1) перевірка документації й оцінка роботи системи обліку та контролю;
2) перевірка відповідності даних підприємства-замовника і незалежного контролю.
Зовнішній аудитор повинен переконатися, що робочі документи внутрішнього аудиту, дані якого він використовує, ведуться за прийнятою формою.
В основі технології внутрішній аудит аналогічний зовнішньому, методика проведення і використання ними процедур подібні. Водночас ці два види аудиту не тільки доповнюють один одного, а й мають певні відмінності (докладніше про це в Додатку Б).
2.4 Суть та функції фінансового аудиту в Україні
Фінансів аудит в нашій країні з'явився порівняно недавно і юридично оформився з часу прийняття Закону України “Про аудиторську діяльність”, (22.04.1993 р.).
Фінансовий аудит - незалежна перевірка фінансових звітів чи інформацій, що відносяться до них, незалежно від прибутковості підприємства, його розміру та форми організації. Фінансовий аудит являє собою групування та вивчення даних про фінансові ресурси підприємства та їх використання з метою мобілізації коштів, необхідних для виконання планових чи проектних завдань і погашення фінансових зобов'язань в процесі господарської діяльності підприємства.
В процесі фінансового аудиту з'ясовується:
1) платоспроможність як самого підприємства, так і його дебіторів;
2) забезпеченість власними обіговими коштами відповідно до потреб в них;
3) стан запасів товаро-матеріальних цінностей та джерел їх формування;
4) розміщення власних, позичкових, залучених та спеціальних джерел коштів в видах активів;
5) забезпечення повернення кредитів та ефективність їх використання;
6) створення та використання різних фондів та інші.
Фінансовий аудит загалом - це взаємопов'язане дослідження. При фінансовому аудиті використовують вартісні оцінки показників. Фінансовий аудит дозволяє визначити можливості підприємства в близькій та віддаленій перспективі.
Предметом фінансового аудиту є рушійна сила господарювання - гроші і вартісні характеристики діяльності.
Основні цілі фінансового аудиту:
1) визначення наявного фінансового стану;
2) визначення зміни цього стану в структурно-часовому аспекті;
3) визначення факторів, що викликали ці зміни;
4) прогноз основних тенденцій в фінансовому стані.
Фінансовий аудит балансу і звіту про фінансові результати дозволяє визначити ті чи інші незбалансованості у русі коштів підприємства, позитивні чи негативні тенденції та створити базу для подальшого більш детального вивчення на основі бухгалтерської, статистичної і оперативної звітності й інших інформаційних матеріалів. Слід відмітити, що аналіз фінансової звітності не дозволяє робити категоричних висновків, а лише орієнтує користувача інформації щодо оцінки фінансового стану підприємства і визначення його вузьких місць.
Основні методи фінансового аудиту:
1) аналіз коефіцієнтів - розрахування різних відношень показників, котрі засновані на існуванні співвідношень між окремими статтями звітності і мають певний економічний зміст. Аналіз складається з порівняння величин, розрахованих відносних показників з середньо галузевими, стандартними, нормативними величинами;
2) вертикальний аналіз - визначення загальної частки окремих статей фінансових звітів, їх співставлення;
3) горизонтальний аналіз - співставлення величин показників за декілька періодів. Визначення обсягу і напрямку змін, а також тенденцій зміни показників. Порівнюються як абсолютні, так і відносні показники. Цей метод також називають аналізом трендов (тенденцій).
Перелічені методи мають свої переваги та недоліки. Найкращі результати досягаються при використанні цих методів у комплексі. Особливий інтерес являє проведення порівняльного аналізу підприємства з іншими підприємствами галузі. Для правильної оцінки декількох підприємств необхідно щоб інформація була стандартизована, а показники розраховувалися за єдиними методиками.
Аудитор вивчає та описує в аналітичній записці основні параметри його маркетингової та товарної політики, які в подальшому будуть використані при складанні та виконанні бізнес-плану по виходу з кризи.
Аудитор спільно з керівництвом підприємства готує попередні варіанти по вирішенню комплексу завдань по:
1) визначенню попиту на продукцію (послуги), його прогнозування;
2) вивченню конкурентоспроможності товарів, здатності бути виділеним споживачем серед інших аналогів;
3) забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку;
4) розроблення концепції життєвого циклу товару;
5) управлінню товарним асортиментом;
6) розрахунку прогнозних обсягів виробництва та визначенню номенклатури;
7) розширенню інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових товарів, з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.
При проведенні аудиту слід брати до уваги те, що фінансовий стан підприємства і перспективи його зміни знаходяться під впливом не тільки факторів фінансового характеру, але й факторів, що не мають вартісної оцінки (політичні, загальноекономічні зміни, реорганізація галузі, зміна форми власності, підвищення загального рівня підготовки персоналу і т. д.).
