Також аудитор повинен стежити, щоб до складу фактичних витрат на оплату праці помилково не потрапили виплати, не пов'язані з оплатою праці. Відповідно до обмежень статті 5 декрету К 13-92 не нараховується збір на такі види виплат, що найчастіше трапляються у практиці аудиторських перевірок:
- допомогу з державного соціального страхування і державного соціального забезпечення;
- суми одержуваних аліментів;
- компенсаційні виплати в грошовій і натуральній формі у межах норм, передбачених чинним законодавством, за винятком компенсації за невикористану відпустку при звільненні;
- суми, одержані внаслідок відчуження майва, що належить громадянам на правах власності, за нотаріальне посвідчення або за операції з відчуження якого сплачується державне мито чи плата за вчинення нотаріальних дій, крім доходів, одержаних від реалізації продукції та іншого майна в результаті здійснення ними підприємницької діяльності;
- доходи громадян від продажу вирощеної в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній і садовій ділянці продукції рослинництва і бджільництва, худоби, кролів, нутрій, птиці як у живому вигляді, так і продукції забою в сирому вигляді, а також у вигляді первинної переробки;
- суми доходів, що направляються у джерела їх одержання на придбання акцій, та суми, інвестовані на реконструкцію і розширення виробництва суб'єктів підприємницької діяльності;
- вартість путівок на лікування, відпочинок та у дитячі оздоровчі табори, крім туристських і міжнародних;
- суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб;
- суми дивідендів, оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону № 334/94-ВР.
Робота аудитора над визначенням фонду оплати праці є найбільш складною та трудомісткою окрім того, з визначеного фонду оплати праці необхідно вилучити суми заробітної плати окремих працівників, які перевищують максимальну величину витрат, з яких, стягуються внески на державне соціальне страхування та держави пенсійне страхування.
Під час перевірки аудитор визначає базу нарахування пенсійних внесків додаванням фонду нарахованої платником оплати праці, зменшеного на суму перевищень максимальних розмірів оплати праці, та фонду оплати праці, визначеного розрахунковим шляхом. Згодом обчислену у такий спосіб базу аудитор порівнює із зазначеною у звітності, поданій платником до органів пенсійного фонду. На завершальному етапі перевірки обчислюються суми збору за встановленими ставками множенням на визначену аудитором розрахунковим шляхом базу, а також порівнюється отримана величина із сумами, перерахованими суб'єктом підприємництва до Пенсійного фонду.
3.2 РОЗРАХУНКИ З ФССВБ
Під час проведення перевірок повноти та своєчасності нарахування і сплати страхових внесків на випадок безробіття аудитор повинен керуватися такими нормативними актами:
- Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ;
- Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ;
- Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду обов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття.
Внески сплачуються працедавцями (юридичними особами, приватними підприємцями) і найманими працівниками, що працюють за трудовим договором (утримуються з їхніх доходів). Об'єктом нарахування внесків на соціальне страхування на випадок безробіття є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, які працюють за трудовим договором (зокрема й на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня), що підлягають обкладенню прибутковим податком. До складу витрат на оплату праці включаються основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні й компенсаційні витрати, серед них і натуроплата. Перелік таких виплат встановлено Інструкцією за статистики заробітної плати.
Страхові внески нараховуються й утримуються з сум, що не перевищують максимальної величини, з якої стягуються внески, встановленої Кабінетом Міністрів України.
Не підлягають страхуванню на випадок безробіття:
- пенсіонери, які ще працюють, та особи, в яких відповідно до законодавства виникло право на пенсію;
- іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють за наймом в Україні.
Від сплати внесків звільнено осіб у період відпустки для догляду за дитиною до трьох років і до шести років (за медичним висновком). Тобто у разі одержання ними доходу протягом вказаного періоду збір із нього не утримується.
Не нараховується збір також на виплату за догодами цивільно-правового характеру (договорами підряду).
Ставка збору, що сплачуються підприємствами від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників становить 1,3%.
Внески, сплачувані з доходів працівників, обчислюються за ставкою 0,5%.
Страховані внески сплачуються (як нараховані, так і утримані) в день одержання працедавцями (підприємствами) у банках коштів на оплату праці.
Аудиторська перевірка повноти обчислення та сплати збору на страхування на випадок безробіття проводиться за аналогією до перевірки повноти нарахування та сплати внесків до Пенсійного фонду з урахуванням зазначених вище особливостей.
3.3 РОЗРАХУНКИ З ФССТВП
Під час проведення цієї перевірки аудитор повинен керуватися такими законодавчими актами:
- Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням” від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ;
- Закон України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11.01.2001 р. № 2213-ІІІ.
Відповідно до цих законів внески вплачують працедавці та наймані працівники, які працюють за трудовим договором. Об'єктом нарахування внесків є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, які працюють за трудовим договором, що підлягають обкладенню прибутковим податком. До складу витрат на оплату праці включаються основна й додаткова заробітна плата, заохочувальні й компенсаційні виплати, серед них і натур оплата.
Ставка збору, що сплачуються підприємствами від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників становить 1,5%.
Внески, сплачувані з доходів працівників, обчислюються за ставкою 1%.
Аудиторська перевірка нарахування та сплати внесків на соціальне страхування з тимчасової втрати працездатності проводиться за аналогією до перевірки відрахувань на обов'язкове пенсійне страхування. Але на відміну від Пенсійного фонду внески на соціальне страхування з ТВП не нараховуються на винагороди за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру (договір підряду).
