик праць І. Кревецького;
введено до наукового та суспільного обігу бібліотечно-бібліографічний доробок І. Кревецького.
Теоретичне та практичне значення дослідження. Дисертанткою проведено детальний аналіз бібліотечної та бібліографічної діяльності І. Кревецького, результати якого дали змогу заповнити прогалини в історичному бібліотекознавстві та бібліографознавстві й сприяли їхньому подальшому розвитку, а також стали певним внеском у вивчення персоналій української науки і культури. Отримані в дисертації результати поглиблюють та популяризують знання про видатного вченого; вони покладені в основу розробки курсів лекцій з дисциплін “Історія бібліотечної справи України”, “Бібліографознавство: теорія та історія”, “Бібліотечне краєзнавство”, “Загальне книгознавство”, що вивчаються студентами при підготовці фахівців бібліотечної справи КНУКіМ. Запропонований реєстр праць І. Кревецького вводить до наукового обігу значний масив його маловідомих досліджень, знайомить з багатовекторною діяльністю вченого.
Особистий внесок дисертанта. Результати дослідження, бібліографічний покажчик “Іван Кревецький: Біобібліографічний покажчик (1901-1938 рр.)”, наукові публікації, в яких викладено основні положення дисертації виконані автором одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Наукове дослідження тривало впродовж 2002-2007 рр. Основні положення та результати оприлюднені на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів КНУКіМ (2003-2006 рр.), одинадцятій міжнародній конференції з проблем книгознавства “Книга и мировая цивилизация” (Москва, 21 квітня 2004 р.), першій і другій міжнародних науково-практичних конференціях “Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики” (Київ, 26 травня 2004 р., 18 травня 2005 р.), міжнародній науковій конференції “Бібліотеки та інформаційні центри в системі наукового супроводу суспільних реформ” (Київ, 13 жовтня 2004 р.), другій науковій конференції “Бібліотеки на західноукраїнських землях: сторінки історії” (Львів, 29 жовтня 2004 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладено в 9 одноосібних наукових публікаціях, з них 4 вийшли друком у фахових наукових виданнях, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України для опублікування результатів дисертаційних досліджень.
Структура й обсяг дисертації зумовлені її метою та науковими завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і двох додатків. Загальний обсяг дисертаційного дослідження: основний зміст - 180 сторінок, список використаних джерел включає 295 найменувань, з них 114 - архівні.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, проаналізовано ступінь розробленості теми, визначено зв'язок з науковими програмами, об'єкт, предмет, мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи та подано відомості про апробацію і впровадження отриманих результатів.
Перший розділ - “Історіографія та джерельна база дослідження” - присвячений науковому висвітленню проблеми в українській історіографії, характеристиці найважливіших архівних та друкованих джерел.
Результати проведеного аналізу історіографії досліджуваного питання дають підставу для виокремлення чотирьох періодів: прижиттєві публікації про історика, спогади його сучасників, праці радянської доби, історичні дослідження за 1990-2006 рр.
Ще на початку ХХ ст. творчі здобутки І. Кревецького привернули увагу науковців і неодноразово ставали об'єктом наукового вивчення. Зокрема, на вихід у світ його перших історичних та літературних спроб схвально відгукнулися В. Гнатюк, О. Сушко, С. Томашівський, І. Крип'якевич, І. Джиджора, М. Залізняк і В. Дорошенко.
Значимим для висвітлення життя і багатогранної діяльності науковця є спогади його співробітників В. Дорошенка “Пам'яті товариша”, “Іван Кревецький: У 10-ліття його смерті”, М. Андрусяка “Ті, що знали І. Кревецького” (у співавторстві з В. Дорошенком) та І. Борщака “Пам'яті Івана Кревецького”.
У радянській історіографії оцінка діяльності І. Кревецького відсутня: на діяльність НТШ офіційна радянська наука наклала табу, а оскільки робота вченого була безпосередньо пов'язана саме з цією установою, його ім'я лише інколи згадувалося на сторінках монографій з історії української бібліографії, зокрема у працях М. Гуменюка та І. Корнєйчика.
Інтерес до особи І. Кревецького відновився з часу здобуття Україною незалежності та вільним доступом до архівних і бібліотечних фондів. Тому у пресі з'являються дві невеликі публікації І. Кіхтан про вшанування пам'яті відомого вченого на батьківщині, у м. Роздолі (Львівська обл.): “Вшанували славного земляка” (1990) - 50 років з дня смерті, “Іванові Кревецькому присвячується” (1993) - 110-ліття з дня народження. До 120-річчя з дня народження вийшла окрема книжечка цього автора “Іван-Мар'ян Кревецький - гордість Роздільської землі” (2003).
Першу вагому спробу представити оцінку наукової діяльності І. Кревецького, узагальнити його внесок у розвиток української науки здійснив Ф. Стеблій у низці розвідок, зокрема “Іван Кревецький - вчений і бібліотекар”, “Іван Кревецький - історик” тощо, які містили фактичний матеріал про наукові зацікавлення вченого, його роботу в історично-філософічній секції і комісіях НТШ, бібліотеці товариства. Однак предметом докладного вивчення автор обрав науковий доробок І. Кревецького в галузі історії Галичини, його діяльність як репрезентанта державницької школи української історіографії ХХ ст.
Основні напрями роботи вченого у ВБУ представлені у фундаментальному дослідженні Л. Дубровіної та О. Онищенка “Історія Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (1918-1941)”. Висвітлювали окремі аспекти наукової діяльності І. Кревецького, його наукового доробку, розглядали його внесок в окремі галузі науки В. Качкан та Н. Черниш.