2.5 Суть добровільного та обов'язкового аудиту в Україні
Розрізняють аудит добровільний і обов'язковий. Добровільний (ініціативний) аудит здійснюється на замовлення зацікавленої сторони, коли перевірку не передбачено в установленому порядку.
Обов'язковий аудит проводиться відповідно до закону, тобто підприємство-замовник зобов'язаний запрошувати аудитора для перевірки фінансово-господарської діяльності. За Законом України “Про аудиторську діяльність” і доповненнями до нього встановлено обсяг і порядок здійснення обов'язкового аудиту, а також визначено перелік підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці. Він спрямований на захист інтересів підприємств і держави від навмисного перекручення показників бухгалтерського балансу і фінансової звітності суб'єктів підприємницької діяльності.
Обов'язковий аудит можна назвати регламентованим, бо його проведення обумовлене законодавчими і нормативними актами, в яких визначено категорії підприємств, що підлягають обов'язковій аудиторській перевірці (за даними річного звіту про фінансово-господарську діяльність перед поданням аудиторського висновку до податкової адміністрації, при отриманні банківського кредиту; перед емісією цінних паперів емітент, згідно з правилами Національного банку України, подає аудиторський висновок про свій фінансовий стан тощо).
Розділ. 3 шляхи удосконалення аудиторської діяльності та вимоги щодо аудиторського висновку в Україні
3.1 Вимоги до аудиторського висновку
Вимоги розроблені відповідно до Законів України “Про цінні папери і фондову біржу”, “Про господарські товариства”, “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”, “Про аудиторську діяльність”, національних та міжнародних нормативів аудиту, Положення про надання регулярної інформації відкритими акціонерними товариствами та підприємствами - емітентами облігацій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.01.2001 № 3 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.02.2001 № 63/4284, та інших нормативних актів, що регулюють діяльність учасників фондового ринку.
1. Аудиторський висновок складається за довільною формою, але повинен включати такі основні розділи:
1.1. Основні відомості про аудитора (аудиторську фірму):
1.1.1. назва, номер та дата видачі свідоцтва про внесення до Реєстру суб'єктів аудиторської діяльності, виданого Аудиторською палатою України, місце знаходження, телефон (факс) - для юридичних осіб; прізвище, ім'я та по-батькові, номер, серія, дата видачі сертифіката аудитора, термін його дії, місце проживання, телефон (факс) - для фізичних осіб;
1.1.2. назва документа “Аудиторський висновок про достовірність фінансової звітності “назва товариства”;
1.1.3. місце проведення аудиту та дата видачі висновку.
1.2. Основні відомості про емітента:
- повна назва;
- код за ЄДРПОУ;
- місце знаходження;
- дата реєстрації;
- дати внесення змін до установчих документів;
- основні види діяльності;
- кількість засновників (фізичні особи - прізвище, ім'я та по-батькові, частка в статутному капіталі; юридичні особи - назва, організаційна форма, місце знаходження, телефон (факс), частка в статутному капіталі).
1.3. Основні відомості про умови договору на проведення аудиту:
1.3.1. дата та номер договору на проведення аудиту;
1.3.2. дата початку та дата закінчення проведення аудиту;
1.3.3. масштаб проведення аудиту;
1.3.4. підстава для проведення аудиту.
1.4. Вимоги до змістової частини аудиторського висновку:
1.4.1. повнота та відповідність фінансової звітності встановленим нормативам бухгалтерського обліку, зокрема Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку в Україні;
1.4.2. наявність та незмінність (або обґрунтованість змін) облікової політики відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій) за період, що перевіряється;
1.4.3. підтвердження правильності, класифікації та оцінки активів у бухгалтерському обліку відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій);
1.4.4. підтвердження реальності розміру зобов'язань у фінансовій звітності відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій), підтвердження фактом проведення інвентаризації зобов'язань за звітний період;
1.4.5. підтвердження правильності та адекватності визначення власного капіталу, його структури та призначення;
1.4.6. підтвердження реальності та точності фінансових результатів діяльності відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій), відображених у фінансовій звітності;
1.4.7. підтвердження відповідності даних фінансової звітності відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій) даним обліком та відповідності даних окремих форм звітності один одному.
1.5. Аналіз показників фінансового стану акціонерного товариства та підприємства - емітента облігацій:
на підставі отриманих облікових даних аудитор повинен здійснити аналіз показників фінансового стану відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій), а саме: коефіцієнта абсолютної ліквідності, коефіцієнта загальної ліквідності, коефіцієнта фінансової стійкості (чи незалежності або автономії), коефіцієнта покриття зобов' язань власним капіталом; аудитор у разі потреби, може розраховувати інші показники.
1.6. Висновок:
аудитор робить висновок про те, що фінансова звітність відкритого акціонерного товариства (підприємства - емітента облігацій) відповідає встановленим вимогам чинного законодавства України та прийнятої облікової політики та реально і точно відображає його фінансовий стан на дату складання звітності.
Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6
