3. Визначення руху грошових коштів у результаті фінансової діяльності. Для визначення грошового потоку від фінансової діяльності використовуються дані про кожне надходження або використання грошових коштів, що мали місце в результаті емісії цінних паперів, викупу власних акцій, виплати дивідендів, погашення зобов'язань за борговими цінними паперами.

Операції, які відносяться до фінансової діяльності, не потребують використання грошових коштів або їх еквівалентів, повинні розкриватися в примітках до фінансових звітів.

4. Визначення чистого руху коштів та узгодження їх залишків. Для складання звіту використовують такі джерела інформації:

· Баланс;

· Звіт про фінансові результати;

· Примітки до фінансових звітів (розшифровка статей балансу і звіту про фінансові результати);

· Головна книга;

· Дані по окремим рахункам бухгалтерського обліку.

Визначення, оцінка та функції власного капіталу.

Майно підприємства складається з різноманітних об'єктів обліку-носіїв прав власності окремих суб'єктів. Права кожного власника на майно підприємства і на участь у його прибутках визначається часткою і формою інвестованих коштів. Вони мають бути чітко відображені у бухгалтерському обліку на підставі відповідних документів. Розкриття цих прав є одним із найважливіших завдань фінансової звітності. Гарантією захищеності прав власників підприємства виступає власний капітал

Під власним капіталом розуміють ту частину в активах підприємства, яка залишається після вирахування його зобов'язень. Цей підхід називають залишковим принципом визначення капіталу. Тобто підкреслюється, що зобов'язанням перед кредиторами відносно активів підприємства надається перевага порівняно з вимогами власників капіталу. Сума власного капіталу - це абстрактна вартість майна, вона не є ні поточною ринкового, ні іншою оцінкою підприємства для його власників, тобто не відображає поточну вартість прав власників підприємства. На величину власного капіталу суттєво впливають складові облікової політики, що стосується обраних принципів, методів і процедур для визнання та оцінки елементів та статей балансу, зокрема, його активів та зобов'язань.

Власний капітал є основою для початку та продовження господарської діяльності підприємства, найважливішим показником, оскільки виконує наступні функції:

· Відповідальності та захисту прав кредиторів - показує розмір відповідальності кожного учасника за борги підприємства;

· Довгострокового фінансування - перебуває у розпорядженні підприємства необмежено довго;

· Фінансування ризику - власний капітал використовується для фінансування ризикових інвестицій, на що можуть не погодитися кредитори;

· Самостійності і впливу - розмір власного капіталу характеризує ступінь незалежності та впливу його власника;

· Кредитоспроможність - при наданні кредиту за інших рівних умов, перевага надається підприємствам з меншою кредиторською заборгованістю та більшим власним капіталом. Зокрема, обчислюється коефіцієнт автономії як відношення власного капіталу підприємства до підсумку балансу, значення якого повинно бути більшим за 0,5 для забезпечення фінансування підприємства за рахунок залучених коштів в допустимих межах;

· Розподілу доходів і активів - частки окремих власників в капіталі є основою при розділі доходів та майна підприємства у випадках його ліквідації.

Хоча загальна сума власного капіталу розкривається в балансі за його складовими на кінець звітного і попереднього періодів, власники підприємства та інші користувачі фінансової звітності потребують більш детальної інформації про зміни, що відбулися протягом звітного періоду, причини цих змін. Розкриття такої інформації і є метою складання звіту про власний капітал.

Складові власного капіталу відображаються в бухгалтерському обліку одночасно з відображанням активів або зобов'язань, які призводять до зміни власного капіталу. Основними складовими власного капіталу є:

· Статутний капітал;

· Пайовий капітал;

· Додатковий вкладений капітал;

· Інший додатковий капітал;

· Резервний капітал;

· Нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

· Неоплачений капітал;

· Вилучений капітал.

Зміст по елементної розшифровки залишків власного капіталу наведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Зміст складових власного капіталу.

