Придбані (вироблені) запаси оцінюють за первісною вартістю. При придбанні до собівартості включають такі фактичні витрати: суми сплачені постачальнику, ввізне мито, сума непрямих податків, витрати на заготівлю, розвантажування, … Первісна собівартість виготовлених запасів є їх виробнича собівартість. Вона включає: прямі немат.витрати, прямі витрати, загально виробничі витрати. Запаси відображаються в обліку за найменшою з 2-х оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
- оцінка дебіторської заборгованості - П(С)БО №10 «Дебіторська заборгованість»
Оцінка деб.заборгованості залежить від виду цієї заборгованості:
Заборг. за товари, роботи, послуги визначається, як актив одночасно з визнанням доходу від реалізації і оцінюється за первісною вартістю.Поточна оцінка деб.заборг. здійснюється за чистою вартістю реалізації, яка визначаться як різниця між первісною та резервом сумнівних боргів.
Грош. кошти та їх еквіваленти в нац.валюті оцінюються за номіналом. Грош. кошти та грош. документи в іноз.валюті перераховуються в гривні на дату отримання та на дату складання звітності за курсом НБУ.
- оцінка зобов'язань підприємства - П(С)БО №11 «Зобовязання»
Для оцінки використовуються всі визначені основи оцінки: історична вартість зобов'язання, поточна вартість, вартість погашення, теперішня вартість. Вибір способу оцінки залежить від характеру зобов'язання, його строковості та способу погашення.
- Оцінка фін.інвестицій - П(С)БО №12 «Фінансові інвестиції»
Фінансові інвестиції -активи, які утримують з метою збільшення прибутку, збільшення вартості капіталу (акції, облігації, частки в статутних капіталах інших підприємств…). Фін.інвестиції оцінюються за їх історичною собівартістю, яка включає: ціну придбання, комісійні винагороди, мито, інші податки, банк.збори, витрати пов'язані з придбанням інвестицій.
- Оцінка доходів і витрат підприємства - П(С)БО №15 «Дохід» і П(С)БО №16 «Витрати»
6.3. Калькуляція, як складова методу б.о.
Калькуляція - елемент методу б.о., що полягає в обчисленні у грошовому виразі витрат підприємства на придбання, виробництво окремого виду мат.цінностей і витрат на реалізацію.
Об'єктами калькулювання собівартості виробництва продукції є: витрати вир-ва, які згруповані за відповідними ознаками (за ек.елементами та статтями кал-ня). Ек.елементи - це однорідні первинні вит-и, які не розкладаються на складові частини (мат.витрати, амортизація активів).
Групування витрат за статтями:
- за призначенням у процесі виробництва
- за видами статті поділяються на:
1. прямі мат.витрати
2. прямі витрати на оплату праці
3. інші прямі витрати
4. загально виробничі витрати
Класифікація витрат:
За ек.змістом: витрати засобів праці; предметів праці; живої праці.
За кругообігом капіталу: постачальницько-збутові; виробничі; витрати на збут.
За місцем виникнення і центрами відповідальності: витрати виробництва; витрати цехів.
За способом віднесення на собівартість: прямі; непрямі.
За видами: за ек.елементами; за статтями калькуляції.
За складом: одноелементні; комплексні.
За впливом до обсягу виробництва: постійні; змінні.
За календарним періодом: поточні; майбутніх періодів; минулих періодів.
За відношенням до технологічного процесу: основні; накладні.
Складовою частиною процесу калькулювання є калькуляційний облік - система аналітичного обліку витрат на виробництво.
Поєднання системи калькуляційного обліку та калькуляції здійснюється при застосуванні методів калькулювання - сукупність способів аналітичного обліку витрат і прийомів обчислення собівартості калькуляційних обкатів.
Методи калькулювання:
1. простий - використовуться в однопродуктових вир-вах, коли всі витрати йдуть на продукт. Собівартість - це розподілення всіх витрат на кіл-сть виробленої продукції.
2. попередільний - використовується у послідовних вир-вах, коли техн..процес розподіляється на окремі частини - переділи і за кожним з них окремо обліковуються витрати, а на останньому калькулюється собівартість готової продукції.
3. позамовний - всі в-ти групуються за замовленнями, соб-сть одиниці виробу визначається шляхом розподілу всіх ви-т за зам-ням на кіл-ть випущених виробів.
4. нормативний - витрати обліковуються за нормами, а факт.собівартість визначається як сума витрат за нормами, відхилень від норм, а також змін норм.
7. Техніка і форми бухгалтерського обліку.
7.1. Облікові регістри та їх класифікація.
7.2. Техніка облікової реєстрації.
7.3. Способи виправлення помилок.
7.4. Форми бухгалтерського обліку.
Всі госп. операції після оформлення первинними документами заносяться до облікових регістрів - таблиць, призначених для відображення документально оформлених госп. операцій в системі рахунків накопичення та зберігання облікової інформації. Записи в регістрах бух. обліку виконуються на підставі первинних документів. Облікові регістри складаються щомісяця і підписуються виконавцями та гол. бухгалтером.
