Здійсненню лізингової угоди передує одержання заявки від підприємства (наукової організації) на яке-небудь устаткування .

Звичайно потенційний (майбутній ) орендар звертається з цією заявкою до свого банку, а останній уже пропонує здійснити спеціалізованій компанії; у той же час, звичайно, не виключене і звертання орендаря прямо до лізингової компанії з пропозицією укласти лізинговий контракт. При позитивній відповіді даний контракт укладається між лізингодавцем (у залежності від конкретної ситуації - банком або лізинговою фірмою) і лізингоодержувачем (про зміст контракту мова йтиме нижче) практично одночасно з оформленням придбання товару лізингодавцем у постачальника.

2. Придбання товару.

Придбання машин, приладів, устаткування й інших матеріальних цінностей, що є предметом лізингового контракту, виробляється з доручення клієнта лизингодавцем за допомогою висновку контракту купівлі-продажу. Відповідно до укладених контрактів власником лізингового товару, що зберігає право власності і враховує його на своєму балансі, є лізингодавець; одержувачем же товару по угоді є лізингоодержувач, що власником не є , але практично приймає на себе багато його обов'язків.

3. Постачання товару.

Постачання товару здійснюється продавцем (постачальником) відповідно до умов договору з попереднім попередженням орендаря про майбутнє постачання.

4. Приймання товару.

Здійснюється підписанням протоколу приймання, у якому обов'язково бере участь постачальник і лізингоодежувач.

Постачальник цим документом підтверджує виконання своїх обов'язків перед лізингодавцем (за договором купівлі-продажу) і може розраховувати на оплату поставленого товару. У випадку виявлення окремих недоліків, не зухвалих, однак, істотного порушення функціонування товару (об'єкта угоди), постачальник зобов'язується усунути зазначені недоліки в погоджений з лізингоодержувачем термін. При неналежному постачанні постачальник несе відповідальність безпосередньо перед лізингоодержувачем, звільняючи лізингодавця від претензій останнього .

Лізингоодержувач засвідчує протоколом приймання належну ставку об'єкта угоди , підтверджує досягнення обговорених показників в експлуатації, а також визнає дійсність усіх домовленостей, вказанних у контракті по лізингу , і зобов'язується зробити у встановлений час перший лізинговий внесок.

У випадку відсутності представника лізингодавця лізингоодержувач у протоколі про приймання заявляє про прийняття на себе прав і обов'язків лізингодавця у відношенні постачальника, включаючи перевірку стану об'єкту, зобов'язання рекламації, відмовляючись від їхнього пред'явлення безпосередньо лізингодавцю.

Разом з тим можливо і присутність лізингодавця (покупка товару по угоді ) при його прийманні (це може бути бажано, якщо лізинговий товар не є новим). У цьому випадку лізингодавець приймає всі документи і, підписуючи протокол приймання, бере на себе право власності на об'єкт лізингової угоди .

5.Кредитування банком операції придбання лізинговою компанією товару (при необхідності).

Звичайно лізингова фірма одержує кредит у банку, що приймає саму активну участь у її створенні і солідному пакеті , що має, її акцій (аж до контрольного).

6. Оплата постачання.

Підставою для розрахунків між постачальником і лізингодавцем є одержання останнім комплекту документів, оформлених і, що підписуються в процесі приймання товару.

Оплата може вироблятися такими способами:

- 100% оплата по підписанні протоколу приймання;

- первісний аванс (передоплата) у визначеному розмірі від покупної ціни, виплачуваний після одержання від продавця підтвердження згоди на угоду, і остаточний розрахунок після її виконання. При цьому покупець (лізингодавець) може оформити банківську гарантію повернення авансу, застрахувавши на випадок зриву угоди .

7.Виплата лізингових платежів.

Платежі на користь лизингодателя є основою зворотності полу-ченного матеріального кредиту; у них закладене погашення вартості узятого в оренду устаткування й оплата відсотків, а також деякі інші витрати. При цьому можливий варіант, коли як оплату здійснюється постачання

продукції, зробленої за допомогою орендованих засобів (компенсаційний лізинг).

8.Повернення кредиту зі сплатою відсотків по ньому .

У банківській практиці лізингові фірми, як правило, вважаються на-дежными платниками і мають пільгові умови кредитування.

По закінченні терміну контракту орендоване майно може бути воз-вращено лізингової компанії, або викуплено по залишковій (можливо - символічної ) вартості, або контракт може бути продовжений на новий термін. Зі сказаного очевидна специфіка лізингу, що полягає в його двоїстій природі: з одного боку, він зберігає риси кредиту (терміновість, возврат-ность, платність), але з іншої сторони є своєрідною інвестицією ка-питала, оскільки об'єкт позички виступає у формі матеріального майна.

