Інститут археології у повоєнний період, окрім вивчення основних епох давньої історії України (палеоліту, мезоліту та неоліту), досліджував питання етногенезу східних слов'ян та мав своїми розробками доводити ідею спільного походження трьох братніх народів. Досить вагомим напрямом науково-дослідної роботи Інституту археології, Державного заповідника “Ольвія” та відділу археології Інституту суспільних наук була експедиційна діяльність. Встановлено, що у 1944-1956 рр. даними установами було проведено близько 300 археологічних експедицій по дослідженню пам'яток матеріальної культури різних епох давньої історії. Втім, обсяги накопичення археологічного матеріалу значно випереджали його теоретичне узагальнення.

Комісія по історії Вітчизняної війни на Україні в 1945-1950 рр. проводила активну роботу зі збирання архівних документів з метою створення та подальшого використання документальної бази. Так, співробітниками Комісії впродовж зазначеного періоду було упорядковано та складено описи на 4255 архівних справ, систематизовано 1200 листівок, 3964 топографічні карти, взято на облік центральні республіканські газети за 1941-1943 рр. та складено картотеку на 419 стенограм спогадів учасників війни. У зв'язку з нетривалим часом існування установи її науковий доробок склав лише 46 наукових та науково-популярних праць загальним обсягом 149 друк. арк.

Зі зміцненням матеріально-технічної бази, а також кількісним і якісним зростанням наукового кадрового складу історичних установ упродовж 1950-х років відбулася значна активізація їх науково-дослідної роботи. Приміром, у 1956 р. академічними історичними установами було підготовлено майже 200 наукових праць (монографій, курсів, збірників документів, наукових та популярних статей) загальним обсягом понад 300 друк. арк.

Науково-організаційна документація свідчить про те, що невід'ємною складовою наукової діяльності академічних установ історичного профілю в цей час була науково-популяризаторська робота, яка здійснювалась шляхом підготовки відповідних праць, читання лекцій в різних організаціях та проведення екскурсій. Разом з тим, ці установи організовували проведення наукових конференцій і сесій, а також надавали значну методичну допомогу музеям і різним відомствам. Встановлено, що науковцями цих установ у 1944-1956 рр. було підготовлено 914 науково-популярних праць, прочитано близько 7 тис. лекцій та проведено 1666 екскурсій.

ВИСНОВКИ

1. З'ясовано, що видані на сьогодні наукові праці, які стосуються питань повоєнного розвитку академічної історичної науки, не можуть претендувати на їх вичерпне висвітлення, оскільки дослідники не проводили комплексного джерелознавчого аналізу діяльності всіх історичних установ, що існували в системі АН УРСР у 1944-1956 рр.

2. У процесі вивчення документального масиву НАН України досліджено комплекс 16 архівних фондів, які утворились в результаті діяльності академічних історичних установ та відомих учених - істориків і археологів за означений період і налічують майже 1000 архівних справ. Також з'ясовано і окреслено основні групи джерельних масивів історичних установ та відомих учених, які забезпечують достатньо вичерпне вивчення питання розвитку академічної історичної науки в повоєнний період.

3. З'ясовано, що в архіві Президії НАН України, наукових архівах історичних установ, а також у ЦДАВО України і ЦДАГО України відклався значний масив документів, серед яких листування академічних установ з Президією АН УРСР та іншими установами щодо організації науково-дослідної роботи, їх річні плани та звіти, документи з особового складу, фінансового та матеріально-технічного забезпечення. Дані документи повною мірою відображають організацію наукової діяльності історичних установ та дають можливість встановити їх науковий доробок.

4. У фондах особового походження видатних учених - істориків і археологів відклалась значна кількість рукописних та машинописних варіантів наукових праць, які виконувались у контексті науково-дослідних робіт установ історичного профілю, а тому є важливими при вивченні напрямів наукових досліджень цих установ. Такі документи значною мірою розкривають сутність суб'єктивної оцінки вченим тієї чи іншої проблеми. Доповнюють інформацію про розвиток історичної науки в АН УРСР документи з громадської та науково-педагогічної діяльності вчених. Важливою групою документів, що містять фонди особового походження відомих учених, є епістолярна спадщина, яка дає змогу повніше дослідити наукові зв'язки як між окремими вченими, так і академічних історичних установ з різними відомствами. Серед зібраних ученими документів вказаних особових фондів міститься значна кількість джерел, що безпосередньо стосуються діяльності історичних установ.

5. За підсумками проведеного джерелознавчого аналізу документів директивного характеру вищих партійно-радянських органів, які комплексно відклались в ЦДАВО України і ЦДАГО України та частково в архіві Президії НАН України і архівах академічних історичних установ, з'ясовано ключові моменти ідеологічного впливу держави на історичну науку в 1944-1956 рр. Зокрема, встановлено, що у повоєнний період відбулось поновлення та різке посилення ідеологічного диктату партійно-радянських органів на українську історичну науку, в першу чергу, на академічну, задля остаточного її одержавлення та перетворення на допоміжний засіб в утвердженні ідеології сталінізму.