Аналітичні дані в облікових регістрах мають співпадати з даними синтетичного обліку на останнє число місяця.
Класифікація облікових регістрів:
І. За зовн. виглядом:
1) бухгалтерські книги, які застосовують для ведення записів з синтетичного і аналіт. обліку; тут всі листки пронумеровано, на останній стор. вказана кількість сторінок з підписом керівника, гол. бухгалтера і печаткоє під-ва. До них належать: Касова книга, Головна книга, Журнал-Головна книга.
2) облікові регістри-картки: ведуться для відображення аналіт. даних по кожному об'єкту обліку (ТМЦ, ОЗ); не скріплюються між собою, зберігаються в картотеці. Бувають: кількісно-сумового обліку, контокорентної форми, картки складського обліку, інвентарні картки тощо.
3) облікові регістри-листки: мають стандартний формат, призначені для обліку певних операцій. До них належать: Журнали-ордери, відомості, розрахункові таблиці.
ІІ. За обсягом змісту:
1) синтетичні - регістри, в яких ведуть облік за синтетичними рахунками. Відносять: Журнал-Головна, Головна книга, Журнали-ордери.
2) аналітичні - регістри, в яких облік ведеться за аналітичними рахунками. До них належать книги і картки, в яких інформ. подають в натур., трудових і вартісних вимірниках.
3) комбіновані - поєднують синтетичні і аналітичні записи. Напр, Журнал-ордер.
ІІІ. За видами бух. записів:
1) хронологічні - регістри, призначенням яких є реєстрація операцій у порядку хронолог. послідовності їх виконання та оформлення. належать: Журнал реєстрації госп. операцій, Касова книга, Табель відпрацьованого часу, Журнал обліку надходження готової продукції.
2) систематичні - регістри, в яких виконується групування однорідних операцій на синтет. і аналіт. рахунках. Такі записи ведуть у : Головній книзі, книгах, картках.
3) комбіновані - регістри, де одночасно поєднується хронологічні і систематичні записи. Таку будову має Журнал-Головна книга.
ІV. За будовою:
1) односторонні - відображають дані про госп. операцію, суму якої записують по Дт або по Кт відповідного рахунку. Залежно від змісту обліковуваних операцій односторонні регістри поділяють на:
- контокорентні;
- кількісносумового обліку;
- кількісносортового обліку.
Напр, картки аналітичного обліку розрахунків, книги складського обліку, картки кількісносумового обліку матеріалів.
2) двосторонні - складаються з 2-х частин: в одній записують дебітові обороти, а в другій - кредитові за одним рахунком. Напр, Головна книга.
3) багатографні - регістри, в яких дебітову частину поділяють на кілька граф. Напр, Журнал-ордер.
4) шахові - побудовані за шаховим принципом, за яким дебітові та кредитові обороти записубть у відповідних клітинках.
Записи госп. операцій у регістрах наз. обліковою реєстрацією. Облікова екон. інформація.
що міститься у первинних документах, систематизується на рахунках бух. обліку шляхом занесення
методом подвійного запису до регістрів синт. і аналіт. обліку з використанням типової кореспонденції рахунків.
Перенесення інформ. з первинних документів в облікові регістри здійснюється по мірі надходження документів. Записи госп. операцій в обл. регістрах відображаються в тому звітному періоді. в якому вони були здійснені. В кінці кожного місяця облікові регістри закривають: підраховують підсумки по Дт і Кт, сальдо по кожному синт. і аналіт. рахунку. Підсумкову інформ. переносять в регістри, на основі яких складають звітність. При цьому заг. підсумок оборотів по синт. рахунках за звітний період, показаних в оборотній відомості, має збігатися з підсумком Журналу реєстрації операцій.
Сума записів по синт. рахунку має збігатися з підсумками оборотної відомості по його аналіт. рахунках. Зведені дані облікових регістрів використовують для сккладання звітності.
Призаповненні облікових регістрів можливі помилки. У теасті та цифрових даних первинних документів, обл. регістрів і звітів необумовлені виправлення не допускаються.
Діючим Положенням «Про документальне забезпечення записів у БО» передбачено виправлення помилок такими способами:
1. Коректурний: полягає в тому, що неправильний запис закреслюється однією рискою, а зверху пишуть правильно. Виправлення підтверджуються записом «виправлено» з підписом особи і зазначенням дати виправлення.
2. Червоним кольором: неправильний запис роблять повторно в тій самій кореспонден-ції рахунків, що і помилковий запис, але червоним кольором або обведенням суми та рахунків червоними дужками, рамками, що означає від'ємні числа. В цьому випадку суми, записані червоним кольором акумулюються, одночасно записують правильну кореспонденцію і суму.
3. Додаткові записи: застосовується у випадках, коли бух. кореспонденція рахунків виконана правильно, але в меншій сумі, ніж фактична госп. операція. Для виправлення такої помилки необхідно додатково провести на різницю між правильною і помилковою величиною.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12