Біографічні статті про І. Кревецького з'явилися у таких виданнях, як “Енциклопедія українознавства”, “Біографічний словник Прикарпаття”, “Довідник історії України”.
Оскільки життя та робота І. Кревецького були тісно пов'язані з НТШ, то для їхньої реконструкції як упродовж довоєнного, так і післявоєнного періодів інтерес становлять праці В. Кубійовича, І. Крип'якевича, Р. Кучера, видання вчених діаспори Л. Винара, В. Лева, Я. Падоха та матеріали львівських наукових конференцій про діяльність НТШ.
Містили згадки про І. Кревецького як учня Львівської історичної школи матеріали конференцій, присвячених М. Грушевському: “Михайло Грушевський: Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної ювілейної конференції”, “Грушевський Михайло і Західна Україна” тощо.
Також відомості про науково-дослідницьку діяльність І. Кревецького подавали статті науковців у збірниках праць Науково-дослідного центру періодики та Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України, доповідях та повідомленнях, оприлюднених на наукових конференціях у Львові, присвячених формуванню репертуару української книги та дослідженням української періодики.
Необхідність ґрунтовного аналізу багатогранної діяльності І. Кревецького спонукала до пошуку відповідної джерельної бази.
Для дослідження наукової проблематики залучалися архівні матеріали Центрального державного історичного архіву України у м. Львові, архіву НБУВ, відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України та Інституту рукопису НБУВ, зокрема вивчалися протоколи засідань правління НТШ, листування керівництва НТШ з органами влади, українськими та зарубіжними науковими інституціями та членами товариства; рукописи вцілілої післявоєнної документації бібліотеки НТШ: бібліотечні й статистичні звіти, книги обліку, листування щодо обміну виданнями; протоколи засідань Тимчасового комітету для заснування Всенародної бібліотеки України та Ради бібліотекарів; документи особових архівних фондів (І. Калиновича, М. Гуменюка, С. Маслова, С. Постернака).
Важливим інформаційним масивом для висвітлення як бібліотечної, так і наукової сфер діяльності І. Кревецького стали опубліковані джерела, серед яких “Хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка” (1900-1939), праці В. Гнатюка, В. Дорошенка, М. Андрусяка з історії НТШ, розвідки і статті І. Кревецького, М. Возняка, В. Дорошенка, І. Свєнціцького, присвячені бібліотеці НТШ, опублікована епістолярна спадщина визначних постатей минулого, українська періодика першої половини ХХ ст.
Отже, аналіз історіографії досліджуваної проблеми свідчить про доцільність поглибленого вивчення з позицій системного підходу питання ролі видатного українського вченого у бібліотечній та науково-бібліографічній сферах життя України першої половини XX ст. та необхідність створення бібліографії його праць.
У другому розділі - “Основні етапи бібліотечної діяльності І. Кревецького” - розкрито становлення І. Кревецького як бібліотекаря, проаналізовано провідні напрями та результати його роботи у бібліотеці НТШ у Львові та ВБУ в Києві на тлі політичних і культурних процесів на українських землях першої половини ХХ ст.
Аналіз суспільно-політичних обставин у Галичині, що безпосередньо мали вплив на бібліотечну діяльність І. Кревецького, дозволив здійснити її періодизацію. Перший етап (1905-1914 рр.) охоплює період з початку роботи в бібліотеці НТШ до Першої світової війни, другий етап (1920-1939 рр.) - період роботи у ВБУ в Києві (1920-1921 рр.) та повернення вченого до керівництва бібліотекою НТШ і до ліквідації товариства (1922-1939 рр.).
І. Кревецький розпочав роботу в бібліотеці НТШ у 1905 р. з упорядкування бібліотечних збірок після свого попередника та організаційного забезпечення функціонування бібліотеки, що передбачало приймання й опрацювання нових надходжень документів, виокремлення їх дублетних примірників, розміщення книг, передання видань до оправи, обслуговування читачів тощо.
Призначений у 1909 р. на посаду директора бібліотеки, І. Кревецький, крім загального керівництва, займався цілеспрямованим комплектуванням бібліотечних фондів, що стало його першочерговим завданням, веденням каталогу й інвентарних книг, керівництвом відділу рукописів і стародруків, листування з науковими інституціями щодо обміну виданнями, формуванням окремих відділів. І. Кревецький укладав звіти про результати роботи бібліотеки за певний період (квартальні, річні), що, крім типової статистики, містили додаткову інформацію, завдяки якій простежено найважливіші моменти існування установи.
У дисертації досліджено, що у довоєнні роки І. Кревецький переважно виконував комплекс повсякденної бібліотечної роботи - каталогізування, інвентаризацію, комплектування, консервування видань та обслуговування читачів. Найважливіше завдання бібліотекаря полягало в підтримуванні уже налагоджених та встановленні нових контактів із українськими та європейськими науковими установами і приватними особами, книгарнями та антикварними магазинами, що давало можливість отримувати потрібну літературу й обмінюватися з ними виданнями НТШ та дублетними бібліотечними примірниками.
На основі аналізу архівних джерел встановлено, що в 1908 р. НТШ налагодило контакти з понад 200 науковими українськими та зарубіжними інституціями, зокрема з 16 Академіями наук, 145 науковими товариствами, 40 редакціями часописів. Вони надсилали свою літературу бібліотеці (18-ма мовами), за що в обмін отримували праці товариства. А 1911 р. до бібліотеки надходили видання вже від 335 наукових установ - 26 Академій наук, 196 наукових товариств, комітетів, комісій тощо, 113 редакцій часописів.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5