6. На підставі проведення порівняльного аналізу архівних документів організаційно-розпорядчого характеру Президії НАН України та історичних установ з'ясовано, що на момент закінчення війни як по установах історичного профілю, так і по всій Академії наук була повністю зруйнована матеріально-технічна база, доволі гострим у перші повоєнні роки було і питання фінансового забезпечення історичних установ АН УРСР. Річний бюджет Інституту історії України 2-ї половині 1940-х років складав у середньому 700 тис. крб., в той час як бюджет Фізико-технічного інституту був на рівні 1,7 млн. крб. Плани фінансування та кошториси річних витрат академічних історичних установ початку 1950-х років свідчать про те, що з подальшим зростанням ідеологічної значущості історичної науки у політиці Комуністичної партії у 1951-1956 рр. рівень фінансового забезпечення установ історичного профілю значно збільшився, що, в свою чергу, сприяло покращенню показників їх науково-дослідної роботи. Втім питання побудови нових приміщень для історичних установ та забезпечення житлом їх співробітників так і не було вирішено у досліджуваний період.

7. За документами архівних фондів НАН України встановлено, що у перші повоєнні роки кількість наукового кадрового складу історичних установ була однією з найнижчих по АН УРСР. З'ясовано, що частка вчених з науковим ступенем в окремих історичних установах була найменшою по Відділу суспільних наук АН УРСР. Лише в середині 1950-х років зі зростанням наукових можливостей історичних установ (відкриття докторантури, додаткових спеціалізованих учених радах із захисту дисертацій, в т. ч. за новими спеціальностями) ситуація з підготовкою наукових кадрів значно покращилась. Встановлено, що в цей час відповідно до вказівок вищих партійних органів, які визначали напрями наукових досліджень, змінювалась організаційна структура історичних установ АН УРСР шляхом створення нових та закриття “неперспективних” відділів. На 1956 р. кількісний та якісний науковий склад таких історичних академічних установ, як Інститут історії та Інститут археології, порівняно з довоєнним періодом та першими повоєнними роками, зріс утричі, що дозволило розширити їх структуру та збільшити кількість наукових досліджень. Втім загальна кількість наукових працівників зі ступенем доктора наук у штаті даних установ в цей час не перевищувала 10 %. Не була належним чином представлена історична наука і в персональному складі академіків та членів-кореспондентів АН УРСР.

8. Доведено, що починаючи з 1947 р. внаслідок постанови ЦК КП(б)У від 29 серпня 1947 р. “Про політичні помилки та незадовільну роботу Інституту історії України АН УРСР” відбулося остаточне згортання досліджень з історії України як самостійного напряму. Наукова робота академічних установ історичного профілю концентрувалась на виконанні тем з підготовки наукових праць з історії суспільних та політичних рухів, про спільне походження трьох братніх слов'янських народів, утворення СРСР та ін. У більшості історичних досліджень переважала тематика винятково важливого значення: возз'єднання українського і російського народів, приєднання Західної України до УРСР, визначальна роль Жовтневої революції у розвитку України тощо. Відтак вивчення вітчизняної історії проводилося лише у контексті тематики загальної історії СРСР.

9. Джерелознавче вивчення наукової спадщини історичних установ АН УРСР дозволяє констатувати, що, незважаючи на кадрові та фінансові проблеми, які особливо гостро відчувались у 1940-х роках, обсяг наукового доробку історичних установ впродовж досліджуваного періоду був значним. Підраховано, що колективами історичних установ було підготовлено близько 2 тис. наукових праць загальним обсягом 3,3 тис. друк. арк. Незважаючи на посилений ідеологічний диктат в історичній науці, вченим вдалось підготувати низку праць, що не втратили своєї актуальності й дотепер, зокрема монографії І.П. Крип'якевича “Богдан Хмельницький” (К., 1954), В.О. Голобуцького “Чорноморське козацтво” (К., 1956), П.П. Єфіменка “Первобытное общество” (К., 1953), І.Г. Шовкопляса “Стародавній кам'яний вік на Україні” (К., 1955) та ін.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Кондратенко О.Ю. Архівні фонди особового походження видатних українських вчених-істориків як джерело вивчення розвитку історичної науки в АН УРСР у 1944-1959 рр. / О.Ю. Кондратенко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. - К., 2005. - Вип. 14. - С. 685-695.

2. Кондратенко О.Ю. Історія формування та документальний склад спадщини члена-кореспондента АН УРСР С. Юшкова / О.Ю. Кондратенко // Укр. іст. зб. / Ін-т історії України НАН України. - К., 2005. - Вип. 8. - С. 429-436.

