Чисельність. Популяції численні, різко зкорочуються в забрудненних водоймах.
Причини зміни чисельності. Осушування екотопів, засолення та забруднення водойм.
Загальна характеристика. Однорічна трав'яниста (папоротева) водяна рослина завдовшки 10-20 см. Стебло ( діаметр 1-2 мм) плвабче розгалуженне. Листки розміщенні кільцями по три: два-плаваючі, яйцевидно еліптичні, розташованні попарно, третій - занурений у воду, розсічений, вкритий бурими волосками. Спороносить у серпні - вересні. Розмножується спорамиі вегетативно.
Заходи охорони. Занесено до Червоної книги України (1980). Охороняється в природних заповідниках: Дунайську Плавні, Луганському (Станично-Луганський відділ), Канівському, Розточчя та заказниках загальнодержавного значення (зокрема Святе Озеро у Козилевському районі Чернігівської області). Необхідно дослідити стан популяції.
Дельфіній Сергія
Delphinium sergii Wissjul.
Родина Жотееві -
Ranunculaceae
Наукове значення. Східно-Європейсько Кавказький вид.
Статус. ІІІ категорія.
Поширення. Донецька височина. Вид поширений також у пониззі Дону, Передкавказзі.
Місце зростання. Узлісся серед чагарників, трапляється на вапняках.
Чисельність. Характерні ізольовані популяції. У східній частині ареалу - звичайна рослина.
Причини зміни чисельності. Антропогенне порушення екотопів (випасання худоби, вирубування лісів тощо).
Загальна характеристика. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 40-100см, з бульбовиднопотовщеним коренем. Стебло прямо стояче, просте або розгалуженне. Листки 5-7 пальчасторозсіченні. Квітки яскраво голубі (іноді під деревами білуваті), зібрані в просту або розгалуженну китицю. Розмножується насінням і кореневими бульбами. Цвіте у червні-липні. Плодоносить у серпні. Ксеромезофіт. Отруйний.
Заходи охорони. Охороняється у Луганському природному заповіднику (відділ Провальський степ) і на території пам'ятки природи
Півонія тонколиста
Paeonia tenuifolia L.
(P. lithophila Kotov?
P. biebersteiniaca Rupr.)
Родина Півонієві -
Paejniaceae
Наукове значення. Причорноморський ендемічний вид.
Статус. ІІ категорія.
Поширення. Південна частина лісостепової і степової зони, яйли Гірського Криму. Вид поширений у Центральній Європі, південно-східних районах Східно-Європейської рівнини, на Кавказі.
Місця зростання. Плакорні ділянки, степові схили з добре розвиненими чорноземними грунтами (у складі різнотрав'я степових фітоценозів).
Чисельність. Незначна. Трапляються скупчення рослин на пасовищах, частіше росте поодинці. Спостерігається скорочення чисельності виду, особливо поблизу населених пунктів.
Причини зміни чисельності. Розоорювання цілинних степових ділянок; витоптування, зривання на букети та збирання як лікарської сировини, викопування.
Загальна характеристика. Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 20-50 см, з бульбовидним коренем. Листки двічі-або тричі перисті, вузько розчленовані. Квітки (діаметр до 8см) одиничні, темно-червоні; пелюстки обернено яйцевидні. Плід - густо опушенні лстянки (2-5). Цвіте у квітні - травні. Плодоносить у червні - серпні. Розмножується насінням. Отруйна.
Заходи охорони. Охороняється в Українському степовому (відділ Хомутівський Степ), Луганському (відділ Стрільцівський Степ), Ялтинському гірсько-лісовому та Карадазькому природних заповідниках. Вирощують вид у ботанічних садах
Громовик гранітний
Onosma graniticola Klok.
Родина Шорстколисті -
Boraginacea
Наукове значення. Ендемічний вид.
Статус. І категорія
Поширення. Причорномор'я та Приазов'я: у Миколаївській області - на околицях сіл Бузького Арбузинського району та Богданівни Доманівського району, у Луганській області - незначний локалітет у Провальському Степу (відділ Луганського природного заповідника).
Місця зростання. Кам'янисті степові схили (вздовж Південного Бугу вид локалізується переважно біля гранітних відсолень, у Луганській області пов'язаний з виходами сланцю).
Чисельність. Дуже мала, різко скорочується. Зростає поодинці або невеликими групами (10-15) особин.
Причини зміни чисельності. Стенотопність і низька конкурентна здатність виду, знищення екотопів внаслідок спорудження АЕС тощо.
