Рефераты. Державний фінансовий контроль в Україні

порушувати перед відповідними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, стягати в дохід держави кошти, отримані за незаконними угодами, без встановлених законом підстав і з порушенням законодавства;

застосовувати відповідно до законодавства до підприємств, установ, організацій, інших суб'єктів господарювання фінансові санкції;

накладати відповідно до законодавства на керівників і інших посадових осіб підприємств, установ і організацій адміністративні стягнення;p

порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій питання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, винних в допущених порушеннях;

робити запити і отримувати від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування в повному об'ємі інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на ГоловКРУ України завдань і повноважень.

ГоловКРУ України відповідно до покладених на нього завдань взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, правоохоронними, контролюючими органами, громадськими організаціями, а також з відповідними органами інших держав.

ГоловКРУ України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені у встановленому порядку контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, а також контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах, районах в містах, в тому числі міжрайонні контрольно-ревізійні відділи.

ГоловКРУ України в межах своїх повноважень на основі і на виконання актів законодавства видає накази, організовує і контролює їх виконання.

ГоловКРУ України у разі необхідності видає разом з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади спільні акти.

Нормативно-правові акти ГоловКРУ України підлягають реєстрації у встановленому законодавством порядку.

У випадках, передбачених законодавством, рішення ГоловКРУ України обов'язкові для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і громадянами.

ГоловКРУ України очолює голова, який призначається на посаду і звільняється від посади Президентом України у встановленому законодавством порядку.

Голова ГоловКРУ України несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за виконання покладених на ГоловКРУ України завдань і здійснення ним своїх повноважень.

Голова ГоловКРУ України має заступників, що призначаються на посаду і звільняються від посади відповідно до законодавства.

Голова ГоловКРУ України здійснює керівництво ГоловКРУ України, розподіляє обов'язки між заступниками, визначає міру відповідальності заступників голови і керівників структурних підрозділів ГоловКРУ України, у встановленому порядку призначає на посади і звільняє від посад керівників контрольно-ревізійних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, а також керівників контрольно-ревізійних підрозділів в районах, містах, районах в містах у разі надання таким підрозділам статусу юридичної особи.

Для узгодженого розв'язання питань, що відносяться до компетенції ГоловКРУ України, обговорення найважливіших напрямів його діяльності в ГоловКРУ України утворюється колегія в складі голови (голова колегії), заступників голови по посаді, інших керівних працівників державної контрольно-ревізійної служби.

Члени колегії затверджуються і звільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів України за поданням голови ГоловКРУ України.

Рішення колегії впроваджуються в життя наказами ГоловКРУ України.

Для розгляду наукових рекомендацій і пропозицій щодо напрямів і методів контрольно-ревізійної роботи, обговорення найважливіших проектів нормативно-правових актів і інших питань в ГоловКРУ України можуть утворюватися методологічна рада, інші дорадчі і консультативні органи.

Склад цих органів і положення про них затверджує голова ГоловКРУ України.

У складі ГоловКРУ України Кабінетом Міністрів України можуть бути створені урядові органи державного управління (департаменти, служби, інспекції).

Гранична чисельність працівників ГоловКРУ України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Структуру ГоловКРУ України затверджує голова.

Штатний розпис, кошторис витрат ГоловКРУ України затверджує 0голова за узгодженням з Міністерством фінансів України.

Положення про структурні підрозділи ГоловКРУ України, контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, типове положення про контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах, районах у містах затверджує голова ГоловКРУ України. 3. Методи вдосконалення державного фінансового контролю

3.1. Методи вдосконалення проведення ревізії та перевірок органами, що здійснюють державний фінансовий контроль

За змістом ревізії поділяються на фактичні і документальні. В ході фактичної ревізії перевіряється вся сукупність сторін фінансової діяльності об'єкта перевірки. Ревізори організову-ють інвентаризацію матеріальних цінностей, перевіряють стан матеріальних і речових складів, підраховують, зважують і вимі-ряють товарно-матеріальні цінності, що перебувають на скла-дах і в процесі виробництва, перевіряють наявність грошей, цінних паперів, документи тощо. Документальні ревізії вклю-чають в себе лише перевірку різних фінансових документів, в тому числі рахунків, платіжних відомостей, ордерів, чеків, звітів, кошторисів і т.д. В ході їх здійснення з'ясовується наявність необхідних фінансових документів, якість їх оформлення, ступінь надійності їх обліку і зберігання. На підставі аналізу фінансових документів визначається законність і доцільність витрачання коштів.

За критерієм періоду діяльності, який обслідується, ревізії поділяються на вибіркові і фронтальні. Вибіркова (часткова) ре-візія є перевіркою фінансової діяльності за якийсь певний про-міжок часу. При фронтальній (повній) ревізії перевіряється вся фінансова діяльність підконтрольного об'єкта за якісно цільний період часу, наприклад за період з моменту одержання до по-вного використання бюджетних коштів університетом в яко-мусь конкретному році чи за декілька років підряд.