1.6. Митне оформлення лізингових операцій.

Для товарів, що ввозяться в Україну за договорами оперативного та фінансового лізингу, застосовується митний режим випуску для вільного обігу (імпорту) зі справлянням податків та зборів у встановленому порядку, тобто зі сплатою ПДВ, ввізного мита, акцизного та митних зборів.

Митне оформлення об'єктів оперативного лізингу, які ввозяться на Україну і підлягають обов'язковому зворотному вивезенню за її межі протягом одного року, за заявою лізингоодержувача може здійснюватись відповідно до митного режиму тимчасового ввезення, відповідно до якого при ввезенні майна на Україну ввізне мито не справляється.

Митне оформлення об'єктів міжнародного лізингу при їх зворотньому ввезенні (або при вивезенні українскими лізингодавцями) здійснюється на підставі вантажної митної декларації відповідно до режиму експорту..

2. Бухгалтерський облік з переробки сировини на давальницьких умовах у виконавця резидента (з оплатою послуг з переробки грошовими коштами).

2.1. Сутність операцій з давальницькою сировиною.

Операції з давальницькою сировиною, що здійснюються за межами України, регулюються Законом України “про операції з давальницькою сировиною в зовнішньоекономічних відносинах” і мають більш сладну схему бухгалтерського обліку, ніж подібні операції в межах України.

Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлена ця продукція, ввезена іноземним замовником на територію України або закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику.

Давальницькою сировиною можуть бути: сировина, матеріали, напівфабрікати, комплектуючі вироби, енергоносії.

Давальницька сировина в зовнішньоекономічній діяльності - сировина, матеріали, напівфабрікати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україну) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробництві готової продукції з наступним поверненням продукції повністю або частково в країну власника (реалізації в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем), або вивезенням в третю країну.

Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - операція по переробці (обробці, збагаченню або використанню) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій) по переробці даної сировини), ввезеної на митну територію України (або закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату (сировина замовника на конкретному етапі її переробки складає не менше 20% загальної вартості виготовленої продукції).

Якщо питома вага сировини, що надається, в загальній вартості готової продукції складає менше 20%, то така операція буде належати до бартерних операцій. Оперція з переробки давальницької сировини може проводитися незалежно від кількості виконавців та замовників, а також етапів її переробки, але при цьому строк здійснення такої оперції повинен бути не більше 90 календарних днів з моменту оформлення вантажної митної декларації на давальницьку сироовину (за виключенням випадків, передбачених законодавством).

Отже, в операціях з давальницькою сировиною беруть участь замовник (власник) сировини та виконавець, який з такої сировини виготовляє продукцію.

Законодавством передбачену операцыъ з переробки давальницькоъ сировини в рызних митних режимах:

ввезення давальницької сировини іноземного замовника на митну територію Украіни з метою отримання готової продукції;

придбання за інозмемну валюту іноземним замовинком давальницької сировини на території України з метою виробництв готової продукції;

вивезеня українським замовником давальницької сировини за межі України з метою отримання готової продукції.

При експорті давальницької сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, може бути:

ввезена на митну територію України в повному обсязі;

ввезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником;

реалізована за межами митної території України.

При імпорті давальницької сировини готова продукція, в залежності від умов зовнішньоекономічного контракту, може бути:

вивезена за межі митної території України у повному обсязі;

вивезена на митну територію України, крім тієї її частини, яка була використана для проведення взаєморозрахунків між виконавцем і замовником;

реалізована в межах митної території України.

Таким чином, застосовуючи давальницьку схему при ввезенні давальницької сировини, а також при отриманні давальницької сироивни, закупленої за іноземну валюту на території України, підприємство може використовувати наявні виробничі потужності для отримання готової продукції. За виконану роботу підприємство може отримати кошти, сировину, готову продукцію або, залежно від умов зовнішньоекономічного контракту, оплату в комбінованій формі.

Українським замовникам дозволяється вивозити давальницьку сировину за межі митної території України для виготовлення готової продукції. При цьому система оподаткування імпортних товарів побудована таким чином, що готова продукція у випадку її ввезення на митну територію України не оподатковується митом.

2.2. Договір на переробку та документальне оформлення операцій з давальницькою сировиною.

Зовнішньоекономічний контракт є основним документом, що визначає прав і обов'язки замовників при переробці давальницької сировини в готову продукцію. З метою захисту українських учасників зовнішньоекономічної діяльності, проведення контролю за зовнішньоекономічними операціями державними органами, законодавством регламентовані обов'язкові вимоги до зовнішньоекономічних контрактів на переробку давальницької сировини.

Страницы: 1, 2, 3