3. Кондратенко О.Ю. Документальні фонди НАН України як джерело вивчення розвитку археології в АН УРСР 1944-1959 рр. / О.Ю. Кондратенко // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2006. - № 4. - С. 62-70.

4. Кондратенко О.Ю. Особовий фонд члена-кореспондента АН УРСР С.В. Юшкова: історія формування та документальний склад / О.Ю. Кондратенко // Наук. пр. Нац. б-ки України ім. В.І. Вернадського. - К., 2006. - Вип. 16. - С. 299-306.

5. Кондратенко О.Ю. Розвиток археології в Академії наук УРСР (друга половина 40-х та у 50-х рр. ХХ ст.) (за матеріалами архівів наукових установ) / О.Ю. Кондратенко // Історія науки на межі тисячоліть / Комісія з історії науки і техніки НТШ. - К., 2006. - С. 92-96.

6. Кондратенко О.Ю. Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямків історичних досліджень в АН УРСР (1944-1956 рр.) / О.Ю. Кондратенко // Студії з арх. справи та документознавства. - К., 2007. - Т. 15 - С. 37-44.

7. Кондратенко О.Ю. Документальні архівні фонди НАН України як джерело вивчення основних напрямків наукових досліджень в Інституті історії АН УРСР (1944-1956 рр.) / О.Ю. Кондратенко // Рукописна та книжкова спадщина України. - К., 2007. - Вип. 11. - С. 99-109.

8. Кондратенко О.Ю. Історичні установи АН УРСР у 1944-1956 рр.: структура, кадрове та фінансове забезпечення / О.Ю. Кондратенко // Укр. іст. зб. / Ін-т історії України НАН України. - К., 2007. - Вип. 10. - С. 177-188.

9. Список видань і наукових праць співробітників АН УРСР (1941-1945) / [Кондратенко О.Ю., Яременко Л.М., Варава Т.В. та ін.] // Історія Національної академії наук України (1941-1945): Ч. 1. Документи і матеріали / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - К., 2007. - С. 626-696. (Особистий внесок - виявлено, відібрано і перевірено de visu понад 800 видань).

10. Примітки / [Кондратенко О.Ю., Березовський О.М., Вербіцька О.І. та ін.] // Історія Національної академії наук України (1941-1945): Ч. 2. Додатки / НАН України. Нац. б-ка України ім. В.І. Вернадського. - К., 2007. - С. 346-470. (Особистий внесок - написано 13 приміток).

Тези конференцій

11. Кондратенко О.Ю. Академія наук УРСР 1944-1956 рр. (історіографічний огляд) / О.Ю. Кондратенко // Дев'ята конференція молодих істориків освіти, науки і техніки України: Матеріали конф. 23 квіт. 2004 р., м. Київ. - К., 2004. - С. 48-56.

12. Кондратенко О.Ю. Документи наукового архіву Інституту археології НАН України як джерело вивчення розвитку історичних досліджень в АН УРСР у 1944-1959 рр. / О.Ю. Кондратенко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики. Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 17-18 травня 2005 р. - К., 2005. - Ч. 1. - С. 224-225.

13. Кондратенко О.Ю. Серафим Володимирович Юшков: життєвий і творчий шлях / О.Ю. Кондратенко // Шевченківська весна: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяч. 60-річчю Великої Перемоги. - Вип. ІІІ: У 2-х ч. - Ч. 1. Гуманітарні науки. - К., 2005. - С. 80-84.

14. Кондратенко О.Ю. Архівний фонд особового походження члена-кореспондента НАН України В.І. Клокова. Історія формування та документальний склад / О.Ю. Кондратенко // Шевченківська весна. Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених, присвяч. 15-й річниці незалежності України. - Вип. IV: У 3-х ч. - Ч. 3. Історія. - К., 2006. - Вип. 4. - С. 273-276.

15. Кондратенко О.Ю. Археографічна діяльність Комісії по історії Великої Вітчизняної війни на Україні АН УРСР у 1945-1950 рр. / О.Ю. Кондратенко // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: проблеми науки, освіти, практики. Матеріали ІV Міжнар. наук.-прак. конф. Київ, 21-23 трав. 2007 р. - К., 2007. - С. 234-236.

Анотація

Кондратенко О.Ю. Архівні фонди НАН України як джерело з вивчення розвитку академічної історичної науки (1944-1956). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.06 - історіографія, джерелознавство та спеціальні історичні дисципліни. - Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства. - Київ, 2008.