На наступному етапі проведення аудиторської перевірки взаємовідносин із Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснюється перевірка правомірності відшкодувань підприємством за рахунок коштів Фонду сум допомог, передбаченим чинним законодавством.
Насамперед аудитор з'ясовує такі питання:
- якими видами допомоги, виплачуваної з бюджету соціального страхування, мали право скористатися працівники підприємства;
- чи є лікарняні листки, довідки, заяви працівників та інші документи, що надають право на отримання допомоги.
Законодавчі документи, якими слід керуватися під час перевірки правильності виплати допомоги з соціального страхування:
- Положення про порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми;
- Порядок розслідування та обліку нещасних випадків виробничого характеру;
- Порядок нарахування середньої заробітної плати (доходу)для розрахунку виплат із загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Із бюджету державного соціального страхування виплачується така допомога:
- у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;
- у зв'язку з вагітністю й пологами;
- одноразова допомога у зв'язку з народженням дитини;
- одноразова допомога на поховання.
Серед зазначених видів допомоги найбільшу питому вагу має допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Аудитор перевіряє правильність обчислення середньомісячного заробітку, застосування відсотка середньої заробітної плати залежно від тривалості трудового стажу. Для розрахунку виплат із соціального страхування середня заробітна плата береться за шість попередніх календарних місяців.
Склад виплат для розрахунку середньої заробітної плати визначається згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, за якими нараховуються страхові внески.
Аудитор під час перевірки повинен також враховувати, що допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю нараховується з розрахунку тих доходів, на які нараховується збір. Це потрібно брати до уваги під час обчислення середньої заробітної плати. Допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (крім виплат на догляд за хворою дитиною і у зв'язку з вагітністю та пологами) за перші п'ять днів непрацездатності виплачується за рахунок підприємства, із шостого дня - за рахунок коштів фонду соціального страхування. Допомога на догляд за дитиною і у зв'язку з вагітністю та пологами (декретні) повністю виплачуються Фондом соціального страхування.
3.4 РОЗРАХУНКИ З ФССНВ
Нормативними актами, що регулюють відносини суб'єктів підприємницької діяльності з Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, що спричинили втрату працездатності є:
- Закон України “Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. № 1105-XIV;
- Закон України “Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 22.02.2001 р. № 2272-ІІІ;
- Порядок визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Об'єктом нарахування цих внесків є фактичні витрати на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню прибутковим податком. До складу на оплату праці входять основна й додаткова заробітна плата, інші заохочення та компенсаційні виплати, зокрема й у натуральній формі. Перелік таких виплат встановлено Інструкцією з статистики заробітної плати. Розмір страхового внеску залежить від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено підприємство, та розміру страхового тарифу. Класифікацію галузей економіки та видів робіт за професійним ризиком виробництва наведено у додатку до Порядку визначення страхових тарифів. В основу класифікації професійного ризику покладено Загальний класифікатор галузей народного господарства.
Страхові внески нараховуються й утримуються із сум, що не перевищують максимальної величини, з якої стягуються внески. Страхові внески сплачуються в день одержання працедавцями у банках коштів на оплату праці.
Аудиторська перевірка повноти обчислення та сплати внесків на соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань проводиться за аналогією до перевірки повноти нарахування та сплати до Пенсійного фонду з урахуваннями вище зазначених особливостей.
ВИСНОВОК
Аудит, як внутрішній так і зовнішній, а особливо внутрішній, для кожного підприємства є дуже важливим, адже по закінченню аудитор вказує на всі виявлені недоліки, недопрацювання, пропуски в роботі бухгалтерії, що трапляються з різних причин. Як відомо, на підприємствах проводять обов'язкові аудиторські перевірки та перевірки з контрольно-ревізійного управління. Перші проводяться аудиторськими фірмами, а другі - Контрольно-ревізійним управлінням. Причому, перші, не такі “страшні”, як другі, тому що перевірка з КРУ лише виявляє помилки та шахрайства та карає винних, а аудит у своєму аудиторському висновку також дає поради, по виправленню цих помилок, радить, яких заходів необхідно вжити, для того, щоб у подальшому не повторювати цих помилок. Особливу увагу ті й інші приділяють розрахункам підприємства з оплати праці та з фондами соціального страхування.
Отже, як видно з усього вищесказаного, аудит розрахунків підприємства з органами соціального страхування є надзвичайно трудомістким процесом.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:
І. ПІДРУЧНИКИ ТА ПОСІБНИКИ:
1. Бондар М. Аудит в АПК: Навч. посібник. - К.:КНЕУ. 2003. - 188 с.;
2. Загородній А.Г. та ін.. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник. - 2-ге вид., перероб. і доп. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2004. - 456 с.;
3. Ільїна С.Б. Основи аудиту: навчально-практичний посібник. - К.: Кондор, 2006. - 378 с.;
4. Кадуріна Л.О. Основи аудиту: Навчальний посібник. - Київ: Видавничий Дім “Слово”, 2003. - 184 с.;
5. Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання-Прес, 2003. - 223 с.;
ІІ. ЗАКОНОДАВЧА БАЗА:
6. Закон України “Про аудиторську діяльність” від 22 квітня 1993 року № 3125-ХІІ;
7. Закон України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР.
Страницы: 1, 2, 3, 4