Повні ревізії, як правило, охоплюють всі сторони фінансо-во-господарської діяльності об'єкта перевірки: стан зберігання грошових коштів і матеріальних цінностей; відповідність їх на-явності даним бухгалтерського обліку; відповідність фактичних витрат бухгалтерським документам; своєчасність і правильність проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, розрахунків з підприємствами, установами, організаціями; пра-вильність використання грошових коштів і матеріальних цінно-стей; виконання фінансових і господарських планів і т.д.

За критерієм об'єкту діяльності, що перевіряється, ревізії поділяються на комплексні, за яких перевіряється фінансова діяльність обраного об'єкта в різних сферах і, як правило, в них беруть участь ревізори одночасно декількох перевіряючих органів, а також на тематичні ревізії, які зводяться до обсліду-вання будь-якої однієї сфери фінансової діяльності (наприк-лад, правильності сплати податків та інших обов'язкових пла-тежів в бюджет та позабюджетні державні централізовані фонди).

Кожна ревізія повинна бути добре підготовлена. Для її здійснення призначається склад ревізійної комісії, виробляєть-ся програма проведення ревізії, вивчається необхідне законо-давство та інші нормативні акти, члени комісії знайомляться з висновками попередньої ревізії. Про проведення ревізії інфор-мується керівник об'єкта перевірки. Строк ревізії, як правило, не повинен перевищувати ЗО днів.

Ревізії фінансово-господарської діяльності бюджетних ус-танов здійснюються не рідше одного разу у два роки, а в сфері матеріального виробництва-- не рідше разу на рік.

Результати ревізії оформляються актом ревізії -- докумен-том, що має важливе юридичне значення. Цей акт підписуєть-ся керівником ревізійної групи, а також керівником і головним бухгалтером об'єкта перевірки. За наявності заперечень чи зау-важень по акту ревізії керівник і головний бухгалтер об'єкта перевірки додають до акту ревізії свої зауваження і заперечен-ня. В акті ревізії вказується мета ревізії, основні результати перевірки, виявлені факти порушень фінансової дисципліни, а також причини, що зумовили дані порушення та особи, які їх вчинили, пропонуються заходи по ліквідації виявлених порушень та міри відповідальності винуватих посадових осіб. В акті ревізії фіксується лише те, що фактично встановлено, при цьо-му кожне положення повинно бути достатньо аргументованим.

Акт ревізії передається особі (юридичній чи фізичній), яка призначила ревізію, а також у відповідні -- по лінії прямих функціональних зв'язків суб'єкта та об'єкта перевірки -- фінан-сові органи.

При необхідності може бути складений проміжний акт ревізії. Він також передається керівнику, що призначив реві-зію, для безвідкладного реагування. Найчастіше це здійснюється при виявленні зловживань чи інших порушень, за які передба-чена кримінальна відповідальність винуватців, а також пору-шень, сліди яких можуть бути ліквідовані, наприклад недоста-ча грошей в касі.

Під час здійснення ревізії ревізор має право: перевіряти всі необхідні документи, а при виявленні підробок в документах або фіктивних документів вилучати їх; проводити контрольні заміри виконуваних робіт; вимагати проведення інвентаризації фондів товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів; опе-чатувати каси й інші приміщення; вимагати довідки і копії до-кументів у осіб, підприємств, установ, організацій, пов'язаних з фінансово-господарськими операціями об'єктів, що перевіря-ються; проводити зустрічні перевірки, тобто встановлювати відповідність документів і даних об'єкта перевірки з докумен-тами і даними, що належать тим підприємствам, установам, організаціям, від яких одержані чи яким видані грошові кошти і матеріальні цінності; залучати спеціалістів для визначення кількості і якості продукції, послуг, виконаних робіт, перевірки фактичних затрат сировини і матеріалів.

Висновки ревізії підлягають розгляду у двохтижневий строк керівником, що призначив ревізію. На їх підставі визначаються заходи по усуненню виявлених порушень фінансової дисциплі-ни, відшкодуванню завданої матеріальної шкоди; розробляються пропозиції по попередженню в майбутньому порушень фінан-сової дисципліни; винуватці притягуються до відповідальності. Керівник установи, що призначила ревізію, зобов'язаний за-безпечити контроль за виконанням рішень, ухвалених на підставі результатів ревізії.

Посадові особи, з вини яких допущені порушення фінан-сової дисципліни, про що вказується в акті ревізії, можуть бути притягнуті до матеріальної, дисциплінарної чи кримінальної відповідальності, а також до декількох видів відповідальності одночасно, наприклад, до матеріальної і дисциплінарної або до матеріальної і кримінальної.

Ревізія й контроль охоплюють не тільки окремі підприємства, але і їх об'єднання, організації, бюджетні установи, банківську систему, комунальні служби й інші суб'єкти. За допомогою ревізійного контролю різноманітні рівні управління одержують інформацію про фактичний стан виробничої, комерційно-збутової, фінансової й іншої діяльності, виконання зобов'язань перед бюджетом і використання бюджетних коштів по призначенню.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11



2012 © Все права защищены
При использовании материалов активная ссылка на источник обязательна.