Таким чином, ведення рахунків бухгалтерського обліку класу 4 „Власний капітал і забезпечення зобов'язань” дозволяє переносити залишки по зазначених статтях прямо в звіт про власний капітал.

Таким чином, звіт показує за рахунок яких факторів змінилися за рік сума та склад власного капіталу підприємства. Для забезпечення порівняного аналізу інформації в наступні звітні періоди підприємства повинна додавати до річного звіту звіт про власний капітал за попередній рік. Окрім самої форми звіту про власний капітал, необхідно, у примітках до фінансової звітності розкривати додаткову інформацію відповідно до П(С) БО 5.

Використання звіту про власний капітал для потреб управління

Основними внутрішніми користувачами фінансової звітності, зокрема, звіту про власний капітал, є менеджери підприємства. Одним із напрямків їх діяльності є управління капіталом, що складається з управління власним капіталом та управління залученим капіталом.

Передусім необхідно здійснити оптимізацію структури капіталу, тобто визначити співвідношення використання власного та залученого капіталу, при якому забезпечуються оптимальні пропорції між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансової стійкості, а саме максимізується ринкова вартість підприємства. Оптимізація структури капіталу здійснюється різними методами, основними з яких є: метод оптимізації структури капіталу за критерієм політики фінансування активів; метод оптимізації структури капіталу за критерієм його вартості; метод оптимізації структури капіталу за критерієм ефекту фінансового ліверджу.

Фактори, що впливають на формування структури капіталу:

1. Стабільність реалізації продукції. Чим стабільніше здійснюється реалізація товарів та послуг підприємством, тим вище і безпечніше є використання позикового капіталу.

2. Структура активів підприємства:

Чим більш безпечніше з позиції кредиторів структура активів підприємства (вища питома вага оборотних активів, а в їх складі - високоліквідної частини), тим більшими можливостями в залучені позикового капіталу воно володіє.

3. Темпи розвитку підприємства:

Зростаючі підприємства, що знаходяться на початкових стадіях свого життєвого циклу і які мають конкурентноздатну продукцію, можуть залучати для фінансування нових активів велику частку позикового капіталу.

4. Рівень рентабельності активів і власного капіталу:

При високих коефіцієнтах рентабельності підприємство може капіталізувати велику частину прибутку, знижуючи тим самим потребу у власному капіталі.

5. Рівень оподаткування прибутку:

Так як виплата відсотків за використовуваний кредит включається до складу витрат, що знижує суму прибутку, то на підприємствах з високим рівнем його оподаткування більш ефективним є використання позикового капіталу.

6. Відношення кредитів до підприємства:

Не зважаючи на високий рівень фінансової стійкості і платоспроможності, кредитори і оцінці діяльності підприємства можуть керуватися іншими критеріями, що формують його негативний імідж. Це спричиняє відповідній вплив на можливість залучення підприємством позикового капіталу.

7. Кон'юктура фінансового ринку:

В залежності від стану цієї кон'юктури збільшується або знижується вартість залучення позикового капіталу, що впливає на середньозважену вартість капіталу.

Дані звіту про власний капітал використовують для аналізу стану та руху власного капіталу підприємства. З цією метою складають аналітичну таблицю.

Розрахункові алгоритми

· вартість капіталу - ціна, яку підприємство платить за залучення капіталу із різних джерел;

· вартість власного капіталу, залучається за рахунок внутрішніх джерел, визначається нормою прибутку, яку бажають отримати власники підприємства, розраховується як відношення прибутку, що направляється власникам підприємства на вкладений ними капітал у формі дивідендів, відсотків тощо до суми власного капіталу;

· коефіцієнт автономії - показує, в які наступні активи, що використовуються підприємством, сформовані за рахунок власного капіталу, та наскільки підприємство незалежне від зовнішніх джерел фінансування; розраховується як відношення власного капіталу підприємства на певну дату та загальної вартості усіх активів підприємства на певну дату;

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6