Дисертація присвячена аналізу наукової та архівної спадщини історичних установ АН УРСР та висвітленню за архівними документами розвитку академічної історичної науки у 1944-1956 рр. Внаслідок визначення значної джерельної бази та окреслення кола архівних документів історичних установ АН УРСР встановлено, що у перші повоєнні роки відбулось згортання досліджень з історії України як самостійного наукового напряму.

Незважаючи на ідеологічний тиск партійно-радянських органів, слабку матеріально-технічну базу, а також недостатнє фінансове і кадрове забезпечення академічних історичних установ, їх науковий доробок був значним. Завдяки проведеному аналізу архівних документів науково-організаційного характеру з'ясовано, що колективами профільних установ було підготовлено близько 2 тис. наукових праць загальним обсягом 3,3 тис. друк. арк. Певна кількість наукових праць, створених у повоєнний період, не втратила своєї актуальності й сьогодні.

Ключові слова: історичні джерела, архівні фонди, документи, академічна історична наука, історичні установи, історичні дослідження, наукова діяльність.

Аннотация

Кондратенко О.Ю. Архивные фонды НАН Украины как источник изучения развития академической исторической науки (1944-1956). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. - Украинский научно-исследовательский институт архивного дела и документоведения. - Киев, 2008.

Диссертация посвящена анализу научного и архивного наследия исторических учреждений АН УССР, а также освещению с ее помощью развития академической исторической науки в 1944-1956 гг.

Проведенный сравнительный анализ массива архивных документов дал возможность определить этапы и формы организационной структуры академических исторических учреждений. Установлено, что одним из негативных факторов в послевоенном развитии академической исторической науки было возобновление идеологического давления со стороны высших партийных органов с целью ее подчинения интересам государства и превращения во вспомогательный инструмент для формирования коммунистической идеологии. В итоге это привело к необоснованным обвинениям учёных-историков в украинском буржуазном национализме, а также определило научную концепцию изучения истории Украины на дальнейший период.

Архивные документы дали возможность выяснить, что одной из главных причин замедления темпов развития академической исторической науки в первые послевоенные годы была проблема финансового и кадрового обеспечения учреждений исторической отрасли, которое в сравнении с учреждениями естественнонаучного или технического профиля было на порядок ниже. Лишь в начале 1950-х годов эта ситуация значительно улучшилась, что в итоге дало возможность расширить структуру исторической отрасли АН УССР, а вместе с тем и масштабы научно-исследовательской работы профильных учреждений.

В результате проведенного анализа научно-организационных и научно-исследовательских документов определены основные направления научной работы исторических учреждений. Установлено, что в послевоенный период из тематических планов исторических учреждений были исключены темы об отдельном изучении истории Украины, которые были актуальны в период Второй мировой войны. Начиная с 1947 г. исследования по истории Украины проводились исключительно в контексте истории СССР на основе марксистско-ленинской методологии исторической науки. Одно из главных мест в научно-исследовательской работе исторических учреждений занимали темы по изучению общего происхождения трех братских славянских народов, истории политических движений, образования СССР, проблемы воссоединения украинского и русского народов как закономерного исторического явления, а также исключительно важной роли Октябрьской революции в истории Украины. Значительное количество научных работ создавалось украинскими историками по заказу Коммунистической партии.

Источниковедческое изучение архивного и научного наследия академических исторических учреждений дает основание утверждать, что, несмотря на кадровые и финансовые проблемы, объем научной продукции исторических учреждений АН УССР за этот период был значительным и составлял около 2 тыс. научных трудов общим объемом 3,3 тыс. печатных листов. Несмотря на усиленное идеологическое влияние партийных органов на историческую науку, ученые смогли подготовить значительное количество трудов, которые не потеряли своего значения и в наше время.

Ключевые слова: исторические источники, архивные фонды, документы, академическая историческая наука, исторические учреждения, исторические исследования, научная деятельность.

Annotation

Kondratenko O.Yu. Archival fonds of the National academy of science of Ukraine as a source of learning of development of academic historical science (1944-1956). - Manuscript.

Dissertation for the degree of candidate in history in the field 07.00.06 - Historiography, Source history and special historical disciplines. - Ukrainian Scientific Research Institute for Archives and Records Studies. - Kyiv, 2008.

The dissertation is devoted to the analyses of scientific and archival heritage of historical institution of Academy of sciences of URSU and lightening on the development of academic historical science in 1944-1956 after the documents.

Thanks to the analysis of a great deal of archival documents of historical institutions of Academy of sciences of URSU of postwar period, the formation organizational structure of academic historical institutions were determined. Despite the ideological pressure of party and government bodies, a weak material and technical base, insufficient finance and staff securing of historical science of the postwar period, its scientific contribution was great. Historical institutions of the Academy of sciences of URSU of that period prepared nearly 2000 scientific works. Manu of these works made at postwar period are actual today.

Key words: historical sources, archival fond, documents, academic historical science, historical institutions, scientific activate.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5