Загальна характеристика. Дворічна монокарпічна рослина заввишки до 40 см. Стебла пірамілальнорозгалужені. Коренева система стрижнева. Листки лінійно довгасті, звужені біля основи. Чашечки завдовжки 10-11мм, віночок - 16-18 мм. Цвіте у червні - липні. Плодоносить у липні - серпні. Розмножується насінням. Ксерофіт, Петрофіт.
Заходи охорони. Охороняється у Провальському Степу. Необхідно контролювати стан популяцій, створити заказник загальнодержавного значення, розширити роботи по інтродукції виду в ботанічних садах.
Астрагал крейдолюбний
Astragalus cretophilus Klok.
(A. cornutus auct.)
Родина Бобові -
Fabaceae (Leguminosae)
Поширення. Басейн Сіверського Дінця. Вид поширений у степових районах басейну Дону.
Місця зростання. Крейдяні відсолення.
Чисельність. Даних немає.
Причини зміни чисельності. Антропогенне порушення екотопів, зокрема, внаслідок випасання худоби.
Загальна характеристика. Кущик заввишки до 100см. Стовбурці вкриті бурувато-коричневою потрісканою корою; річні пагони завдовжки 15-50 см з сріблясто-білою тонкою корою. Листки з 5-7 парами широко еліптичних або лінійно довгастих, опушених листочків. Квітки в головчастих китицях. Віночок червонувато-фіолетовий. Біб довгастий (13-20 мм), шорсткий, з циліндричним носиком. Цвіте у червні - серпні. Плодоносить у липні - вересні. Розмножується насінням. Ксерофіт. Кальцефіл.
Заходи охорони. Вирощують у Донецькому ботанічному саду НАН України. Охороняється в Луганському природному заповіднику. Необхідно контролювати стан популяції.[10]
Аналіз сучасного землекористування в області свідчить, що з наявності 5-тої частини території придатної для відтворення пиродних ресурсів тут неможна розраховувати на позитивні зрушення: це не цілий масив, а окремі частини землі, що ізольовані одна від одної. На території області повністю порушений необхідний кругообіг речовин особливо, води.
Використання окремих міроприємств підвищення активності біосистеми (лісопосадки, охоронні території) або недостатньо, або навіть і шкідливо (надлишок мінеральних добрив, пестицидів), а також ускладнює стан біосфери в цілому.
В Луганській області темп росту інвестицій в природоохоронну діяльність постійно відстає від темпів росту капіталовкладень у виробництво. В результаті чого, у сільському господарстві області слід очікувати дальнійшого забруднення і порушення грунтового покриву, а в промисловості - посилення забруднення повітряного і водного басейнів, перенасичення території відходами.
З екологічної точки зору ситуація з водними ресурсами гірше, ніж стан повітряного басейну в 5 разів. Деградація грунтових ресурсів зумовлена їх змивом. Екологічний вузол проблем локалізується в районі населенних пунктів: Лисичанськ, Северодонецьк, Рубіжне, Луганськ, Щастя.
Джерелом підвищення рівня радіації і вмісту шкідливих для людини хімічних утворень є шахтні терикони, доменні печі. Непередбачувані наслідки закриття шахт та їх затоплення без наукового на те обгрунтування.
Практично на всій території області середовище проживання для людини оцінюється, як критичне. В області найнижча на Україні тривалість життя.
Луганську область необхідно визнати, як зону надзвичайного екологічного лиха.
Проблеми охорони лісів Луганської області пов'язані з їх рекреаційним використанням. Рекреаційні навантаження характеризуються дуже нерівномірно. В лісових масивах найбільш привабливі природні, старовікові, розрідженні, з розвиненим трав'яним покривом, яскраво виражені насадження у свіжих і вологих типах лісів поблизу рік та озер. У байрачних лісах рекреанти розміщуються на галявинах, а всередині лісу на - рівних галявинах тальвигу не затримуючись на схилах з густим підліском.
У відповідності з розпорядженням представника президента України в Луганській області державну екологічну безпеку, була створена і введена в роботу система обласного моніторингу оточуючого навколишнього середовища. У зв'язку з цим були розроблені такі програмні системи: „Поверхневі води”, „Джерела викидів в атмосферу”, „Фауна”, „Екологія і право”. При створені програми „Підземні води”, „Грунти” створена досвідчена геоінформаційна пошукова система з використанням багатошарової карти з екологічною ситуацією.
Закриття шахт в Луганській області є - джерелом дуже багатьох серйозних екологічних проблем. Неврахування широкого спектру екологічних питань, як при проектуванні, так і в процесі ліквідації шахт, порушення природоохоронного законодавства приводить до суттєвого погіршення стану навколишнього середовища у вугільнодобувних регіонах Луганської області, і необхідності залучення додаткових грошових інвестицій задля вирішення екологічних проблем, що виникають в зв'язку з реструктуризацією вугільної промисловості.
Спостереження, що проводилися Луганською лабораторією екології грунтів, інституту агропромислового виробництва, за станом грунтового покриву після закриття шахт, свідчать проте, що грунти на цих ділянках до підтоплення відносилися до висококультурних з вмістом гумусу 4-8%, а в зв'язку з підвищенням рівня грунтових вод, внаслідок закриття шахт, призвело до того, що розпочалися процеси заболочування і пов'язані з ними засолення і солонцювання, що викликають значну деградацію грунтового покриву.[7]
Так, як в Луганській області спостерігається значне антропогенне навантаження для зменшення його впливу пропонується впроваджувати в практику концепцію міської зелені. Дана концепція протистоїть урбанізації і її негативним наслідкам - зникненню лісів, луків, погіршення кількісного і якісного стану поверхневих і підземних вод, забрудення повітря та девастації грунту. В цій ситуації комплексне озеленення охоплює практично всю незабудовану територію міста. Прийоми садово-паркового мистецтва виходять за межі традиційних об'єктів озеленення садів і парків і стають інструментом формування культурного ландшафту.
Озеленення, як галузь міського народного господарства зосереджується на вирішенні трьох головних завдвнь:
· охорона і консервація існуючих садів і парків;
· формування новостворених садово-паркових об'єктів;
· рекультивація девастованих ландшафтів.
Потрібно провести закриття екологічно небезпечних шахт з урахуваням і дотриманням всіх норм і вимог, впровадити нові системи очистки стічних побутових вод, встановити і замінити на сучасні фільтри по очищенню повітря від шкідливих домішок. На підприємствах забезпечити контролю по дотриманню вимог, щодо санітарно-захисної зони поблизу підприємства.
Збільшити кількість зелених насаджень.[14]
В даній курсовій роботі було досліжено Луганську область. Її місце в загальному адміністративно територіальному районуванні, визначено те, що особливістю природних умов є її розташування в Степовій зоні України, що є частиною Євразіатської степової області, яка простяглася широкою смугою від пониззя Дунаю до передгір'я Алтаю й далі на схід через Північну Монголію до Великого Хінгана. На Україні вона на півночі межує з Лісостепом і простягається на південь до передгірного Лісостепового Криму, а на останній території доходить до берегів Чорного та Азовського морів.
Луганська область разом із Донецькою областю утворюють Донецький економічний регіон, який є найбільш економічно розвиненним в Україні. За кількість та густотою населення район посідає перше місце. Переважна частина населення зайнята в промисловості, тут зосередженні великі людські ресурси. Є гострі проблеми раціонального використання трудових ресурсів, особливо в шахтарських селищах.
Донецький район в Україні найбільш економічно розвинутий, особливо такі галузі, як електроенергетика, вугільна, металургійна, хімічна промисловість, важке машинобудування та промисловість будівельних матеріалів. У сільському господарстві домінує приміський тип господарювання.
Велика кількість проблем в області пов'язана з лісовими ресурсами. По віку і стану більшість дубових насаджень підлягають суцільним вирубкам, при цьому іде зміна цінних порід на менш цінні. Велика площа лісів гине в результаті дії водозаборів (знижується рівень ґрунтових вод).
Кожний 4-й вид флори області зустрічається тут дуже рідко і в одному екземплярі. Заповідні території, котрі утримують близько 75% видового складу флори, займають всього лиш 0,005% площі.
Нами був розрахований коефіцієнт екологічної стійкості ландшафту, який становить 0,8 (КЕСЛ=0,8). Виходячи з даного розрахунку ми робимо висновок, що територія Луганської області знаходиться в нестабільних еколого-ландшафтних умовах.
В 5 розділі цієї курсової роботи була дана загальна оцінка стану охорони рослинного світу та шляхи для його покращення. Було запропоновано впроваджувати в практику концепцію міської зелені, дана концепція протистоїть урбанізації і її негативним наслідкам.
Страницы: 1, 2, 3, 4